Справа № 128/1114/23
Іменем України
(заочне)
05 липня 2023 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Кострюкова Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав,
Позивачі звернулись до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 08.05.2017 відповідач ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з їхньою дочкою ОСОБА_4 та її прізвище було змінено на " ОСОБА_4 ". У шлюбі в них народилася дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 21.09.2020 року у справі №128/1564/20 шлюб було розірвано та ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_4 . Одночасно ОСОБА_4 звернулася до ОСОБА_3 з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 до досягнення нею повноліття, та заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 25.08.2020, справа № 128/1565/20, з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу). Тривалий час існувала заборгованість щодо сплати аліментів, а дитина перебувала на утриманні матері. На даний час відкрито виконавче провадження зі сплати аліментів.
Зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла в провінції Барселона в країні Іспанія. Після її смерті дитина ОСОБА_6 проживала з позивачами (бабусею та дідусем) та перебувала на їх утриманні. ОСОБА_6 відвідувала комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад № 23 Вінницької міської ради» з 23.10.2021. Її батько, ОСОБА_3 (відповідач по справі), протягом даного періоду в закладі не з'являвся, не цікавився життям дитини, не приймав участі у її навчанні та вихованні, що підтверджується відповідною довідкою. Відповідач з донькою не спілкується, не цікавиться її життям, навчанням, вихованням. В період спілкування позивачі намагалися донести до відповідача необхідність спілкування з донькою та встановлення міцного емоційного зв'язку з ним, однак їх прохання залишилося без уваги з боку відповідача. За весь час припинення спільного проживання доньки позивачів з відповідачем відповідач ніяким чином не виявляв бажання поспілкуватися з дитиною, не піклується про неї, не виявляє інтересу в її подальшій долі, не цікавиться її успіхами, станом здоров'я, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не забезпечує її харчування, медичний догляд, лікування, відпочинок, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.
Вказують, що ОСОБА_3 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, за вчинення домашнього насильства. Крім того, на даний час у Вінницькому районному суді Вінницької області в провадженні наявні дві кримінальних справи, в яких обвинуваченим є ОСОБА_3 , що, на думку позивачів, характеризує його з негативної сторони.
Враховуючи вищевикладене, позивачі вважають, що має місце факт ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, який не бере участі у вихованні та утриманні доньки, не піклується про її фізичний, духовний і моральний розвиток, проживає окремо, виявляє байдужість до власної дитини та щодо своїх батьківських прав.
За вказаних обставин позивачі просять суд позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_6 (а.с. 3 - 6).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 24.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, зобов'язано Службу у справах дітей Вінницької міської ради, як орган опіки та піклування, надати суду письмовий висновок щодо розв'язання спору(а.с. 42).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 25.04.2023 закрито підготовче провадження в справі та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 58).
Позивачі в судове засідання не з'явилися, однак їхній представник надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглянути у відсутність позивачів та їхнього представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, участь в судових дебатах брати не бажають. У разі неявки відповідача не заперечують щодо заочного розгляду справи (а.с. 65).
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином і в установленому законом порядку неодноразово повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, згідно положень п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем у визначений судом строк до суду не подано.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служби у справах дітей Вінницької міської ради до суду також не з'явилася, попередньо надіслала до суду заяву, згідно якої просила розглядати справу без участі представника третьої особи. Зазначила, що підтримує наданий висновок органу опіки та піклування.
Положеннями ч. 3 ст. 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що судовий розгляд справи можливо провести без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Липовецького районного управління юстиції Вінницької області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 15).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 08.05.2017 зареєстрували шлюб, та ОСОБА_4 змінено прізвище на ОСОБА_4 (а.с. 16).
Згідно копії свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 , виданого Виконавчим комітетом Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 17).
Відповідно до копії заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 21.09.2020, справа № 128/1564/20, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано, та дружині відновлено дошлюбне прізвище " ОСОБА_4 " (а.с. 18 - 19).
Згідно копії заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 25.08.2020, ухвалено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 в розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно її віку, щомісячно, починаючи стягнення з 25.06.2020 і до досягнення дочкою ОСОБА_6 повноліття (а.с. 20 - 22).
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в провінції Барселона, Іспанія, що підтверджується записом про смерть № 1666694333730 від 25.10.2022 (а.с. 23 - 27).
Відповідно до довідки Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад № 23 Вінницької міської ради» від 10.03.2023 № 01-05-31/39, дитина ОСОБА_6 відвідувала Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад № 23 Вінницької міської ради» з 23.10.2021. Батько, ОСОБА_3 , протягом даного періоду в закладі не з'являвся, не цікавився життям дитини, не приймав участь у її навчанні та вихованні (а.с. 28).
Згідно відомостей веб-сайту «Судова влада України», ОСОБА_3 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, за вчинення домашнього насильства, та в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебувають дві кримінальних справи, в яких обвинуваченим є ОСОБА_3 (а.с. 29 - 33).
