04.07.2023 року м.Дніпро Справа № 908/2003/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідача),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” на рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2022 року у справі №908/2003/22
за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група”, м. Київ
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія
“Кредо”, м. Запоріжжя
про стягнення коштів, -
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.12.2022 року у справі №908/2003/22 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” суму страхового відшкодування у розмірі 71 825,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4600,00 грн. та судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Рішення мотивовано доведеністю права позивача відповідно до ст. ст.993, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування" на відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої застрахованою відповідачем особою.
Суд зазначив, що транспортний засіб, за участі якого було спричинено шкоду майну позивача, застраховано в Товаристві з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” згідно з полісом №207965134.
Позивач, у межах понесених ним фактичних витрат, набув право вимоги до відповідача.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначив, що обґрунтованим розміром таких витрат, які підлягають стягненню з відповідача є 4 600,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі, а також стягнути з ПрАТ “Страхова компанія “АРКС” на користь апелянта витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального права, а саме: проігноровано посилання відповідача на листи Державної митної служби України від 21.11.2022 року та Запорізької митниці ДМСУ від 23.11.2022 року, згідно з якими у митниці відсутні відомості щодо перетину транспортним засобом RENAULT MAGNUM, д.н.з. НОМЕР_1 з причепом ACPASLAN, д.н.з. НОМЕР_2 митного кордону України. У зв'язку з відсутністю таких відомостей такий транспортний засіб не може бути визнаний транспортним засобом в розумінні п.1.5 ст.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Також апелянт зазначає, що стягнення з відповідача 5 000,00 грн. на правову допомогу, з огляду на обсяг наданих послуг, є завищеним, а тому витрати на таку допомогу, у даному випадку, підлягають задоволенню у розмірі 1000,00 грн.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення, посилаючись на те, що твердження відповідача щодо правомірності перетину транспортним засобом RENAULT MAGNUM, д.н.з. НОМЕР_1 з причепом ACPASLAN, д.н.з. НОМЕР_2 митного кордону України не є предметом розгляду вказаної справи.
Зазначає, що в матеріалах справи наявний поліс цивільно-правової відповідальності власника вказаного транспортного засобу, відповідно до якого застрахована відповідальність водія. Враховуючи твердження відповідача про відсутність доказів перетину транспортним засобом кордону України, є незрозумілим як відповідач застрахував відповідальність водія.
Вважає, що слід враховувати і обставини, встановлені у справі №509/1101/22 відносно водія ОСОБА_1 , який керував вищезазначеним транспортним засобом в момент настання страхового випадку на території України.
Позивач вважає припущенням твердження скаржника стосовно того, що ДТП відбулося раніше видачі поліса, оскільки вони спростовуються самим же скаржником. Одночасно позивач звертає увагу на те, що оскаржуване рішення відповідачем уже виконано.
Щодо розміру витрат на правову допомогу позивач вказує, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвокатом з клієнтом, суд не вправі втручатися в ці правовідносини, а неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 Цивільного кодексу України.
Позивач звертає увагу суду, що відповідно до п.5.1 договору про надання правової допомоги, за надання такої допомоги адвокатським бюро у справах, де клієнт виступає в якості позивача, останній перераховує бюро гонорар, розмір якого становить 5 000,00 грн.
У відповіді на відзив Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" зазначає, що враховуючи відсутність у базі Державної митної служби та Запорізької митниці ДМСУ відомостей про перетин державного кордону автомобілем RENAULT MAGNUM, д.н.з. НОМЕР_1 , сам факт ДТП є сумнівним.
В уточненій відповіді на відзив стосовно посилання представника позивача на те, що відповідачем вже сплачено суму страхового відшкодування скаржник вказує, що таке перерахування відбулося у примусовому порядку на підставі постанови приватного виконавця, який наклав арешт на рахунки відповідача, у зв'язку з чим відповідні доводи позивача не повинні прийматися судом до уваги.
В інших частинах доводи, викладені відповідачем у цій відповіді та уточненій відповіді, є аналогічними з доводами, викладеними ним в апеляційній скарзі.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.03.2023 року для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя-доповідач Верхогляд Т.А., судді: Вечірко І.О., Парусніков Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2023 року поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
04.07.2023 року у зв'язку з виходом у відставку судді Вечірко І.О. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Верхогляд Т.А. суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2021 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" укладено договір страхування майна № 10-0197-21-00386, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: комплекс АЗС з оздобленням та комунікаціями, в тому числі об'єкти благоустрою.
01.02.2022 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу RENAULT MAGNUM д.н.з. НОМЕР_3 , який був залишений ОСОБА_1 на стоянці без вжиття заходів щодо не допущення його самостійного руху, внаслідок чого автомобіль покотився та наїхав на перешкоду (будівлю).
