05 липня 2023 року справа № 580/4251/23 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
31 травня 2023 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій просить:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виготовлення та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі ст.ст.8, 10, 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.2.2008 №45 з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”;
2) зобов'язати відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.2.2008 №45 для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 на підставі ст.ст.8, 10, 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
На підставі ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання Постанови № 103 відповідач склав довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 з урахуванням основних видів грошового забезпечення, до якої додаткові види грошового забезпечення не включені. Позивач звертає увагу, що обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-ХІІ не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України, у зв'язку із чим на його думку наявні підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року (з дати перерахунку пенсії на підставі Постанови № 103), оскільки у період чинності пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 Пенсійний фонду України повинен застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані пункти 1, 2 Постанови №103 судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
З урахуванням зазначених представником позивача обставин позову, суддя звертає увагу, що найпізніше з квітня 2018 році позивачу мало бути відомо про спірні правовідносини щодо не включення додаткових видів грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки позивач отримав довідку Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФР39859 від 22.03.2018 без урахування додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, оскільки із березня 2018 року позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, то шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом слід обраховувати саме із вказаного періоду. Разом з тим, цей позов поданий до суду 31.05.2023, тобто, з пропуском встановленого ст. 122 КАС України строку звернення в суд після виникнення спірних правовідносин.
Суддя зазначає, що отримання позивачем листа відповідача від 04.04.2023 № 6/8/5/ФР39859/ НОМЕР_1 не може змінювати момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, з якого він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата прямо не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через п'ять років після виникнення спірних правовідносин.
Отже, на переконання судді, позивач пропустив строк звернення в суд з даним позовом не зазначивши при цьому поважних причин його пропуску.
Суд враховує, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 року у справі № 160/6430/20.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, позивач заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду разом з позовною заявою до суду не надав.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частин чотирнадцятої та п'ятнадцятої ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
позовну заяву без руху та встановити позивачу строк для надання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу п'ять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО