Справа № 640/14654/22
04 липня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за правилами загального позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, у якій позивач просить суд:
(1). Визнати дії Одеської міської ради щодо довготривалого невиконання ухваленого в рішенні 1251 - VI від 20.09.2011 “Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у м.Одесі”, як протиправну діяльність.
(2). Зобов'язати Одеську міську раду впродовж 30 днів з часу набрання законної сили рішення по справі №640/14654/22 в рішенні від 27.08.2014 №5286-VI “Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції” та змін до нього оприлюднити інформацію про кадастрові номери земельних ділянок, технічне облаштування з посиланням на Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (vа 507565-00), затверджений і введений в дію Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507; права власності на такі будівлі та споруди із зазначенням реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна, витрати на технічне облаштування із зазначенням відповідного рішення; уповноважених осіб з організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів із зазначенням ЄДРПОУ; підстави виключення з переліку та зменшення площ, крім посилання на рішення щодо таких змін не пізніше другого пленарного засідання, яке відбудеться з часу набрання законної сили рішення по справі №640/14654/22, прийняти рішення відповідно до п.1.3 додатку 1 затвердженого п.1 рішення 1251 - VI від 20.09.2011 “Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі, підпункту 14.1.229 Податкового кодексу України, про встановлення правил щодо відповідальності та збереження транспортного засобу на спеціально відведених автостоянках.
(2) Відшкодувати моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
Позивачка стверджує, що має місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у тому, що він свідомо впродовж довгих років не виконує те, що він ухвалила в рішенні №1251 - VI від 20.09.2011 Відсутній контроль за належним виконанням рішень, про що свідчить відсутність конкурсів операторів, відсутність реєстру місць паркування.
Вказане рішення, а також рішення №5286-V від 27.08.2014 не є рішення щодо надання земельних ділянок у власність, користування. У рішенні “Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції” не визначена земельна ділянка 0,297 га за адресою, Люстдорфська дорога, 146/3, на якій розташоване машиномісце позивачки.
Внаслідок відсутності інформації, яка є предметом суспільного інтересу, відсутня можливість встановити без запитів та судових позовів відповідність ухваленого рішення до національного законодавства, який врегульовані відведення земельних ділянок під майданчики для паркування, операторів, дотримання ДБН, санітарних правил планування та забудови населених пунктів , правил безпеки дорожнього руху, комунальних об'єктів оподаткування. Все це істотно впливає на інтереси позивача щодо строків розгляду клопотань про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
(б) Позиція відповідача
Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що позовні вимоги позивачки сформовані нелогічно та абстрактно, не містять причинно-наслідкового зв'язку, що не дозволяє встановити у неї наявність порушеного права.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
31.10.2022 ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва матеріали справи №640/14654/22 передано на розгляд Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду, справа №640/14654/22 розподілена на суддю Бойко О.Я.
16 січня 2023 суд ухвалив прийняти справу до свого провадження та призначив її розгляд за правилами загального позовного провадження.
28.03.2023 суд ухвалив виправити допущені описки в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 про прийняття до свого провадження.
28.03.2023 суд ухвалив прийняти до свого провадження заяву позивачки про зміну предмету позову.
11.05.2023 суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання позивачки про збільшення позовних вимог, закрив підготовче засідання та призначив розгляд справи по суті.
06.06.2023 у зв'язку з неприбуттям сторін на судове засідання та клопотанням про розгляд справи без участі, суд на підставі ч.9 ст.205 КАС України продовжив розгляд справи в письмовому провадженні.
IV. Обставини, встановлені судом
20.09.2011 відповідач прийняв рішення №1251-VI “Про затвердження Переліку основних послуг з утримання майданчиків у місті Одесі”.
Відповідно до п.1.1 даного Положення воно розроблено відповідно до ПК України, Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, постанови КМУ від 03.12.2009 №1342 “Про затвердження правил паркування транспортних засобів”, наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 18.08.2010 №287 “Про затвердження Переліку основних послуг з утримання майданчиків для платного паркування” чинного законодавства і регламентує організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах м.Одеси.
