Справа № 420/7712/22
05 липня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 297 Комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України (65012, м. Одеса, бульвар Італійський, 3, код ЄДРПОУ 09958153), Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 31 травня 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до 297 Комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України, в якій позивач просить суд:
- визнати бездіяльність 297 Комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України щодо ненарахувння та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди;
- зобов'язати 297 Комендатуру охорони та обслуговування Мiнiстерства оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 50% мiсячного грошового забезпечення за 20 календарних років з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889, з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 Міністерства оборони України на посаді офіцера групи служби військ та Наказом командира в/ч НОМЕР_4 №38 від 21.02.2014 звільнено з військової служби у запас. Вiдповiдно до грошового атестату серія ЗУ № 004953, позивачу сплачено одноразову грошову допомогу в разі звільнення з військової служби в сумі 47138,00 грн. Зазначена одноразова грошова допомога по звільненню була нарахована та виплачена йому без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка входила до складу отримуваного позивачем грошового забезпечення, і яку він отримував на момент звільнення з військової служби. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до 297 Комендатури охорони та обслуговування, якою просив донарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової допомоги. Однак, своїм листом від 08.07.2021 №350/174/29/2/82 начальником 297 комендатури охорони та обслуговування було повідомлено позивача, що винагорода, встановлена Постановою №889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі п. 2 ст. 15 Закону України №2011-ХII. Ця винагорода має окремий, особливий і виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовців, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати. Винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли вiйськовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою судді від 02.06.2022 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку статті 262 КАС України.
Ухвалою суду від 15.08.2022 року залучено до участі у справі № 420/7712/22 в якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_4 Міністерства оборони України (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ). Розпочато спочатку розгляд справи № 420/7712/22.
Ухвалою суду від 15 серпня 2022 року було зупинено провадження у справі №420/7712/22 до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Ухвалою суду від 03.07.2023 поновлено провадження у справі №420/7712/22 за позовом ОСОБА_1 до 297 Комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Станом на сьогоднішній день відзив на позовні вимоги від Військової частини НОМЕР_2 до суду не надходив, позиція відповідача стосовно позовних вимог суду не відома.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст.. 72 КАС України).
Згідно з ч.1 та 2 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 10.04.2020 у справі №560/1370/19, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, щодо яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 807/1410/17.
Згідно з ч.4 ст.77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду по справі №826/3403/16 суди не повинні обмежуватись лише тими доказами, які були надані позивачем під час розгляду справи.
Відтак, з метою повного та об'єктивного розгляду даної справи суд вважає за необхідне витребувати у військової частини НОМЕР_2 відомості щодо розміру та складових виплаченої ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та копії Карток особового рахунку ОСОБА_1 за 2012, 2013 та 2014 роки.
Частиною 7 статті 80 КАС України визначено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Суд зазначає, що у відповідності до ч.8 ст.80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, судом буде застосовано до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.145 КАС України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
Керуючись ст.ст.73, 74, 77, 79, 80, 145, 236, 248 КАС України, суд
Витребувати у військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) відомості щодо розміру та складових виплаченої ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та копії Карток особового рахунку ОСОБА_1 за 2012, 2013 та 2014 роки.
Зазначену інформацію надати до суду у 10-денний строк від дати отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА