пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
05 липня 2023 року Справа № 903/394/23
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., розглянувши заяву представника Акціонерного товариства “Юнекс Банк”
про забезпечення позову
у справі №903/394/23
за позовом Акціонерного товариства “Юнекс Банк”
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Зав-Агро”
2) Фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення 3019978грн. 11коп.
встановив: АТ “Юнекс Банк” (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з ТОВ “Зав-Агро” (відповідача 1) та фізичної особи ОСОБА_1 (відповідача 2) 3019978грн. 11коп., з яких: 917813грн. 89коп. простроченої заборгованості з відшкодування вартості об'єкту лізингу, 1676007грн. 22коп. заборгованості зі сплати майбутніх лізингових платежів, 130065грн. 61коп. коригування нарахованої комісії у зв'язку зі зміною курсу валюти та 296091грн. 39коп. заборгованості зі сплати комісії (процентів), а також 45299грн. 67коп. витрат по сплаті судового збору.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами зобов'язань щодо сплати лізингових платежів згідно індивідуальної частини договору фінансового лізингу (для фінансування об'єктів лізингу у гривні з прив'язкою до іноземної валюти) №0.20.0222.ЮО_Л від 07.02.2022р. та договору поруки №0.19.0222.ЮО_ЛП від 07.02.2022.
Ухвалою суду від 09.05.2023 відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено 08.06.2023р.
06.06.2023р. представник відповідача 1- ТОВ “Зав-Агро” подав відзив на позовну заяву (вх.№01-75/3324/23), в якому заперечив проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 08.06.2023 відкладено підготовче засідання на 04.07.2023.
Ухвалою суду від 04.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 10.07.2023 о 14:00 год.
03.07.2023 на адресу суду від представника АТ “Юнекс Банк” надійшла заява про забезпечення позову (вх.№01-74/1000/23), в якій заявник просить:
- накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВ-АГРО» (код ЄДРПОУ 38434908, місцезнаходження: Волинська область, м.Ковель, вулиця Миколайчука, буд.48) в межах суми позову 3 019 978,11 грн, в АТ «Укргазбанк», в АТ «Приватбанк», а також накласти арешт по всіх рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВ-АГРО» суму сплаченого судового збору у розмірі 1342 гривень за подання заяви про забезпечення.
На обґрунтування заяви позивач зазначає, що станом на день подання заяви про забезпечення позову відповідач 1 - ТОВ «ЗАВ-АГРО» більше року не вносить платежів в рахунок погашення заборгованості, не виконує зобов'язання зі сплати лізингових платежів. На неодноразові пропозиції щодо проведення перемовин для вирішення питання щодо сплати боргу відповідач-1 ухиляється від перемовин. Нерухоме майно, за рахунок якого можна було б погасити заборгованість, на балансі ТОВ «ЗАВ-АГРО» відсутнє.
На думку АТ «ЮНЕКС БАНК» існує обґрунтована загроза істотного ускладнення виконання рішення суду та ефективного захисту або поновлення порушених прав Банку, за захистом яких останнє звернулось із позовом до суду.
Також позивач звертає увагу, що ТОВ «ЗАВ-АГРО» надалі займається господарською діяльністю; за неофіційною інформацією з початку 2023 року по рахунках ТОВ «ЗАВ-АГРО» пройшло більше 7 000 000 гривень. При цьому жодної гривні АТ «ЮНЕКС БАНК» в рахунок погашення заборгованості позивачу не сплачено, що свідчить про недобросовісні дії відповідача задля ухилення від сплати заборгованості.
Позивач зазначає, що накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ЗАВ-АГРО» в межах суми заявлених позовних вимог 3 019 978,11 грн, є заходом досягнення мети забезпечення позову, гарантування реальності виконання судового рішення. Запропоновані АТ «ЮНЕКС БАНК» заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ЗАВ-АГРО» в межах суми заявлених позовних вимог пов'язані з предметом позову та є розумним і адекватним способом його забезпечення.
