79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.06.2023 Справа № 914/807/23
м. Львів
За позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хмельницький Парк», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал Буд», м. Львів
про стягнення 306876,53 грн
Суддя: Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
Секретар с/з: Маркіян-Павло ЛАБАЗ
Представники сторін
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився.
Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua.
1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
1.1. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хмельницький Парк» (надалі - позивач, ОСББ) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал Буд» (надалі - відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку у розмірі 163757,16 грн, пені - 79162,74 грн, індексу інфляції - 38016,70 грн.
1.2. Ухвалою суду від 14.03.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
1.3. Сторонами подано такі заяви по суті справи:
- 07.07.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№8805/23);
- 12.04.2023 позивачем подано відповідь на відзив (вх.№9125/23);
- 13.04.2023 надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№9181/23);
- 19.04.2023 позивачем подано письмові пояснення та долучено докази (вх.№9646/23);
- 25.04.2023 відповідачем подано Додаткові пояснення у справі (вх.№10112/23).
1.4. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 08.05.2023 прийнято до розгляду заяву позивача вх.№1793/23 від 05.05.2023 про збільшення розміру позовних вимог, вирішено у подальшому розгляд справи здійснювати із врахуванням цієї заяви.
1.5. Після збільшення позовних вимог предметом спору є стягнення заборгованості по внесках на утримання багатоквартирного будинку в сумі 172 694,06 грн, а також пені у розмірі 92 600,31 грн та індексу інфляції в сумі 41 582,16 грн.
1.6. Ухвалою суду від 08.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
1.7. Ухвалою суду від 29.05.2023 судове засідання відкладено на 19.06.2023
1.8. Представники сторін в судове засідання 19.06.2023 не з'явилися.
1.9. Відповідач в заяві (вх.№13743/23) судове засідання призначене на 19.06.2023 просив проводити без участі представника, за наявними в справі документами.
1.10. Від позивача 19.06.2023 на електронну пошту суду надійшло клопотання (вх.№15182/23) про відкладення судового засідання на інший день, у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому процесі.
1.11. Суд зазначає, що сторонами подано всі заяви по суті справи, долучено докази на підтвердження своїх позиції, враховуючи стадію судового процесу на якій знаходиться розгляд справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.
1.12. Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.13. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
2. АРГУМЕНТИ СТОРІН
2.1. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем, як власником нежитлових приміщень загальною площею 445,3 кв. м. в будинку по вулиці Богдана Хмельницького, 230-А у місті Львові своїх зобов'язань зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку.
2.2. Позивач вказує, що станом на 01.05.2023 року у ТОВ «МС Імперіал Буд» наявна заборгованість по внесках на утримання багатоквартирного будинку в сумі 172 694,06 грн. Окрім суми основного боргу позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 92 600,31 грн та індекс інфляції в сумі 41 582,16 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
2.3. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позовні вимоги необґрунтовані, та не підлягають задоволенню з таких підстав.
2.4. Щодо нерухомого майна, на яке нараховані внески зазначено, що в кінці 2022 року у ТОВ «МС Імперіал Буд» змінився засновник, а 17 січня 2023 року у ТОВ «МС Імперіал Буд» змінився керівник. Станом на день складання відзиву колишній керівник не передав документацію та майно, тому наразі відповідач не може підтвердити або спростувати факт та строк володіння нежитловими приміщеннями.
2.5. Відповідач зазначає, що Інформаційна довідка долучена позивачем до позову підтверджує факт володіння відповідачем нерухомим майном на день її отримання (21.10.2022 року), а не за період з червня 2019 року по лютий 2023 року, адже, з наданої довідки не видно, коли відповідач набув право власності на нерухомість та період володіння таким майном.
2.6. Також Товариство звертає увагу, що акт звірки долучений позивачем складений та підписаний одноосібно головою правління позивача. На думку Товариства вказаний Акт звірки не являється доказом володіння відповідачем нерухомістю в періоді та не є доказом, який може підтверджувати наявність заборгованості.
2.7. Відповідач вважає, що позивач, не надав до суду належних та допустимих доказів, які підтверджували володіння відповідачем нерухомістю в період з червня 2019 року по лютий 2023 року, то відповідно позивач не має права на стягнення з відповідача коштів внесків за даний період.
2.8. Щодо розміру внесків, відповідач стверджує, що на загальних зборах встановлено тариф виключно для квартир, комор, підвалів, парко місць, а не для нежитлових приміщень, то відповідно даний тариф не може застосовуватись до нежитлових приміщень, які належать відповідачу, адже позивач не встановив для даної нерухомості тариф, не довів і не надав належних доказів, що дані нежитлові приміщення є коморами чи підвалом, для яких встановлено тариф.
