вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"29" червня 2023 р. Cправа № 902/330/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 11, м. Київ, 04116)
до: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (вул. 600-річчя, буд. 11, м. Вінниця, 21021)
про стягнення 47 628,58 грн.
за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,
представників сторін:
позивача Пясецький Д.В. за довіреністю (в режимі відеоконференції);
відповідача Тлока С.В. за довіреністю
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" з вимогами до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про стягнення коштів в розмірі 47 628,58 грн, в тому числі: 33 691,37 грн - основний борг; 4 975,25 грн - пеня; 839,06 грн - 3% річних; 8 122,90 грн - інфляційні втрати.
10.03.2023 за вказаним позовом суд відкрив провадження у справі № 902/330/23 за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням розгляду справи по суті на 06.04.2023, про що постановив відповідну ухвалу.
Суд, ухвалою від 14.03.2023 судове засідання 06.04.2023 та всі подальші судові засідання у справі № 902/330/23 постановив провести в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Вінницької області. Забезпечив участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у розгляді справи у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
30.03.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву № 4701-962/47-19 від 27.03.2023 Відповідача, в якому останній наводить заперечення проти позову та просить відмовити в його задоволенні.
04.04.2023 на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив № б/н від 03.04.2023 (вх. № 01-34/3137/23 від 04.04.2023) скріплена електронним цифровим підписом представника Позивача - адвоката Пясецького Д.В. з наведенням заперечень щодо доводів Відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.
06.04.2023 на адресу суду надійшла заява № 4701-1290/47-19 від 05.04.2023 Відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
За результатами судового засідання 06.04.2023, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 06.04.2023 про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 902/330/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.04.2023. При цьому, розгляд заяви № 4701-1290/47-19 від 05.04.2023 Відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", суд відклав до наступного судового засідання.
У визначену судом дату (20.04.2023) підготовче судове засідання у справі не відбулось з технічних проблем, про що відповідальним працівником суду 20.04.2023 складено службову записку № 161/2023.
Суд, ухвалою від 20.04.2023, підготовче засідання у справі призначив на 26.04.2023.
25.04.2023 до суду надійшли пояснення Позивача у справі № б/н від 25.04.2023 (вх. № 01-34/3980/23) щодо заяви Відповідача № 4701-1290/47-19 від 05.04.2023 про залучення до участі у справі ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», де Позивач наводить свої заперечення, та наголошує, що рішення в даній справі ніяким чином не вплине на права ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» або обов'язки щодо однієї із сторін.
Суд, протокольною ухвалою від 26.04.2023, відмовив в задоволенні заяви Відповідача № 4701-1290/47-19 від 05.04.2023 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 30.05.2023, про що 26.04.2023 постановлено ухвалу у протокольній формі.
За наслідками судового засіданні 30.05.2023 розгляд справи по суті відкладено судом на 26.06.2023, про що постановлено протокольну ухвалу.
На визначену судом дату в судове засідання з'явився представник Позивача в режимі відеоконференції. Представник відповідача прийняв участь в судовому засіданні в приміщенні суду.
В судовому засіданні 29.06.2023 суд повідомив про завершення розгляду справи по суті та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, повідомивши представників сторін про орієнтовний час виходу з нарадчої кімнати.
Після виходу суду з нарадчої кімнати 29.06.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилається на порушення Відповідачем зобов'язань за Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» в частині оплати за поставлений газ за період з 01.11.2021 по 05.12.2021.
При цьому Позивач посилається на ст.ст. 11, 15, 16, 202, 509, 610, 611, 612, п.2 ст.625, ст.629, ч.2 ст.714 Цивільного кодексу України, ст.20, ст.173, 174, 175, ч.1 ст.193, ст. 222, п.1 та п.2 ст.230, п.6 ст.231, ч.2 ст.265 Господарського кодексу України, п.1 р.VI Правил постачання природного газу, п.2 гл.7 р.XII Кодексу газотранспортної системи, п.24 Порядку проведення конкурсу з визначенням постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 №809 в редакції Постанови КМУ №1102.
Відповідач заперечує проти позову. Суть заперечень зводиться до того, що 16.12.2021 ГУ ДСНС був укладений Типовий договір № 698 постачання природного газу постачальником «останньої надії» - ТОВ «ГО «Нафтогаз України». Постачання газу за цим Договором, відповідно до виставленого рахунку на оплату природного газу №35425 та акту приймання-передачі природного газу №22686 від 30.11.2021 здійснювалась у період з 1 по 30 листопада 2021 року на суму 58 290,29 грн. Дана сума була перерахована в день підписання Договору, тобто 16.12.2021.
26.11.2021 між ГУ ДСНС та ТОВ «ГО Нафтогаз Трейдинг» укладено договір №01-1293/21-БО-Т/534 від 26.11.2021 на постачання природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року. Відповідно до п. 13.1. даного Договору, останній набирає чинності з моменту його укладення і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно. Відповідач зазначає, що з 26.11.2021 постачальником природного газу вважав не Позивача, а ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», і розрахунки, починаючи з 01 грудня 2021 року, проводив саме з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».
Поряд з цим, Відповідач зазначає, що якщо ж все таки Позивач вважає, що заборгованість в розмірі 33 691,37 грн має місце, то стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних у таких розмірах є невиправданим. Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, Відповідач вказує на право суду зменшити розмір неустойки та відсотків річних.
Заперечуючи доводи Відповідача, Позивач, у відповіді на відзив вказує, що документи на які посилається Відповідач не підтверджують факт постачання природного газу Відповідачу саме з боку ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» в спірний період.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником у спірний період, оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.11.2021 по 05.12.2021 року автоматично було включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених Позивачем.
Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, в тому числі в спірний період, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується листом Оператора ГТС від 28.09.2022 № ТОВВИХ-22-10435, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10) та роздруківкою з екрану інформаційної платформи оператора ГТС.
Поряд з цим Позивач наголошує на положеннях п. 5.2 Типового договору за якими Споживачі, які не є побутовими, на підставі фактичних показань комерційних вузлів обліку газу оформлюють акти приймання-передачі газу та надсилають їх до п'ятого числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Таким чином, обов'язок оформлення та надсилання акту приймання-передачі покладено на Відповідача. Відповідач повинен був оформити відповідний акт приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року на підставі фактичних показань свого комерційного вузла обліку та направити його на адресу Позивача, до 05.01.2022.
Тому Позивач вважає, що вже 06.12.2021 Відповідач був обізнаний про розмір заборгованості, яку він мав сплатити позивачу та здійснити таку оплату не очікуючи надходження рахунку на оплату.
З приводу зменшення штрафних санкцій, про які вказує Відповідач у відзиві, Позивач наголошує, що Відповідач був обізнаний з тим, що за неналежне виконання умов Договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов Договору. При цьому, відповідно до положень ч.1 ст. 625 ЦК України, ч.2 ст. 218, ч. 1 ст. 229 ГК України, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання за будь-яких обставин. Виконання умов Договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов'язань з боку третіх осіб, зокрема кінцевих споживачів, відсутності коштів на рахунках, або тієї обставини, що він фінансується за рахунок бюджетних коштів тощо.
Позивач зауважує, що Відповідач взагалі не обґрунтовує свою правову позицію стосовно наявності підстав для зменшення неустойки, а лише обмежився зазначенням того, що у суду є таке право.
Поряд з цим, Позивач зазначає, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, тобто є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ і, як наслідок, відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї України.
В умовах воєнного стану та збройної агресії з боку російської федерації у Позивача значно зросла кількість споживачів (поставка, як постачальника «останньої надії»), через неможливість постачання ним природного газу від їх колишніх інших приватних постачальників - з 1 травня 2022 року до реєстру клієнтів ТОВ «ГК «Нафтогаз України» було додатково включено 8,8 млн українських домогосподарств, які раніше отримували природний газ від 17 постачальників під брендом «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» і ТОВ «Одесагаз-Постачання».
