28 червня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/350/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі- позивач) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (також - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними та скасувати:
1. податкові повідомлення-рішення:
1.1. № 1708-5208-1128 від 27.03.2019, яким визначеного грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 52887,42 грн.;
1.2. № 17083-5208-1128 від 27.03.2019, яким визначеного грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік у сумі 56060,67 грн.;
1.3. № 132216-5204-1128 від 18.07.2018, яким визначеного грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 56060,67 грн.;
1.4. № 187642-5208-1128 від 19.08.2019, яким визначеного грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 15205,50 грн.;
2. податкову вимогу № 0028104-1303-1123 від 11.11.2021 про сплату боргу з орендної плати з фізичних осіб у сумі 180214,26 грн..
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що упродовж 2016, 2017, 2018, 2019 (перший квартал) ним сплачувалась плата за користування земельною ділянкою. Будь-яка заборгованість зі сплати за користування земельною ділянкою він не має, що підтверджується відповідними довідками податкового органу. Як наслідок, спірні рішення та вимога є протиправними й сформовані помилковістю висновків контролюючого органу щодо неналежного виконання Позивачем обов'язку зі сплати орендної плати з фізичних осіб за період від 01.01.2016 до 09.04.2019 та відсутністю об'єкта оподаткування.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити (а.с.77-78).
Позивач подав відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав (а.с.107-111).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Судом було встановлено, що рішенням п'ятдесят другої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради від 29.09.2015 №4592 "Про передачу ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 )" Позивачу було передано земельну ділянку (кадастровий номер 3510100000:39:315:0046) в оренду строком на 25 років по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) загальною площею 0,0748 га - землі, які використовуються в комерційних цілях, для розміщення автостоянки за рахунок земель житлової та громадської забудови.
Розмір орендної плати встановлено на рівні 5% від нормативної грошової оцінки.
Враховуючи вищевказане, між Кіровоградською міською радою та Позивачем укладено договір оренди землі від 12.11.2015 №157 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.01.2016 №27990316) по АДРЕСА_3 та №5) загальною площею 0,0748 га (кадастровий № 3510100000:39:315:0046) для розміщення автостоянки.
Рішенням тринадцятої сесії сього скликання Міської ради м. Кропивницького від 19.12.2018 № 2227 "Про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_3 " було припинено ОСОБА_1 договір оренди землі від 12.11.2015 № 157 у зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно, розміщеного на земельній ділянці.
09.04.2019 між Міською радою м. Кропивницького (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) підписано Угоду № 23 про розірвання договору оренди землі від 12.11.2015 № 157.
09.04.2019 підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с.40-44).
При проведенні інвентаризації повноти нарахування орендної плати встановлено, що Позивачем не сплачено орендну плату з фізичних осіб за 2016 рік по терміну плати 31.05.2019 у сумі 52887,42 грн., за 2017 рік по терміну сплати 31.05.2019 у сумі 56060,67 грн., за 2018 рік по терміну сплати 22.10.2018 у сумі 56060,67 грн. та за 2019 рік по терміну сплати 04.11.2019 у сумі 15205,50 грн. (а.с.120).
На підставі інформації про НГО такої земельної ділянки (20.10.2015 №936/04-24-15; 738135,73 грн.), ставки орендної плати від НГО (5%) та коефіцієнту індексації НГО (2016 - 1,433, 2017 - 1,06, 2018 - 1,0, 2019 - 1,0) (а.с.89) Відповідачем відповідно до вимог п. 286.5 ст. 286 ПК України були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення за формою "Ф", а саме:
- № 1708-5208-1128 від 27.03.2019, яким Позивачу визначеного грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 52887,42 грн. (а.с.18);
- № 17083-5208-1128 від 27.03.2019, яким Позивачу визначеного грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік у сумі 56060,67 грн. (а.с.19);
- № 132216-5204-1128 від 18.07.2018, яким Позивачу визначеного грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 56060,67 грн. (а.с.17);
- № 187642-5208-1128 від 19.08.2019, яким Позивачу визначеного грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 15205,50 грн. (а.с.20).
Заперечення відносно правильності сум грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб, визначених контролюючим органом на підставі вищевказаних рішень позовна заява не містять.
11.11.2021 контролюючим органом було сформовано податкову вимогу № 0028104-1303-1123 про сплату Позивачем боргу з орендної плати з фізичних осіб у загальній сумі 180214,26 грн. (а.с.16).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальності за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі за текстом ПК України).
За визначенням пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.
За приписами п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Відповідно до п. 285.2 ст. 285 ПК України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї) (п.286.1 ст.286 ПК України).
