Постанова
Іменем України
04 липня 2023 року
м. Київ
справа № 505/421/13-ц
провадження № 61-7079св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
стягувач - публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
боржник - ОСОБА_1 ,
приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року в складі колегії суддів: Дришлюка А. І., Сегеди С. М., Громіка Р. Д.,
Історія справи
Короткий зміст скарги
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М.
Заява мотивована тим, що 18 червня 2013 року Котовським міськрайонним судом Одеської області у цивільній справі видано виконавчі листи № 505/421/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 та на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитом в розмірі 216 637,79 грн.
17 грудня 2019 року приватним виконавцем Притуляком В. М. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №505/421/13-ц, виданого Котовським міськрайонним судом Одеської області. 29 липня 2020 року заявник та її представник випадково дізнались про порушення прав заявника у виконавчому провадженні відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження».
17 грудня 2019 року в цей же день її представник адвокат Ксенофонтов Є. С. ознайомився у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М. з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 505/421/13-ц, виданого 18 червня 2013 року Котовським міськрайонним судом Одеської області та отримав копію виконавчого листа. Зазначений виконавчий лист слід визнати таким, що не підлягає до виконання, оскільки пред'явлений до виконання вже після закінчення строку в один рік.
ОСОБА_1 просила:
скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М. від 17 грудня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1;
визнати таким, що не підлягає до виконання виконавчий лист від 18 червня 2013 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15 лютого 2022 року у складі судді: Івінського О. О., скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М. від 17 грудня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання рішення за виконавчим листом від 18 червня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість по кредитному договору в розмірі 216 637,79 грн та судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 1 086,16 грн скасовано із відповідним скасуванням наслідків дій приватного виконавця в рамках такого виконавчого провадження.
У задоволенні інших вимог скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 дізналася про порушення її прав у виконавчому провадженні лише 29 липня 2020 року. Адвокат Ксенофонтов Є. С. в цей же день звернувся приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримав копію постанови;
за загальним правилом, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили. За пунктом 4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2677-VІ, який набрав чинності з 09 березня 2011 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі. Таким чином, поширення дії норм вказаного Закону на правовідносини щодо пред'явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа. У справі, яка переглядається, виконавчий лист судом видано після набрання чинності Законом № 2677-VІ, тому строк пред'явлення цього виконавчого листа до виконання повинен визначатися цим Законом та становити один рік з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили;
з огляду на те, що виконавчий документ, виданий на підставі рішення суду після набрання чинності Законом України № 2677-VІ (9 березня 2011 року), був пред'явлений до виконання поза межами строків, установлених статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження», питання про поновлення пропущеного строку в установленому статтею 371 ЦПК України порядку не вирішувалося, і відповідно зазначена обставина, виходячи з положень статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження;
дії державного виконавця в частині не своєчасного вчинення виконавчих дій не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а скаржником надано належні та допустимі докази на підтвердження неправомірності дій державного виконавця щодо бездіяльності під час виконання рішення суду, тому скарга підлягає частковому задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України» задоволено частково, ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15 лютого 2022 року в частині задоволення скарги скасовано та у цій частині прийнято нову постанову, якою в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
18 червня 2013 року Котовським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист в справі № 505/421/13 за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказане рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області набрало законної сили 17 червня 2013 року. 22 травня 2014 року до відділу державної виконавчої служби Котовського міськрайонного управління юстиції подано заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 505/421/13 (т. 2, а. с. 30) та постановою від 12 червня 2014 року відкрито виконавче провадження (т. 2, а. с. 31). Тобто виконавчий документ пред'явлено позивачем в справі № 505/421/13 у встановлений однорічний строк, передбачений на момент звернення із виконавчим документом, для пред'явлення такого документу на виконання;
постановою державного виконавця від 23 червня 2015 року вказаний виконавчий документ повернено стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку із відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення та здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, що відповідно до положень статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» (у чинній редакції) свідчить про встановлення строку пред'явлення виконавчого документу, після переривання, з дати повернення виконавчого документу стягувачові, а саме 23 червня 2015 року. Тому у зв'язку із поверненням державним виконавцем на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчого документу стягувачеві, строк пред'явлення такого документу встановлено до 23 червня 2016 року;
24 травня 2016 року (тобто в межах встановленого однорічного строку для пред'явлення) стягувач повторно звернувся до відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Одеській області із виконавчим листом № 505/421/13 від 18 червня 2013 року та відповідною заявою (т. 2, а.с. 32). Постановою від 09 червня 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження (т. 2, а.с. 33), проте 23 грудня 2016 року винесено постанову про повернення вказаного виконавчого листа стягувачові на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку із відсутністю у боржника майна на яке можна звернути стягнення;
приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком В. М. 17 грудня 2019 року відкрито виконавче провадження у відповідності до норм та положень чинного Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року;
на момент повернення виконавчого документу стягувачеві (23 грудня 2016 року) набрав законної сили (05 жовтня 2016 року) Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року. Згідно частини першої статті 12 цього Закону, на момент повернення виконавчого листа № 505/421/13, було передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Таким чином, оскільки державним виконавцем 23 грудня 2016 року винесено постанову про повернення виконавчого листа № 505/421/13 на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», кінцева дата пред'явлення стягувачем вказаного виконавчого документа до виконання становить 23 грудня 2019 року, а тому відповідно, звернувшись 18 листопада 2019 року із виконавчим листом № 505/421/13 та заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувачем встановлений статтею 12 Законом України «Про виконавче провадження» строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання пропущено не було.
Аргументи учасників справи
08 травня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року, у якій просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
виконавчий лист, виданий 18 червня 2013 року у справі є таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з пропущенням строку в один рік для пред'явлення його до виконання. Рішення у справі № 505/421/13-ц, яке ухвалено Котовським міськрайонним судом Одеської області 16 квітня 2013 року, не оскаржувалось та набрало чинності 17 травня 2013 року за нормами ЦПК України. Примітка на рішенні про те, що воно набрало чинності 17 червня 2013 року є помилковою. Нормативне регулювання зазначеного питання передбачене у статті 354 ЦПК України. Отже, 18 червня 2013 року судом видано стягувачу виконавчий лист за рішенням суду, що набрало чинності 17 травня 2013 року і лише 12 червня 2014 року державним виконавцем незаконно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, тобто виконавчий лист подано до виконавчої служби з пропуском річного строку.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується у частині відмови у задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М. від 17 грудня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання рішення за виконавчим листом від 18 червня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість по кредитному договору в розмірі 216 637,79 грн та судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 1 086,16 грн із відповідним скасуванням наслідків дій приватного виконавця в рамках такого виконавчого провадження. В іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається.
21 червня 2023 року ПАТ «Державний ощадний банк України» через представника Шидерову Н. С. надало відзив на касаційну скаргу, в якому касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.
У відзиві банк зазначає, що рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2013 року набрало законної сили 17 червня 2013 року. 22 травня 2014 року до відділу державної виконавчої служби Котовського міськрайонного управління юстиції подано заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 505/421/13. У подальшому строк пред'явлення виконавчого листа до виконання неодноразово переривався.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
22 червня 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2023 року: узадоволенні клопотання ОСОБА_1 про те, що про час та місце повідомити у порядку, передбаченому ЦПК України відмовлено; справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року: клопотання ПАТ «Державний ощадний банк України», яке підписане представником Шидеровою Н. С., про поновлення строку на подання відзиву задоволено; продовжено ПАТ «Державний ощадний банк України» строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 06 червня 2023 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.
Фактичні обставини
Суди встановили, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2013 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитом в розмірі 216 637,79 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 2 172,31 грн по 1 086,16 грн. з кожного.
18 червня 2013 року Котовським міськрайонним судом Одеської області було видано виконавчий лист у справі № 505/421/13.
22 травня 2014 року до відділу державної виконавчої служби Котовського міськрайонного управління юстиції було подано заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 505/421/13.
12 червня 2014 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Котовського МРУЮ в Одеській області Баланюк М. В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість в розмірі 217 723,95 грн.
Постановою державного виконавця від 23 червня 2015 року вказаний виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент повернення виконавчого документа стягувачу), тобто у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення та здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, що у відповідності до положень статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» (у діючій редакції) свідчить про встановлення строку пред'явлення виконавчого документу, після переривання, з дати повернення виконавчого документу стягувачові, а саме 23 червня 2015 року. Тобто, враховуючи дані обставини, у зв'язку із поверненням державним виконавцем виконавчого документу стягувачові на підставі пункту 2 частини першої статті 47 ЗУ «Про виконавче провадження», строк пред'явлення такого документу встановлено до 23 червня 2016 року.
24 травня 2016 року стягувач повторно звернувся до відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Одеській області із виконавчим листом № 505/421/13 від 18 червня 2013 року та відповідною заявою.
Постановою від 09 червня 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження, проте 23 грудня 2016 року винесено постанову про повернення вказаного виконавчого листа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, тобто у зв'язку із відсутністю у боржника майна на яке можна звернути стягнення.
17 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком В. М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитом в розмірі 216 637,79 грн та судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 2 172,31 грн, тобто по 1 086,16 грн з кожного.
ОСОБА_1 та її представник дізналася про порушення її прав у виконавчому провадженні лише 29 липня 2020 року. Адвокат Ксенофонтов Є. С. в цей же день звернувся приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримав копію постанови.
