Справа №500/680/23
04 липня 2023 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Василя Юращука, Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , яка діє від власного імені і як законний представник малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення
До Тернопільського окружного адміністративного суду через адвокатів Бочан І.П., Бочан М.І. звернувся ОСОБА_5 з позовною заявою до Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , яка діє від власного імені і як законний представник малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення про заборону в'їзду в Україну громадянину Арабської Сирійської Республіки ОСОБА_6 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.02.2023 інспектором прикордонної служби 1 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби "Шегині" майстер сержантом Мирославою Петрович прийнято рішення про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) на підставі частини першої статті 8 Закону України "Про прикордонний контроль" на підставі рішення Департаменту стратегічних розслідувань від 16.02.2023.
Зазначає, зокрема, що у 2010 році ОСОБА_5 приїхав до України на навчання з Сирії, в якій йде війна і перебував на території України на підставі документу про додатковий захист, який в подальшому був скасований.
03.07.2013 ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з громадянкою України ОСОБА_8 , про що свідчить свідоцтво про шлюб.
У 2016 році ОСОБА_5 звернувся до управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області із заявою-анкетою про надання статусу біженця, або особи, яка потребує додаткового захисту. Наказом управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 29.12.2016 за №33 Альюсуфу відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі №822/96/17, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017, визнано протиправним та скасовано наказ Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 29.12.2016 за №33.
На підставі судових рішень, ОСОБА_5 знову звернувся до органів ДМС України про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.
Згідно з повідомленням від 08.08.2017 позивачу повторно відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту на підставі рішення Державної міграційної служби України від 21.07.2017 №333-17.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.12.2017 у справі №819/1729/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 і постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 31.03.2020 визнано протиправним та скасовано рішення Державної міграційної служби України від 21.07.2017 №333-17 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, ОСОБА_1 , зобов'язано Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_9 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від 09.12.2016 №2.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народилася дочка ОСОБА_3 , а 24.03.2022 - син ОСОБА_4 .
18.02.2023 ОСОБА_5 прибув зі своєю дружиною та двома малолітніми дітьми у пункт пропуску через державний кордон України "Шегині", однак отримав рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю, оскільки в базі даних наявні відомості щодо заборони в'їзду в Україну, накладену Департаментом стратегічних розслідувань України від 16.02.2023.
Позивач вважає вказане рішення протиправним, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 08.03.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання необхідних документів, а саме позовної заяви, яка відповідатиме вимогам статті 5, пунктів 3, 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України, з визначенням відповідача (відповідачів), викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів, і обґрунтуванням порушення ним прав, свобод, інтересів позивача.
10.03.2023 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшов адміністративний позов в новій редакції.
15.03.2023 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Начальника Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Василя Юращука, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , яка діє від власного імені і як законний представник малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення
Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
12.05.2023 через відділ документального забезпечення суду від відповідача поступив відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( ОСОБА_7 ) в повному обсязі.
Так, підставою для направлення УСР в Тернопільській області матеріалів до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, яке ґрунтувалось на матеріалах проведення оперативних заходів, доступ до яких обмежений, послугувало те, що відповідно до наявної в УСР в Тернопільській області оперативної інформації, встановлено громадянина Сірійської Арабської Республіки ОСОБА_5 , ( ОСОБА_7 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився на території України без дозвільних документів (посвідка на тимчасове чи постійне проживання) під час дій воєнного стану виїхав за межі України, одночасно являючись громадянином Сирійської Арабської Республіки, яка підтримує збройну агресію російської федерації відносно України. Перебування на території України громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ) може зашкодити національній безпеці, підриву державності, інтересам держави та суспільним інтересам України.
Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ) становить загрозу охорони громадського порядку, а також охороні здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, керуючись наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.04.2022 №209 "Про затвердження Інструкції про порядок прийняття уповноваженим підрозділом Національної поліції України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.04.2022 №404/37740, Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України наділений повноваженнями приймати рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства. УСР в Тернопільській області ініціювало перед Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України вирішення питання про заборону в'їзду на територію України ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) терміном на 3 роки.
Таким чином, діючи в межах наданих законом повноважень, Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України було прийнято рішення про заборону в'їзду ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) на територію України терміном на 3 роки.