При всьому цьому розмір дебіторської заборгованості постійно зростає, через відсутність платіжної дисципліни з боку таких споживачів та обмеження заходів впливу на них (позивач наразі не має права обмежувати споживання природного газу через заборгованість перед ним).
Несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на Позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.
Тому Позивач заперечує зменшення судом пені та відсотків річних.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що Позивач відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу. Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236». Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов'язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України'', товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (надалі Відповідач, Споживач) є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого Споживачем з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 01.12.2021 по 05.12.2021 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених Позивачем.
24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823.
За визначенням, наведеним у пункті 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Споживач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Таким чином, Позивач, як суб'єкт ринку природного газу має право доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.
Включення Споживача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого Споживачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується:
- листом оператора ГТС від 28.09.2022 № ТОВВИХ-22-10435 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-кодом 56XS00012НNВ100W;
- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10);
- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з EIC-кодом 56XS00012НNВ100W (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.
Відповідно до умов п. 2.1 Договору, постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1 Договору).
Згідно з п. 3.3 Договору, період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
Відповідно до умов п. 4.2 Договору, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3. Договору).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4 Договору).
Згідно умов пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 Договору, споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
Постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому Договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об'єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника (п. 8.2 Договору).
Відповідно до умов п.11.1 Договору, договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим Договором.
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Отже, Позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо Споживача - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56XS00012НNВ100W.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
З 1 жовтня 2021 р. ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.
Цією ж Постановою КМУ № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.
Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб.метр.
З 1 грудня 2021 року ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача. Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.
Відповідно до умов пункту 4.3. Договору, постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
За посиланнями Позивача, на виконання вказаного пункту Позивачем направлялись на адресу Споживача відповідні рахунки №35425, №2433 на оплату поставленого природного газу, проте останнім рахунок №2433 було проігноровано.
Так, як вказує Позивач з 01.11.2021 по 30.11.2021 ним було поставлено Відповідачу природний газ в об'ємі 3 469,66 куб.м, вартість якого, з урахуванням послуги на транспортування, склала 58 290,29 грн., який Відповідачем оплачено 20.12.2021.
В період з 01.12.2021 по 05.12.2021 Позивачем було поставлено Відповідачу природний газ в об'ємі 750,65 куб.м, вартість якого, з урахуванням послуги на транспортування, склала 33 691,37 грн., проте Відповідач за цей період оплату вартості спожитого газу не здійснив.
Таким чином у Споживача перед Позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 33 691,37 грн.
У зв'язку з порушенням Споживачем зобов'язань за договором Позивачем було нараховано пеню у розмірі 4 975,25 грн., 3% річних у розмірі 839,06 грн. та інфляційних втрат у розмірі 8 122,90 грн.
Отже посилаючись на вищенаведені обставини Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Між цим, ч. 3 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 26 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Статтею 12 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Згідно з ст. 15 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, що діяла у спірному періоді) у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постачальник "останньої надії" постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії". Після закінчення цього строку постачальник "останньої надії" зобов'язаний припинити постачання природного газу споживачу. Постачальник "останньої надії" має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення вищезазначеного строку у разі невиконання цим споживачем обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який постачається постачальником "останньої надії", відповідно до типового договору постачання постачальником "останньої надії". Ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", не повинна обмежувати конкуренцію на ринку природного газу і встановлюється на підставі правил для визначення ціни природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", що затверджуються Регулятором. Регулятор затверджує правила для постачальника "останньої надії" і типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" після консультацій з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Постачальник, визначений Кабінетом Міністрів України як постачальник "останньої надії", веде окремий облік господарської діяльності постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" готує та розміщує на своєму веб-сайті щорічний звіт про господарську діяльність постачальника "останньої надії", який має містити інформацію про кількість споживачів постачальника "останньої надії", загальний обсяг поставленого природного газу та середню тривалість постачання.
Відповідно до п. 1, 2 Розділу VI постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи. За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 і від 9.12.2020 № 1236, з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року, зокрема, доручено Акціонерному товариству "Магістральні газопроводи України", Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторам газорозподільних систем:
- забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником;
- забезпечити безумовне відновлення газопостачання бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо);
- забезпечити внесення операторами газорозподільних систем до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи інформації щодо всіх захищених споживачів, приєднаних до газорозподільної системи, із зазначенням відповідної категорії, до якої належить такий споживач: побутові споживачі; бюджетні установи (в значенні Бюджетного кодексу України); заклади охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та заклади охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо); виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. 1, 7 ст.193 ГК України.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, у період з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 01.12.2021 по 05.12.2021 Відповідач був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", а використаний ним обсяг природного газу у вказаний період був внесений в алокацію Позивача, який є постачальником "останньої надії" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 917-р.
Так, у період 01.11.2021 по 30.11.2021 Позивачем було поставлено Відповідачу природний газ в обсязі 3 469,66 куб.м, на суму 58 290,29 грн., а в період з 01.12.2021 по 05.12.2021 Позивачем було поставлено Відповідачу природний газ в обсязі 750,65 куб.м, на суму 33 691,37 грн., всього на суму 91 981,66 грн.
Між цим судом встановлено, що Відповідач, в порушення вищевказаних норм законодавства та умов Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2501, вартість спожитого природного газу у спірному періоді на користь Позивача сплатив в сумі 58 290,29 грн, внаслідок чого станом на час вирішення спору існує заборгованість в розмірі 33 691,37 грн.
При цьому Відповідачем доказів на спростування встановлених судом обставин до суду не надано.
В зв'язку із тим, що вищевказана бездіяльність Відповідача у вигляді несплати коштів за фактично спожитий природний газ суперечить вищевказаним нормам права та договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 33 691,37 грн слід задовольнити.
Щодо вимог Позивача про стягнення пені у розмірі 4 975,25 грн., 3% річних у розмірі 839,06 грн. та інфляційних втрат у розмірі 8 122,90 грн. господарський суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 4.5. Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого Позивачем розрахунку пені в зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" в частині стягнення з Відповідача пені в розмірі 4 975,25 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійснених позивачем розрахунків. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення на користь Позивача трьох відсотків річних у розмірі 839,06 грн. та інфляційних витрат в сумі 8 122,90 грн..
Щодо заперечень відповідача, суд зважає на наступне.
Так, заперечуючи проти позовних вимог Відповідач вказує що 26.11.2021 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Відповідачем було укладено Договір постачання природного газу № 01-1293/21-БО-Т-534, відповідно до якого Відповідач в грудні 2021р. отримував природний газ від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», і розрахунки за спожитий природний газ проводив саме з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
Водночас, відповідні посилання відповідача суд оцінює критично, з огляду на таке.
Так, відповідно до пункту 1 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила), ці Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).
Пунктом 3 розділу І Правил визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Згідно з пунктом 1 розділу II Правил, підставою для постачання природного газу споживачу є:
- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕТС-коду як суб'єкту ринку природного газу;
- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;
- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;
- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;
- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.
Разом із цим, відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС), Реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді.
Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 1-2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.
Реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта в таких випадках:
- відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-І) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об'єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії»;
- відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.
Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.
Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.
Як встановлено судом, у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор І ГС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.11.2021 по 05.12.2021 автоматично було включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених Позивачем.
При цьому, як зазначалось по тексту рішення вище, факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем в період з 01.11.2021 по 05.12.2021, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується листом Оператора ГТС від 28.09.2022 № ТОВВВИХ-22-10435 та інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10).
Згідно з Формою № 10, Відповідач був зареєстрований в Реєстрі Споживачів постачальника «останньої надії» - Позивача по справі.