2.9. Крім того зазначено, що відповідач не був належним чином повідомлений про рішення статутних органів про встановлення тарифів та строків оплати, відтак на думку відповідача він не вважається таким, що прострочив зобов'язання
2.10. На переконання відповідача позивачем нараховані штрафні санкції з порушенням вимог ч. 6 ст.232 ГК України, а саме шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій а також пропущено строк позовної давності по стягненню внесків та стягненню пені, відтак відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
2.11. У відповіді на відзив позивач зауважує, що у нового власника та/або керівника, не існувало жодних перешкод в отриманні актуальної інформації, щодо права власності на нерухоме майно, у тому числі шляхом отримання інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно. Перекладення обов'язку щодо доведення обставин на які покликається відповідач, на позивача, вважає безпідставними.
2.12. Відповідно до наявної у позивача інформації, станом на 11 серпня 2021 року, у власності Відповідача, перебувало 137 об'єктів нерухомого майна, які розташовані за адресою м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 230-А.
2.13. Реєстр речових прав на нерухоме майно, також містить інформацію про видачу відповідачеві «Технічних паспортів» та складення актів-приймання передавання, на кожен з об'єктів нерухомого майна. Тобто, відповідач, не міг не знати про наявність та вид нерухомого майна, яке перебуває у його власності. Тому твердження, про відсутність доказів належності приміщень до комори чи підвалу, є абсурдними за змістом.
2.14. Позивач звертає увагу, що кожне із нежитлових приміщень, які належать відповідачеві, зареєстровано до дати створення ОСББ «Хмельницький Парк», та прийняття рішень про розмір внесків на утримання багатоквартирного будинку. Отже, на момент прийняття такого рішення, усі приміщення перебували у власності відповідача, про що останній не міг не знати. Тому, у Позивача були наявні правові підстави для нарахування внесків на утримання.
2.15. Також зазначено, що закон не встановлює обов'язку Позивача укладати з власниками квартир/нежитлових приміщень письмового договору щодо сплати внесків за утримання приміщень. Усі взаємовідносини регулюються статутом ОСББ. Відносини в ОСББ - статутні, а не договірні. Сплата внесків на утримання будинку та прибудинкової території - це обов'язок співвласників в силу закону, без будь-яких договорів.
2.16. Усі рішення загальних зборів, якій приймались з дня заснування ОСББ «Хмельницький Парк», публікувались у відповідних групах месенджеру «Vibег», а також на офіційному сайті/ Усі рішення Загальних зборів, звіти, положення та регламенти, цілодобово доступні для перегляду усім власникам нерухомого майна.
2.17. Обов'язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства.
2.18. Щодо списку нерухомості, який доданий до позовної заяви, то просте ознайомлення із списком, призводить до висновку про: яка кількість нерухомості перебуває у власності відповідача, дату початку нарахувань за кожне з приміщень, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна.
2.19. Щодо акту звірки, вказано, що такий сформований автоматичною системою «Мій Дім онлайн», де позивачем проводиться облік та нарахування внесків. Реквізити позивача, зазначені у квитанціях які неодноразово надсилались відповідачеві на адреси місця знаходження.
2.20. Позивач звертає увагу, що відповідач отримував повідомлення про оплату, списки нерухомості та акти звірки. Незважаючи на це, не проводив оплати не висловлював заперечення з приводу правильності розрахунків чи площ які йому належать.
2.21. Також, зазначено, що відповідач як власник нерухомого майна, зобов'язаний був повідомляти про зміну у кількості належного йому майна, його площах, та надавати відповідні витяги.
2.22. Рішенням загальних зборів встановлено тариф для власників квартир, комор, підвалів, паркомісць. Назви тих чи інших приміщень, які використані у рішеннях Загальних зборів, отримані з даних технічних паспортів які видавались на квартири/комори/підвали, а також поверхових планів будинку.
2.23. Щодо строку нарахування внесків, позивач вказує, що внески нараховувались відповідачеві починаючи з 1 червня 2019 року, оскільки у рішенні Загальних зборів від 17.05.2019 року, зазначено, що: нарахування тарифу (внеску) для співвласників квартир та нежитлових приміщень у секція А, Б, В, Г, Д, Е, - почати із 1 червня 2019 року. Нарахування тарифу для співвласників квартир та нежитлових приміщень у секціях Ж, К - почати з 1 жовтня 2019 року.
2.24. На думку позивача відсутні правові підстави для застосування строків позовної давності в частині стягнення заборгованості за внесками на утримання багатоквартирного будинку, оскільки, на підставі п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, строк позовної давності не завершився.
2.25. Щодо нарахування інфляційних збитків, зазначено, що відповідач володіє нерухомим майном (підвали/комори/паркомісце) з дати реєстрації права власності. Незалежно від того хто є засновником або керівником, зобов'язаний сплачувати внески на утримання майна, однак відповідач своїх обов'язків не виконував, в нього наявна заборгованість відтак наявні підстави для нарахування інфляційних втрат. В частині застосування строків позовної давності, позивач заперечує, у зв'язку із застосуванням п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
2.26. Щодо нарахування пені та строків звернення до суду, позивач звертає увагу, що за рішенням зборів було затверджено «Положення про порядок сплати внесків і платежів співвласників, відрахувань до резервного та ремонтного фондів в Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку “Хмельницький Парк”. Пунктом 14 цього Положення встановлено, що тривалість нарахування пені обмежена датою виконання обов'язку щодо сплати внесків. Отже, у даному випадку тривалість нарахування пені, залежить від виконання обов'язку щодо сплати внесків власником. Тому, відсутні підстави для тверджень про необхідність застосування строку давності 1 рік. Оскільки, відносини сторін регулюються наведеними законами, а також Статутом та рішенням Загальних зборів, на думку позивача відсутні підстави для застосування положень ст. 232 ГПК України. Крім того, у даному випадку, з розрахунку вбачається що мова йде про періодичні платежі, тобто зобов'язання не виникає одноразово, а кожного місяця. Тому внески є періодичним платежем, а отже перебіг позовної давності починається після невиконання чергового платежу.
2.27. Відповідач у поданих запереченнях з позовними вимогами не погоджується з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву.
2.28. У додаткових поясненнях Товариством зазначено, що 24.04.2023 року відповідач отримав інформаційну довідку від 24.04.2023 року №330029014 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачається, що відповідач володіє в будинку 230 по вулиці Хмельницького в м. Львові - 105 нежитловими приміщеннями загальною площею 413,8 кв.м. та 2 паркомісцями загальною площею 31,6 кв.м. Таким чином, отримана відповідачем інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спростовує твердження позивача, що відповідач володіє нерухомість площею 567,6 кв.м.
2.29. Також зазначено, що Інвентаризаційна справа не визначає правий статус нерухомого майна, а лише вказує, як може використовуватись приміщення, так, як правовий статус нерухомого майна у багатоквартирному будинку визначається ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та зазначається в правоустановчих документах та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Твердження Позивача, що комори - це нежитлові приміщення спростовуються вищевикладеним, адже Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» чітко встановлено, що комори це допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, а не нежитлові приміщення.
2.30. На переконання відповідача встановлений загальними зборами тариф не може застосовуватись до нежитлових приміщень, які належать відповідачу, адже позивач не встановив на загальних зборах тариф для даного типу нерухомого майна.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. 16.04.2019 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хмельницький Парк» у будинку №230А по вул. Богдана Хмельницького у м. Львові.
3.2. 17.05.2019 року загальними зборами позивача прийняті рішення, які оформлені протоколом № 2 від 17.05.2019 року, якими зокрема затверджено кошторис ОСББ та встановлено тариф (внесок) в розмір 6,00 грн за 1 кв. м. площі для квартир, комор, підвалів, паркомісць. Нарахування тарифу для співвласників квартир та нежитлових приміщень у секціях А, Б, В,Г, Д, Е - почати з 01.06.2019 року, у секціях Ж, К - почати з 01.10.2019 року.
3.3. 24.09.2021 року загальними зборами позивача прийняті рішення, які оформлені протоколом № 6 від 24.09.2021 року, яким зокрема затверджено кошторис ОСББ на період листопад 2021 - грудень 2023 та встановлено розмір внеску на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 8,50 грн за 1 кв.м. площі квартири, комори, підвалу, нежитлового приміщення.
3.4. З матеріалів справи встановлено, що відповідач є власником групи приміщень в будинку №230А за адресою вул. Богдана Хмельницького у м. Львові, загальною площею 445,3 м.кв. що підтверджується долученими до справи Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Інформаційними довідками.
3.5. Відповідно до списку нерухомого майна який долучений до позовної заяви та інформаційних довідок станом на 10.08.2021 року (інформаційна довідка №270064853), 22.10.2022 року (інформаційна довідка №313057630) ТОВ «МС Імперіал Буд», належало 137 об'єктів нерухомого майна. За період з грудня 2022 року по квітень 2023 року, з прилюдних торгів продано 30 об'єктів нерухомого майна, які належали відповідачеві, загальною площею 119,7 м.кв. Об'єкти нерухомого майна продавались у різний період часу.
