Справа № 452/73/22
"15" червня 2023 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Казана І.С.,
розглянувши у порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому підготовчому засіданні у залі суду в м. Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , - про визнання права власності, -
Позивачі звернулися із вказаним позовом, уточненим в ході судового провадження, до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 посилаючись на те, що вони, а також ОСОБА_8 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючи перукарями Державного малого підприємства «Чародійка» у м. Самборі, мали право на викуп обладнання цієї перукарні та в 1995 році з метою викупу об'єкта приватизації будівлі перукарні об'єдналися у товариство покупців, яке 29 грудня 1995 року на підставі наказу представництва ФДМ України у м. Самборі було зареєстроване та затверджено Угоду про спільну діяльність; надалі на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між представником Фонду державного майна в м. Самборі та вказаним товариством покупців було придбано державне майно цілісного майнового комплексу перукарні, розташованого по АДРЕСА_1 . Згідно акту передачі майна Державного підприємства МП «Чародійка» від 19.03.1997 року товариству покупців було передано приміщення площею 24,2кв.м.; оскільки позивачі та померла ОСОБА_8 за життя не визначили своїх часток у майні, що належить їм на праві спільної сумісної власності і позивачі не є її спадкоємцями, а тому в позасудовому порядку не мають можливості виділити своїх часток; враховуючи те, що відповідачі є спадкоємцями частки померлої ОСОБА_8 , позивачі просять визнати за ними право власності на вказане приміщення перукарні по 1/5 частці кожному.
Представник позивачів адвокат Стецяк В.М. подала до суду заяву, просила розглядати справу в її відсутності та її довірителів, підтримала уточнені позовні вимоги та просила визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 право власності по 1/5 частині приміщення перукарні в АДРЕСА_2 .
Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на виклик в суд не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подавали; таким чином суд ухвалив розглядати справу за їх відсутності на підставі наявних даних про права та взаємовідносини сторін у заочному провадженні.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши обставини справи, суд приходить висновку про задоволення позову, виходячи із наступних підстав:
Як випливає з положень ст. 432 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) для досягнення мети учасники договору про спільну діяльність здійснюють вклади грошовими коштами або іншим майном чи трудовою участю.
Грошові або інші майнові вклади учасників договору, а також майно, створене або придбане у результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю.
Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частка співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Із протоколу загальних зборів членів трудового колективу (громадян) малого державного підприємства «Чародійка» від 15 грудня 1995 року, Угоди про спільну діяльність від 29.12.1995р., підписного листа учасників товариства покупців - членів трудового колективу, згідно якого такими є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , заяви на реєстрацію товариства покупців, заяви на приватизацію, наказів представництва Фонду державного майна України у місті Самборі від 29 грудня 1995 року №№348 та 349 та від 30 грудня 1995 року №379 відомо, що вказаними особами було створено та зареєстровано товариство покупців, головою якого обрано ОСОБА_9 , затверджено та зареєстровано угоду про спільну діяльність товариства на придбання майна МДП «Чародійка» шляхом викупу.
Із договору купівлі-продажу державного майна при викупі (будівлі, споруди), укладеного 28 червня 1996 року між представником ФДМУ в м. Самборі та товариства покупців в особі Городиської Г.Й., вбачається, що продавець зобов'язувався передати у власність покупця державне майно цілісного майнового комплексу МДП «Чародійка», який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а Покупець зобов'язувався прийняти майно і сплатити за нього оцінку відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. Майно підприємства включає в себе всі його активи й пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно, згідно з актом інвентаризації.
У відповідності до п. п. 1.2 та 1.3 цього Договору право власності на майно переходить до Покупця з моменту підписання акту прийому-передачі та згідно з актом оцінки цілісного майнового комплексу, затвердженим представництвом ФДМУ в м. Самборі, наказ № 268, вартість відчужуваного цілісного майнового комплексу становить 308млн.596тис.крб.
Згідно п. 3.2 передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття об'єкта і приватизації Покупцем засвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами та відповідно до розділу 13 Договору цей Договір підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації у відповідних органах місцевих Рад народних депутатів у місячний термін з моменту підписання.
Із акту передачі майна державного підприємства МП «Чародійка», складеного 19 березня 1997 року у м. Самборі між представництвом ФДМУ в м. Самборі та голови товариства покупців ОСОБА_9 , видно, що продавець передає, а покупець приймає продане 29 червня 1996 року шляхом викупу майно, згідно з актом інвентаризації, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , що складається із приміщення, площею 24,2кв.м., крісла перукарські 3шт.
