465/3296/23
2/465/2244/23
Іменем України
28.06.2023 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі
головуючої-судді Марків Ю.С.
за участю секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позов мотивує тим, що 12.12.2017 року у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб. Від спільного шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 09.07.2021 року Франківським районним судом м.Львова укладений між ними шлюб було розірвано. Вказує, що відповідач усунулась від обов'язку утримувати та виховувати доньку, не обгрунтовуючи свою поведінку, не бере участі у веденні домашнього господарства, не утримує сім'ю, відтак він змушений утримувати спільну дитину, заробляючи кошти на продукти харчування та одяг.
Враховуючи вищевикладене, просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти на його користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп. щомісячно, починаючи з дня звернення позивача до суду.
Позивач в судове засідання не з'явтвся, однак у поданій позовній заяві зазначив про проведення розгляду справи у його відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Оскільки відповідач визнала, пред'явлений до неї позов і визнання відповідає позову, не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ст.206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно роз'яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 12 грудня 2017 року у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №3900, який був розірваний рішенням Франківського районного суду м.Львова від 09.07.2021 року.
За час перебування у шлюбі у сторін народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 06.09.2017 року.
Відповідно до Акту фактичного проживання від 04.04.2022 року спільна донька сторін ОСОБА_3 проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .
Розпорядженням Франківської районної адміністрації №425 від 08.11.2022 року відповідачці ОСОБА_2 встановлено дні та години зустрічей з малолітньою донькою ОСОБА_3 , яка проживає з батьком ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Чинне законодавство України встановлює пріоритет інтересів дітей при вирішенні сімейних спорів (ст. 7 ч. 8 СК України); а також зобов'язує дотримуватись засад рівності їх прав щодо батьків (ст. 142 цього ж кодексу) та справедливості у врегулюванні сімейних відносин (ст.7 ч. 9 СК України).
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.
В силу вимог ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Крім того, вирішуючи даний спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України»).
Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При визначенні розміру аліментного забезпечення суд, вирішуючи справу у межах заявлених вимог (ст. 11 ЦПК України), та відповідно до вимог ст. 182 СК України враховує стан здоров'я дитини, стан здоров'я та матеріальне становище як платника, так і одержувача аліментів.
Суд враховує, відповідно до ст.182 СК України, що позивач, батько ОСОБА_3 , яка проживає разом з ним, що не заперечується сторонами, займається її вихованням, утримує дитину. Також суд виходить із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона би мала тоді, коли утримувалася обома батьками, оскільки визначення розміру аліментів якраз і забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання нею надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.
Суд звертає увагу сторін, що рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини встановлена статтею 141 СК України, відповідно до частин першої та другої якої мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У цій статті закріплюється одна з характерних ознак батьківських прав та обов'язків - їх належність однаковою мірою обом батькам. Концепція рівності ґрунтується на одному з основних принципів сімейного права України - принципі рівності чоловіка та жінки.
Зважаючи на обставини, які викладені вище, а також виходячи з того, що позивач разом із відповідачем повинні забезпечити необхідний і достатній рівень для нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, враховуючи визнання відповідачкою позову у повному обсязі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, відтак слід стягувати з відповідачки аліменти на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4000,00 грн., але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
При цьому суд зазначає, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону (ч. 2 ст. 184 СК України).
Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позивач звернувся до суду з даним позовом 01 травня 2023 року, що підтверджується проставленим поштовим штемпелем на конверті, тому суд присуджує стягнення аліментів з відповідача, починаючи з вказаної дати і до досягнення дитиною повноліття.
Окрім того, відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення даного судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду із відповідним позовом в разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі ч. 1 ст. 192 СК України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1073,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 280, 352 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення позивача до суду, тобто з 01.05.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.
Рішення підлягає негайному виконанню у межах одномісячного сукупного платежу аліментів на дитину.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення виготовлено 03.07.2023 року.
Суддя Марків Ю.С.