Також 12.05.2023 Начальником Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Василя Юращука подано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, яке обґрунтоване тим, що постанова про заборону в'їзду складена Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Ухвалою суду 15.05.2023 визначено розгляд справи №500/680/23 проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 30.05.2023. Продовжено процесуальний строк розгляду справи №500/680/23.
22.05.2023 до суду від представника позивача адвоката Бочан М.І. поступила відповідь на відзив на позов.
В судовому засіданні 30.05.2023 ухвалою суду залучено Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України у якості другого відповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Начальника Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Василя Юращука, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , яка діє від власного імені і як законний представник малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення.
В задоволенні клопотання відповідача про залучення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відмовлено.
Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надіслано копію позовної заяви з додатками та встановлено строк для подання відзиву на позов.
19.06.2023 від відповідача Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позов ОСОБА_1 разом з дорученням та постановою про заборону в'їзду в Україну від 13.02.2023, долученими також до матеріалів справи згідно заяви від 14.06.2023 другого відповідача.
З посиланням на норми чинного законодавства України вказує, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ) являється суб'єктом підвищеного злочинного впливу, членом організованої злочинної групи, яка вчиняє тяжкі злочини, Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України прийнято постанову від 13.02.2023 №1834/55/01-2023, якою заборонено громадянину Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_6 в'їзд в Україну строком на 3 роки.
Також, відповідно до Інструкції №209 та постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 №280 "Про затвердження Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають кордон, та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України" Департамент дорученням від 13.02.2023 №1835/55/01-2023 направив на адресу Державної прикордонної служби України доручення про заборону ОСОБА_6 в'їзду в Україну терміном на 3 роки.
Розглянувши подані заяви по суті спору суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Вивчивши доводи учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Як слідує з матеріалів справи згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль" інспектором прикордонної служби 1 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби "Шегині" майстер сержантом Мирославою Петрович 18.02.2023 (помилково вказано 18.02.2022) прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства - громадянину Республіки Сирії ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) на підставі частини першої статті 8 Закону України "Про прикордонний контроль" з причини того, що відносно громадянина Alyusuef Mohammad в базі даних наявні відомості щодо заборони в'їзду в Україну уповноваженого державного органу Департаменту стратегічних розслідувань від 16.02.2023.
ОСОБА_5 вважаючи себе особою, яка потребує додаткового захисту в Україні з підстави існування загальновідомих обставин загрози його життю, безпеці чи свободі в країні походження (в т.ч. у провінції Хама), оскільки неодноразово звертався за захистом своїх прав до суду в Україні, маючи сім'ю, малолітніх дітей, просить визнати рішення відповідача про заборону в'їзду в Україну незаконним.
Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (надалі за текстом - Закон №3773-VI) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Відповідно до абзаців 2, 3 частини першої статті 13 Закону №3773-VI в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю; якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні.
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону №3773-VI рішення про заборону в'їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону, або уповноваженим підрозділом Національної поліції України.
Інструкція про порядок прийняття уповноваженим підрозділом Національної поліції України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.04.2022 №209, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.04.2022 за №404/37740 визначає порядок прийняття міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції), який забезпечує реалізацію повноважень Національної поліції України щодо участі в боротьбі з організованою злочинністю, рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі - іноземець). (надалі по тексту - Інструкція №209).
Пунктом 2 Інструкції №209 встановлено, що рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю (далі - рішення про заборону в'їзду) приймається уповноваженим підрозділом поліції відповідно до абзацу другого частини першої та частини третьої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" в інтересах боротьби з організованою злочинністю.
Не приймається рішення про заборону в'їзду стосовно іноземця, що має статус біженця в Україні, або особи, яка потребує додаткового чи тимчасового захисту.
