Справа № 464/4008/23
пр.№ 2-а/464/57/23
05.07.2023 м. Львів
Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючої судді - Сабари Л.В.,
секретаря судового засідання - Андрушко Н.М.,
за участі: позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Саракун Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просить поновити термін на оскарження постанови адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №93 від 01.06.2023, постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 01.06.2023 адміністративною комісією Сихівської РА ЛМР винесено постанову №93 про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ст. 152 КУпАП та п. 2.1 Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2002 №105, п. 9.13 Правил благоустрою міста Львова, затверджених ухвалою ЛМР від 21.04.2011 №376, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 360,00 грн, копію якої отримав 07.06.2023 засобами поштового зв'язку. З вказаною постановою не погоджується, вважає таку незаконною та необґрунтованою з огляду на таке. Вказує, що під час розгляду адміністративної справи та складення постанови він був відсутній, таким чином не міг надавати власні пояснення, заперечення та докази, а тому вважає, що адміністративної комісією під час розгляду справи не було встановлено та доведено наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП. Окрім цього зазначає, що при розгляді справи адміністративна комісія досліджувала фотознімок, однак з такого не вбачається, що саме позивач здійснював обрізання дерев, а тому вважає, що комісією не було належним чином встановлено всіх обставин справи, не досліджено всі наявні докази. Пояснив, що він є управителем ОСББ «Дунайська 1», а не головою такого, однак штраф складений на нього як на фізичну особу, таким чином порушено суб'єктний склад правопорушення, яке йому інкримінують. Разом з тим, при зрізі дерева виду «груша», яке перебувало у поганому стані та несло небезпеко для мешканців будинку, не було заподіяно шкоди його кореневій системі, таке надалі продовжує рости. Крім цього, просить врахувати те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було встановлено чи Сихівська РА ЛМР веде облік зелених насаджень, чи є паспорт об'єкта території за адресою: АДРЕСА_1 , чи знаходяться там зелені насадження. Враховуючи наведене та те, що позивач не приймав на збереження вказане у протоколі дерево, а протокол не містить доказів того, що він порушив Правила благоустрою міста Львова, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, постанова не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а тому просить суд таку скасувати та закрити провадження у справі.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 15.06.2023 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з повідомленням (викликом сторін).
27.06.2023 на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача Сихівської районної адміністрації ЛМР, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що до КП «Адміністративне-технічне управління» надійшов лист ВП №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області від 31.01.2023 для проведення перевірки в межах компетенції та вжиття заходів реагування за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 про зрізання дерев невідомими особами біля будинку, що на АДРЕСА_1 . 10.04.2023 працівниками КП «Адміністративне-технічне управління» проведено обстеження території на АДРЕСА_1 та складено акт обстеження навколишнього середовища від 10.04.2023, за результатами якого виявлено пошкодження до ступеня припинення росту дерева виду «груша» діаметром стовбура 37 см, розмір завданої шкоди становить 1 650,00 грн. На підставі наведеного, працівниками КП «Адміністративне-технічне управління» складено протокол про адміністративне правопорушення №6-006е від 10.04.2023, яким виявлено вчинення ОСОБА_1 правопорушення, а саме порушення вимог п. 9.13 Правил благоустрою міста Львова, затверджених ухвалою ЛМР від 21.04.2011 №376. З вказаного протоколу вбачається, що позивач є управителем ОСББ «Дунайська, 1», йому було роз'яснено його права та обов'язки, про що останній підписався, вину не визнав, надав свої заперечення щодо суті правопорушення, однак доказів на підтвердження невинуватості не надав. Окрім цього, копію такого протоколу вручили ОСОБА_1 . Відповідно до положень чинного законодавства, розгляд такого протоколу належить до підвідомчості адміністративної комісії Сихівської РА ЛМР. ОСОБА_1 двічі повідомляли про дату, час та місце проведення розгляду адміністративною комісією протоколу, однак такий на засідання не з'явився, з будь-якими заявами чи клопотаннями до них не звертався. Відтак, 01.06.2023 адміністративною комісією Сихівської РА ЛМР винесено постанову №93 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за п. 9.13 Правил благоустрою міста Львова, затверджених ухвалою ЛМР від 21.04.2011 №376, а саме за пошкодження до ступеня росту дерева «груша» діаметром стовбура 37 см за адресою: АДРЕСА_1 , розмір заподіяної шкоди становить 1 650,00 грн., притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 360,00 грн. Відповідач вважає, що обставини викладені ОСОБА_1 в позовній заяві не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому такі не підлягають до задоволення.
