Постанова
Іменем України
28 червня 2023 року
м. Київ
справа № 372/4418/20
провадження № 61-3295св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , малолітній ОСОБА_3 , в інтересах якого як законний представник діє ОСОБА_1 ,
треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Д'яченко Євгеній Станіславович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, Служба у справах дітей Козинської селищної ради Обухівського району Київської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» на постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2023 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» (далі - ТОВ «ФК «Геліос») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , малолітнього ОСОБА_3 , в інтересах якого як законний представник діє ОСОБА_1 , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Д'яченко Є. С., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П., Служба у справах дітей Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про визнання договорів дарування недійсними, застосування наслідків недійсності, скасування рішень державних реєстраторів та відповідних записів, виділ часток зі спільного майна подружжя, звернення стягнення на майно.
Позовна заява мотивована тим, що ТОВ «ФК «Геліос» є кредитором ОСОБА_1 на загальну суму 45 398 157,83 грн, яка може бути погашена за рахунок звернення стягнення на частку спільного сумісного майна останнього, набутого у шлюбі з ОСОБА_2 . За час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 зареєстровано право власності на ряд об'єктів нерухомого майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя в силу положень ЦК України та СК України.
У зв'язку із очевидною недостатністю майна ОСОБА_1 для погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Геліос» на загальну суму 45 398 157,83 грн, очевидний факт ігнорування боржником вимог, а також вчинення заходів із приховування майна та коштів, на які можна було звернути стягнення, існують підстави для виділення часток ОСОБА_1 із нерухомого майна, яке є його спільною сумісною власністю із ОСОБА_2 , та звернення стягнення на них шляхом продажу з публічних торгів за ринковою вартістю, визначеною у ході виконавчого провадження.
Крім того, між ОСОБА_2 та малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено договори дарування, за якими вона подарувала сину всі об'єкти нерухомого майна.
Позивач вважав, що ці договори дарування є фіктивними правочинами та підлягають визнанню недійсними з моменту їх укладення, оскільки вони були укладені з очевидно недобросовісною метою і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника, яким він спільно володіє із ОСОБА_2 , як другим із подружжя.
Ураховуючи наведене, з урахуванням уточнень, ТОВ «ФК «Геліос» просило суд:
- визнати недійсним договір дарування житлового будинку, посвідчений 21 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П. та зареєстрований під № 4403, на підставі якого ОСОБА_2 подаровано ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513019832231);
- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 55828348 від 21 грудня 2020 року про право власності ОСОБА_3 та відповідний запис, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, посвідчений 21 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., зареєстрований під № 4404, на підставі якого ОСОБА_2 подаровано ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,1944 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0036, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513028832231);
- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 55828583 від 21 грудня 2020 року про право власності ОСОБА_3 та відповідний запис, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- визнати недійсним договір дарування житлового будинку, посвідчений 21 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., зареєстрований під № 4405, на підставі якого ОСОБА_2 подаровано ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1538870432231);
- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 55828813 від 21 грудня 2020 року про право власності ОСОБА_3 та відповідний запис, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, посвідчений 21 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., зареєстрований під № 4406, на підставі якого ОСОБА_2 подаровано ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,1475 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 3223186802:10:004:0037, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30190732231);
- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 55829049 від 21 грудня 2020 року про право власності ОСОБА_3 та відповідний запис, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, посвідчений 21 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., зареєстрований під № 4407, на підставі якого ОСОБА_2 подаровано ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,149 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0035, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1695331532000);
- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 55829271 від 21 грудня 2020 року право власності ОСОБА_3 та відповідний запис, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- виділити 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: квартири загальною площею 45,7 кв. м, житловою площею 27,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 347279944118), якою ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності спільно володіє з ОСОБА_2 ;
- звернути стягнення на 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: квартири загальною площею 45,7 кв. м, житловою площею 27,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 347279944118), яка належить ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Геліос», стягнутої на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 13 листопада 2013 року у справі № 2-2725/2011, шляхом продажу 1/2 частки об'єкта нерухомого майна з публічних торгів за ринковою вартістю, що буде визначена під час виконавчого провадження на етапі підготовки майна до продажу;
