04 липня 2023 року справа №200/775/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Казначеєв Е.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 р. у справі № 200/775/23 (головуючий І інстанції Циганенко А.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
21 лютого 2023 року ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу відсотку основного розміру грошового забезпечення з 73% до 70% у ході перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”; зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок пенсії у розмірі 73% основного розміру грошового забезпечення з 01 січня 2016 року та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, без обмеження граничним розміром.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію за вислугою років, яка призначена на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. У травні 2018 році відповідачем було здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки від 13.03.2018 №6922лк про розмір грошового забезпечення. У 2022 році на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/2645/22 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії згідно з оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення, яка видана Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області”. Під час перерахунку пенсії відповідач протиправно зменшив відсоток основного розміру грошового забезпечення з 73% до 70%. Позивач вважає дії відповідача неправомірними та такими, що порушують його право на належний рівень пенсійного забезпечення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 р. у справі № 200/775/23 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 відсотку основного розміру грошового забезпечення з 73% до 70% у ході перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії у розмірі 73% основного розміру грошового забезпечення з 01 січня 2016 року та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року по справі №200/2645/22 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача. Проте зазначеним рішенням не було визначено умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсії. Тому відповідач вважає, що в нього відсутні правові підстави для перерахунку пенсії, відповідно до певного відсоткового розміру.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 2011 року.
З 01 травня 2018 року на підставі довідки Головного управління МВС України в Донецькій області №6922лк від 13.03.2018 позивачу було здійснено перерахунок пенсії, що підтверджується витягом з електронної пенсії справи. Перерахунок пенсії здійснений з 01.01.2016 в розмірі 70% грошового забезпечення.
05 серпня 2021 року Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області” виготовлено довідку №33/25-2256 про розмір грошового забезпечення з урахування додаткових видів грошового забезпечення.
18 січня 2022 року представник позивача звернувся із адвокатським запитом до відповідача, в якій просив перерахувати пенсію згідно довідки Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області” №33/25-2256 від 05.08.2021.
26 січня 2022 року листом №0500-1502-8/17767 відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії на підставі довідки Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області”.
26 липня 2022 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі 200/12900/21 задоволено позов позивача до відповідача про проведення перерахунку пенсії за оновленою довідкою Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області”.
У 2022 році на виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019, виходячи із 70% сум грошового забезпечення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від26.01.2023 повідомило адвоката І.Єфанова, що з 01 січня 2016 року позивачу здійснений перерахунок раніше призначеної пенсії із зменшенням з 73% до 70% від основного розміру суми грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України) .
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3 Конституції України).
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).
Згідно частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону (в редакції, що діяла на час прийняття Закону) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1 - 85 процентів, до категорії 2 - 77 процентів.
В подальшому, частина друга статті 13 із змінами, внесеними Законом України від 04.07.2002 №51-IV “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” передбачала, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1 - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів.
Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” внесені зміни до статті 13 Закону та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Внесені Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” зміни до частини другої статті 13 Закону щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
При цьому, оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні відсоткового розміру пенсії не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
З зазначених норм випливає, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, оскільки відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач зазначає, що про відсоток грошового забезпечення, який був врахований при перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, він дізнався з листа відповідача від 26.01.2023. Відповідач не подав доказів зворотного.
Суд вважає доведеним той факт, що про порушення своїх прав позивач дізнався в січні 2023 року, а позов до суду подав в лютому 2023 року.
Таким чином, позивач не пропустив строк звернення до суду із даним позовом.
При ухваленні рішення у цій справі судом, відповідно до час тини 5 статті 242 КАС України, враховані правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 (Пз/9901/58/18).
Щодо вимоги про виплату перерахованої пенсії без обмеження її граничного розміру.
Позивачем не подано доказів того, що після перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року її розмір був обмежений відповідачем, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та встановлені обставини, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача буде визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення відсотку основного розміру грошового забезпечення з 73% до 70% у ході перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії у розмірі 73% основного розміру грошового забезпечення з 01 січня 2016 року та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 р. у справі № 200/775/23 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 р. у справі № 200/775/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 04 липня 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Е.Г. Казначеєв
І.В. Сіваченко