05.07.2023 до суду надійшли заперечення на відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в яких наголошує на тому, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, а тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, з підстав, що в такому викладені, а також з доводів, викладених в письмових заперечення на відзив на позовну заяву від 05.07.2023. Окрім цього зазначив, що дерево виду «груша» необхідно було зрізати, оскільки таке створювало незручності для мешканців будинку, з нього часто обпадали гілки, тощо. Однак, він особисто дерево не зрізав, того дня був відсутнім у м. Львові, знає людей, які це виконували, оскільки їм це доручав, після узгодження з керівником ОСББ "Дунайська, 1".
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог, підтримала твердження, викладені у відзиві на позовну заяву. Пояснила, що постанову складено на ОСОБА_1 , виходячи з наданих ним пояснень. Разом з тим, не змогла пояснити чому адміністративне стягнення визначено у гривневому еквіваленті, а не у розмірі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також чому таке стягнення визначено у найвищій межі, передбаченій санкцією ст. 152 КУпАП.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно диспозиції ч.1 ст. 152 КУпАП особа притягується до адміністративної відповідальності за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
З цього слідує, що диспозиція вказаної норми являється бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів - правил, положень, інструкцій.
На суспільні відносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів, і спрямовується на створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення поширюється дія Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (ч.2 ст.4 вказаного закону).
Одночасно, ч.1 ст. 4 вказаного Закону закріплено, що Законодавство з питань благоустрою населених пунктів складається з цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.
Згідно з ухвалою Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011 управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють зокрема органи місцевого самоврядування.
При цьому, до повноважень міських рад у сфері благоустрою населених пунктів серед іншого належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів (ч.1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Статтею 34 вищевказаного Закону передбачено, що нормативно-правовим актом, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту є Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила). Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Ухвалою Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011 затверджено «Правила благоустрою Львівської МТГ" (далі Правила), котрі визнані як нормативно-правовий акт, який встановлює порядок благоустрою та утримання об'єктів благоустрою Львівської міської територіальної громади, визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста, які спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини (п.1.1. Правил). Згідно п. 2.3.2. Правил є об'єктами благоустрою є зелені насадження (у тому числі сніго-, шумозахисні та протиерозійні) вздовж вулиць і доріг, у парках, скверах, на алеях, бульварах, у садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Пунктом 3.1.3. правил передбачено, що роботи, пов'язані з знесенням зелених насаджень тощо, проводяться відповідно до погоджених у встановленому порядку проектів.
Згідно розділу 9 Правил визначено, що охорона зелених насаджень Львівської міської територіальної громади - це система адміністративно-правових, організаційно-господарських, архітектурно-планувальних і агротехнічних заходів, спрямованих на збереження, відновлення або поліпшення виконання зеленими насадженнями відповідних функцій.
У відповідності до п. 9.2. та 9.10 Правил утримання зелених насаджень, що включають видалення (знесення), дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється згідно з чинними нормативно-правовими документами, вказаними у додатку № 4.
Пунктом 9.5 Правил передбачено, що Інвентаризація та облік зелених насаджень здійснюються відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селах міського типу України, затвердженої уповноваженим органом (зокрема, Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.12.2001 N 226). Складається їх реєстр за видовим складом та віком.
У відповідності до п. 9.13 Правил особи, винні у знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення території Львівської міської територіальної громади, притягаються до відповідальності згідно зі ст. ст. 152, 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення та відшкодовують шкоду у порядку, передбаченому чинними нормативно-правовими документами, вказаними у додатку № 4.
З цього слідує, що п. 9.13 Правил виокремлює дві самостійні об'єктивні сторони правопорушення, котрі залежать від характеру протиправної поведінки, а санкція ст. 152 КУпАП визначає суб'єктний склад.
Зокрема, адміністративній відповідальності підлягають громадяни, посадові особи, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, котрі знищили або пошкодили зелені насаджень.