- виділити 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,149 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0035; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1695331532000), якою ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності спільно володіє з ОСОБА_2 ;
- звернути стягнення на 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,149 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0035; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1695331532000), яка належить ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Геліос», стягнутої на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 13 листопада 2013 року у справі № 2-2725/2011, шляхом продажу 1/2 частки об'єкта нерухомого майна з публічних торгів за ринковою вартістю, що буде визначена під час виконавчого провадження на етапі підготовки майна до продажу;
- виділити 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,1944 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0036; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513028832231), якою ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності спільно володіє з ОСОБА_2 ;
- звернути стягнення на 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,1944 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0036; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513028832231), яка належить ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Геліос», стягнутої на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 13 листопада 2013 року у справі № 2-2725/2011, шляхом продажу 1/2 частки об'єкта нерухомого майна з публічних торгів за ринковою вартістю, що буде визначена під час виконавчого провадження на етапі підготовки майна до продажу;
- виділити 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,1475 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0037; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30190732231), якою ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності спільно володіє з ОСОБА_2 ;
- звернути стягнення на 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,1475 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0037; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30190732231), яка належить ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Геліос», стягнутої на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 13 листопада 2013 року у справі № 2-2725/2011, шляхом продажу 1/2 частки об'єкта нерухомого майна з публічних торгів за ринковою вартістю, що буде визначена під час виконавчого провадження на етапі підготовки майна до продажу;
- виділити 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: житлового будинку загальною площею 79,2 кв. м, житловою площею 50,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1538870432231), розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186802:10:004:0037, яким ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності спільно володіє з ОСОБА_2 ;
- звернути стягнення на 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: житлового будинку загальною площею 79,2 кв. м, житловою площею 50,7 кв. м, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186802:10:004:0037, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1538870432231), який належить ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Геліос», стягнутої на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 13 листопада 2013 року у справі № 2-2725/2011, шляхом продажу 1/2 частки об'єкта нерухомого майна з публічних торгів за ринковою вартістю, що буде визначена під час виконавчого провадження на етапі підготовки майна до продажу;
- виділити 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: житлового будинку загальною площею 370,1 кв. м, житловою площею 88,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513019832231), яким ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності спільно володіє з ОСОБА_2 ;
- звернути стягнення на частку об'єкта нерухомого майна, а саме: житлового будинку загальною площею 370,1 кв. м, житловою площею 88,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513019832231), який належить ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Геліос», стягнутої на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 13 листопада 2013 року у справі № 2-2725/2011, шляхом продажу 1/2 частки об'єкта нерухомого майна з публічних торгів за ринковою вартістю, що буде визначена під час виконавчого провадження на етапі підготовки майна до продажу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 25 липня 2022 року у складі судді Висоцької Г. В. позов ТОВ «ФК «Геліос» задоволено частково.
Визнано недійсним договір дарування житлового будинку, посвідчений 21 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П. та зареєстрований під № 4403, на підставі якого ОСОБА_2 подаровано ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513019832231).
Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 55828348 від 21 грудня 2020 року про право власності ОСОБА_3 .
Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, посвідчений 21 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., зареєстрований під № 4404, на підставі якого ОСОБА_2 подаровано ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,1944 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0036, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513028832231).
Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 55828583 від 21 грудня 2020 року про право власності ОСОБА_3 .
Визнано недійсним договір дарування житлового будинку, посвідчений 21 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., зареєстрований під № 4405, на підставі якого ОСОБА_2 подаровано ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1538870432231).
Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 55828813 від 21 грудня 2020 року про право власності ОСОБА_3 .
Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, посвідчений 21 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., зареєстрований під № 4406, на підставі якого ОСОБА_2 подаровано ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,1475 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 3223186802:10:004:0037, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30190732231).
Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 55829049 від 21 грудня 2020 року про право власності ОСОБА_3 .
Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, посвідчений 21 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., зареєстрований під № 4407, на підставі якого ОСОБА_2 подаровано ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,149 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0035, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1695331532000).
Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 55829271 від 21 грудня 2020 року право власності ОСОБА_3 .
Виділено 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: квартири загальною площею 45,7 кв. м, житловою площею 27,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 347279944118), якою ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності спільно володіє з ОСОБА_2 .
Звернуто стягнення на 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: квартири загальною площею 45,7 кв. м, житловою площею 27,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 347279944118), яка належить ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Геліос», стягнутої на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 13 листопада 2013 року у справі № 2-2725/2011, шляхом продажу 1/2 частки об'єкта нерухомого майна з публічних торгів за ринковою вартістю, що буде визначена під час виконавчого провадження на етапі підготовки майна до продажу.
Виділено 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,149 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0035; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1695331532000), якою ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності спільно володіє з ОСОБА_2 .
Звернуто стягнення на 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,149 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0035; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1695331532000), яка належить ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Геліос», стягнутої на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 13 листопада 2013 року у справі № 2-2725/2011, шляхом продажу 1/2 частки об'єкта нерухомого майна з публічних торгів за ринковою вартістю, що буде визначена під час виконавчого провадження на етапі підготовки майна до продажу.
Виділено 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,1944 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0036; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513028832231), якою ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності спільно володіє з ОСОБА_2 .
Звернуто стягнення на 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,1944 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0036; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513028832231), яка належить ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Геліос», стягнутої на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 13 листопада 2013 року у справі № 2-2725/2011, шляхом продажу 1/2 частки об'єкта нерухомого майна з публічних торгів за ринковою вартістю, що буде визначена під час виконавчого провадження на етапі підготовки майна до продажу.
Виділено 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,1475 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0037; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30190732231), якою ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності спільно володіє з ОСОБА_2 .
Звернуто стягнення на 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,1475 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0037; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30190732231), яка належить ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Геліос», стягнутої на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 13 листопада 2013 року у справі № 2-2725/2011, шляхом продажу 1/2 частки об'єкта нерухомого майна з публічних торгів за ринковою вартістю, що буде визначена під час виконавчого провадження на етапі підготовки майна до продажу.
Виділено 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: житлового будинку загальною площею 79,2 кв. м, житловою площею 50,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1538870432231), розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186802:10:004:0037, яким ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності спільно володіє з ОСОБА_2 .
Звернуто стягнення на 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: житлового будинку загальною площею 79,2 кв. м, житловою площею 50,7 кв. м, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186802:10:004:0037, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1538870432231), який належить ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Геліос», стягнутої на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 13 листопада 2013 року у справі № 2-2725/2011, шляхом продажу 1/2 частки об'єкта нерухомого майна з публічних торгів за ринковою вартістю, що буде визначена під час виконавчого провадження на етапі підготовки майна до продажу.
Виділено 1/2 частку об'єкта нерухомого майна, а саме: житлового будинку загальною площею 370,1 кв. м, житловою площею 88,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513019832231), яким ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності спільно володіє з ОСОБА_2 .
Звернуто стягнення на 1/2частку об'єкта нерухомого майна, а саме: житлового будинку загальною площею 370,1 кв. м, житловою площею 88,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513019832231), який належить ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Геліос», стягнутої на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 13 листопада 2013 року у справі № 2-2725/2011, шляхом продажу 1/2 частки об'єкта нерухомого майна з публічних торгів за ринковою вартістю, що буде визначена під час виконавчого провадження на етапі підготовки майна до продажу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що спірне майно є спільною сумісною власністю відповідачів, як подружжя, тому ТОВ «ФК «Геліос» вправі вимагати виділення частки ОСОБА_1 у цьому майні з подальшою його реалізацією для погашення його заборгованості перед товариством, що передбачено статтею 366 ЦК України.