3.6. Відповідно до інформаційної довідки №330029014 від 24.04.2023 року, ТОВ «МС Імперіал Буд» належить 107 об'єктів нерухомого майна, загальною площею 445,3 м.кв.
3.7. Позивач вказує про наявність заборгованості по внесках на утримання багатоквартирного будинку станом на 01.05.2023 року в розмірі 172 694,06 грн.
3.8. З матеріалів справи встановлено, що позивач неодноразово надсилав на адресу відповідача квитанції на оплату внесків, претензії з приводу погашення заборгованості та акти звірки взаєморозрахунків.
3.9. Доказів оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
4. ОЦІНКА СУДУ
4.1. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
4.2. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст. 1 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
4.3. Статтею 4 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
4.4. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
4.5. Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників.
4.6. Статтею 16 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання: утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об'єднання; укладати договори; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об'єднання в порядку, визначеному законом; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності.
4.7. Стаття 15 Закону встановлює, що співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням.
4.8. З матеріалів справи встановлено, що станом на 24.04.2023 відповідач є власником нежитлових приміщень в будинку №230А за адресою вул. Богдана Хмельницького у м. Львові, загальною площею 445,3 м.кв. Однак як встановлено судом вище, у власності відповідача перебувало ще 30 об'єктів нерухомого майна, загальною площею 119,7 м.кв, які було продано з прилюдних торгів за період з грудня 2022 року по квітень 2023 року.
4.9. Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
4.10. Згідно із ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
4.11. Враховуючи наведене відповідач як власник приміщень має обов'язки визначені ст. 15 Закону, зокрема своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
4.12. Як встановлено судом, розміри і порядок сплати обов'язкових внесків співвласників багатоквартирного будинку були затверджені загальними зборами позивача, зокрема 17.05.2019 року прийняті рішення, які оформлені протоколом № 2 від 17.05.2019 року, якими зокрема затверджено кошторис ОСББ та встановлено тариф (внесок) в розмір 6,00 грн за 1 кв. м. площі для квартир, комор, підвалів, паркомісць. 24.09.2021 року загальними зборами позивача прийняті рішення, які оформлені протоколом № 6 від 24.09.2021 року, яким зокрема затверджено кошторис ОСББ на період листопад 2021 - грудень 2023 та встановлено розмір внеску на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 8,50 грн за 1 кв.м. площі квартири, комори, підвалу, нежитлового приміщення.
4.13. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників (ст. 10 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
4.14. Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що співвласники зобов'язані виконувати рішення зборів співвласників.
4.15. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
4.16. Частина 2 ст. 12 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
4.17. Відповідно до Положення про порядок сплати внесків і платежів співвласників, відрахувань до резервного та ремонтного фондів в Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Хмельницький Парк» (надалі - Положення) яке затверджене рішенням Загальних зборів ОСББ «Хмельницький Парк» протокол № 3 від 23 грудня 2019 року, внески і платежі співвласників, відрахування до резервного та ремонтного фондів (далі - внески), а також штрафи, пеня, інші фінансові санкції в Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Хмельницький Парк» сплачуються співвласниками багатоквартирного будинку Об'єднання у розмірах, встановлених загальними зборами Об'єднання, відповідно до цього Порядку.
4.18. Пункт 3 Положення визначає, що внески сплачуються щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інші періодичність і термін сплати не визначені загальними зборами Об'єднання.
4.19. У разі, якщо співвласник не отримав сформовану квитанцію на сплату внесків до 15 числа місяця, він зобов'язаний самостійно розрахувати суму внесків (у тому числі за допомогою системи «Мій Дім Оnline», за адресою https://miydimonline.com.ua), що підлягає сплаті та внести її на рахунок Об'єднання в банківській установі в строк, визначений п. З цього Порядку (п. 4 Положення). Останнім днем сплати внесків, є 15 число місяця наступного за розрахунковим (п. 5 Положення).
4.20. Обов'язок сплати у власника (співвласника) виникає з 6 числа місяця наступного за розрахунковим та припиняється з моменту повної сплати такого платежу. Останнім днем сплатив внесків усіма власниками є 15 число місяця наступного за розрахунковим (п. 8-9 Положення).
4.21. Судом встановлено, що на адресу відповідача надсилалися квитанції на оплату внесків та претензії щодо заборгованості. Разом з тим матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем як власником приміщень внесків на утримання будинку.