За приписами п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Пунктом 288.1 ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Згідно з п. 288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Відповідно п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Пунктом 288.7 статті 288 ПК України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Так, за нормами п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України від 06.10.1998 року, № 161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-XIV), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.
За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 161-XIV, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 161-XIV орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
За визначенням ст. 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Як встановлено судом, між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди землі від 12.11.2015 № 157 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.01.2016 №27990316) по АДРЕСА_3 та №5) загальною площею 0,0748 га (кадастровий № 3510100000:39:315:0046) для розміщення автостоянки.
09.04.2019 між Міською радою м. Кропивницького (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) підписано Угоду №23 про розірвання договору оренди землі від 12.11.2015 № 157.
При проведенні інвентаризації повноти нарахування орендної плати встановлено, що Позивачем не сплачено орендну плату з фізичних осіб за 2016 рік по терміну плати 31.05.2019 у сумі 52887,42 грн., за 2017 рік по терміну сплати 31.05.2019 у сумі 56060,67 грн., за 2018 рік по терміну сплати 22.10.2018 у сумі 56060,67 грн. та за 2019 рік по терміну сплати 04.11.2019 у сумі 15205,50 грн. (а.с.120).
Однак визначаючи Позивачу грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб, зокрема за 2016 рік у загальній сумі 52887,42 грн. (тобто, 738135,73 грн. х 1,433 х 5 % / 100 %) контролюючим органом не враховано, що 08.08.2016 між Позивачем (Дарувальник) і ОСОБА_3 (Обдарована) укладено договір дарування, за яким ОСОБА_4 передав безоплатно у власність Обдарованої, а остання прийняла автомобільну стоянку за адресою: АДРЕСА_3 , яка розташована на земельній ділянці кадастровий №3510100000:39:315:0046 (а.с.31-34).
У зв'язку із цим, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 177981-1301 від 16.11.2016, яким ОСОБА_3 було визначено грошове зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2016 рік (розрахунок земельного податку з 08.08.2016 по 31.12.2016) у сумі 7818,17 грн., яке сплачено в повному обсязі (а.с.35-36, 132).
Згідно із п.287.6 ст.287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Відповідно до пункту 287.7 статті 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
Статтею 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Статті 7 Закону № 161-XIV передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Таким чином, до нового власника об'єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законодавством обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте майно.
Відтак, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 1708-5208-1128 від 27.03.2019, яким Позивачу визначеного грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік, та податкової вимоги №0028104-1303-1123 від 11.11.2021 в частині суми 22036,42 грн..
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Щодо позовних вимог в іншій частині, то Позивачем не надано доказів, які б свідчили про сплату ним грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб. При цьому, долучені до матеріалів справи довідки від 09.01.2017 та від 29.01.2018 № 76/ФОП/11-23-08-03 не підтверджують виконання Позивачем обов'язку зі сплати орендної плати.
Суду також не надано доказів, що Позивач у порядку, передбаченому п. 286.5 ст. 286 ПК України, звертався до Відповідача з метою проведення звірки даних щодо нарахованої суми плати за землю.
Що стосується посилання Позивача на недотримання контролюючим органом строків прийняття податкових повідомлень-рішень, слід зазначити, що згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При вирішенні спірних правовідносин судом враховано, що пропуск встановленого п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України строку (до 1 липня поточного року) нарахування і надсилання податкового повідомлення-рішення не спростовує наявність у Позивача, як платника податків, податкового обов'язку здійснити сплату відповідних грошових зобов'язань.
Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 820/5357/17, від 28.02.2020 у справі № 804/4231/16.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Щодо розподілу судових витрат у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).
Позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення, якими визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 180 214,26 грн. (вимога щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги є похідною).
Отже, розмір судового збору, який Позивач повинен був сплати за подання позовної заяви становить 1802,14 грн. (1% ціни позову).
Позивач сплатив судовий збір в сумі 5368,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.01.2023 №0.0.2836083225.1 (а.с.15).
Отже сплачений судовий збір в сумі 3565,86 грн. (5368,00 грн. - 1802,14 грн.) підлягає поверненню Позивачу як такий, що внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Водночас, пропорційно до розміру задоволених вимог (12,23 %) на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 220,40 грн..
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області № 1708-5208-1128 від 27.03.2019 року про визначення грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік в частині суми 22036,42 грн..
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 0028104-1303-1123 від 11.11.2021 року в частині суми 22036,42 грн..
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 220,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП - 43995486).
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету судовий збір в сумі 3565,86 грн..
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО