Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 липня 2023 р. справа №520/8599/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григорова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул. Шевченка, 315а,м.Харків, 61033, про визнання протиправним та скасування пункту наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати противоправним пункт 1 Наказу УПП в Харківській області ДПП №23 від 31.03.2023р. про застосування відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення у вигляді догани;
- скасувати пункт 1 Наказу УПП в Харківській області ДПП №23 від 31.03.2023р. про застосування відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуваний наказ про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани є незаконним, безпідставним та таким, що винесено з порушенням вимог чинного законодавства України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2023р. відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції було подано відзив на адміністративний позов разом з доказами на його обгрунтування, у якому останній зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, застосування відносно позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани є правомірним, позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він підтвердив раніше викладену правову позицію та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Старшим інспектором з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 було складено на адресу начальника управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції А. Стрижак рапорт від 13.02.2023р. за № 126вн/41/14/21-2023, відповідно до якого вказано, що 10.12.2022р. екіпаж № 1101 у складі командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 під час несення служби здійснили зупинку транспортного засобу Nissan Leaf, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 . Після зупинки транспортного засобу та під час спілкування з водієм працівники поліції повідомили останньому, що у нього вбачаються ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим запропонували ОСОБА_5 пройти огляд на стан сп'яніння у встановлений законом порядку. Однак, у зв'язку з тим, що водій керував транспортним засобом, призначеним для надання послуг з перевезення пасажирів, працівники поліції дозволили ОСОБА_5 сісти за кермо вищевказаного транспортного засобу та продовжити рух до кінцевої зупинки пасажира.
В зв'язку із зазначеним рапортом наказом начальника УПП в Харківській області ДПП від 15.02.2023р. №49 було призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.
Відповідно до встановлених службовим розслідуванням фактів вбачається, що 10.12.2022р. командиром взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 та інспектором взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 після першої зупинки транспортного засобу «NISSAN LEAF», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 та повідомлення останнього про виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, не вжито жодних заходів щодо відсторонення останнього від керування належним йому транспортним засобом та негайного складення відповідних адміністративних матеріалів.
За наслідками службового розслідування було складено Висновок про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, зокрема, щодо позивача, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію України", підпункту 2 статті 32 Закону України "Про Національну поліцію України", частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію України", підпунктів 1, 2 частини 3 статті 1, пункту 7 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", абзаців 2, 3 пункту 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179, пункту 1 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015р. №1395, статті 266 КуПАП, підпункту 1, 18, пункту 3.1 розділу 3 посадової інструкції командира взводу роти УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 28.09.2020р. №2006, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту.
За наслідками розгляду Висновку дисциплінарної комісії, згідно з пунктом 1 Наказу Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції від 31.03.2023р. №23 про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень, за вчинення дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні вимог пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», підпункту 2 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 1, 2 частини третьої статті 1, пункту 7 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», абзаців другого третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016р. №1176, пункту 1 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015р. №1395, статті 266 КУпАП, підпункту 1, 18, пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції командира взводу роти УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 28.09.2020р. №2006 відповідно до пункту 2 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до командира взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Позивач, вважаючи протиправним проведене службове розслідування та, як наслідок, і застосоване дисциплінарне стягнення, звернувся до суду з позовом в даній справі.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та інтими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону «Про Національну поліцію України» передбачено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно до підпунктів 1, 2, 3, 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.
Звідси слідує, що Присяга працівника Національної поліції України є одностороннім усвідомлено вольовим публічним невідкличним зобов'язанням громадянина України: 1) вірно служити інтересам Українського народу; 2) дотримуватися Конституції; 3) дотримуватися законів України; 3) поважати права і свободи людини, честь держави; 4) охороняти права і свободи людини, честь держави; 5) з гідністю нести високе звання поліцейського; 6) сумлінно виконувати службові обов'язки.
Інститут Присяги працівника Національної поліції України вже сам по собі призначений імперативно забезпечити зразкове та бездоганне дотримання публічним службовцем - поліцейським закону у повсякденній та службовій діяльності.
Підпунктами 1, 2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Пунктом 7 статті 3 Дисциплінарного статуту встановлено, що керівник повинен контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
Відповідно до пункту 1 розділу X Інструкції № 1395 встановлено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частиною сьомою статті 266 КУпАП визначено, що у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
Пунктом 2 та 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом, лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452) визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Абзацом другим, третім-пункту 1 розділу її Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила № 1179) визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Відповідно до підпункту 1, 18, пункту 3.1 розділу ПІ посадової інструкції командира взводу роти УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 28.09.2020 № 2006, командир взводу під час несення служби зобов'язаний: неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського; контролює службову дисципліну, дотримання патрулями належної тактики та заходів особистої безпеки.
Таким чином, зазначені нормативні акти встановлюють обов'язок поліцейського щодо відсторонення від керування транспортних засобів осіб у разі виявлення у них ознак наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів» що знижують їхувагу та швидкість реакції та огляд на стан такого сп'яніння. При ньому допуск водіїв в стані сп'яніння або підозрою щодо цього до керування транспортних засобів є порушенням вказаних нормативно-правових актів та основних завдань діяльності Національної поліції України.
Згідно з частиною першою, другою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Підпунктами 1, 2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
В даній справі доводи позовної заяви стосовно протиправності оскаржуваного наказу про накладення на позивача дисциплінарного стягнення зведено позивачем до того, що, як він указує, рапорт старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 15.02.2023р. №126вн/41/14/01-2023 не містить підстав, для призначення і проведення службового розслідування у відношенні ОСОБА_1 ; в оскаржуваному наказі не зазначено форму проведення службового розслідування, що завадило позивачеві в реалізації його права брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії та надати свої пояснення; не враховано, що позивачем було складено відносно водія ОСОБА_5 протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, за наслідками якого Дзержинським районним судом м. Харкова 07.03.2023р. ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності; під час проведення службового розслідування не враховано пояснення позивача; відсутні будь-які негативні наслідки, які перебувають в причинно-наслідковому зв'язку із діями позивача, які були предметом розгляду дисциплінарної комісії під час проведення службового розслідування.
Оцінюючи вказані доводи, суд зазначає наступне.
Відповідно до рапорту від 15.02.2023р. №126вн/41/14/01-2023, на підставі якого було порушено дисциплінарне провадження, вказувалось, що працівники поліції дозволили сісти за кермо транспортного засобу особі, які мала ознаки можливого алкогольного або наркотичного сп'яніння та продовжили рух до кінцевої зупинки пасажира, що створило загрозу безпеці учасників дорожнього руху та інших осіб. Тому доводи позивача щодо відсутності у вказаному рапорті підстав для призначення і проведення службового розслідування є необґрунтованими.
Так само, необґрунтованими є доводи позивача про невизначення форми проведення службового розслідування, що завадило йому надати пояснення по суті справи, оскільки до матеріалів справи надано копію пояснень ОСОБА_1 від 28.02.2023р., з яких вбачається, що він виклав свої доводи з приводу обставин справи. Вказані пояснення було враховано дисциплінарною комісією при вирішенні питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача. Також дисциплінарною комісією було враховано той факт що 10.12.2022р. ОСОБА_1 відносно ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №224809 за статтею 130 КУпАП за порушення вимог пункту 2.5 ПДР, який було скеровано до Дзержинського районного суду міста Харкова, яким в подальшому останнього визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.
Доводи позивача про те, що він не усвідомлював ознаки можливого алкогольного або наркотичного сп'яніння ОСОБА_5 дисциплінарною комісією було обгрунтовано відхилено з огляду на надані іншими учасниками дисциплінарної справи пояснення та зміст відеозаписів з портативних відеореєстраторів позивача, а також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Дослідивши вказані відеозаписи, надані відповідачем до суду разом з відзивом на позов, суд встановив, що позивач при першій зупинці ОСОБА_5 очевидно мав обгрунтовані підозри щодо перебування останнього у стані наркотичного сп'яніння, про що повідомив ОСОБА_5 . Ця обставина також обговорювалася між позивачем, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в патрульному автомобілі, які в спілкуванні висловлювали твердження про те, що ОСОБА_5 очевидно перебуває під впливом наркотичних препаратів. Вказані електронні докази суд також бере до уваги, оскільки їх подано до суду належним чином із надісланням у складі відзиву на позовну заяву позивачу та його представнику.
Крім того, слід взяти до уваги, що врешті позивачем було складено відносно ОСОБА_5 протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП за порушення вимог пункту 2.5 ПДР, що вказує на усвідомленням позивачем ознак наявності у ОСОБА_5 алкогольного або наркотичного сп'яніння. Це не є обставиною, яка вказує на відсутність з боку позивача дисциплінарного проступку, як він про це зазначає, а свідчить про те, що усвідомлюючи можливе перебування водія у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, позивач не відсторонив останнього негайно від керування транспортним засобом, що створило загрозу учасникам дорожнього руху та іншим особам. Крім того, будучи в даному випадку керівником відповідної службової одиниці, позивач не вжив заходів для дотримання вимог зазначених нормативних актів своїми підлеглими. Саме в зв'язку із наведеним його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та, зокрема, застосовано не найсуворіший її вид.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність складу дисциплінарного проступку в діях позивача, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону «Про Національну поліцію України», підпункту 2 статті 23 Закону «Про Національну поліцію України», частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 1, 2 частини третьої статті 1 , пункту 7 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзаців другого, третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, пункту 1 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, статі 266 КУпАП, підпунктів 1,18, пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції командира взводу роти УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 28.09.2020 № 2006.
За результатом службового розслідування до позивача правомірно застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани. Зазначене покарання є співмірним з протиправними діями позивача, а дисциплінарною комісією було враховано той факт, що негативні наслідки, які перебувають в причинно-наслідковому зв'язку із діями позивача фактично не настали, хоча позивач мав усвідомлювати можливість їх настання та вжити вичерпних заходів для попередження .
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.
В рішенні №37801/97 від 01.07.2003 р. по справі “Суомінен проти Фінляндії” Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Як зазначено в рішенні по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) АС 591 at 638. сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь які правові наслідки настануть. Крім того, принцип презумпції невинуватості перш за все є гарантією процесуального характеру по кримінальних справах, але за висновками ЄСПЛ його сфера застосування є значно ширшою: він є обов'язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Так, на думку Суду, замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад.
За приписами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду в повній мірі належними та допустимими доказами доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного наказу. Доводи позовної заяви вказаних висновків не спростовують.
З урахування викладеного суд вважає, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 КАС України, згідно якої підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб'єкта владних повноважень лише при задоволенні адміністративного позову.
Отже, з урахуванням результатів розгляду справи підстави для розподілу судових витрат у даній справі відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.В. Григоров