04 липня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/5382/23
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Виноградова Д.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Чернігівській області від 06.01.2023 №24 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Чернігівській області від 09.01.2023 №10 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 ЗУ “Про національну поліцію” (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);
поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі на посаді інспектора відділу кримінального аналізу ГУНП в Чернігівській області;
стягнути з ГУНП в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення по день поновлення на роботі.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
У встановлений судом строк, до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 зазначив, що у провадженні Новозаводського районного суду перебувала справа, предметом розгляду якої було притягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Зазначає, що до прийняття постанови у справі № 751/153/23, а саме до 19.04.2023, він не мав можливості звернутися до адміністративного суду з даним позовом.
Надаючи оцінку зазначеним вище аргументам позивача, суд зазначає наступне.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
За характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, частиною четвертою статті 31 “Оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану” Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Пунктами 6, 7 частини п'ятої статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на пред'явлення позову, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі подання її у строки, встановлені КАС України або іншими законами, для чого особа має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд зауважує, що суть даного позову стосується правомірності прийнятих відповідачем наказів від 06.01.2023 №24 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та від 09.01.2023 №10 о/с про його звільнення у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення. При цьому, з позовною заявою до суду він звернувся 01.05.2023 (відповідно до штампу суду при отриманні позовної заяви), тобто з пропуском строку, встановленого частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 380/24048/21.
В частинах першій, другій статті 19 Закону України “Про Національну поліцію” передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано нормами Кодексу про адміністративні правопорушення, а до дисциплінарної - нормами Дисциплінарного статуту.
Отже, зазначені види відповідальності мають різну правову природу, підстави та порядок їх застосування. Можуть бути застосовані до особи як одночасно, так і окремо за наявності відповідних на те підстав.
Частиною шостою статті 78 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати склад дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку адміністративно-правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в межах адміністративного провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. Суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин, у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин, повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм, а саме Закону України “Про Національну поліцію”, Правил етичної поведінки поліцейських, Дисциплінарного статуту тощо.
Таким чином, оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності в суді загальної юрисдикції жодним чином не перешкоджає особі реалізувати своє право на звернення до суду з позовом, предметом якого є питання правомірності її притягнення до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, суд звертає увагу, що у випадку якщо на думку однієї із сторін прийняте судом рішення за результатом розгляду відповідної кримінально справи або справи про адміністративне правопорушення може вплинути на результат розгляду адміністративної справи така особа відповідно до пункту 3 частини третьої статті 44, пункту 3 частини першої статті 236 КАС України має право подати клопотання про зупинення провадження у справі зважаючи на об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
З огляду на вказане, суд відхиляє аргументи позивача, зазначені в заяві про поновлення строку як поважні причини його пропуску.
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вказане та на встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви позивачу.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена в строк і порядок, передбачені статтями 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.О. Виноградова