Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
05 липня 2023 р. справа № 520/15041/23
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по припиненню нарахування і виплати з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», які були вчинені під час перерахунку йому пенсії з 01.12.2019 згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" №100/30102 від 30.06.2021 (вих.№33/41-1454);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром за період з 01.12.2019 по теперішній час, у тому числі зменшення виплати пенсії за березень 2023 року з суми 23453,47 грн. до суми 20930,00 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 з 01.12.2021 по теперішній час щомісячну пенсію без обмеження суми виплати будь-яким максимальним розміром, а також здійснити йому виплату відповідної суми пенсії за такий період з урахуванням вже проведених виплат.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви з викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.
На виконання вимог ухвали суду від 19.06.2023 позивач надав до суду уточнену позовну заяву, в якій зокрема виклав п. 2.1 прохальної частини в наступній редакції:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по припиненню нарахування і виплати з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», які були вчинені під час перерахунку йому пенсії з 01.12.2019 згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" №100/23126 від 30.06.2021 (вих.№33/41-1409).
Проте, в уточненій позовній заяві не наведено обґрунтування порушення прав позивача на виплату доплати до пенсії в сумі до 2000 грн. з 01.07.2021.
Таким чином, у строк, встановлений судом, позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 19.06.2023 в частині надання уточненої позовної заяви з викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Також, позивачем подано заяву про поновлення процесуального строку для звернення до суду з позовом, в якій зазначив, що оскарження вчинених відповідачем дій під час перерахунку пенсії свідчать про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду є самостійною підставою для його поновлення. Також, позивач у заяві посилається на оголошення в країни воєнного стану та на те, що з 25.10.2022 по 04.04.2023 був відсутній в країні через військову агресію проти України.
Розглядаючи заяву позивача про поновлення процесуального строку для звернення до суду, суд зазначає наступне.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що 01.07.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області встановлено позивачу доплату до пенсії у відповідності до постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» у розмірі 418,23 грн.
При перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 по справі №520/323/22, відповідачем припинено виплату спірної доплати.
При цьому, як вбачається з позовної заяви та заяви про поновлення строку для звернення до суду, позивач оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування і виплати щомісячної доплати до пенсії саме з 01.07.2021, а не з 01.10.2022, коли відповідачем здійснений перерахунок пенсії за вищезгаданим рішенням суду, в тому числі, й щодо суми такої доплати, яка була встановлена з 01.07.2021 у розмірі 418,23 грн., а не 2000,00 грн., що на думку позивача є протиправним.
Тобто, предметом даної справи, зокрема, є дії відповідача щодо встановлення і нарахування доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» саме з 01.07.2021 у розмірі 418,23 грн.
Таким чином, 6-місячний строк звернення до суду з даними позовними вимогами обчислюється з моменту, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав з боку відповідача і він був пропущений позивачем, оскільки оскаржувані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинені 01.07.2021.
Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Відповідна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №1.380.2019.005964.
Позивачем не надано суду доказів вчиненні активних дій щодо отримання інформації з приваду нарахування та виплати доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021. Долучене звернення позивача до пенсійного органу щодо нарахування і виплати спірної доплати датоване 26.06.2023.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
В даному випадку суд вважає, що ОСОБА_1 мав дізнатись про порушення своїх прав ще у 2021 році, виявивши активні дії щодо отримання інформації про складові пенсійної виплати, її розмір та порядок обрахунку.
Окрім того, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії: для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Посилання позивача на введення в Україні воєнного стану та виїзд позивача з країни через військову агресію з боку РФ суд не приймає до уваги, оскільки оскаржувані позивачем дій вчинені відповідачем задовго до вказаних подій.
Крім того, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання позовної заяви без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на позивача, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання адміністративного позову.
Поважних же причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом заява позивача не містить.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 по справі №804/958/17.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява позивача про поновлення строку для звернення до суду з позовом задоволенню не підлягає.
Вищевикладене в сукупності свідчить про не усунення недоліків позову у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України спосіб.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 2 статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає поверненню.
Згідно з положеннями ч. 5, 6, 8 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви позивача про поновлення процесуального строку для звернення до суду з позовом - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Біленський О.О.