При цьому, суд вказав, що у межах цієї цивільної справи суд, виходячи із предмету спору, не має права надавати оцінку доказам, наданим ОСОБА_2 для спростування презумпції спільності майна подружжя, оскільки питання визначення майна особистою приватною власністю ОСОБА_2 не є предметом спору в цій цивільній справі, а окремого судового рішення, яким би за нею було визнано право особистої приватної власності на спірне нерухоме майно, суду не надано.
Договори дарування, за якими ОСОБА_2 подаруваласпірне нерухоме майно малолітньому сину відповідачів, очевидно, вчинялися з метою невиконання зобов'язань ОСОБА_1 перед позивачем, тому є фраудаторними договорами, що мають наслідком визнання їх недійсними. Суд застосував положення статті 234 ЦК України про фіктивність правочину.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 19 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 25 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «ФК «Геліос».
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 придбано більшу частину від оспорюваного майна, а саме житлові будинки та земельні ділянки під ними за кошти, які були її особистою приватною власністю, тому вказане майно, незважаючи на факт придбання його за час шлюбу, однак за особисті кошти, також було набуте ОСОБА_2 в особисту приватну власність.
Крім того, звернення стягнення на нерухоме майно боржника можливе лише з дотриманням прямо встановленої законом процедури та черговості. Звернення стягнення на нерухомість боржника (незалежно від того, чи володіє він нею особисто або в порядку спільної власності з іншими особами) здійснюється виключно в останню чергу, тобто лише після та за умови доведення факту недостатності у боржника грошових коштів та рухомого майна для погашення його заборгованості. При цьому, позивачем не доведено, що державним виконавцем виконані всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії, зокрема, зі звернення стягнення на частки боржника у статутних капіталах товариств та визначення їх ринкової вартості, як це передбачено частиною восьмою статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», із розміру якої можна було б обґрунтовано стверджувати про недостатність такого майна боржника для задоволення усіх вимог кредитора.
Апеляційний суд вказав, що частини перша та друга статті 366 ЦК України свідчать про те, що право кредитора вимагати продажу частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника є одним із кінцевих етапів звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності, та має місце тільки у разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу та подальшої відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника. Проте, позивачем не надано відповідних доказів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2023 року до Верховного Суду, ТОВ «ФК «Геліос», посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2023 року скасувати та залишити в силі рішення Обухівського районного суду Київської області від 25 липня 2022 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачами не було доведено, що спірне майно є особистою приватною власністю ОСОБА_2 , а суд апеляційної інстанції надав неправильну правову оцінку поданим нею доказам.
Вважає, що ОСОБА_2 не було вжито жодного заходу зі спростування презумпції спільності майна подружжя.
Висновки апеляційного суду є нечіткими, оскільки, встановивши, що «більшість спірного майна» ОСОБА_2 придбано за особисті кошти, суд відмовив у задоволенні позову повністю, а також не конкретизував, яке саме майно було придбано за особисті кошти.
Апеляційний суд застосував положення статей 362, 366 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2023 року зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 19 січня 2023 року до закінчення касаційного провадження.
25 квітня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 травня 2013 року у справі № 2-2725/2011 задоволено позов ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 і ВАТ «Агромаш» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18 серпня 2006 року № 08/29/06/КЛТ та договором поруки від 18 серпня 2006 року № 08/29/П03/06-ПЛТ, стягнуто з них солідарно на користь ПАТ «Кредитпромбанк» 45 411 984, 35 грн.
На виконання зазначеного рішення Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист від 13 листопада 2013 року № 2-2725/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості у розмірі 45 411 984,35 грн.
На примусове виконання вказаного виконавчого листа 30 грудня 2020 року відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
У зв'язку з відступленням прав вимоги за кредитним договором та договором поруки від ПАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк», ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 червня 2016 року у справі № 2-2725/2011 замінено особу стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта банк».