У Вінницькому відділі ДВС у Вінницькому районі Вінницької області відкрито виконавче провадження № 63322592 щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 (а.с. 34 - 36).
Відповідно до довідки Вінницько-Хутірського старостинського округу виконавчого комітету Вінницької міської ради № 6 від 13.03.2023, ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є дідусем ОСОБА_6 , яка проживає разом з ним, знаходиться на його утриманні, батько участі у вихованні дитини не приймає (а.с. 37).
З висновку органу опіки та піклування за місцем проживання дитини, а саме Служби у справах дітей Вінницької міської ради, щодо розв'язання спору від 24.05.2023встановлено, що батько дитини ОСОБА_3 участі у засіданнях комісії з питань захисту прав дитини не приймав, хоча належним чином був повідомлений та в телефонному режимі категорично відмовився брати участь в засіданні вищевказаної комісії. Відповідно до нотаріально посвідченої заяви № 932 від 04.03.2023, ОСОБА_3 не заперечує проти його позбавлення батьківських прав щодо дитини ОСОБА_6 та просить розглядати дану справу за його відсутності. Згідно з актом обстеження умов проживання дитини, складеним 04.05.2023, дитина ОСОБА_6 проживає в сім'ї баби ОСОБА_1 та діда ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Сім'я проживає у будинку, який складається з чотирьох кімнат. Санітарний стан помешкання задовільний, проводяться часткові ремонтні роботи. У дитини ОСОБА_6 є окрема кімната, у якій наявні розкладний диван, шафи, письмовий стіл, телевізор, дитячі книги, іграшки, розвиваючі ігри, канцелярське приладдя, дівчинка забезпечена одягом та взуттям, відповідно до віку та сезону. Під час бесіди баба ОСОБА_1 та дід ОСОБА_2 повідомили, що ОСОБА_6 іноді без ночівлі на декілька годин ходить до бабусі Жанни по лінії батька ОСОБА_3 , де з ним бачиться виключно за її присутності; батько ОСОБА_3 матеріально не допомагає, дитиною не цікавиться. Зі слів баби ОСОБА_1 та діда ОСОБА_2 , у разі позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_3 , вони мають намір взяти внучку ОСОБА_6 під опіку. Своєю поведінкою ОСОБА_3 порушив вимоги статей 150, 180 Сімейного кодексу України, які покладають на батьків обов'язки по вихованню та утриманню дітей. На підставі вищезазначеного, враховуючи неналежне виконання батьком протягом тривалого часу обов'язків по вихованню та утриманню доньки, орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_3 щодо дитини ОСОБА_6 (а.с. 75-76).
Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.
Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 121 СК України, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Положеннями ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, та в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім враховані права батьків.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Положеннями ст. 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «С.С. проти Словенії» дійшов висновку, що оскільки розуміння потреб дитини було обмеженим, а також не існувало емоційного зв'язку між матір'ю та дитиною, позбавлення батьківських прав у такому випадку відповідало конвенційним гарантіям, оскільки інтерес дитини до забезпечення постійного догляду та емоційної стабільності перевищив інтерес матері у збереженні правових зв'язків з дитиною.
В справі «Суур проти Естонії» Європейський суд з прав людини також дійшов висновку про відповідність інтересам дитини позбавлення батька батьківських прав щодо неї в зв'язку з втратою контакту з дитиною, а примушування дитини до спілкування могло б бути контрпродуктивним.
Суд враховує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, не бере участі у вихованні та утриманні дитини, долею дочки не цікавиться, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не піклується про її фізичний, духовний і моральний розвиток, не створює умов для отримання нею освіти, виявляє байдужість до дитини, при цьому об'єктивних перешкод для реалізації відповідачем його батьківських обов'язків в судовому засіданні не встановлено. Відповідач не з'явився на жоден виклик до суду з метою розгляду даної справи, так само проігнорував виклики до Органу опіки та піклування, при цьому, як вбачається з висновку органу опіки та піклування, не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав. Тобто суд вважає, що відповідач свідомо ухилявся та ухиляється на даний час від участі в житті дитини за відсутності перешкод для цього, жодних дієвих заходів, спрямованих на встановлення зв'язку з дитиною, не вживав.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.
Водночас, в даній справі відповідач до судового засідання взагалі не з'явився, проти позову не заперечував, обставин, викладених у позовній заяві, не спростував.
Суд також бере до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача. Тому суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_6 та такий захід відповідатиме якнайкращим інтересам дитини.
Також суд звертає увагу, що згідно з ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, внаслідок чого суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
З врахуванням позиції позивачів про відсутність клопотання щодо стягнення з відповідача судових витрат, судом не вирішується питання про їх розподіл.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 19, 150, 155, 164 - 166, 169 СК України, ст.ст. 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 13, 81, 141, 211, 259, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, місце знаходження: вул. Соборна, 50, м. Вінниця, поштовий індекс: 21100, код ЄДРПОУ 25512617.
Повний текст рішення складено 05.07.2023.
Суддя: