номер провадження справи 18/121/22
28.06.2023 справа № 908/1884/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді: Левкут Вікторії Вікторівни,
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.,
розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/1884/22
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Соборний 43\Тургенєва 24” (пр. Соборний/ вул. Тургенєва, буд. 43/24, м. Запоріжжя, 69063)
про зобов'язання вчинити певні дії
учасники справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.05.2023 у справі №908/1884/22 позов ОСОБА_1 (з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог) до відповідача об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Соборний 43\Тургенєва 24” про зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Зобов'язано об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Соборний 43\Тургенєва 24” надати для ознайомлення та зняття копій ОСОБА_1 : протоколи зборів правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Соборний 43\Тургенєва 24” з листами голосування з дня утворення ОСББ по січень 2022 року (включно); протоколи загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Соборний 43\Тургенєва 24” з усіма додатками з дня утворення ОСББ по січень 2022 року (включно); фінансові звіти об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Соборний 43\Тургенєва 24” з усіма додатками з дня утворення ОСББ по січень 2022 року (включно). Стягнуто з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Соборний 43\Тургенєва 24” на користь ОСОБА_1 2481,00 грн. судового збору.
Від позивача 01.06.2023 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, в якій позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. Позивач просить розгляд заяви здійснити без участі його представника. До заяви надано договір про надання правової допомоги від 01.09.2022, акт виконаних робіт від 30.05.2023, квитанцію адвоката Слєсарь О.В. щодо прийняття від ОСОБА_1 5000,00 грн. оплати вартості правової допомоги.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/1884/22 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою від 05.06.2023 заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1884/22 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 28.06.2023.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просив розгляд заяви здійснити без участі позивача або його представника.
В обґрунтування заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач, посилається на те, що загальний розмір витрат на правничу допомогу складає 5000,00 грн., а саме: складання позовної заяви - 1000,00 грн., участь у судових засіданнях 26.10.2022, 15.02.2023, 26.04.2023, 30.05.2023 - 1000,00 грн. за кожне судове засідання. Сума витрат на правничу допомогу не перевищує заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
В наданих суду 14.06.2023 запереченнях відповідач вказав на те, що надані до заяви документи, зокрема, договір про надання правової допомоги від 01.09.2022, акт виконаних робіт від 30.05.2023 та квитанція від 30.05.2023 є копіями, знятими з ніким не підписаних оригіналів. Розмір заявлених до стягнення витрат на правову допомогу відповідач вважає завищеним, не підтвердженим матеріалами справи та неспівмірним із складністю справи та часом, який витрачений адвокатом для їх виконання. Розгляд заяви відповідач просив проводити без участі його представника.
За змістом ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки суд не визнавав явку представників сторін у судове засідання обов'язковою і неприбуття їх у судове засідання не перешкоджало розгляду заяви, то у судовому засіданні 28.06.2023 прийнято додаткове рішення.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/1884/22, господарський суд виходить наступного.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу задля надання такої допомоги.
Відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Згідно з позовною заявою позивач, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначав про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (Замовник) з адвокатом Слєсарь Олексієм Вікторовичем (Адвокат) укладений договір про надання правової допомоги № б/н від 01.09.2022, предметом якого є надання Адвокатом Замовнику правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
З змістом п. 1.2 цього договору передбачено, що Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень надає Замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього у спорі з ОСББ “Соборний 43\Тургенєва 24” про зобов'язання вчинити певні дії. З метою виконання отриманого доручення Адвокат зобов'язується надати правову (правничу) допомогу: складання позовної заяви про зобов'язання вчинити певні дії, складання відповіді на відзив, інших процесуальних документів під час розгляду справи; представництво інтересів Замовника в Господарському суді Запорізької області у справі за позовом останнього у спорі з ОСББ “Соборний 43\Тургенєва 24”.
Згідно із п. 3.1 цього договору за правову (правничу) допомогу, передбачену в п.п.1.2 договору, Замовник сплачує Адвокату винагороду із розрахунку: складання позовної заяви, відповіді на відзив, іншого процесуального документа - 500,00 грн. за одну годину роботи Адвоката; участь в одному судовому засіданні - 1000,00 грн.
На виконання умов договору Замовником та Адвокатом складений та підписаний акт виконаних робіт від 30.05.2023 до договору про надання правової допомоги від 01.09.2022 на суму 5000,00 грн.
Позивачем надані послуги оплачені, що підтверджується квитанцією від 30.05.2023.
В акті наданих послуг зазначено детальний опис робіт, здійснених адвокатом, з визначенням витраченого часу та вартості послуг: складання позовної заяви (2 години х 500,00 грн.) - 1000,00 грн., участь у судових засіданнях 26.10.2022, 15.02.2023, 26.04.2023, 30.05.2023 - 1000,00 грн. за кожне судове засідання; всього 5000,00 грн.
Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв'язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач у наданих суду запереченнях на заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу клопотання про зменшення цих витрат не заявив, просив у задоволенні заяви відмовити.
Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Отже, суд дійшов висновку, що поданими та вказаними вище документами підтверджено статус адвоката Слєсаря Олексія Вікторовича, а відтак правова природа зазначених витрат Васильєва Андрія Миколайовича (позивача) є витратами на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним заявленим у позові вимогам.
Посилання відповідача на надання до заяви не підписаних документів суд відхиляє як необґрунтоване. До заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем надано належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги та оригінали акта виконаних робіт від 30.05.2023 та квитанції про оплату.
На підставі викладеного, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд визнав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язаних з розглядом справи № 908/1884/22.
Керуючись ст.ст. 119, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
2. Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Соборний 43\Тургенєва 24”(пр. Соборний/ вул. Тургенєва, буд. 43/24, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код 43685570) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 5000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241, 244 ГПК України 05.07.2023.
Суддя В.В. Левкут