Ухвала
04 липня 2023 року
м. Київ
справа № 210/133/23
провадження № 61-9239ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства
«АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2023 року
та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю на виробництві,
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»
(далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю на виробництві.
Позовна заява мотивована тим, що 15 серпня 2022 року під час виконання трудових обов'язків на дільниці № 22 Шахтоуправління з підземного видобутку руди гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» стався нещасний випадок із смертельним наслідком з прохідником дільниці ОСОБА_2 , який є сином позивачки.
Відповідно до акта № 21 (форма Н-1/П) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 15 серпня 2022 року, комісія дійшла до висновку, що погіршення стану здоров'я підривника (підземного) дільниці № 22 (заряджання глибоких свердловин та видачі вибухових матеріалів) Шахтоуправління з підземного видобутку руди гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»ОСОБА_2 , 1978 року народження, пов'язане з виробництвом. У вказаному акті про нещасний випадок
від 22 вересня 2022 року зазначено вид події: погіршення стану здоров'я та причину нещасного випадку: незадовільний стан здоров'я. Відсутні особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці.
Втративши свого сина, рідну людину, що має безповоротну дію, позивачка зазнала душевних страждань, що призвело до істотних вимушених змін у її житті. Вона втратила турботу, моральну та матеріальну підтримку близької людини. Син ОСОБА_2 був для неї опорою та підтримкою, для неї дуже важко сприймається той факт, що вона пережила смерть свого сина, при тому, що якихось тяжких захворювань він не мав і смерть його наступила несподівано для всіх.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просила суд стягнути
з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на свою користь моральну шкоду у розмірі 500 000 грн, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області своїм рішенням від 09 лютого 2023 року (у складі судді Вікторович Н. Ю.) позов ОСОБА_1 задовольнив.
Стягнув з ПАТ «АрселоМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди, завданої внаслідок смерті працівника на виробництві,
у розмірі 500 000 грн, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Дніпровський апеляційний суд своєю постановою від 24 травня 2023 року (у складі колегії суддів: Агєєва О. В., Кішкіної І. В., Корчистої О. І.) рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2023 року залишив без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачкою доведено належними та допустимими доказами спричинення моральної шкоди та
причинно-наслідковий зв'язок між винними діями відповідача та настанням у позивачки негативних наслідків. Втрата є такою, що не може бути відновлена, а тому її душевні страждання будуть тривати і надалі. Отже, враховуючи обсяг фізичних та моральних страждань позивачки, їх інтенсивність та довготривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, наслідків, що наступили, наявні підстави для задовлення позовних вимог у визначеному судом розмірі.
22 червня 2023 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» через систему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2023 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року
у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала,
що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду
на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень
resjudicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області своєю ухвалою від 12 січня 2023 року справу № 210/133/23 визнав малозначною та призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є відшкодування моральної шкоди, завданою смертю на виробництві. При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивачка її визначила у грошовому вимірі. Тобто ціна позову становить 500 000 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує двісті п'ятдесят
розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 250 = 671 000 грн).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином
(рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).
Отже, справа № 210/133/23 не підлягає касаційному перегляду в силу вимог закону, які відповідають критеріям правової визначеності
та передбачуваності.
Аналогічний висноковок викладений в ухвалі Верховного Суду
від 10 травня 2023 року у справі № 177/1275/22 (провадження
№ 61-5931ск23).
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга містить посилання на те, що дана справа потребує перегляду Верховним Судом на підставі підпунктів «а», «в» пункту 2
частини третьої статті 389 ЦПК України.
Так заявник, обґрунтовуючи касаційну скаргу як таку, що стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики вказує на те, що позовні вимоги полягають у стягненні грошових коштів у рахунок відшкодування моральної шкоди членам сім'ї загиблого працівника, тобто коштів, які по своїй суті є витратами для підприємства і які можливо спрямувати на інші господарські цілі (розвиток підприємства, модернізація виробництва для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря). Дана справа породжує для ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» негативну судову практику та покладає обов'язки у відшкодуванні шкоди значному колу осіб, родичі яких працювали та загинули під час робочого часу внаслідок обставин, які не пов'язані зі впливом шкідливих виробничих факторів.
Також вказана справа має виняткове значення для учасника справи, який подав цю касаційну скаргу, оскільки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» велике підприємство, яке останнім часом в більшості випадків в добровільному порядку відшкодовує потерпілим працівникам моральну шкоду внаслідок нещасного випадку чи професійного захворювання, однак за наявності впливу шкідливих виробничих факторів або неправомірних дій посадових осіб підприємства, пов'язаних з виробничими процесом або порушення посадових інструкцій. Покладення судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідальності за шкоду, завдану смертю працівника під час роботи, однак за відсутності шкідливого впливу виробничих факторів, до якого відповідач не мав жодного відношення суперечить загальним принципам судочинства, зокрема, права на справедливий суд.
Отже, сукупність вказаних обставин свідчить про наявність обставин, які визначені частиною третьою статті 389 ЦПК України для віднесення цієї справи до випадків, за яких допускається оскарження судових рішень в малозначних справах.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага.
Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: «суспільний інтерес», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», «малозначні справи», тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду,
у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».
Розглянувши доводи касаційної скарги ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 210/133/23, подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини 3
статті 389 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зазначає, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонструвала наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи (рішення у справі «Азюковська проти України», від 09 жовтня 2018 року, заява № 47921/08).
Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб,
так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Зазначення у постанові Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2023 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»
на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю на виробництві.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особам, які подали касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
В. В. Сердюк
В. А. Стрільчук