про відкриття провадження в адміністративній справі
05 липня 2023 р. № 400/8010/23
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Ярощук В.Г., ознайомившись з
адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
прозобов'язання вчинити певні дії,
29 червня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 24.10.2019 по 20.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок неправильного визначення відповідачем посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням позивачу у 2019, 2020, 2021, 2022 і 2023 роках не в повному обсязі виплачувалось його грошове забезпечення.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив:
позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга статті 43 КАС України);
позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (статті 19, 20, 21 КАС України) та її подано з дотриманням правил підсудності (статті 25, 26 КАС України);
позов подано у строк, установлений законом (стаття 122 КАС України);
немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України).
З урахуванням положень частин другої, шостої статті 12, статті 257, частини п'ятої статті 262 КАС України суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У позовній заяві позивач заявив клопотання про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду через продовження дії карантину через гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2.
Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та матеріали справи, суд встановив, що підставою позову є виплата відповідачем позивачу грошового забезпечення не в повному розмірі.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 у справі № 21-8а15, зокрема, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Спеціальним законодавством щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовців не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак такі питання регулює Кодекс законів про працю України. З метою забезпечення рівності прав та принципу недискримінації в цих правовідносинах суд прийшов до висновку про можливість застосування норм Кодексу законів про працю України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини з виплати грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно із частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до 18.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю.
Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат (пункт 1 резолютивної частини).
Таким чином, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Вказана позиція узгоджується також з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 13.05.2019 у справі №524/39/15-а.
Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції чинній з 19.07.022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з пунктом 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначений статтею 233 Кодексу законів про працю України на строк дії такого карантину.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21 та від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, право на звернення до суду військовослужбовців щодо виплати грошового забезпечення відповідно до положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній до 18.07.2022) не обмежене будь-яким строком, а тому строк визначений частиною першою статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній з 19.07.2022), не підлягає застосуванню до 30.06.2023, так як він продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Оскільки позивач звернувся із адміністративним позовом 28.06.2023, тому суд вважає безпідставними твердження позивача про пропуск ним строку звернення до суду.
Відтак заява поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не підлягає задоволенню, бо позивач не пропустив строк звернення до суду, установлений статтею 122 КАС України.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд дійшов до висновку про необхідність витребування з власної ініціативи у відповідача доказів, які відсутні у матеріалах справи, але які свідчать про розмір грошового забезпечення позивача у спірний період, а саме: довідку про виплачене позивачу грошове забезпечення за період із жовтня 2019 року по травень 2023 року.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 80, 122, 171, 243, 248, 256, 257, 260, 262, 293 КАС України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду.
2. Прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі.
3. Провадити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
4. Справа розглядатиметься одноособово суддею Ярощуком В.Г.
5. Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 довідку про виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період із жовтня 2019 року по травень 2023 року.
6. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати Миколаївському окружному адміністративному суду витребувані докази у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
7. Роз'яснити Військовій частині НОМЕР_1 , що відповідно до частини сьомої статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причини протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
8. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (з урахуванням доводів, викладених у позовній заяві), а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
9. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
10. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
11. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи (позовної заяви, відзиву на позовну заяву (відзиву), відповіді на відзив, заперечення) є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
12. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина шоста статті 162 КАС України).
13. Повідомити учасників справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 КАС України.
14. Роз'яснити учасникам справи, що:
докази подаються безпосередньо до суду у порядку та строки, встановленні статтею 79 КАС України;
копії документів, витяги з них (письмові докази) вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому законодавством (стаття 94 КАС України);
електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій в порядку, встановленому законодавством (стаття 99 КАС України);
представники учасників справи, які братимуть участь в адміністративному процесі, повинні мати належним чином оформлені повноваження згідно зі статтею 59 КАС України;
у випадку, якщо вони без поважних причин не нададуть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вони посилаються, суд вирішує справу на підставі наявних доказів відповідно до частини шостої статті 77 КАС України;
за клопотанням однієї з сторін суд може призначити судове засідання; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (частини п'ята, сьома статті 262 КАС України).
15. Направити учасникам справи копію цієї ухвали разом із пам'яткою про права та обов'язки сторін та осіб, які беруть участь у справі, що передбачені статтями 44, 45, 47 КАС України.
16. Повідомити учасників справи, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за адресою на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: www.adm.mk.court.gov.ua.
Повідомити відповідача про те, що в суді наявні матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання безпосередньо в приміщенні Миколаївського окружного адміністративного суду.
17. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
18. Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.Г.Ярощук