Позиція Верховного Суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом (частина перша статті 223 ЦПК України, в редакції, чинній на момент ухвалення рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2013 року)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення (частина перша статті 294 ЦПК України, в редакції, чинній на момент ухвалення рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2013 року).
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом (частини перша, друга статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на момент ухвалення рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2013 року).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) зазначено, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 753/1687/16-ц (провадження № 61-9451св18) зазначено, що:
«частиною першою статті 223 ЦПК України 2004 року передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів влади, посадових чи службових осіб і підлягають виконанню на всій території України, а їх невиконання є підставою для відповідальності, встановленої законом (стаття 14 ЦПК України 2004 року).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час виникнення правовідносин, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
За змістом положень частин першої, другої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час виникнення правовідносин, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Аналіз вищевказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що державний виконавець відкриває виконавче провадження лише на підставі виконавчого документа, який може бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2018 року у справі№ 640/9537/15-ц (провадження № 61-1065св17) вказано, що:
«посилання ОСОБА_4 в касаційній скарзі на те, що відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент ухвалення рішення від 2010 року) строк пред'явлення виконавчого листа до виконання закінчився 5 вересня 2013 року - протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили, не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Відповідно до статті 233 ЦПК України (в редакції на момент розгляду справи) заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого цим Кодексом.
Статтею 223 ЦПК України (в редакції на момент розгляду справи) визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Статтею 294 ЦПК України (в редакції на момент розгляду справи) передбачено, що особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Отже, заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, який починає перебіг з моменту отримання стороною, що не була присутня у судовому засіданні, копії заочного рішення.
Відповідно до статті 222 ЦПК України (в редакції на момент розгляду справи) особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання.
У разі надсилання копії судового рішення поштою, про це зазначається у справі шляхом приєднання супровідного листа (п. 13.9 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах м. Києва та Севастополя, Апеляційному суді АРК та ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.12.2013).
25 серпня 2010 року у судовому засіданні під час проголошення заочного рішення Київського районного суду міста Харкова від 25 серпня 2010 року сторони присутніми не були (ас 51), у зв'язку з чим суд супровідним листом від 27 серпня 2010 року на адресу сторін направив копію оскаржуваного рішення (ас 55). ОСОБА_5 та ОСОБА_4 отримали копію заочного рішення 6 лютого 2014 року (ас 58,58), а представник ПАТ «Дельта Банк» - 19 березня 2014 року (довідковий лист справи). Даних про те, що ПАТ «УкрСиббанк» отримувало копію заочного рішення від 25 серпня 2010 року, матеріали справи не містять.
За таких обставин підстав уважати, що державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з пропуском строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, немає».
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частина третя статті 451 ЦПК України).
У справі, що переглядається:
ОСОБА_1 звернулася із заявою про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, посилаючись на те, що 18 червня 2013 року Котовським міськрайонним судом Одеської області у цивільній справі видано виконавчі листи № 505/421/13-ц і 17 грудня 2019 року приватним виконавцем Притуляком В. М. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №505/421/13-ц. Заявник зазначала, що виконавчий лист пред'явлений до виконання вже після закінчення строку в один рік;
суд апеляційної інстанції при відмові у задоволені вимог заяви послався на те, що рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2013 року набрало законної сили 17 червня 2013 року. 22 травня 2014 року до відділу державної виконавчої служби Котовського міськрайонного управління юстиції подано заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 505/421/13 та постановою від 12 червня 2014 року відкрито виконавче провадження. Тобто виконавчий документ пред'явлено позивачем в справі № 505/421/13 у встановлений однорічний строк, передбачений на момент звернення із виконавчим документом, для пред'явлення такого документу на виконання;
апеляційний суд не врахував, що згідно положень частини першої статті 223, частини першої статті 294 ЦПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2013 року) рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Строк на апеляційне оскарження рішення суду становив десять днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення;
апеляційний суд не звернув уваги на те, що особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді;
апеляційний суд не встановив: чи надсилалося рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2013 року сторонам; коли сторони отримали вказане рішення суду першої інстанції; коли рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2013 року набрало законної сили;
тому без встановлення зазначених обставин необґрунтованим є висновок апеляційного суду про те, що рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2013 року набрало законної сили 17 червня 2013 року.
За таких обставин, апеляційний суд зробив передчасний висновок про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М. від 17 грудня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 411 ЦПК України).
Тому постанову апеляційного суду в оскарженій частині належить скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу слід задовольнити частково; постанову апеляційного суду в оскарженій частині скасувати та передати справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року у частині відмови у задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича від 17 грудня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 скасувати та передати справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Одеського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року у скасованій частині втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук