Рішення від 22.06.2023 по справі 912/424/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 рокуСправа № 912/424/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №912/424/23 від 27.03.2023

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" (далі - ТОВ "ЛТК ЕЛЕКТРУМ"), код ЄДР 37780084, вул. Гарматна, буд. 8, м. Київ, 03067

до відповідача: Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, код ЄДР 41744542, просп. Гагаріна, 8, село Катеринівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 27631

про стягнення 1 019 109,43 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - адвокат Поздняков П.В. (в режимі відеоконференції), ордер серія АА №1273753 від 10.03.2023;

від відповідача - адвокат Болотських А.Ю., ордер серія ВА №1051380 від 11.04.2023.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ТОВ "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" до Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області з вимогами:

- стягнути з Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (іден. код 41744542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" (іден. код 37780084) - 1 019 109 гривень 43 копійки, яких: суму основного боргу у розмірі 452 873,40 грн., збільшення суми неотриманого платежу - 420 215,34 грн., сума інфляційних збитків - 128 981,47 грн та три відсотки річних: 17 039,22 грн;

- стягнути з Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (іден. код 41744542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" (іден. код 37780084) судові витрати у розмірі 29286,64 грн., що складаються з судового збору 15 286,64 грн. та витрат на професійну правничу допомогу адвоката 14 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а також, умовам укладеного Договору відповідач не здійснив в повному обсязі оплату за спожиту електричну енергію, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за Договором у розмірі 452 873,40 грн. Крім того позивачем нараховано 420 215,34 грн збільшення суми неотриманого платежу, 128 981,47 грн інфляційних збитків та 17 039,22 грн три відсотки річних.

Ухвалою від 17.03.2023 суддя залишила позовну заяву №б/н від 13.03.2023 ТОВ "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" без руху та надала строк для усунення недоліків.

20.03.2023 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява №б/н від 17.03.2023 про усунення недоліків, відповідно до якої усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 27.03.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/424/23, ухвалив справу №912/424/23 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 25.04.2023 - 11:00, встановив сторонам строки для подачі заяв по суті справи.

14.04.2023 в межах строку, встановленого судом, відповідач подав до суду відзив №б/н від 14.04.2023 на позовну заяву з проханням позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 452 873,40 грн задовольнити, в іншій частині позову відмовити.

В обґрунтування поданого відзиву на позовну заяву зазначено таке.

Сторонами було укладено декілька Додаткових угод до Договору, якими зменшено кількість електричної енергії та збільшено/зменшено ціну за одиницю товару. Договір та всі додаткові угоди були оприлюднені в електронній системі закупівель (Prozorro) відповідно до вимог ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі".

Будь-яких інших додаткових угод, а саме щодо збільшення обсягів закупівлі (постачання) товару - електричної енергії, збільшення ціни (загальної суми) Договору сторонами не укладалось.

Однак, в листопаді 2021 року на електронну адресу Катеринівської сільської ради від ТОВ "ЛТК Електрум" надійшли рахунок та акт здачі-приймання електричної енергії за жовтень 2021 року на суму 134 756,84 грн.

Вивчивши зазначений акт та надавши його спеціалісту Державної казначейської служби для подальшої реєстрації, останній не прийняв зазначений акт та повернув його зауваживши, що наданий акт здачі-приймання електричної енергії за жовтень 2021 року не може бути зареєстрований та за ним не буде здійснено оплату за електричну енергію, оскільки загальна сума фінансових зобов'язань, визначених актом здачі-приймання електричної енергії за жовтень 2021 року, перевищує бюджетні зобов'язання, які виникли у відповідача за договором постачання електроенергії, що оприлюднений в електронній системі закупівель (Prozorro).

Так, враховуючи внесені зміни до Договору, постачання електричної енергії ціна Договору (загальна сума Договору) склала 307 437,57 грн, а підсумувавши вартість електроенергії за актами здачі-приймання електричної енергії, враховуючи акт за жовтень місяць 2021 року, з'ясувалось, що ціна Договору (загальна сума Договору) склала 356 303,83 грн. Таким чином, перевищення ціни договору (бюджетного зобов'язання відповідача за договором) склало 48 866,26 грн., що є неприпустимим для публічних закупівель згідно із Законом.

Отже, органом Казначейства було встановлено невідповідність між наявним у Катеринівської сільської ради бюджетним зобов'язанням за Договором ТД-31/21 від 17.06.2021 та визначеним у акті розміром оплати за спожиту електричну енергію. Станом на 01.11.2021 виконане бюджетне зобов'язання склало 221 546,99 грн. Таким чином залишок бюджетного зобов'язання за договором станом на 01.11.2021 склав 85 890,58 грн. (307 437,57 грн. - 221 546,99 грн. = 85 890,58 грн.)

З урахуванням викладеного, бухгалтеріями позивача та відповідача було складено акт здачі-приймання електричної енергії за жовтень на суму 85 890,58 грн, який було узгоджено та підписано керівниками ТОВ "ЛТК Електрум" та Катеринівської сільської ради 24.12.2021, та відповідно у десятиденний строк, а саме 29.12.2021, було здійснено оплату за спожиту електричну енергію згідно зазначеного акту-приймання передачі.

Отже, остаточне та повне виконання обома сторонами договірних зобов'язань за договором ТД-31/21 від 17.06.2021 відбулось 29.12.2021.

Враховуючи викладене, у порядку визначеному законом України "Про публічні закупівлі" (стаття 10) уповноваженою особою з публічних закупівель Катеринівської сільської ради на сайті уповноваженого органу (Prozorro) опубліковано звіт про виконання договору UА-2021-05-13-011339-b від 19.01.2022. Звіт про виконання договору оприлюднюється протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання (стаття 10 Закону).

Таким чином розрахунок збільшення суми не отриманого платежу згідно п. 4 Комерційної пропозиції (Додаток №2 до Договору), а саме збільшення її на 0,2% за 48 днів (з 11.11.2021 по 28.12.2021) виходячи із розміру заборгованості - 134 756,84 грн, що дорівнює 12 936,65 грн є безпідставним, оскільки затримка оплати виникла не з вини відповідача, а в результаті відмови у реєстрації та поверненні акту здачі-приймання електричної енергії за жовтень на суму 134 756,84 грн спеціалістом Державної казначейської служби.

Враховуючи, довідку ПрАТ "Кіровоградобленерго" постачальником електричної енергії у період жовтень - грудень 2021 року дійсно було ТОВ "ЛТК Електрум", зазначений факт відповідачем визнається. Крім цього, відповідач визнає обсяги споживання електричної енергії за листопад та грудень 2021 року в обсягах визначених ПрАТ "Кіровоградобленерго" у довідці від 17.01.2022 року №299/05.

З урахуванням викладеного бухгалтеріями позивача та відповідача здійснено звірку взаємних розрахунків між ТОВ "ЛТК Електрум" та Катеринівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області за наслідками якої було складено Акт станом на 25.01.2022, який погоджено керівниками обох сторін та скріплено підписами та печатками.

Отже, з матеріалів справи, зокрема з акту звірки взаєморозрахунків, а також акту здачі-приймання електричної енергії за жовтень на суму 85 890,58 грн та довідки ПрАТ "Кіровоградобленерго" від 17.01.2022 №299/05 вбачається, що весь обсяг електричної енергії за договором ТД-31/21 від 17.06.2021 позивачем було поставлено відповідачу орієнтовно до середи жовтня 2021 року, відповідно постачальником повинно було бути припинено поставку електричної енергії про що повідомлено споживача для вжиття заходів зміни постачальника, або укладення договору постачання електричної енергії з постачальником "останньої надії" в порядку визначеному Законом України "Про публічні закупівлі". Такий обов'язок зокрема передбачено п. 6.2.11 Договору згідно з умовами якого, постачальник зобов'язується протягом 3 (трьох) днів від дати, коли постачальнику стало відомо про нездатність продовжувати постачання електричної енергії споживачу, він зобов'язується проінформувати споживача про його право: вибрати іншого електропостачальника та про наслідки невиконання цього; перейти до електропостачальника, на якого в установленому порядку покладені спеціальні обов'язки (постачальник "останньої надії") та ін. Аналогічна норма міститься і в Правилах роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), а саме у п. 3.2.3. зазначено: Електропостачальник, який планує припинити господарську діяльність з постачання електричної енергії або неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу у порядку та терміни, визначені цими Правилами.

Катеринівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області та ПрАТ "Кіровоградобленерго" у 2021 році був укладений договір №309000075 про закупівлю послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 22.03.2021, із строком дії договору до 31.12.2023. Предметом цього договору є послуги з розподілу (передачі) електричної енергії. ПрАТ "Кіровоградобленерго" є оператором системи розподілу електричної енергії на території Кіровоградської області.

Незважаючи на п. 6.2.11. Договору та п. 3.2.3. ПРРЕЕ позивач не повідомив споживача, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу про неспроможність постачання електричної енергії відповідачу чим привів до порушення бюджетного законодавства та законодавства про публічні закупівлі відповідачем, а також спровокував настання негативних наслідків для себе.

Таким чином, 102 254 кВт*год на загальну суму 452 873,40 грн спожито Катеринівською сільською радою з порушенням законодавства про публічні закупівлі та бюджетного законодавства. Враховуючи те, що Сторонами не було укладено договір поставки електричної енергії у Катеринівської сільської ради не виникли і бюджетні зобов'язання на вказану суму (відсутній договір на постачання електроенергії), що в свою чергу потягло за собою неможливість реєстрації бюджетного зобов'язання органами Казначейства і як наслідок відсутність законних підстав для сплати вартості спожитої електричної енергії.

Враховуючи те, що двічі не відбулись торги відповідачем в порядку визначеному ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" було застосовано переговорну процедуру. За результатами переговорів 25.11.2021 відповідачем в електронній системі закупівель було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір, а 10.12.2021 відповідний договір було укладено з ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" Кропивницький ЦОС (Договір №ТД-72/21-ппз від 10.12.2021).

Таким чином, відповідачем фактично було здійснено процедуру зміни постачальника електричної енергії, але з дотриманням законодавства про публічні закупівлі та Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п. 9.1. Договору ТД-31/21 від 17.06.2021 споживач при зміні постачальника від сплати будь-яких штрафних санкцій звільнений.

26.01.2022 на адресу електронної пошти Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області надійшла вимога №72 від 26.01.2022 ТОВ "ЛТК Електрум" щодо оплати заборгованості за договором постачання електричної енергії №ТД-31/21 від 17.06.2021 на загальну суму 452 873,40 грн. Зазначену вимогу було надано для реєстрації органу Казначейства, однак наступного дня спеціалістом органу Казначейства зазначену вимогу було повернуто Катеринівській сільській раді без реєстрації та роз'яснено, що вона не може бути зареєстрована, а оплата заборгованості, визначеної у вимозі, в цьому випадку може бути здійснена виключно на підставі рішення суду, про що було повідомлено позивачу. Як на підставу відмови реєстрації вимоги та здійснення оплати заборгованості орган Казначейства послався на п. 2.10. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, а саме Органи Казначейства не реєструють зобов'язання у разі відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання. Оскільки Договір на постачання електроенергії на загальну суму 452 873,40 грн між позивачем та відповідачем не укладався органом Казначейства бюджетне зобов'язання на зазначену суму за Катеринівською сільською радою не реєструвалось. За відсутності факту взяття бюджетного зобов'язання - грошове зобов'язання також не може бути зареєстроване та оплачене.

Посилання позивача, зокрема у вимозі, на Договір ТД-31/21 від 17.06.2021 є безпідставними, оскільки зазначений договір виконаний, про що свідчить відповідний Звіт про виконання договору, оприлюднений в електронній системі закупівель.

Враховуючи викладене, вважає посилання позивача у розрахунку загальної заборгованості на Договір ТД-31/21 від 17.06.2021 безпідставними та необґрунтованими, оскільки постачання електричної енергії в обсягах понад визначені Договором ТД-31/21 від 17.06.2021, здійснювались без укладення договору у встановленому законодавством порядку. Таким чином, за відсутності укладеного договору, щодо постачання електричної енергії на суму 452 873,40 грн, у позивача відсутні будь-які підстави для нарахування штрафних санкції виходячи з цієї суми. До того ж Катеринівська сільська рада не заперечує та не заперечувала, щодо оплати спожитої електричної енергії, проте в добровільному порядку це не можливо відповідно до чинного законодавства.

24.02.2023 на електронну адресу суду (з КЕП) та через систему "Електронний суд" в межах строку, встановленого судом, від позивача надійшла відповідь на відзив №б/н від 24.04.2023.

В обґрунтування відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідачем не заперечується та підтверджується підписаними актами здачі-приймання електричної енергії та актом звірки взаємних розрахунків обсяг спожитої електричної енергії та основної заборгованості у розмірі 452 873,40 грн.

Частиною 2 ст. 218 ГК України і ст. 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Звертає увагу суду на правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у справі №911/4249/16, відповідно до якого відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.

Сторонами підписаний Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.06.2021 року -25.01.2022 року за Договором №ТД-31/21від 17.06.2021, в якому визначена заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25.01.2022 (основний борг) у розмірі 452 873,40 грн.

08.05.2023 на електронну адресу (з КЕП) від відповідача надійшли заперечення №б/н від б/д на відповідь на відзив.

Присутні у підготовчому засіданні представники сторін не подали інших заяв чи клопотань, які підлягають розгляду у підготовчому засіданні та не заперечили можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи №912/424/23 до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 09.05.2023 господарський суд заперечення №б/н від б/д на відповідь на відзив відповідача залишив без розгляду, закрив підготовче провадження та призначив справу №912/424/23 до судового розгляду по суті на 26.05.2023 об 11:00 год.

У судовому засіданні 26.05.2023 господарський суд оголосив перерву до 22.06.2023 об 11:00 год.

26.05.2023 до господарського суду через систему "Електронний суд" надійшов повний розрахунок і підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, відповідно до якого позивач вказав, що доданими документами підтверджує витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн.

15.06.2023 до господарського суду надійшло клопотання/заява №б/н від 15.06.2023 позивача, відповідно до якого з метою уточнення позовних вимог ТОВ "ЛТК Електрум" надає уточнений розрахунок суми заборгованості з урахуванням положень договору та статті 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з цим просить викласти прохальну частину позовної заяви в такій редакції:

1. Стягнути з Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (іден. код 41744542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" (іден. код 37780084) - 1 014 903 гривні 11 копійок, яких: суму основного боргу у розмірі 452 873,40 грн., збільшення суми неотриманого платежу - 426 555,56 грн. та сума інфляційних збитків - 135 474,15 грн.

3. Стягнути з Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (іден. код 41744542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" (іден. код 37780084) судові витрати у розмірі 29286,64 грн., що складаються з судового збору 15286,64 грн. та витрат на професійну правничу допомогу адвоката 14000 грн.

Проте, виходячи зі змісту поданого клопотання/заяви та доданого до нього розрахунку, вбачається, що позивач фактично подав заяву про збільшення позовних вимог в частині нарахування збільшення суми неотриманого платежу та суми інфляційних збитків, при цьому виключивши з прохальної частини позовної заяви позовну вимогу про стягнення 3% річних, але не подав до суду заяву про відмову від позову в цій частині.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За приписами ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Оскільки позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску встановленого ГПК України строку на вчинення такої процесуальної дії як збільшення позовних вимог, а також не заявлено клопотання про поновлення такого строку, клопотання/заява №б/н від 15.06.2023 позивача підлягає залишенню судом без розгляду.

22.06.2023 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання/заява №б/н від 22.06.2023 у зв'язку з подвоєнням у прохальній частині позовної заяви вимог щодо стягнення процентів від простроченої суми, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки умовами договору п. 4 Комерційної пропозиції (додатку 2) передбачений розмір 0,2 % за кожен день прострочення, позивач відмовляється від позовної вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних у сумі 17039,22 грн, залишаючи інші позовні вимоги без змін та викладає прохальну частину позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" до Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 10.03.2023 року в наступній редакції:

1. Стягнути з Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (іден. код 41744542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" (іден. код 37780084) - 1 002 070 гривень 21 копійку, яких: суму основного боргу у розмірі 452 873,40 грн., збільшення суми неотриманого платежу - 420 215,34 грн. та сума інфляційних збитків-128 981,47 грн.

2. Стягнути з Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (іден. код 41744542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" (іден. код 37780084) судові витрати у розмірі 29286,64 грн., що складаються з судового збору 15286,64 грн. та витрат на професійну правничу допомогу адвоката 14000 грн.

22.06.2023 на електронну пошту (з КЕП) та через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання №б/н від б/д про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи, зокрема, обставину, що відповідач частково визнає позовні вимоги, що фактично складає майже половину ціни позову, виходячи з принципу пропорційності, вважає, що розмір гонорару адвоката має бути зменшено до 7 000,00 грн, або менше.

Також відповідач зазначив, що згідно з п. 5.2. Договору про надання правничої (правової) допомоги на визначення розміру гонорару впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначення обґрунтованого розміру гонорару.

Крім цього, наголошує, на тому що, а ні Договір, а ні додаткова угода не містять інформації про вартість однієї години роботи адвоката, і взагалі сторонами договору не обумовлено чи гонорар адвоката є фіксованою сумою, чи підлягає оплаті погодинно. Будь-яких документів про вартість однієї години роботи адвокатів в Адвокатському об'єднанні "ASTEELEX" стороною позивача також не надано. Про те, що оплата гонорару адвоката здійснюється погодинно вбачається лише з акту прийому-передачі наданих послуг та повного розрахунку. Таким чином, враховуючи те, що відповідач є бюджетною неприбутковою організацією, яка існує за рахунок місцевого бюджету, оплата однієї години роботи адвоката у розмірі 1500,00 грн є зависокою.

У судовому засіданні 22.06.2023 оголошено перерву до 17:00 год. - 22.06.2023.

У судовому засіданні 22.06.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, представник відповідача позовні вимоги визнала частково, у розмірі основної заборгованості в сумі 452 873,40 грн, в іншій частині позовних вимог просила відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.

17.06.2021 ТОВ "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" та Катеринівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області укладено Договір №ТД-31/21 постачання електричної енергії. (далі - Договір)

Договір встановлює порядок та умови постачання Постачальником електричної енергії як товарної продукції Споживачу та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільною кодексу України. (п. 1.1. Договору)

Згідно з п. 1.2. Договору умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ). На порядок укладення цього Договору за результатами торгів розповсюджуються норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон). Терміни та визначення, що використовуються в цьому Договорі вживаються у значеннях, наведених у чинних нормативно-правових актах у сфері електроенергетики.

Згідно з п. 1.2.7. ПРРЕЕ, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

У відповідності до преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії", він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

ТОВ "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.09.2018 року №1007 та постанови від 20.01.2021 року №54 Про внесення змін до зазначеної постанови НКРЕКП .

Згідно з п. 2.1. Договору за Договором Постачальник постачає у 2021 році товар: Електричну енергію (з урахуванням послуг з передачі та розподілу) (ДК 021:2015 09310000-5 "Електрична енергія") споживачу для забезпечення потреб об'єктів Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (придбаної) електричної енергії. Плановий обсяг поставки електричної енергії - 100 000 кВт*год. за цим Договором.

Період постачання електричної енергії за Договором: з 29 червня 2021 року по 31 грудня 2021 року. (п. 2.2. Договору)

Згідно з п. 2.3.-2.4. Договору місце постачання електричної енергії: згідно Додатку 1 до Договору "Заява приєднання". Обсяги закупівлі Товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби Споживача.

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору. Обсяг переданої (спожитої) електричної енергії за розрахунковий період (пункт 5.5. Договору), що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності па підставі даних лічильників, визначених в заяві-приєднанні до Договору (Додаток 1 до Договору). Споживач має право вільно змінювати Постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов Договору. (п. 3.1.-3.3. Договору)

Згідно з п. 5.1. Договору ціна цього договору становить: 308 000,00 грн. (Триста вісім тисяч грн. 00 коп.). в тому числі ПДВ 51 333,33 грн. (П'ятдесят одна тисяча триста тридцять три грн. 33 коп.), Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. У ціну включається тариф на передачу електроенергії та включається тариф на розподіл електроенергії.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що ціна, зазначена в п. 5.1. Договору, не може змінюватись протягом дії Договору крім випадків, передбачених пунктом 12.6 Договору. Будь-які зміни ціни можливі тільки після початку здійснення постачання електричної енергії за Договором.

Місячна вартість електричної енергії визначається як добуток ціни та загального обсягу фактично поставленої (спожитої) електричної енергії, визначеного згідно розділом 3 Договору. (п. 5.3. Договору)

Згідно з п. 5.5.-5.6. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на рахунок Постачальника. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Рахунок Постачальника зазначається у платіжних документів постачальника, у томі числі у разі його зміни.

Відповідно до п. 5.7. Договору оплата Актів за спожиту електроенергію здійснюється Споживачем у 100% розмірі на протязі 10 (десять) календарних днів після підписання Сторонами Акту. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно з п. 5.11. Договору звірка розрахунків здійснюється Сторонами протягом десяти днів з дати пред'явлення вимоги про це однієї зі Сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості електричної енергії Споживачем та актів приймання-передачі електричної енергії. Акт звірки є підставою для остаточних розрахунків.

Відповідно до п. 6.2. Договору споживач - Катеринівська сільська рада зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами Договору.

Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та законодавством України.

Відповідно до п. 12.1.-12.2. Договору Договір набирає чинності з 17 червня 2021 року і діє до 31 грудня 2021 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. дія Договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в Договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Згідно з п. 12.3. Договору споживач має право ініціювати розірвання Договору достроково, повідомивши про це Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадках, зокрема, відсутності коштів у Споживача.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Також сторонами підписано Додаток №1 до Договору про закупівлю електричної енергії №ТД-31/21 від 17.06.2021 - "Заява-приєднання до договору про закупівлю електричної енергії", відповідно до якої сторони приєднуються до умов Договору на умовах комерційної пропозиції.

Пунктом 4 Заяви-приєднання визначений оператор системи розподілу (ОСР) - Приватне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго", його структурний підрозділ Кіровоградський район електричних мереж.

Також сторонами підписано Додаток №2 до Договору про закупівлю електричної енергії №ТД-31/21 від 17.06.2021 - "Комерційна пропозиція", відповідно до п. 3 якої графік оплати - 100% від спожитого обсягу протягом 10 календарних днів після отримання акту.

Відповідно до п. 4 Комерційної пропозиції рахунок на оплату надається Споживачу одночасно з актом здачі-приймання електричної енергії. Оплата здійснюється у строк, визначений згідно пункту "Графік оплати" цієї Комерційної пропозиції. У разі, якщо день проведення платежу припадає на вихідний, святковий або останній банківський день місяця, днем для здійснення платежу вважається день, що передує вихідному, святковому та останньому банківському дню. У разі відсутності оплати за погодженим графіком сума не отриманого платежу збільшується на 0,2% за кожен день прострочення.

За п. 6 Комерційної пропозиції фактичний обсяг спожитої електричної енергії визначається на підставі підтверджених даних відповідного ОСР. Споживач повинен не пізніше 9 годин 00 хвилин 5 числа місяця, що слідує за розрахунковим, надавати Постачальнику підтверджений відповідним ОСР обсяг спожитої активної електричної енергії за минулий розрахунковий період.

17.09.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої сторони домовились:

1. Внести зміни до п. ІІІ Додатку 1 до Договору зменшивши кількість електричної енергії на 5 529.136 кВт. з 100 000 кВт. до 94 470.864 кВт.

2. Внести зміни до п. 1 Додатку 2 до договору збільшивши ціну за одиницю товару на 0,30492 грн. з 3,08 грн. 3,38492 грн. і викласти його в такій редакції: "1. Ціна на електричну енергію 3,38492 грн./кВт.год з ПДВ".

20.09.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої сторони домовились:

1. Внести зміни до п. III Додатку 1 до Договору зменшивши кількість електричної енергії на 5 072.597 кВт. з 94470.864 кВт. до 89 398.267 кВт.

2. Внести зміни до п. 1 Додатку 2 до договору збільшивши ціну за одиницю товару на 0,33815 грн. з 3,38492 грн. 3,72307 грн. і викласти його в такій редакції: "1. Ціна на електричну енергію 3,72307 грн./кВт.год з ПДВ".

21.09.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду №3, відповідно до якої сторони домовились:

1. Внести зміни до п. III Додатку 1 до Договору зменшивши кількість електричної енергії на 4 611.862 кВт. з 89 398.267 кВт. до 84 786.405 кВт.

2. Внести зміни до п. 1 Додатку 2 до договору збільшивши ціну за одиницю товару на 0,37193 грн. з 3,72307 грн. 4,0950 грн. і викласти його в такій редакції: "1. Ціна на електричну енергію 4,0950 грн./кВт.год з ПДВ".

22.09.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду №4, відповідно до якої сторони домовились:

1. Внести зміни до п. 1 Додатку 2 до договору зменшивши ціну за одиницю товару на 0,012 грн. з 4,0950 грн. 4,0830 грн. і викласти його в такій редакції: "1. Ціна на електричну енергію 4,0830 грн./кВт.год з ПДВ"

2. Внести зміни до п. 5.1. Договору, зменшивши ціну договору на 553,98 грн. з 308 000,00 грн. до 307 446,02 грн. та викласти в такій редакції:

5.1. Ціна цього договору становить: 307 446,02 грн. (Триста сім тисяч чотириста сорок шість грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 51 241,00 грн. (п'ятдесят одна тисяча двісті сорок одна грн. 00 коп.). Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. У ціну включається тариф на передачу електроенергії та включається тариф на розподіл електроенергії.

30.09.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду №5, відповідно до якої сторони домовились:

1. Внести зміни до п. 1 Додатку 2 до договору збільшивши ціну за одиницю товару на 0,3670 грн. з 4,0830 грн. до 4,45 грн. і викласти його в такій редакції: "1. Ціна на електричну енергію 4,45грн./кВт.год з ПДВ".

2. Внести зміни до п. 5.1. Договору, зменшивши ціну договору на 4,42 грн. з 307 446,02 грн. до 307 441,60 грн. та викласти в такій редакції:

5.1. Ціна цього договору становить: 307 441,60 грн. (Триста сім тисяч чотириста сорок одна грн. 60 коп.), в тому числі ПДВ 51 240,27 грн. (п'ятдесят одна тисяча двісті сорок грн. 27 коп.). Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. У ціну включається тариф на передачу електроенергії та включається тариф на розподіл електроенергії.

11.10.2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду №6, відповідно до якої сторони домовились:

1. Внести зміни до п. 1 Додатку 2 до договору зменшивши ціну за одиницю товару на 0,02 грн. з 4,45 грн. до 4,43 і викласти його в такій редакції: "1. Ціна на електричну енергію 4,43грн./кВт.год з ПДВ".

2. Внести зміни до п. 5.1. Договору, зменшивши ціну договору на 4,03 грн. з 307 441,60 грн. до 307 437,57 грн. та викласти в такій редакції:

5.1. Ціна цього договору становить: 307 437,57грн.(Триста сім тисяч чотириста тридцять сім грн. 57 коп.), в тому числі ПДВ 51 239,60 грн. (п'ятдесят одна тисяча двісті тридцять дев'ять грн. 60 коп.). Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. У ціну включається тариф на передачу електроенергії та включається тариф на розподіл електроенергії.

Додаткові угоди підписані сторонами та скріплені печатками.

Позивач зазначає, що починаючи з листопада 2021 року з боку відповідача почалося порушення умов Договору в частині виконання зобов'язань щодо оплати спожитої електричної енергії, а саме: оплата Акту здачі-приймання електричної енергії за жовтень 2021 року від 31.10.2021 на суму 134 756,84 грн відбулася частково у розмірі 85 890,58 грн лише 29.12.2021 та подальша оплата Акту здачі-приймання електричної енергії за листопад 2021 року від 30.11.2021 на суму 264 147,61 грн. і Акту здачі-приймання електричної енергії за грудень 2021 року від 31.12.2021 на суму 139 859,53 грн не здійснювалася відповідачем.

14.01.2022 на адресу Оператору системи розподілу ПрАТ "Кіровоградобленерго" був направлений лист (вих. №23) з проханням підтвердити споживання електричної енергії за жовтень-грудень 2021 року Катеринівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області.

17.01.2022 отримано від ПрАТ "Кіровоградобленерго" лист (вих. №299/05/14) з інформацією про фактичне споживання електричної енергії Катеринівською сільською радою.

Сторонами був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.06.2021 року - 25.01.2022 року за Договором №ТД-31/21 від 17.06.2021 року, в якому визначена заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25.01.2022 (основний борг) у розмірі 452 873,40 грн.

28.01.2022 на електрону адресу відповідача направлена вимога (вих. №72 від 26.01.2022 року) щодо оплати заборгованості за договором постачання електричної енергії №ТД-31/21 у розмірі 452 873,40 грн з додаванням відповідних підтверджуючих документів і актів.

Отже на думку позивача, відповідач, всупереч п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а також, умовам укладеного Договору не здійснив в повному обсязі оплату за спожиту електричну енергію, у зв'язку із чим за відповідачем утворилась заборгованість за Договором у розмірі 452 873,40 грн, в подальшому споживання електроенергії відповідачем не здійснювалось.

Крім того позивачем нараховано відповідачу 420 215,34 грн - збільшення суми основного платежу, 128 981,47 грн - інфляційних збитків та 17 039,22 грн - 3% річних.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії", а також Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (далі - ПРРЕЕ).

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно з п. 1.2.7 ПРРЕЕ, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов'язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 633 Цивільного кодексу України, умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 3 ст. 633 Цивільного кодексу України встановлено, що підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 5 ст. 633 Цивільного кодексу України, актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Частиною 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Суд не може визнати обґрунтованими доводи відповідача щодо порушення Закону України "Про публічні закупівлі", адже правомірність будь-якого правочину презюмується.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі №203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 по справі №5023/3905/12.

Слід зауважити, що на теперішній час Договір та додаткові угоди до нього у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним визнано не було. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Отже, виходячи з наведеного вище, з огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу у розумінні норм Цивільного кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем передана, а відповідачем прийнята електрична енергія, відповідно до актів здачі-приймання електричної енергії, а саме:

- акт здачі-приймання електричної енергії за липень 2021 р. від 31.07.2021 на суму 64 085,56 грн;

- акт здачі-приймання електричної енергії за серпень 2021 р. від 31.08.2021 на суму 54 867,12 грн;

- акт здачі-приймання електричної енергії за вересень 2021 р. від 30.09.2021 на суму 102 594,31 грн;

- акт здачі-приймання електричної енергії за жовтень 2021 р. від 31.10.2021 на суму 134 756,84 грн;

- акт здачі-приймання електричної енергії за листопад 2021 р. від 30.11.2021 на суму 264 147,61 грн;

- акт здачі-приймання електричної енергії за грудень 2021 р. від 31.12.2021 на суму 139 859,53 грн.

Всього на суму 760 310, 97 грн.

Судом встановлено, що відповідач електричну енергію, передану позивачем, згідно з вищевказаними документами, оплатив частково, а саме в сумі 307 437,57 грн.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 3 Комерційної пропозиції, 100% від спожитого об'єму сплачується протягом 10 календарних днів після отримання акту.

Отже, відповідач повинен був оплатити за спожиту електричну енергію в такі строки:

- за актом здачі-приймання електричної енергії за липень 2021 р. від 31.07.2021 на суму 64 058,56 грн до 10.08.2021;

- за актом здачі-приймання електричної енергії за серпень 2021 р. від 31.08.2021 в сумі 54 867,12 грн до 10.09.2021;

- за актом здачі-приймання електричної енергії за вересень 2021 р. від 30.09.2021 в сумі 102 594,31 грн до 08.10.2021;

- за актом здачі-приймання електричної енергії за жовтень 2021 р. від 31.10.2021 в сумі 134 756,84 грн до 10.11.2021;

- за актом здачі-приймання електричної енергії за листопад 2021 р. від 30.11.2021 в сумі 264 147,61 грн до 10.12.2021;

- за актом здачі-приймання електричної енергії за грудень 2021 р. від 31.12.2021 в сумі 139 859,53 грн до 10.01.2022.

Як встановлено судом, відповідач заборгованість за актами здачі-приймання електричної енергії за липень - вересень 2021 року сплатив у повному обсязі.

Заборгованість за актом за жовтень 2021 р. від 31.10.2021 на суму 134 756,84 грн сплачена лише частково у розмірі 85 890,58 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень №7545 від 28.12.2021 на суму 4 462,14 грн, №7546 від 28.12.2021 на суму 23 688,42 грн, №7547 від 28.12.2021 на суму 10 402,40 грн, №7548 від 28.12.2021 на суму 20 000,00 грн, № 7544 від 28.12.2021 на суму 27 337,62 грн, які були проведені банком 29.12.2021.

Акти здачі-приймання електричної енергії за листопад 2021 р. від 30.11.2021 на суму 264 147,61 грн та за грудень 2021 р. від 31.12.2021 на суму 139 859,53 грн залишились не оплаченими відповідачем.

Посилання відповідача на відсутність підстав для нарахування збільшення суми не отриманого платежу згідно п. 4 Комерційної пропозиції, а саме збільшення її на 0,2% за 48 днів (з 11.11.2021 по 28.12.2021) виходячи із розміру заборгованості - 134 756,84 грн, що дорівнює 12 936,65 грн є безпідставними, оскільки наявність акту №4 здачі-приймання електричної енергії за жовтень 2021 року від 24.12.2021 не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість за актом від 31.10.2021 у строку, визначені договором.

Також в матеріалах справи міститься Акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.06.2021 - 25.01.2022 між ТОВ "ЛТК Електрум" та Катеринівської сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області, в якому зафіксовано існування заборгованості відповідача перед позивачем за Договором №ТД-31/21 від 17.06.2021 в розмірі 452 873,40 грн (дебет - 760 310,97 грн, кредит 307 437,57 грн, сальдо кінцеве - 452 873,40 грн), на якому також знаходяться підписи сторін та відбитки печаток.

Господарський суд враховує, що у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, від 21.12.2020 у справі №916/499/20 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акта звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Враховуючи наведене, а також зважаючи на те, що Акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.06.2021- 25.01.2022 за Договором підписано уповноваженими особами сторін Договору та скріплено їх печатками, вказаний акт містить посилання на акти здачі-приймання електричної енергії, як встановлено судом, є самостійними та достатніми доказами здійснення господарської операції, суд дійшов висновку, що Акт звірки взаємних розрахунків, як юридичний документ, свідчить про визнання відповідачем боргу.

З урахуванням вищенаведеного, а також тієї обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, строки виконання зобов'язання за Договорами є такими, що настали, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення боргу в розмірі 452 873,40 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували б оплату позивачу грошових коштів у сумі 452 873,40 грн за отриману електричну енергію, суду не надав, більше того, відповідач заборгованість у розмірі 452 873,40 грн визнав.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, господарський суд зазначає, що останній був обізнаний про здійснення фактичного споживання електричної енергії за жовтень-грудень 2021 року відповідно до заяви-приєднання до договору №ТД-31/21 від 17.06.2021, яка постачалась у даному випадку саме позивачем - ТОВ "ЛТК ЕЛЕКТРУМ", що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується відповідачем.

Також господарський суд зазначає, що відповідно до правового висновку, зробленого Великою Палатою Верховного Суду у справі №911/4249/16, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.