Позивач посилається на правові позиції, викладені у постановах Великої палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, КГС ВС від 06.06.2023 у справі 37з-23; Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 у справі 910/6265/23.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з положеннями якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими, пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійсненні розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення 3019978грн. 11коп., з яких: 917813грн. 89коп. простроченої заборгованості з відшкодування вартості об'єкту лізингу, 1676007грн. 22коп. заборгованості зі сплати майбутніх лізингових платежів, 130065грн. 61коп. коригування нарахованої комісії у зв'язку зі зміною курсу валюти та 296091грн. 39коп. заборгованості зі сплати комісії (процентів), нарахованих позивачем згідно Індивідуальної частини договору фінансового лізингу (для фінансування об'єктів лізингу у гривні з прив'язкою до іноземної валюти) №0.20.0222.ЮО_Л від 07.02.2022р. та договору поруки №0.19.0222.ЮО_ЛП, у зв'язку із простроченням ТОВ "Зав Агро" сплати лізингових платежів та неповерненням об'єкту лізингу.
На підтвердження обгрунтування підстав забезпечення позову, заявник зазначає, що ТОВ «ЗАВ-АГРО» на неодноразові пропозиції щодо проведення перемовин для вирішення питання щодо сплати боргу ухиляється від перемовин. Нерухоме майно, за рахунок якого можна було б погасити заборгованість, на балансі ТОВ «ЗАВ-АГРО» відсутнє. Відповідач-1 надалі займається господарською діяльністю, проте жодних коштів АТ «ЮНЕКС БАНК» в рахунок погашення заборгованості позивачу не сплачено, що свідчить про недобросовісні дії відповідача задля ухилення від сплати заборгованості.
До матеріалів заяви про забезпечення позову позивач не надав суду жодного доказу того, що дійсно існує суттєвий ризик невиконання рішення суду про стягнення грошових коштів. Самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача-1 від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обгрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Позивач не надав суду жодного доказу звернення АТ «ЮНЕКС БАНК» до ТОВ «ЗАВ-АГРО» з пропозицією щодо вирішення питання сплати заборгованості та відмови відповідача-2 від такої сплати, не надав суду доказів того, що у відповідача-1 відсутнє інше майно, на яке міг би бути накладений арешт, замість арешту коштів на операційних рахунках.
Тобто всі доводи позивача, викладені у заяві про забезпечення позову, не підтверджені жодними доказами та є лише його припущеннями.
Таким чином, заявником не подано жодних належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому. Непогашення заборгованості відповідачем не свідчить про можливість утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Посилання позивача на правові висновки, викладені в зазначених ним постановах судів апеляційної та касаційної інстанції є безпідставними, оскільки обставини у даній справі не є подібними з обставинами справ, у зазначених позивачем в заяві про забезпечення позову постановах.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Накладення арешту на грошові кошти на всіх рахунках ТОВ «ЗАВ-АГРО», як просить позивач, призведе до порушення прав відповідача-1 та можливого зупинення його господарської діяльності.
Крім того, суд звертає увагу, що як вбачається із загальних умов укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору фінансового лізингу, а саме п. 5.4.6.1 та 7.10, лізингодавець зобов'язаний застрахувати ризики відповідно до вказаних лізингоодержувачем в індивідуальній частині договору видів страхування. У разі настання страхового випадку, в тому числі, за страховими ризиками викрадення та/або знищення Об'єкта лізингу, Лізингодавець має право задовольнити свої вимоги за рахунок всіх отриманих сум страхового відшкодування, у тому числі вимоги щодо оплати залишку заборгованості по відшкодуванню вартості ОЛ, вказаному у графіку платежів на дату складання розрахунку та припинити дію договору в односторонньому порядку.
Отже, позивач, крім стягнення заборгованості та нарахованих сум з відповідача-1, має можливість задовольнити свої вимоги за рахунок об'єкта лізингу чи страхового відшкодування.
В заяві про забезпечення позову не наведено та заявником не подано належних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову та доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду, а тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову слід покласти на позивача.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника Акціонерного товариства “Юнекс Банк” про забезпечення позову у справі №903/394/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана 05.07.2023.
Суддя О. Г. Слободян