Із свідоцтва на власність від 19 березня 1997 року №140, виданого Самбірським представництвом регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, видно, що вказане свідоцтво про власність на майно цілісного майнового комплексу перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_1 видане голові товариства покупців ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого у Самбірській державній нотаріальній конторі 29 червня 1996 року за № 760, а також акту прийому передачі від 19 березня 1997 року між Покупцем та Самбірським представництвом регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, згідно з Законом України «Про приватизацію майна державних підприємств від 4 березня 1992 року, і право власності зареєстровано Самбірським МБТІ вцілому за товариством покупців перукарні «Чародійка».
Із підписного листа учасників товариства покупців вбачається, що кожен з них, крім ОСОБА_9 , внесли приватизаційні папери - сертифікати на 50000000крб; а тому остання на частку в даному майні не претендує.
Згідно ст. 430 ЦК УРСР у редакції, яка була чинною на час набуття права власності на вказане майно, за договором про сумісну діяльність сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети, як-то: будівництво і експлуатація міжколгоспного або державно-колгоспного підприємства або установи (що не передаються в оперативне управління організації, яка є юридичною особою), будування водогосподарських споруд і пристроїв, будівництво шляхів, спортивних споруд, шкіл, родильних будинків, жилих будинків і т. ін.
Відповідно до ст. 431 ЦК УРСР громадяни можуть укладати договір про сумісну діяльність лише для задоволення своїх особистих побутових потреб. Ведення спільних справ учасників договору про сумісну діяльність здійснюється за їх загальною згодою. Якщо учасники договору про сумісну діяльність за згодою між собою доручили керівництво їх сумісною діяльністю одному з учасників договору, на нього ж покладається і ведення спільних справ учасників договору. Особа, якій доручено ведення спільних справ учасників договору про сумісну діяльність, діє на підставі довіреності, підписаної іншими учасниками договору.
Згідно ст. 432 ЦК УРСР для досягнення мети, зазначеної у статті 430 цього Кодексу, учасники договору про сумісну діяльність роблять внески грошима чи іншим майном або трудовою участю. Грошові та інші майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю. Учасник договору про сумісну діяльність не вправі розпоряджатися своєю часткою у спільному майні без згоди інших учасників договору.
Ураховуючи наведене, майно цілісного майнового комплексу перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_1 придбане ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , як учасниками товариства покупців, і є їхньою спільною сумісною власністю.
Згідно ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.
У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 відомо, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; згідно копії матеріалів спадкової справи №110/2021, заведеної 24.11.2021р. після смерті ОСОБА_8 , спадщину прийняли ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , - відповідачі по справі.
Ураховуючи наведене, а також наявність в матеріалах справи документів та інших даних, які підтверджують факт спільного придбання учасниками товариства покупців - членами трудового колективу приміщення перукарні; позивачі звернулися до суду із таким спором, бо іншого порядку переходу такого права немає і такий є законним на підставі наведених вище норм і наявних у справі документальних доказів, а тому такий уточнений позов слід задовольнити, оскільки судом не встановлено, що такий порушує права, свободи чи інтереси інших осіб; враховуючи неможливість позасудового порядку врегулювання вказаного спору, так як один із учасників товариства помер і за її життя частки не були виділені, тому слід визнати за кожним із учасників спору право власності на 1/5 частину цілісного майнового комплексу перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у приміщенні АДРЕСА_3 , залишивши право за відповідачами успадкувати 1/5 частину приміщення після смерті ОСОБА_8 , яка б однаково у такій частці належала їй при житті.
Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителькою АДРЕСА_4 ; НОМЕР_2 , - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителькою АДРЕСА_5 ; ІПН НОМЕР_3 , - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителем АДРЕСА_6 ; ІПН НОМЕР_4 , - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителькою АДРЕСА_6 ; ІПН- НОМЕР_5 , -
-право власності за кожним на 1/5 частину нежитлового приміщення №11 перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_2 », загальною площею 24,2кв. м, яке знаходиться по АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене позивачами до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення 23 червня 2023 року повного судового рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача у порядок і строк, передбачений ст. 284 ЦПК України.
Суддя