пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
04 липня 2023 року № 903/615/23
Суддя Господарського суду Волинської області Слободян О. Г., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп”
до відповідачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2
про стягнення 84582,87 грн.
встановила: 13.06.2023р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп” (позивач) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Селянського Фермерського господарства “Літвіна Анатолія Павловича”, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (відповідачів), в якому просило стягнути з Селянського Фермерського господарства “Літвіна Анатолія Павловича”, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 84582грн. 87коп, з яких: 71299грн. 72коп. інфляційних втрат та 13283грн. 15коп. - 3% річних. Також просив стягнути з відповідачів 4026грн. витрат по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачами рішення Горохівського районного суду Волинської області від 27.11.2012р.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.06.2023р. Суддею Гарбаром І.О. позовну заяву ТОВ “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп” до Селянського Фермерського господарства “Літвіна Анатолія Павловича”, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 84582,87 грн. залишено без руху. Зобов'язано позивача не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду, а саме:
- письмові пояснення, в яких вказати та обґрунтувати зміст позовних вимог, а саме підстави до кожного з відповідачів;
- докази часткового виконання рішеняння Горохівського районного суду Волинської області від 27.11.2012 та докази відкритого виконавчого провадження.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2023 у зв'язку з відпусткою судді Гарбара І.О. справу №903/615/23 розподілено судді Слободян О.Г.
27.06.2023р. позивач надіслав на адресу суду пояснення (вх.№01-75/3795/23), в якому зазначив, що між Селянським Фермерським господарством «Літвіна Анатолія Павловича» в особі голови Літвіна Анатолія Павловича ЄДРПОУ: НОМЕР_1 та ПАТ КБ «НАДРА» 10.06.2008 укладено кредитний договір №6АК/2008/980-МКА/1 на підставі якого ПАТ КБ «НАДРА» надав вказаному Господарству кредитні кошти на суму 100 000 (сто тисяч) грн., з цільовим використанням на придбання «Комбайну».
Того ж дня, з метою забезпечення виконання умов кредитного договору між ОСОБА_1 (голова вказаного Господарства) та ПАТ КБ «НАДРА» укладено договір поруки №6АК/2008/980-МКА/1/1 відповідно до якого останній, у разі невиконання вказаним Господарством умов кредитного договору, стає солідарним боржником та відповідає перед Банком всім своїм майном, яке йому належить на праві власності та особистими коштами.
Також, 10.06.2008 з метою забезпечення виконання умов кредитного договору між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «НАДРА» укладено договір поруки №6АК/2008/980-МКА/4/2, відповідно до якого, у разі невиконання вказаним Господарством умов кредитного договору, стає солідарним боржником та відповідає перед Банком всім своїм майном, яке йому належить на праві власності та особистими коштами.
У зв'язку з невиконанням Селянським Фермерським господарством «Літвіна Анатолія Павловича» основного зобов'язання за кредитним договором №6АК/2008/980-МКА/1 ПАТ КБ «НАДРА» звернулося до Горохівського районного суду Волинської області з позовною заявою про солідарне стягнення заборгованості з поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 27.11.2012, справа № 0302/2586/2012 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі та стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором, в сумі 146 932,49 ( сто сорок шість тисяч дев'ятсот тридцять дві) гривні сорок дев'ять копійок та судові витрати у розмірі 734,66 грн.
Таким чином заочним рішенням Горохівського районного суду Волинської області стягнуто заборгованість з поручителів на підставі договорів поруки, які укладені на підставі кредитного договору стороною якого є Юридична особа.
З урахуванням наведеного позивач вважає за необхідне залишити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у статусі відповідачів, а статус Селянського Фермерського господарства «Літвіна Анатолія Павловича» змінити з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, у зв'язку з чим позивач подав до суду виправлену позовну заяву від 23.06.2023р. (вих.№ 0623/5/Б) до відповідачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (копії зміненої позовної заяви з підтвердженням направленням сторонам додаються).
Отже позивач змінив склад учасників справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, у тому числі, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Частиною першою статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
При визначенні питання належності спору до юрисдикції суду, постає два питання: по-перше, чи підлягає спір вирішенню судами, тобто чи є він юридичним у розумінні статті 124 Конституції України, якщо так, то до юрисдикції якого суду належить вирішення такого спору.
Частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Статтею 1 ГПК України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;
15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;
16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;
17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;
18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;
19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій.
20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід'ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу.
Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин спору про право; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі N 904/1083/18).
Водночас за змістом ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Для вирішення питання щодо юрисдикції даного спору, господарський суд виходить із змісту юридичної природи обставин цього спору та суб'єктного складу сторін.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
За правовими висновками Великої палати Верховного суду (зокрема, пункти 30-34 Постанови від 19.01.2021 у справі N 916/661/20) критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Зі змісту поданого позову вбачається, що відповідачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є фізичними особами, стосовно яких позивач просить захистити його порушене право шляхом стягнення з них інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачами згідно рішення Горохівського районного суду Волинської області від 27.11.2012р.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що поданий позивачем позов (у новій редакції з даним суб'єктним складом сторін) не належить до юрисдикції господарського суду з огляду на суб'єктний склад учасників і характер спору.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Отже суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за даною позовною заявою (у новій редакції).
Згідно ч.ч. 4-6 ст. 175 Господарського процесуального кодекс України до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Виходячи з наведеного, господарський суд роз'яснює позивачу його право на звернення із вказаним позовом (в новій редакції та даним суб'єктним складом сторін) до суду в порядку цивільного судочинства, а саме до Горохівського районного суду Волинської області.
Керуючись ст.4, 20, 45, п.1 ч.1 ст.175, ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення 84582,87 грн.
2. Позовну заяву (вх.№01-52/697/23 від 13.06.2023) та додані до неї документи на 29 аркушах (в тому числі платіжна інструкція №5871 від 08.06.2023 про сплату судового збору) та пояснення від 27.06.2023р. вх.№01-75/3795/23 на 40арк. повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана 04.07.2023.
Суддя О. Г. Слободян