4.22. Як зазначалося вище, загальними зборами позивача прийнято рішення 17.05.2019 року яким, зокрема, встановлено тариф (внесок) в розмір 6,00 грн за 1 кв. м. площі для квартир, комор, підвалів, паркомісць, при тому визначено, що нарахування тарифу (внеску) для співвласників квартир та нежитлових приміщень у секції А,Б,В,Г,Д,Е почати з 01.06.2019р., а для секцій Ж і К - з 01.10.2019р. З 24.09.2021 року встановлено розмір внеску на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 8,50 грн за 1 кв.м. площі квартири, комори, підвалу, нежитлового приміщення.
4.23. З долучених до матеріалів справи Інвентаризаційних справ на будинок №230-А по вул. Б. Хмельницького, встановлено, що відповідачу належать приміщення які позначені як підвал/комора.
4.24. Відтак суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що встановлений загальними зборами тариф не може застосовуватись до нежитлових приміщень, які належать відповідачу, адже позивач не встановив на загальних зборах тариф для даного типу нерухомого майна.
4.25. Крім того варто зауважити, що відповідач будучи власником нежитлових приміщень у зазначеному будинку, жодним чином не оспорював рішень загальних зборів, якими зокрема встановлено розмір тарифів (внесків) на утримання багатоквартирного будинку.
4.26. Суд також не бере до уваги твердження відповідача про те, що позивач не пропонував відповідачу укласти договір на сплату внесків за утримання приміщень.
4.27. Відсутність відповідного договору між споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території та їх виконавцем не є підставою для відмови у стягненні з відповідача заборгованості з їх оплати. Відносини між сторонами регулюються Законом та Статутом.
4.28. Обов'язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку. Аналогічні висновки містяться в постанові Верхового Суду від 22.02.2018 у справі № 910/11312/17.
4.29. Враховуючи вищевикладене, суд, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження оплати внесків на утримання будинку вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань, відтак, позовна вимога про стягнення 172 694,06 грн основного боргу є обґрунтованою.
4.30. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
4.31. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 41 582,16 грн індексу інфляції.
4.32. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
4.33. Перевіривши правильність розрахунку суд встановив, що такий проведено вірно, позивачем враховано час виникнення заборгованості та період її існування, відтак вимога про стягнення 41582,16 грн індексу інфляції підлягає задоволенню в повному обсязі.
4.34. Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
4.35. Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
4.36. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
4.37. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
4.38. Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 92 600,31 грн, за період з 16.02.2020 року по день подання позову.
4.39. Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
4.40. Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
4.41. Згідно з ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
4.42. Частина 1 ст. 548 ЦК України встановлює, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
4.43. Варто зауважити, що можливість нарахування пені позивачем зазначено в Положенні про порядок сплати внесків і платежів співвласників, відрахувань до резервного та ремонтного фондів в Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Хмельницький Парк» яке затверджене рішенням Загальних зборів ОСББ «Хмельницький Парк» (протокол № 3 від 23 грудня 2019).
4.44. Враховуючи, що зазначене Положення не є Договором в розумінні норм ЦК України, відтак позивачем не надано до суду доказів узгодження сторонами вимог щодо забезпечення виконання у письмовій формі, як того вимагають приписи ст. 547 ЦК України, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення пені.
4.45. Щодо вимоги відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності варто зауважити таке.
4.46. У відповідності до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
4.47. Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.
4.48. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
4.49. Відповідно до ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, в тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).
4.50. Разом з тим пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
4.51. 11.03.2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», якою установив з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин. В подальшому постановами Кабінету Міністрів України строк карантину на всій території України неодноразово продовжувався та станом на час звернення позивача з позовною заявою у даній справі не закінчився.
4.52. Таким чином, строк позовної давності для звернення з наведеними вимогами до суду, наразі не сплили, що виключає підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, встановлених ч. 4 ст. 267 ЦК України.
4.53. Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
4.54. У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
4.55. Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
4.56. Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
4.57. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України). Стандарт доказування вірогідності доказів, який на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20.
4.58. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
4.59. Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані і визнані обґрунтованими, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хмельницький Парк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал Буд» підлягають до задоволення в повному обсязі.
5. СУДОВІ ВИТРАТИ
5.1. Судовий збір на підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України в розмірі 3213,92 грн покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
5.2. Крім того суд роз'яснює, що позивач має право повернути з Державного бюджету України переплачену суму судового збору, подавши суду відповідне клопотання.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповід альністю «Мс Імперіал Буд» (79021, Львівська область, місто Львів, вулиця Садова, будинок 2А; ідентифікаційний код 38764435) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хмельницький Парк» (79037, Львівська обл., місто Львів, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 230А; ідентифікаційний код 42953936) заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку у розмірі 172 694,06 грн, індекс інфляції у розмірі 41 582,16 грн та 3213,92 грн судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 04.07.23.
Суддя Щигельська О.І.