27.08.2014 рішенням №5286-VI відповідач затвердив перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м.Одеси. У вказаному рішенні міститься інформація про місцезнаходження спеціальної земельної ділянки, кількість місць паркування, площа земельної ділянки та технічне облаштування. Вказане рішення є доступним, оскільки міститься в публічному доступі, на офіційному сайті Одеської міської ради https://omr.gov.ua/ua/acts/council/62639/.
V. Джерела права та висновки суду
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення.
Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Одеської міської ради.
Позивачка звернулася до суду з вимогою визнати протиправними дії щодо довготривалого невиконання ухваленого в рішенні 1251 - VI від 20.09.2011 “Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у м.Одесі”.
Суд звертає увагу, що правомірність Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у м.Одесі не є предметом даного спору. З огляду на обгрунтування позовної вимоги неможливо встановити, яку саме бездіяльність тобто невиконання яких саме нормативних вимог Положення позивачка просить визнати протиправною. В судовому засіданні на питання суду прозивачка так і не надала конкретної відповіді.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання оприлюднити інформацію про кадастрові номери земельних ділянок, технічне облаштування з посиланням на Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (vа 507565-00), затверджений і введений в дію Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507; права власності на такі будівлі та споруди із зазначенням реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна, витрати на технічне облаштування із зазначенням відповідного рішення; уповноважених осіб з організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів із зазначенням ЄДРПОУ; підстави виключення з переліку та зменшення площ, крім посилання на рішення щодо таких змін не пізніше другого пленарного засідання, яке відбудеться з часу набрання законної сили рішення по справі №640/14654/22, прийняти рішення відповідно до п.1.3 додатку 1 затвердженого п.1 рішення 1251 - VI від 20.09.2011 “Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі, підпункту 14.1.229 Податкового кодексу України, про встановлення правил щодо відповідальності та збереження транспортного засобу на спеціально відведених автостоянках; суд зазначає наступне.
Відповідно до п.268-1.1.1 ст.268-1 Податкового кодексу України платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії, (відділення, представництва), фізичні особи-підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Отже Податковим кодексом України регламентуються правовідносини, учасниками яких є чітко визначені платники збору за місця для паркування транспортних засобів, проте матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували , що позивачка є платником збору за місця для паркування.
Щодо необхідності, на думку позивачки, зазначити перелічену нею інофрмацію, суд звертає увагу, що відповідно до ч.268-1.1.2 ст.268-1 Податкового кодексу України перелік спеціальних земельних ділянок відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної, міської ради про встановлення збору.
З огляду на зміст рішення Одеської міської ради від 27.08.2014 №5286-VI та його додатків в ньому повністю дотримані вимоги податкового законодавства.і необхідна інформація зазначена у формі таблиці.
Однак насамперед суд вважає, що позовна заява практично не містить викладу фактичних обставин справи, з якими позивачка пов'язує порушення своїх прав або законних інтересів. Нею не зазначено та не додано належних доказів на підтвердження порушення її прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
Згідно з ч.2 ст.73 КАс України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені позовні вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Звертаючись до фактів цієї справи, позивачка, заявляючи позовні вимоги, не посилається на конкретні обставини, на жодні порушення правових норм відповідачем. Усі її посилання на порушення є абстрактними, без посилань на належні, допустимі та достатні докази. В судовому засіданні на запитання суду позивачка не надала конкретної відповіді в чому полягає порушення її прав, свобод та законних інтересів.
Отже, на підставі викладеного, суд робить висновок про недоведеність з боку позивачки існування порушення її прав, свобод та інтересів. Відтак - позовні вимоги не належать до задоволення.
VI. Судові витрати
З урахуванням висновку суд про відмову у задоволенні позовних вимог, а також тієї обставини, що впродовж розгляду справи відки не викликалися, судові експертизи не призначалися, суд не здійснює розподіл судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО
.