У подальшому, у зв'язку з відступленням прав вимоги за кредитним договором та договором поруки від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Геліос», ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2020 року у справі № 2-2725/2011 замінено особу стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Дельта банк» на ТОВ «ФК «Геліос».
Постановою старшого державного виконавця Сіренко С. В. від 28 вересня 2020 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 виконавчий лист повернуто позивачу за його заявою із відміткою про залишок заборгованості за виконавчим документом у розмірі 45 398 157,83 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2020 року у справі № 2-2725/2011 задоволено заяву позивача та замінено особу стягувача у виконавчому листі № 2-2725/2011 від 13 листопада 2013 року, виданому Дніпровським районним судом м. Києва з ПАТ «Дельта банк» на його процесуального правонаступника - ТОВ «ФК «Геліос» як стягувача у виконавчому листі.
Постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Д'яченка Є. С. від 11 листопада 2020 року відкрито виконавче провадження за № 63571975 з примусового виконання Виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Геліос» залишку заборгованості у сумі 45 398 157,83 грн.
20 грудня 2013 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін у шлюбі народився син - ОСОБА_3 .
З огляду на Державний реєстр речових прав на нерухоме майно за час шлюбу з ОСОБА_1 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на ряд об'єктів нерухомого майна, у тому числі:
- квартира загальною площею 45,7 кв. м, житловою площею 27,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 347279944118);
- земельна ділянка загальною площею 0,149 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0035, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1695331532000);
- земельна ділянка загальною площею 0,1944 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3223186802:10:004:0036, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1513028832231);
- земельна ділянка загальною площею 0,1475 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 3223186802:10:004:0037, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 30190732231);
- житловий будинок загальною площею 79,2 кв. м, житловою площею 50,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1538870432231), який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 3223186802:10:004:0037;
- житловий будинок загальною площею 370,1 кв. м, житловою площею 88,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513019832231).
Власність на всі вищезазначені об'єкти нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що до 23 жовтня 2013 року ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5
19 липня 2013 року ОСОБА_2 (на той момент ОСОБА_6 ) уклала договір купівлі-продажу цінних паперів № 192-БВ/13-203/792 з ТОВ «КУА «ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» стосовно будівництва Житлового комплексу «Бульвар Фонтанів» на АДРЕСА_4 на загальну суму 3 965 508,75 грн без ПДВ, що було еквівалентом 496 125,00 доларів США.
Також, 19 липня 2013 року ОСОБА_6 уклала договір з ТОВ «Сервіс-Технобуд» про участь у будівництві об'єкту нерухомості № 211-1-3/13, відповідно до якого їй повинні були передати квартиру АДРЕСА_5 . Оплата за даний об'єкт нерухомості провадилась цінними паперами, придбаними згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № 192-БВ/13-203/792 від 19 липня 2013 року. Об'єкт будівництва згідно договору планувався до введення в експлуатацію в II кварталі 2015 року.
У подальшому, згідно додаткової угоди від 08 серпня 2013 року № 1 до договору купівлі-продажу цінних паперів від 19 липня 2013 року № 192-БВ/13-203/792 було внесено зміни та сума договору збільшилась на 932 053,50 грн. Отже, загальна сума проінвестованих ОСОБА_6 коштів згідно вищевказаних договорів склала 4 660 267,50 грн.
Згідно з додатковим договором від 14 лютого 2014 року до договору про участь у будівництві об'єкту нерухомості від 19 липня 2013 року № 211-1-3/13 та до додаткового договору від 14 лютого 2014 року № 3/192-БВ/13-203/792 у зв'язку з заміною прізвища в тексті договорів слово « ОСОБА_7 » замінено на «Біла».
