Ухвала
05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 137/443/21
провадження № 61-8905св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2021 року у складі судді Верещинської Я. С. та постанову Вінницького апеляційного суду від 23 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Денишенко Т. О., Оніщука В. В., у справі за позовом Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права на проживання в житловому приміщенні,
У травні 2021 року Державне підприємство «Хмільницьке лісове господарство» (далі - ДП «Хмільницьке лісове господарство») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна.
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позов до ДП «Хмільницьке лісове господарство», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права на проживання в житловому приміщенні.
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 20 липня 2021 року прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 та об'єднано його в одне провадження із первісним позовом.
Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2021 року первісний позов ДП «Хмільницьке лісове господарство» задоволено.
Витребувано у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ДП «Хмільницьке лісове господарство» наступні приміщення та будівлі: сходову клітину «1-6», тамбур «1-7», побутове приміщення «1-8», котельню «2-1» розташовані на першому поверсі; сходову клітину «1-9», кімнати «1-10», «1-11», «1-12», кухню «1-13», коридор «1-14», розташовані на другому поверсі нежитлового будинку контори лісництва літ. «А» та сарай літ. «Б», що розташовані на АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 із вказаних приміщень та будівель.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 23 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Рішення Літинського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2021 року залишено без змін.
У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 23 лютого 2022 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 23 лютого 2022 року залишено без руху для усунення недоліків.
У жовтні 2022 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Літинського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2021 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 23 лютого 2022 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 23 лютого 2022 року і витребувано із Літинського районного суду Вінницької області цивільну справу № 137/443/21.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 754/613/18-ц (провадження № 61-1634св19), а також зазначає про порушення судами норм процесуального права, зокрема необґрунтованого відхилення клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та не дослідження зібраних у справі доказів (пункти 1 та 4 частини другої статті 389, пункти 1 та 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцять статті 7, частиною одинадцять статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права на проживання в житловому приміщенні призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. Ф. Хопта
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник