05 липня 2023 р. № 400/55/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Бульби Н.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до:1) Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, 2) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016,
про:визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати неправомiрними дiї Головного управлiння Пенсiйного фонду України у Миколаiвськiй областi щодо вiдмови, викладеної у листі вiд 18.12.2020 за № 1234/03.20-р у призначеннi пенсiї за віком у зв'язку з вiдсутнiстю необхiдного трудового стажу, визначеного Законом № 1058;
- зобов'язати Головне управлiння Пенсiйного фонду України у Миколаївськiй областi зарахувати до трудового стажу, що дає право на призначення пенсiї за віком з 12.08.2022: перiод роботи на Кишенівському заводi НПО «Молдовагидромаш" з 01.08. l980 по 04.05.1981 та перiоди перебування у вiдпустці по догляду за синами з 20.08.1983 та з 09.01.1987, а саме з 20.08.1983 за ОСОБА_2 , з 09.01.1987 за Заболотним Вiктором Вiкторовичем.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області прийнято рiшення про вiдмову їй в призначеннi пенсiї за віком у зв'язку з відсутністю страхового стажу. Не зараховано до стажу перiод перебування у вiлпустцi по догляду за дiтьми та роботи на Кишинiвському заводi НПО «Молдовагидромаш". Позивачка вважає, що вищезазначенi перiоди її роботи неправомiрно та безпiдставно не включенi вiдповiдачем до загального страхового (трудового) стaжу, що надає право на призначення пенсiї за віком.
Ухвалою від 05.01.2023 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.
Ухвалою суду від 14.02.2023 суд залучив до участі у справі в статусі другого відповідача Головне управління ПФУ у Львівській області.
Відповідач - Головне управління ПФУ в Миколаївській області надіслав відзив, позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив, що до 23.09.2022 за результатами розгляду заяви від 25.08.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області було надано відповідь на звернення, в якій повідомлено, що обчислити страховий стаж позивача, з урахуванням трудової книжки НОМЕР_1 та довідки від 18.01.2022 № 7/01 неможливо, оскільки по-батькові позивача в трудовій книжці, довідці (“ ОСОБА_3 ”) та паспорті (“ ОСОБА_4 ”) різняться. Крім того, з цих підстав неможливо зарахувати до страхового стажу позивача й періоди догляду непрацюючої матері за дітьми до досягнення ними трирічного віку. До того ж, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідач - Головне управління ПФУ у Львівській області позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив, що зарахувати періоди роботи позивачки згідно з даними трудової книжки неможливо, оскільки зазначене прізвище власника на титульній сторінці « ОСОБА_5 » не відповідає прізвищу позивачки згідно з паспортними даними.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
12.08.2022 позивачка звернулась до Головного управління ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Заяву позивачки розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням ПФУ у Львівській області.
Рішенням Головного управління ПФУ у Львівській області від 19.08.2022 № 143550003363 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу позивачки не зараховано періоди її роботи згідно з даними трудової книжки, оскільки зазначене прізвище власника на титульній сторінці « ОСОБА_5 » не відповідає прізвищу позивачки згідно з паспортними даними.
25.08.2022 позивачка повторно звернулась із заявою про призначення пенсії та повідомила, що до її заяви від 12.08.2022 було долучено свідоцтво про шлюб, що підтверджує зміну прізвища.
Листом від 23.09.2022 Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області відмовлено в призначенні пенсії та зазначено, що страховий стаж становить 14 років 5 місяців 3 дні. При обчисленні страхового стажу неможливо врахувати трудову книжку НОМЕР_1 , оскільки по-батькові « ОСОБА_3 », зазначене у трудовій книжці, не відповідає паспортним даним « ОСОБА_4 ».
Не погоджуючись з діями відповідача, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Суд зазначає, що приписами пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 за № 58 (надалі-Інструкції № 58) передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Згідно п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).
Пунктом 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу або звільнення виконуються акуратно. У разі виявлення неправильного або неточного запису виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис, про що окремо зазначається у трудовій книжці.
Відповідно до пункту 2.6 Інструкції, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1 Інструкції № 58).
Системний аналіз вищезазначених положень дає підстави дійти обґрунтованого висновку, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до її страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
Згідно з матеріалами справи, до страхового стажу позивачки не зараховано перiоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскiльки прізвище власника на титульній сторінці « ОСОБА_5 » не відповідає прізвищу позивачки згідно паспортних даних. Після повторного звернення до Головного управління ПФУ в Миколаївській області не враховано періоди роботи позивачки згідно трудової книжки, оскільки по-батькові « ОСОБА_3 », зазначене у трудовій книжці, не відповідає паспортним даним « ОСОБА_4 ».
Отже, відповідач при розрахунку страхового стажу не врахував періоди роботи позивачки згідно з даними її трудової книжки у зв'язку з невідповідністю записів в ній даним паспорту позивачки.
Разом з тим, позивачка надала уточнюючу довідку № 7/01 від 18.01.2022 щодо періоду її роботи на Кишенівському заводi НПО «Молдовагидромаш". Згідно з поданою довідкою ПІБ позивачки також зазначено « ОСОБА_6 ».
З урахуванням розбіжностей у записах трудової книжки позивачки, уточнюючої довідки та паспорті, цілком зрозуміло, що у відповідача виникли сумніви у належності трудової книжки позивачці. Крім того, Головним управлінням ПФУ у Миколаївській області у листі від 23.09.2022 ОСОБА_1 було роз'яснено, що приналежність їй трудової книжки може бути встановлена у судовому порядку.
Проте, на період розгляду справи доказів того, що трудова книжка серії НОМЕР_1 дійсно належить позивачці - ОСОБА_1 , до суду не надано. А відтак, на даний час підстави для врахування до страхового стажу позивачки періодів роботи згідно записів трудової книжки не вбачається можливим.
До того ж суд роз'яснює позивачці, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Отже, встановити факт належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_1 для подальшого врахування записів в ній при призначенні пенсії можливо в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 05.07.2023.
Суддя Н.О. Бульба