У зв'язку із затримкою будівництва будинку у АДРЕСА_4 потягом 2016-2017 років укладались договори, які продовжували термін дії попередніх договорів. Згодом було замінено сам об'єкт інвестування - змінено квартиру у ЖК «Бульвар Фонтанів» у м. Києві, який ще будувався. Оплатою за нову квартиру були ті ж самі кошти, що були внесені ще у 2013 році. Будинок фактично було побудовано та здано в експлуатацію у 2018 році. Під час будівництва змінювались номера квартир в будинку та після фактичного проведення виміру працівниками БТІ змінились метражі квартир.
Згідно з актом приймання-передачі квартири від 06 вересня 2018 року ОСОБА_2 отримала квартиру АДРЕСА_6 вартістю 4 660 306,00 грн. Ця сума майже повністю співпадає із розміром коштів, сплачених при укладанні договорів з ТОВ «КУА «ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» та ТОВ «Сервіс-Технобуд».
18 червня 2019 року вищевказану квартиру ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тетерською О. Ю. та зареєстрованого у реєстрі за № 1149, продала ОСОБА_8 за 4 531 200 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ТОВ «ФК «Геліос»вказує неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 та постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 725/1776/18, від 10 листопада 2021 року у справі № 641/1776/18, від 31 травня 2022 року у справі № 607/2297/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 753/16242/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга ТОВ «ФК «Геліос»підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Статтею 366 ЦК України встановлено, що кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.
Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.
У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.
У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 і неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 214/6174/15-ц (провадження № 14-114цс20).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, зокрема, виходив з того, що ОСОБА_2 довела, що «більшу частину оспорюваного нерухомого майна» придбала за кошти, які їй належали особисто, за рахунок продажу майна, яке було придбано нею до шлюбу з ОСОБА_1 , а тому спростувала презумцію спільності майна подружжя, тому вимоги позову ТОВ «ФК «Геліос» є безпідставними.
З такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, оскільки вони є передчасними, не чіткими, а також висловленими без повного та всебічного дослідження всі обставин справи.
Крім того, це є припущенням, а відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апеляційним судом не встановлено та не конкретизовано, яке саме зі спірного майна є особистою приватною власністю ОСОБА_2 , чим це доведено.
Крім того, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою та не розглянув обґрунтованості відповідних позовних вимог ТОВ «ФК «Геліос» щодо решти майна, яке, на думку суду, належить відповідачам на праві спільної сумісної власності.
Крім того, апеляційний суд невірно застосував положення статті 366 ЦК України, зазначивши, що районний суд не врахував позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 14-529цс19 про те, що поняття «визначення частки» і «виділення частки у натурі» є різними за своїм правовим змістом.
Верховний Суд вважає, що саме апеляційний суд невірно тлумачить положення статі 366 ЦК України і неправильно зрозумів названу правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Так, у наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду у пункті 29 зазначено, що «з урахуванням наявності суперечливих висновків судів касаційної інстанції, наявні підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 822/1154/16 (провадження № К/9901/8843/18) шляхом вказівки, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав, яка може бути об?єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні».
Отже, відповідно до статті 366 ЦК України кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві з передачею суми виторгу на погашення заборгованості. Решта дій вчиняється, у разі необхідності, органом ДВС.
При цьому, позивач доводив й інші умови застосування статті 366 ЦК України, а саме недостатності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, можливості виділу частки в натурі тощо, на що апеляційний суд належної правової оцінки не надав, а узагальнюючими твердженнями зазначив, що вони не доведені.
Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає вимогам, передбаченим статтями 263, 264, 382 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу
Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості під час розгляду справи в касаційному порядку встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, суд апеляційної інстанції не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, то усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, тому справу необхідно передати на новий розгляд до апеляційного суду.
При новому розгляді справи апеляційному суду також необхідно звернути увагу та перевірити правильність обрання позивачем послідовності дій щодо захисту своїх прав у порядку статті 366 ЦК України.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2023 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець С. Ф. Хопта