При цьому, в силу ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Тобто, об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч.1 ст. 152 КУпАП, яка підлягає доведенню, зумовлена вчиненням дій із знищення або пошкодження зелених насаджень громадянином, або прийняття рішень в силу відповідних повноважень пов'язаних з виконанням функцій посадової особи ЮО, або здійснення господарської діяльності внаслідок котрої було недодержання установлених правил благоустрою, що призвело до знищення чи пошкодження зелених насадженнь.
Таким чином в силу ст. 14 КУпАП та п. 9.13. Правил посадова особа несе відповідальність за ст. 152 КУпАП у випадку вчинення дій чи бездіяльності, що вказують на недодержання установлених правил благоустрою, внаслідок чого було знищення чи пошкодження зелених насадженнь, тоді як громадянин безпосередньо вчиняв дії повязані із знищенням чи пошкодженням зелених насаджень.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення доведенню підлягали обставини вчинення ОСОБА_1 дій впливу на зелені насадження, внаслідок чого було пошкоджено дерево до ступеня припинення росту, розташованого у АДРЕСА_1 .
Згідно п. 4 Постанови КМУ № 559 від 08.04.1999 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» до категорії пошкоджених до ступеня припинення росту належать дерева з переломом стовбура, обдиром кори понад 30 відсотків його периметра незалежно від довжини за висотою стовбура, обшморгом крони більше половини її довжини, обдиром та обломом скелетних коренів понад половину периметра стовбура, а також повалені дерева та ті, що мають нахил, спричинений дією антропогенних факторів, більше 30 відсотків від вертикальної осі, та зрубані та викорчувані чагарники.
Судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з постановою №93 у справі про адміністративне правопорушення від 01.06.2023 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360 грн.
Відповідно до такої постанови, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 10.04.2023 №6-006е, що складений інженером КП «Адміністративно-технічне управління» ОСОБА_3 , якою виявлено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме пошкодження до ступеня припинення росту дерева виду «груша» діаметром стовбура 37 см за адресою: АДРЕСА_1 , розмір заподіяної шкоди становить 1 650 грн., чим порушено вимоги п. 9.13 Правил благоустрою міста Львова, затверджених ухвалою ЛМР від 21.04.2011 №376.
Як вбачається з повідомлення ЄО №559 від 11.01.2023, заявник ОСОБА_4 повідомила, що 11.01.2023 о 14.54 год. проходила повз будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 та побачила як невідомі особи вирубали два дерева та продовжують вирубувати. Прибувши на місце, виявлено двох чоловіків, які повідомили, що їх найняв голова ОСББ по АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_1 для того, щоб вони обрізали дерева біля будинку. Голова ОСББ на неодноразові дзвінки працівників поліції не відповідав.
Відповідно до супровідного листа ВП №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області від 31.03.2023 №780/39/01/08/2023 матеріали вказаного звернення скеровано директору КП «Адміністративно-технічне управління» для проведення перевірки в межах компетенції та вжиття відповідних заходів реагування.
З акту обстеження стану навколишнього природного середовища від 10.04.2023 вбачається, що працівниками КП «Адміністративно-технічне управління» на підставі листа ВП №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області проведено обстеження території на АДРЕСА_1 та за результатами обстеження виявлено пошкодження до ступеня припинення росту дерева виду «груша» діаметром стовбура 37 см. Розмір заподіяної шкоди становить 1650 грн.
10.04.2023 інженером КП «Адміністративно-технічне управління» ОСОБА_3 складено протокол №6-006е про адміністративне правопорушення, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , управитель ОСББ «Дунайська, 1» порушив вимоги п. вимоги п. 9.13 Правил благоустрою міста Львова, затверджених ухвалою ЛМР від 21.04.2011 №376, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно з вимогами ст. 152 КУпАП.
З вказаного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлений з правами, зі змістом адміністративного правопорушення не погоджується.
Зокрема, як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, такі містять суперечливі дані про обставини вчинення протиправних дій. Так, Сихівській районній адміністрації 12.04.2023 із матеріалів скерованих органами Національної поліції стало відомо про те, що 11.01.2023 за адресою: АДРЕСА_1 двоє невідомих чоловіків зрізали дерево. При перевірці, обставин звернення ОСОБА_4 від 11.01.2023, працівниками поліції було встановлено, що на вчинення таких дій невідомі чоловіки були уповноважені ОСОБА_5 , котрий на місці події не був присутній. При складанні протоколу, уповноваженою особою не було встановлено осіб, котрі безпосередньо вчиняли дії із зрізання дерева, а також не перевірено обставин, що такі могли виконувати доручення посадової особи. Вказані обставини суттєво впливають на фактичні обставини вчиненого правопорушення, оскільки одночасно визначають суб'єкта правопорушення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення складено щодо ОСОБА_1 як фізичної особи, що безпосередньо внаслідок протиправних дій вливав на об'єкт благоустрою дерево можливо не вчиняв та не встановлено, чи міг ОСОБА_1 вчинити інкриміноване правопорушення як посадова особа, доручивши зрізати дерево іншим виконавцям.
Одночасно, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у гривневому вимірі, що суперечить санкції ст. 152 КУпАП котрий накладається у неоподаткованих мінімумах доходів громадян.
Крім того, згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності Адміністративна комісія визначила розмір штрафу у максимальному вимірі, без будь-яких обгрунтувань підставності такого рішення. У постанові не вказано жодних доводів з даного приводу.
У відповідності до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 251 КпАП України, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Всупереч вимогам вказаних норм, відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення не встановив, хто є суб'єктом порушення п. 9.13 Правил, ОСОБА_1 як громадянин чи посадова особа, внаслідок чого було пошкоджено дерево. Хоча, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та постанови у справі про адміністративне правопорушення, слідує, що заходи адміністративного впливу вжито до ОСОБА_1 , як громадянина, оскільки дані про те, що він будучи посадовою особою вчинив протиправні дії, не значиться. Разом з тим, останній притягнутий до адміністративної відповідальності за пошкодження дерева до ступеня припинення росту. Однак, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять даних, яким способом ОСОБА_1 вчинив ці дії. Одночасно, комісією не надано оцінку наслідкам, оскільки матеріали справи не містять відповідних висновкі про пошкодження дерева (з переломом стовбура, обдиром кори понад 30 відсотків його периметра незалежно від довжини за висотою стовбура, обшморгом крони більше половини її довжини, обдиром та обломом скелетних коренів понад половину периметра стовбура, а також повалені дерева та ті, що мають нахил, спричинений дією антропогенних факторів, більше 30 відсотків від вертикальної осі) що свідчать про ступінь припинення росту .
Крім того, суд звертає увагу на те, що із матеріалів перевірки проведеної органами поліції, вбачається, що до вчинення правопорушення можуть бути причетні безпосередні виконавці робіт, однак такі не встановлені, пояснення не надавали, і ці обставини при розгляді справи залишені поза увагою комісії.
З огляду на вищевикладене, суд при вирішенні вказаної справи зважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, котра оскаржується є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом (посадовою особою), на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Приписами ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що комісією не досліджено всіх обставин порушення передбаченого Розділом 9 «Правил благоустрою Львівської МТГ», не надано оцінку доказам, що встановлюють винуватість особи, та і тих що спростовують його причетність до протиправних дій, в судовому засіданні усунути виявлені суперечності не представляється можливим, а тому, рішення суб'єкта владних повноважень слід скасувати, а справу надіслати на новий розгляд до компетентного органу, тобто позов задовольнити частково.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
Згідно ч. ч. 1 та 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За умовами частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Беручи до уваги, що суд хоча прийшов до переконання про часткове задоволення адміністративного позову, однак про скасування оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі котрого було притягнуто до адміністративної відповідальності позивача та останнім понесено витрати з розгляду вказаної справи в суді, тому за рахунок бюджетних асигнувань Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути понесені ним судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
На підставі вищевикладеного, ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 5, 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», «Правил благоустрою Львівської МТГ» затверджених Ухвалою Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011, ст. ст. 7, 9, 152, 251, 252, 254, 255, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 20, 72-74, 77, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Постанову №93 від 01.06.2023 Адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП - скасувати, а справу надіслати на новий розгляд до Адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сихівської районної адміністрації Львівської міської на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено та підписано 05 липня 2023 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, місце знаходження: м. Львів, пр-т Червоної Калини, 66, ЄДРПОУ 25258931.
Головуюча Сабара Л.В.