про залишення позовної заяви без руху
05 липня 2023 р. м. Чернівці Справа №600/4501/23-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,-
встановив:
30.06.2022 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" до Чернівецької митниці Державної митної служби з такими позовними вимогами:
визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів Чернівецької митниці Державної митної служби №UA408000/2022/000140/2 від 31.10.2022.
Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).
Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених ст. 171 КАС України, суд зазначає наступне.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано до суду в межах строку звернення до адмiнiстративного суду, встановленого цим Кодексом або iншими законами.
Вiдповiдно до абзацу 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для до адмiнiстративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено iнше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адмiнiстративного суду в
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 5 КАС України).
Суддя зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Судом встановлено, що позивачем оскаржується рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000140/2 від 31.10.2022.
Водночас, позовну заяву подано до суду представником позивача через систему Електронний суд 30.06.2023, тобто з порушенням шестимісячного строку, що визначений ст. 122 КАС України.
Як вбачається із матеріалів справи, представником позивача подано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемент права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом із цим, представник позивача посилався на запровадження на території України воєнного стану, який вплинув на звичайний режим роботи підприємства. Комендантська година, екстрені та погодинні відключення енергопостачання та теплопостачання вкрай ускладнили роботу працівників.
Звернено увагу суду на те, що під час ракетних обстрілів та атак дронів-камікадзе забороняється робота підприємства. Крім того, вказано, що більшість працівників підприємства через мобілізацію несуть службу у лавах Збройних Силах України, що зумовило брак працівників на підприємстві.
Проте, такі твердження, представника позивача, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд не бере до уваги з огляду на наступне.
Згідно системи "Діловодство спеціалізованого суду", судом встановлено, що 28.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" зверталось до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовною заявою щодо оскарження рішень Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів, про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000115/2 від 14.10.2022, про коригування митної вартості товарів №UA08000/2022/000116/2 від 14.10.2022, про коригування митної вартості товарів №UA08000/2022/000117/2 від 14.10.2022, про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000118/2 від 14.10.2022, про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000141/2 від 31.10.2022, про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000146/2 від 03.11.2022, про коригування митної вартості товарів №UAА408000/2022/000145/2 від 03.11.2022. (справа №600/2618/23-а).
Відтак, суду є не зрозумілим та суперечливим є факт можливості звернення позивачем до суду із позовною заявою щодо оскарження вищевказаних рішень Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів, зокрема від 14.10.2022 у квітні місяці 2023.
Окрім цього, не зрозумілим суду є факт не можливості звернення до суду із позовом щодо оскарження рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000140/2 від 31.10.2022 також у квітні 2023.
При цьому, суд бере до уваги, той факт, що у квітні 2023 воєнний стан в Україні діяв і у м. Дніпро, Дніпропетровської області лунали сигнали тривоги, були пуски ракет та дронів-камікадзе, однак незважаючи на вказане, позивач мав змогу звернутись із позовною заявою до суду щодо оскарження рішень про корегування митної вартості товарі від 14.10.2022 в квітні 2023 (справа №600/2618/23-а).
Разом із цим, суд звертає увагу на те, що жодних доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, на підтвердження своїх доводів до клопотання про поновлення строку звернення до суду, позивачем не надано.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що вказані позивачем причини пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду є необґрунтованими та безпідставними, а тому наявні підстави для визнання їх не поважними.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В позовних вимогах позивач посилається на доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №09-06-2022 від 09.06.2022, митну декларацію країни відправлення №22PK451010E1201849 від 20.10.2022, автотранспортну накладну №LWR290898 від 20.10.2022, декларацію про походження товару №1060605097 від 20.10.2022, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №20/10-2 від 20.10.2022, висновок про вартісні характеристики товару №161 від 26.09.2022.
Водночас, вказаних документів до позовної заяви не надано, що є недоліком позовної заяви.
Окрім вказаного, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України "Про судовий збір".
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2684 грн.
Предметом спору у даній справі є рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000140/2 від 31.10.2022.
У зв'язку із цим, суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі №1.380.2019.001962 (адміністративне провадження №К/9901/30593/19), в якій Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
З огляду на викладене, вимога про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів носить майновий характер.
Ціною даного позову є різниця митних платежів, які підлягали сплаті позивачем з урахуванням розрахованої ним у митних деклараціях митної вартості товарів, та які підлягали сплаті після розрахунку відповідачем митної вартості товарів, зазначеної в оскаржуваних рішеннях.
Судом встановлено, що позивачем у позовній заяві визначено різницю між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом і митною вартістю, визначеною митним органом у сумі - 60327,50 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд зазначає, що 1,5 відсотки ціни позову даного спору становить 905,00 грн ((60327,50)*1,5/100), що менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (23684,00 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840,00 грн), то сума судового збору становить 2684, 00 грн.
Однак, зважаючи на подання вказаного позову через систему "Електронний суд", то позивачу за звернення до суду із цим позовом, необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
Натомість, всупереч наведеному, позивачем не сплачено судовий збір у сумі 2147,20 грн за вимогу немайнового характеру.
У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви запропонувати позивачу:
подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску;
надати суду доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №09-06-2022 від 09.06.2022; митну декларацію країни відправлення №22PK451010E1201849 від 20.10.2022; автотранспортну накладну №LWR290898 від 20.10.2022; декларацію про походження товару №1060605097 від 20.10.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №20/10-2 від 20.10.2022; висновок про вартісні характеристики товару №161 від 26.09.2022; митну декларацію №UA408020/2022/050321.
надати суду належні та допустимі докази сплати судового збору на суму 2147,20 грн, або інші документи, які підтверджують інші підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівец.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд, -
1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" з адміністративним позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дати отримання копії ухвали.
4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Григораш