Справа № 540/707/22
20 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Корой С.М.,
секретаря судового засідання Дубінєвич М.Г.,
за участю сторін:
представника відповідача - Коліогло П.П. (за витягом),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2021 № 00430980706, 00431040706, -
Позивач звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.12.2021 № 00430980706, 00431040706.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на момент здійснення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень, ТОВ «ШБУ» не здійснювало свою діяльність за адресою с.Дубівці Гальцького району Івано-Франківської області. Так, вказує позивач, згідно договору оренди майна від 31.05.2021 року №31/05, укладеного між ТОВ «ШБУ» та ТОВ «Чорномортрансбуд», орендодавець передає орендарю в тимчасове (строкове) оплати користування будівельну техніку (обладнання), визначену у цьому договорі. Перелік майна, є невід'ємною частиною договору. Строк оренди майна встановлюється до 31.12.2023. Початок строку оренди обчислюється з моменту прийняття техніки за актом приймання-передачі та закінчується моментом підписання акту приймання-передачі техніки від орендаря орендодавцеві, які є невід'ємною частиною договору. Акт приймання-передачі майна №1 складений 01.06.2021 року.
Тобто, як стверджує позивач, перевірка здійснена 19.11.2021 року, період порушення вказаний листопад 2021 року, перевірку здійснено саме місця зберігання палива ТОВ «ШБУ», в той час як підприємство надало майно в оренду адресою с.Дубівці Гальцького району Івано-Франківської області ТОВ «Чорномортрансбуд». При тому, контролюючий орган не взяв до уваги той факт, що витребувані документи знаходяться в іншому податковому органі та проводиться планова перевірка, предмет якої охоплює питання, з приводу яких проводилася фактична перевірка.
На думку позивача, всі вказані обставини вказують на незаконність проведення фактичної перевірки, а спірні податкові повідомлення-рішення протиправними.
Крім того, у позові позивач покликається на незаконність підстав для проведення перевірки.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 року відкрито провадження по справі №540/707/22.
Судом вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Згідно з розпорядженням Верховного Суду №11/0/9-22 від 18.03.2022 року, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та віднесено на Одеський окружний адміністративний суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справі між суддями від 15.02.2023 року справу №540/707/22 передано для розгляду головуючому судді Корой С.М.
Суд зазначає, що матеріалів справи №540/707/22 у паперовому вигляді головуючому по справі не передано.
Ухвалою від 20.02.2023 року прийнято до розгляду адміністративну справі №540/707/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2021 № 00430980706, 00431040706, розпочато розгляд справи №540/707/22 спочатку, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, суддею одноособово.
09.03.2023 року (вх.№7280/23) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками (а.с.29-45), в якому вказано, що доводи наведені у позовній заяві не спростовують порушення встановлені перевіркою та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
21.03.2023 року (вх.№8627/23) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, оскільки даним органом проведено фактичну перевірку.
Ухвалою суду від 21.03.2023 року задоволено клопотання представника відповідача; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області; запропоновано третій особі надати пояснення щодо позовних вимог протягом п'яти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та надати пояснення щодо відзиву протягом десяти днів з дня його отримання; продовжено строк підготовчого провадження у справі № 540/707/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2021 № 00430980706, 00431040706 на тридцять днів; відкладено підготовче засідання в даній адміністративній справі на 09.05.2023 року об 11 год. 00 хв.
03.05.2023 року (вх.№ЕС/4218/23) від представника третьої особи до суду надійшло клопотання, в якому представник просить суд надати можливість уповноваженому представнику третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ГУ ДПС В Івано-Франківській області брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою Системи відеоконференц-прийому «EasyCon».
Ухвалою суду від 09.05.2023 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, суд відмовлено у задоволенні клопотання, яке надійшло до суду 03.05.2023 року за вх.№ЕС/4218/23.
Ухвалою суду від 09.05.2023 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 11:00 год. 30.05.2023 року.
Судове засідання 30.05.2023 року перенесено підготовче судове засідання на 10:00 год. 07.06.2023 року.