Таким чином, враховуючи дані з Інформаційної платформи оператора ГТС в період з 01.11.2021 по 05.12.2021 саме Позивач здійснював постачання природного газу Відповідачу як постачальник «останньої надії», натомість в зазначений період на Інформаційній платформі відсутня інформація щодо постачання природного газу Відповідачу в цей період з боку ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
Крім того суд зазначає, що відповідно до пункту 3.2 Договору постачання природного газу від 26.11.2021 № 01-1293/21-БО-Т-534, укладеного між Відповідачем та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», постачання газу за цим Договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Пунктом 3.1 цього Договору постачання природного газу від 26.11.2021 № 01-1293/21-БО-Т-534 визначено, що право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.
Відповідно до пункту 3.5 вказаного Договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.
Разом з тим, в матеріалах справи №902/330/23 відсутні докази, які б підтверджували постачання природного газу Відповідачу з ресурсу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в період з 01.12.2021 по 05.12.2021 (спірний період), а саме, акт приймання-передачі природного газу, укладений між Відповідачем та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в період з 01.12.2021 по 05.12.2021 (спірний період) та дані з Інформаційної платформи оператора ГТС щодо включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в період з з 01.12.2021 по 05.12.2021 (спірний період).
Поряд з цим, як зазначалось по тексту рішення вище, у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.12.2021 по 05.12.2021 (спірний період) автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природній газ віднесено до об'ємів, поставлених Позивачем.
Порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Типового договору, яким передбачено, що споживач зобов'язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
З огляду на положення пункту 4.4 розділу IV Типового договору Відповідач мав сплатити вартість поставленого природного газу за листопад 2021 до 31.12.2021, за грудень 2021 - до 31.01.2022.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання, відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором, належним чином та в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Тоді як Відповідачем до суду не надано докази сплати суми боргу в розмірі 33 691,37 грн..
З урахуванням чого суд зазначає, що у зв'язку із порушенням строків оплати вартості спожитого Відповідачем природного газу, Позивач відповідно до п. 4.5 Типового договору та положень ст. 625 ЦК України правомірно нарахував Відповідачу три проценти річних в сумі 839,06 грн, інфляційні втрати в сумі 8 122,90 грн та пеню в сумі 4 975,25 грн.
Щодо зазначення Відповідачем у відзиві про право суду на зменшення пені та відсотків річних, суд зважає на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.
Разом з тим, суд звертає увагу, що Відповідач не подав суду жодних доказів на підтвердження свого важкого фінансового становища, винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов'язання.
Крім того, Відповідачем не визначено ані відсоток, ані грошову суму, на яку слід зменшити пеню.
Більше того, Відповідач навіть не клопоче перед судом про таке зменшення, а лише посилається на наявність у суду такого права.
Щодо можливості зменшення суми 3% річних слід зазначити, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Як було зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 №902/417/18, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Проте, у даному випадку сторонами не встановлювався інший розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання, а нарахування процентів здійснено позивачем у розмірі, встановленому ч.2 ст.625 ЦК України, а саме у розмірі 3% річних. Ці нарахування не є неспівмірно великими у порівнянні з сумою боргу, тому суд не вбачає підстав для зменшення розміру нарахованих ТОВ «ГК «Нафтогаз України» відповідачеві 3% річних.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги Позивача не спростовано.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на Відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 52, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (вул. 600-річчя, буд. 11, м. Вінниця, 21021; код ЄДРПОУ 38635397) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 40121452) 33 691 грн. 37 коп. - боргу; 4 975 грн. 25 коп. - пені; 839 грн. 06 коп. - три проценти річних; 8 122 грн. 90 коп. - інфляційних втрат та 2 684 грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.
Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відомі суду адреcи електронної пошти позивача - позивача - info@gas.ua; представника позивача - pyasetskyi@naftogaz.com, ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідача - vinnytsya@dsns.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 05 липня 2023 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Шолуденка, буд. 11, м. Київ, 04116)
3 - відповідачу (вул. 600-річчя, буд. 11, м. Вінниця, 21021)