Також, КСУ неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету. Зокрема, в Рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 КСУ вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.

Важливим є і те, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Кечко проти України" зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

ЄСПЛ у справі "Бакалов проти України" та у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання викладено в постанові ВСУ від 22.03.17р. у справі №3-77гс17, у постановах КГС у складі ВС від 27.03.18р. у справах №925/246/17, №925/974/17, а також у постанові ВП ВС від 10.04.18р. у справі №12-46гс18.

Крім стягнення основного боргу, позивач заявляє позовні вимоги про стягнення з відповідача 420 215,34 грн - збільшення суми неотриманого платежу, 128 981,47 грн - інфляційних збитків та 17 039,22 грн - 3% річних.

Проте, у клопотанні №б/н від 22.06.2023 позивач відмовився від позовної вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних у сумі 17 039,22 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Отже, судом роз'яснюються наслідки відмови від позову, які полягають у тому, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. (ч. 3 ст. 231 ГПК України)

Клопотання/заява №б/н від 22.06.2023 підписана КЕП адвоката позивача - Позднякова П.В., повноваження якого підтверджується ордером серія АА №1273753 від 10.03.2023, в якому зазначено, що договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

Крім того відповідно до п. 2.2.6. Договору №АП-10.22-34-01 від 05.10.2022 про надання правничої (правової) допомоги, укладеного між Адвокатським об'єднанням "АСТЕЕЛЕКС" та ТОВ "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" адвокат має право представляти права та законні інтереси Клієнта в судах загальної юрисдикції з усіма правами сторони передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Суд, перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від позову, на вчинення таких дій, дійшов висновку, що дана відмова не суперечить чинному законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймає її.

З підстав вищевикладеного та керуючись наведеними процесуальними нормами, господарський суд приймає відмову ТОВ "ЛТК Електрум" від позову до Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про стягнення заборгованості та закриває провадження у справі №912/424/23 в частині стягнення 3% річних в розмірі 17 039,22 грн.

Частиною 1 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Вказані положення кореспондуються з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, у зв'язку з відмовою позивача від позову в частині стягнення 3% річних в розмірі 17 039,22 грн, судовий збір, сплачений позивачем за платіжним дорученням №6247 від 08.03.2023 при зверненні з позовом до суду, підлягає поверненню у розмірі 50%, що становить 127,79 грн (255,59 грн (1,5% від 17 039,22 грн) х50%).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції, встановив правильність обраних позивачем періодів, а також, що сума боргу із врахуванням індексу інфляції за визначені періоди складає:

- на суму боргу 134 756,84 грн за період з 11.11.2021 по 28.12.2021 складає 1 893,06 грн;

- на суму боргу 48 866,26 грн (з урахуванням сплати 29.12.2021 боргу в сумі 85 890, 58 грн) за період з 01.01.2022 по 31.01.2023 складає 13 494,94 грн;

- на суму боргу 264 147,61 грн за період з 11.12.2021 по 31.01.2023 складає 74 969,76 грн;

- на суму боргу 139 859,53 грн за період з 11.01.2022 по 31.01.2023 складає 38 623,71 грн;

Отже розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем у межах можливих нарахувань здійснений правильно, та позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 128 981,47 грн підлягають задоволенню.

Тобто за умовами Комерційної пропозиції, розмір річних, визначених ч. 2 ст. 625 ЦК України фактично збільшено до 73% річних.

Господарський суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок нарахованих відсотків річних, відповідно до п. 4. Комерційної пропозиції, встановив правильність обраних позивачем періодів, а також, відсотки складають:

- на суму боргу 134 756,84 грн за період з 11.11.2021 по 28.12.2021 складає 12 936,65 грн;

- на суму боргу 48 866,26 грн (з урахуванням сплати 29.12.2021 боргу в сумі 85 890, 58 грн) за період з 01.01.2022 по 31.01.2023 складає 42 709,11 грн;

- на суму боргу 264 147,61 грн за період з 11.12.2021 по 31.01.2023 складає 240 374,32 грн;

Перевіривши розрахунок нарахованих відсотків позивача за несплату заборгованості за грудень 2021 року, господарський суд встановив, що останнім неправильно обрано кількість днів для здійснення розрахунку, адже позивачем нараховано відсотки за 444 дні, в той час, коли з 11.01.2022 по 10.03.2023 минуло 424 дні.

Отже сума відсотків річних на заборгованість 139 859,53 грн за період з 11.01.2022 по 10.03.2023 (424 днів) складає 118 600,88 грн.

Отже, з огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення збільшення суми неотриманого платежу в сумі 414 620,96 грн є обґрунтованими. В іншій частині позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, господарський суд враховує, що за ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За ч. 2 ст. 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (ч. 3 ст. 216 ГК України).

За частинами 1 та 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Отже, за змістом п. 4 Комерційної пропозиції, положень ст. 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, стягувана позивачем з відповідача сума річних у визначеному за договором розмірі від суми простроченого платежу є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.

Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

Підставою для звернення до суду з даним позовом є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати заборгованості в розмірі 452 873,40 грн, за прострочення якої позивачем нараховано збільшення суми неотриманого платежу у сумі 414 620,96 грн, що складає 91,55% від основного боргу.

Таким чином, заявлені до стягнення суми процентів річних є неспівмірними, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, тому суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, зменшити розмір процентів річних на 70%, що становить 124 386,29 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, слід зазначити, що судовий збір у разі зменшення судом розміру відсотків річних покладається на відповідача повністю без урахування такого зменшення, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16, від 03.04.2018 у справі №902/339/16.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 14 946,88 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 1-4 ст. 126 ГПК України)

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Пунктом 3.2. рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Судом встановлено, що 05.10.2022 між ТОВ "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" (Клієнт) та адвокатським об'єднанням "АСТЕЕЛЕКС" (адвокатське об'єднання) укладений договір про надання правничої (правової) допомоги №АП-10.22-34-01 (далі - Договір про надання правової допомоги), відповідно до п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором та додатками до нього.

Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань Сторонами за Договором. У випадку, якщо жодна зі Сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 1 (один) місяць до його закінчення, Договір вважається пролонгованим на наступний рік, і так автоматично щороку. Зміни у Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, що оформлюється додатковою угодою до Договору. (п. 3.1.-3.2. Договору про надання правової допомоги)

Відповідно до п. 5.1.-5.4. Договору про надання правової допомоги, гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється додатком до цього Договору. На визначення розміру гонорару впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. Клієнт погоджуючись з оплатою інших витрат, платних послуг Адвокатського Об'єднання (проведення досліджень тощо), компенсує їх Адвокатському Об'єднанню, а у разі відсутності коштів на їх оплату своєчасно повідомляє про це Адвокатське Об'єднання і погоджується з тим, що відмова в проведені запропонованих Адвокатським Об'єднанням заходів може вплинути на результативність виконання функцій надання правової допомоги (захисту). За дорученням Клієнта виплата гонорару та витрат може бути здійснена третіми особами.

Відповідно до Додатку №5 до договору надання правничої (правової) допомоги №АП-10.22-34-01 від 05 жовтня 2022 року від 20.02.2023 розмір гонорару (вартість послуг) складає 14 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок, який сплачується в 2 етапи:

1. Протягом 5 календарних днів з моменту підписання цього додатку у розмірі 8 400 грн.

2. Решта суми сплачується протягом 5 днів з моменту винесення рішення по справі.

Договір та додаток до договору підписані сторонами та скріплені печатками.

Як вбачається з акту прийому передачі наданих послуг №АП-03.23-34-05 від 17.05.2023 року, адвокатом були надані позивачу наступні юридичні послуги:

№:1; складання та подання позовної заяви; фактична кількість робочих годин адвоката: 4; вартість робочої години адвоката, грн.: 1 500,00; загальна вартість, грн.: 6 000,00;

№:2; складання та поданні відповіді на відзив; фактична кількість робочих годин адвоката: 2; вартість робочої години адвоката, грн.: 1 500,00; загальна вартість, грн.: 3 000,00;

№:3; надання консультацій; фактична кількість робочих годин адвоката: 20 хв.; вартість робочої години адвоката, грн.: 1 500,00; загальна вартість, грн.: 500,00;

№:4; участь у судових засіданнях (в тому числі запланованих) фактична кількість робочих годин адвоката: 3; вартість робочої години адвоката, грн.: 1 500,00; загальна вартість, грн.: 4 500,00.

Всього: 14 000,00 грн.

ТОВ "ЛТК Електрум" сплатило адвокатському об'єднанню "АСТЕЕЛЕКС" 02.03.2023 - 8 400,00 грн та 09.05.2023 - 5 600,00 за адвокатські послуги, що підтверджується платіжними інструкціями №6202 від 02.03.2023 та №1266243218 від 09.05.2023.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складено та підписано позовну заяву, відповідь на відзив, клопотання по справі, крім того представник позивача приймав участь у судових засіданнях по справі.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія ордера сері АА №1273763 від 10.03.2023.

Отже суд зазначає, що сторони Договору дійшли згоди встановити фіксований розмір гонорару адвоката - 14 000,00 грн.

Також господарський суд зазначає, що обставина визнання позову відповідачем не є підставою для зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Поряд з цим у п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 висловлено правову позицію, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки, зокрема, викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 (провадження №12-94гс20).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України" (п. 80), від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (п. 34-36), від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

У ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

При цьому на предмет відповідності критеріям зазначеним в ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Судом встановлено, що розмір заявлених позивачем витрат є розумним та виправданим, враховуючи обставини цієї справи, її складність, обсяг наданої адвокатом позивачу правової допомоги.

Так, господарський суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 14 000,00 грн. є обґрунтованою.

Разом з цим, враховуючи часткове задоволення позовних вимог у справі №912/424/23 наявні підстави, передбачені нормою п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, для покладення на сторін судових витрат понесених на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той час, враховуючи часткове задоволення позову (без урахування висновків суду щодо зменшення розміру відсотків) (99,44% задоволених позовних вимог від загальної суми заявлених), з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 921,60 грн, що складає 99,44% від загальної суми.

Оскільки позов ТОВ "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" задоволений частково, тому витрати, пов'язані із наданням професійної правничої допомоги, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 231, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині стягнення 3% річних в розмірі 17 039,22 грн - закрити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДР 41744542, просп. Гагаріна, 8, село Катеринівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 27631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" (код ЄДР 37780084, вул. Гарматна, буд. 8, м. Київ, 03067) 706 241,16 грн, з яких: сума основного боргу - 452 873,40 грн, збільшення суми неотриманого платежу - 124 386,29 грн, сума інфляційних збитків - 128 981,47 грн, а також судовий збір у розмірі 14 946,88 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 921,60 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, р/р UA178999980313161206083011567, код класифікації доходів бюджету 22030101) Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛТК ЕЛЕКТРУМ" (код ЄДР 37780084, вул. Гарматна, буд. 8, м. Київ, 03067) 127,79 грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням №6247 від 08.03.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити представнику позивача - адвокату Позднякову П.В. через "Електронний суд", відповідачу засобами поштового зв'язку, а також через "Електронний суд" та e-mail: bug_katotg@ukr.net, zagorg_katerotg2017@ukr.net.

Повне рішення складено 04.07.2023.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.

Попередній документ

111998165

Наступний документ

111998167

Інформація про рішення:

№ рішення:	111998166
№ справи:	912/424/23
Дата рішення:	22.06.2023
Дата публікації:	07.07.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Кіровоградської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (09.10.2023)
Дата надходження:	25.07.2023
Предмет позову:	стягнення 1 019 109,43 грн

Розклад засідань:

Минулі засідання (5)

25.04.2023 11:00	Господарський суд Кіровоградської області
09.05.2023 11:30	Господарський суд Кіровоградської області
26.05.2023 11:00	Господарський суд Кіровоградської області
22.06.2023 11:00	Господарський суд Кіровоградської області
10.10.2023 11:00	Центральний апеляційний господарський суд