01.06.2023 року (вх.№ЕС/5544/23) від представника третьої особи до суду надійшло клопотання, в якому представник просить суд надати можливість уповноваженому представнику третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ГУ ДПС В Івано-Франківській області - Гавадзину Михайлу Васильовичу брати участь в судовому засіданні 07.06.2023 року о 10.00 год та всіх наступних судових засіданнях по розгляду справи № 540/707/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське шляхо-будівельне управління» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в режимі відеоконференції за допомогою Системи відеоконференц-прийому «EasyCon».
Ухвалою суду від 07.06.2023 року закрито підготовче провадження по справі № 540/707/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2021 № 00430980706, 00431040706; призначено справу до судового розгляду о 10:00 год. 20.06.2023 року; задоволено клопотання представника третьої особи про проведення судового засідання по справі в режимі відеоконференції.
20.06.2023 року (вх.№ЕП/23233/23) від представника третьої особи до суду надійшли письмові пояснення разом із додатками.
Представник відповідача у судовому засіданні 20.06.2023 року заперечувала проти задоволення позову.
Інші учасники справи до суду не з'явились, в тому числі для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференція за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку «ВКЗ» (https://vkz.court.gov.ua) не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника відповідача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву, пояснень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є таким, що не підлягає задоволенню.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління" зареєстровано як юридичну особу 30.03.2009 року (Номер запису: 15841020000000839).
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління" здійснює такі види діяльності за КВЕД: 42.11 Будівництво доріг і автострад (основний); 08.11 Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; 08.99 Добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, н.в.і.у. ; 09.90 Надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.12 Будівництво залізниць і метрополітену; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
У позивача наявна ліцензія на право зберігання пального №09030414202000246 від 02.04.2021 року.
Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Судом встановлено, що на підставі направлень від 11.11.2021 року №3034, №3033, виданих Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 11.11.2021 року № 2200-ж «Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській проведено фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління» адреса господарської одиниці: Івано-Франківська обл., Галицький р-н, с. Дубівці, вул. Залізнича, буд. 1.
Контролюючим органом було направлено на адресу позивача вимогу про надання документів у зв'язку із проведенням фактичної перевірки.
У відповідь на вказану вимогу позивачем було складено листа від 12.11.2021 року, в якому повідомлено, що відповідно до наказу ГУ ДНС в Одеській області від 01.09.2021 №6336-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ШБУ» (в редакції наказу від 21.10.2021 №7609-1) з 25.10.2021 розпочато документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ШБУ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.06.2021. Перевірку доручено здійснити ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у зв'язку зі здійсненням державної реєстрації зміни адреси місцезнаходження ТОВ «ШБУ» (Херсонська область, Великоолександрівський район, смт. Біла Криниця, вул. Привокзальна, 1).
У листі вказано, що на початок перевірки та на момент надання відповіді на вимогу увесь персонал офісу ТОВ «ШБУ» знаходився на самоізоляції, у зв'язку з чим, перевірка проводилася у приміщені ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Весь обсяг фінансово-господарських та бухгалтерських документів, у тому числі тих, що вказані у вимозі про надання документів до фактичної перевірки, були передані ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
Крім того, позивач повідомив про відсутність станом на 01.06.2021 залишків пального ТОВ «ШБУ» у ємностях, що знаходяться біля с.Дубівці Гальцького району Івано-Франківської області.
Судом встановлено, що за результатом фактичної перевірки складено акт про результати фактичної перевірки від 19.11.2021 року № 6578/09/03/PPO/36191005 та виявлено порушення:
пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме станом на момент проведення перевірки не зареєстрований акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Як стверджує контролюючий орган, з аналізу бази даних Єдиного реєстру акцизних накладних за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року відповідачем встановлено, що на адресу позивача його контрагентами було реалізовано пального на загальну кількість 3148515,51 літрів, а протягом 2021р. - 2206321,88 л. що перевищує 1000 кубічних метрів (1000000 літрів).
На підставі висновків акту перевірки від 19.11.2021 року № 6578/09/03/PPO/36191005 відповідачем 30.12.2021 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №00431040703, яким за порушення пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України, а саме відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку-розпорядником акцизного складу позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1000000 грн;
- №00430980706, яким за порушення пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України, а саме: не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратомірів-лічильників на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску впирту етилового, розташованого на акцизному складі.
Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення від 30.12.2021 № 00430980706, 00431040706, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п.16.1.9. п.16.1. ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.
Підпунктом 16.1.13. п.16.1. ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 75.1.3. пункту 75.1. статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтею 80 ПК України визначено порядок та підстави проведення фактичної перевірки, а саме наступними нормами:
Пункт 80.1. статті 80 ПК України - фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пункт 80.2. статті 80 ПК України - фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- підпункт 80.2.1. пункту 80.2. статті 80 ПК України - у разі коли за результатами перевірки інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення плат податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникла необхідність перевірки таких фактів;
- підпункт 80.2.2. пункту 80.2. статті 80 ПК України - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- підпункт 80.2.3. пункту 80.2. статті 80 ПК України - письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
- підпункт 80.2.4. пункту 80.2. статті 80 ПК України - неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в час виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
- підпункт 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
- підпункт 80.2.6. пункту 80.2. статті 80 ПК України - у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3.
- підпункт 80.2.7. пункту 80.2. статті 80 ПК України - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
За твердженнями відповідача, підставою для проведення перевірки є приписи п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.
Пунктом 80.5 статті 80 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Згідно із абз.3 п.81.1 статті 81 ПК України, у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Здійснивши аналіз статей 75-81 ПК України, суд зауважує, що вимоги до змісту наказу про призначення як планової документальної перевірки, так і позапланової документальної перевірки, документальної невиїзної перевірки, фактичної перевірки сформульовані лише в абз.3 п.81.1 статті 81 цього Кодексу, де вказано, що в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року (справа №826/17123/18) зроблено висновок, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Згідно до пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), 14.1.6. акцизний склад - це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;
ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
Розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224 ПК України).
Відповідно до пункту «б» абз. 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах передбачена статтею 128-1 ПК України.
Згідно з п.128-1.1 ст.128 ПК України, необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Відповідно до п.128-1.2 ст.128 Податкового кодексу України відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.
Так, як зазначено позивачем та встановлено судом з наданих до суду доказів, згідно договору оренди майна від 31.05.2021 №31/05, укладеного між ТОВ «ШБУ» та ТОВ «Чорномортрансбуд», орендодавець передає орендарю в тимчасове (строкове) оплатне користування будівельну техніку (обладнання), визначену у цьому договорі. Перелік майна, є невід'ємною частиною договору. Строк оренди майна встановлюється до 31.12.2023. Початок строку оренди обчислюється з моменту прийняття техніки за актом приймання-передачі та закінчується моментом підписання акту приймання-передачі техніки від орендаря орендодавцеві, які є невід'ємною частиною договору.
На виконання даного договору його сторонами складено акт приймання-передачі майна №1 від 01.06.2021 року.
Таким чином, станом на дату проведення перевірки позивачем було надано в оренду майно за адресою с.Дубівці Гальцького району Івано-Франківської області ТОВ «Чорномортрансбуд».
При цьому, контролюючий орган не взяв до уваги той факт, що витребувані документи знаходяться в іншому податковому органі.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що саме позивачем здійснювалось зберігання пального за адресою с.Дубівці Гальцького району Івано-Франківської області, натомість позивачем надано достатньо доказів на спростування даної обставини.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та суперечать встановленим у справі обставинам.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, оцінюючи встановлені судом факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 15600,00 грн, що підтверджується наданим до суду платіжним документом.
Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління" необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 15600,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 165, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2021 № 00430980706, 00431040706 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2021 № 00430980706, 00431040706.
Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління" витрати зі сплати судового збору у розмірі 15600,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 03.07.2023 року.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління" (вул. Привокзальна, 1,смт. Біла Криниця,Великоолександрівський район, Херсонська область,74112, код ЄДРПОУ 36191005);
Відповідач - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (пр-т. Ушакова, 75,м. Херсон,73036, код ЄДРПОУ ВП 43995495).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП 43968084).
Суддя С.М. Корой