Відповідно до пунктів 3, 4 Інструкції №209 для прийняття уповноваженим підрозділом поліції рішення про заборону в'їзду відповідно центральним органом управління поліцією, територіальними (у тому числі міжрегіональними) органами поліції, їх відокремленими підрозділами (далі - органами (підрозділами) поліції) готується довідка, у якій зазначаються:
дані про іноземця, якому передбачається заборонити в'їзд: прізвище, ім'я (імена) та по батькові (за наявності) іноземця в називному відмінку латинськими літерами, число, місяць, рік народження, стать, громадянство (підданство) або країна постійного проживання, а також за наявності - дані паспортного документа іноземця (вид, серія, номер, орган, який видав, дата видачі), місце народження, місце роботи, посада, місце проживання (перебування), номери засобів зв'язку;
відомості, що обґрунтовують необхідність прийняття рішення про заборону в'їзду, зокрема, обставини, що є підставою для прийняття рішення про заборону в'їзду;
результати перевірки іноземця за інформаційними системами й обліками, у тому числі функціональними підсистемами єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, банками даних Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол;
відомості про наявність майнових зобов'язань перед юридичними та фізичними особами в Україні;
строк заборони в'їзду в Україну іноземцю.
Довідка готується окремо стосовно кожного іноземця, щодо якого приймається рішення про заборону в'їзду.
Підготовлена органами (підрозділами) поліції (крім уповноваженого підрозділу поліції) довідка разом з матеріалами, що підтверджують обставини і характер вчинення іноземцем діяння, яке суперечить інтересам боротьби з організованою злочинністю (далі - матеріали), надсилається до уповноваженого підрозділу поліції.
На підставі відомостей, викладених у довідці, уповноваженим підрозділом поліції не пізніше п'яти робочих днів готується рішення про заборону в'їзду у формі постанови про заборону в'їзду в Україну (додаток 1).
Якщо інформація, викладена в довідці та в матеріалах, є недостатньою для прийняття рішення про заборону в'їзду, довідка та матеріали надсилаються органу (підрозділу) поліції із зауваженнями та пропозиціями щодо усунення недоліків.
Під час вирішення спору у цій справі по суті судом було з'ясовано, що підставою для направлення Управлінням стратегічних розслідувань в Тернопільській області до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України матеріалів слугувало те, що відповідно до наявної оперативної інформації стосовно громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , його перебування на території України без дозвільних документів (посвідки на тимчасове чи постійне проживання) під час дій воєнного стану може зашкодити національній безпеці, підриву державності, інтересам держави та суспільним інтересам України.
Згідно з пунктами 9, 10 статті 1 Закону України "Про основи національної безпеки України" від 21.06.2018 №2469-VІІІ (далі - Закон №2469-VІІІ) національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз; національні інтереси України - життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону №2469-VІІІ до складу сектору безпеки і оборони входять, зокрема Міністерство внутрішніх справ України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Державна міграційна служба України.
Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону №2469-VІІІ Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує громадську безпеку і порядок, охорону прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидію злочинності, а також надає визначені законом послуги з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25.06.2009 №1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні" необхідність заборони в'їзду в інтересах забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку визначається компетентними державними органами та має превентивний характер, який не потребує обов'язкової наявності порушень законодавства особами, яким заборонено в'їзд.
Враховуючи, що за наявної оперативної інформації позивач ОСОБА_5 являється суб'єктом підвищеного злочинного впливу, членом організованої злочинної групи, яка вчиняє тяжкі злочини, Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України прийнято постанову від 13.02.2023 №1834/55/01-2023 про заборону громадянину Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , стать чоловіча, місце народження: Сирійська Арабська Республіка, країна постійного проживання: не встановлено, дані паспортного документа іноземця (вид, серія, номер, орган, який видав, дата видачі): НОМЕР_1 в'їзд в Україну строком на 3 роки.
Вказану постанову Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України дорученням від 13.02.2023 №1835/55/01-2023 "Про заборону в'їзду іноземцю" направив до Державної прикордонної служби України.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначає Закон України "Про прикордонний контроль" від 05.11.2009 №1710-VI. (далі - Закон №1710-VI)
Пунктом 2 частини першої статті 8 Закону №1710-VI встановлено, що уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну за умови відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну.
За положеннями частини другої статті 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що рішення про заборону в'їзду в Україну громадянину Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому таке є правомірним та не підлягає скасуванню.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 04 липня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
відповідачі:
- Начальник Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (місцезнаходження: вул. Н. Яремчука, 34, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 43305056);
- Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (місцезнаходження: вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 43305056);
третя особа:
- ОСОБА_2 , яка діє від власного імені і як законний представник малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ) .
Головуючий суддя Мартиць О.І.