Відповідно до схеми місця ДТП, протоколу про адміністративне правопорушення та постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 25.04.2022 року у справі № 509/1101/22, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху і вказана особа визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність водія CELTIKLER ULUSLARARSI NAKLIYAT транспортного засобу "Renault Magnum" державний реєстраційний НОМЕР_3 станом на 01.02.2022 року була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" згідно із полісом № 207965134.
04.02.2022 року страхувальник ТОВ "Сокар Петролеум" звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування з додаванням документів для здійснення виплати.
Згідно із звітом № МН-1607 від 11.02.2022 року розмір матеріального збитку, завданого зовнішньому оздобленню фасаду нежитлової будівлі АЗС - санітарний блок (модуль) склав 78 425,00 грн. без урахування ПДВ.
22.02.2022 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" на підставі звіту № МН-1607 від 11.02.2022 року складено страховий акт № МН-1607, згідно з яким сума страхового відшкодування склала 74425,00 грн.
На підставі вищевказаних документів Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 74 425,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 24266 від 22.02.2022 року.
Відповідно до п. 31.1. ст.31 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.
За приписами п.12.1 ст.12 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
У даному випадку, поліс №207965134 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачає франшизу в розмірі 2600,00 грн та страхову суму (ліміт відповідальності) за шкоду, спричинену майну - 130 000,00 грн.
Як зазначено вище, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 74 425,00 грн.
Таким чином, сума страхового відшкодування становить 71 825,00 грн. (74 425,00 грн. - 2 600,00 грн. = 71 825,00 грн.).
Враховуючи, що до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги до особи, винної у скоєнні ДТП, 25.04.2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування № 11/21193.
Зазначена заява була залишена відповідачем без задоволення.
Несплата відповідачем вказаної вище суми страхового відшкодування стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Статтею 1166 цього Кодексу встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правові підставі (право власності, інше речове право, - договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, - використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За приписами ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 27 Закону України "Про страхування" встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з п. 9.4 ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Матеріали даної справи свідчать про те, що транспортний засіб, за участі якого було спричинено шкоду майну позивача, застраховано в Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" ( поліс № 207965134).
За інформацією щодо полісу № 207965134 вказані: дата видачі полісу 01.02.2022 12:47:00, дата початку дії полісу 01.02.2022 12:52:00, дата закінчення дії полісу 28.02.2022 23:59:00. У страховому полісі № 207965134 страхувальника зазначено CELTIKLER ULUSLARARSI NAKLIYAT марка та модель транспортного засобу "Renault Magnum" номерний знак д.н.з. НОМЕР_3 .
Колегія суддів звертає увагу, що згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 504804 дорожньо-транспортна пригода сталася 01.02.2022 року о 13:00 год. Дорожньо-транспортна пригода та завдання шкоди відбулося саме за участю вказаного транспортного засобу, про що також зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, постанові Овідіопольського районного суду Одеської області у справі № 509/1101/22. Керування транспортним засобом іншим водієм не впливає на настання страхового випадку та обов'язку відповідача здійснити виплату страхового відшкодування.
З урахування положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставини справи, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 71825,00 грн. страхового відшкодування.
Також, колегія суддів погоджується з доводами суду про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 4600,00 грн.
Понесення позивачем цих витрат підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи та з відмовою у задоволенні вимог в частині стягнення 400,00 грн. на таку допомогу з огляду на те, що копіювання, завіряння, зшивання додатків до позовної заяви та підготовка справи до відправки не потребує професійних навичок адвоката.
Доводи апелянта про те, що згідно з листами Державної митної служби України від 21.11.2022 року №19/19-02-02/14/2770 та Запорізької митниці ДМСУ від 23.11.2022 року №7.20-4/20-04/14/3065 у митниці відсутні відомості щодо перетину транспортним засобом "Renault Magnum" номерний знак д.н.з. НОМЕР_3 з причепом ACPASLAN, д.н.з. НОМЕР_2 митного кордону України, а тому сумнівним є факт ДТП, колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до Державної митної служби України з запитом №3163 від 14.11.2022 року про надання інформації стосовно особи, яка перетнула митний кордон України керуючи транспортним засобом "Renault Magnum" номерний знак д.н.з. НОМЕР_3 та в якому режимі ввезено даний транспортний засіб з таким державним номерним знаком.
За даними митних органів транспортний засіб з номером державної реєстрації 31ADS790 дійсно не перетинав кордон України. Однак, у даному випадку ДТП було скоєно транспортним засобом з номером державної реєстрації 31ADS791, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 25.04.2022 року у справі № 509/1101/22, схемою місця ДТП, протоколом про адміністративне правопорушення.
Інформація, зазначена у цих документах, апелянтом не спростована.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене, доводи апелянта про сумнівність факту ДТП та щодо перебування транспортного засобу на території України у день скоєння ДТП не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, мають характер припущень, оскільки є недоведеними.
Інші доводи скаржника не впливають на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про наявність підстав для задоволення позову.
Отже, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків місцевого господарського суду та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав стверджувати, що наведені судом мотивування є необґрунтованим, оскільки правильність цих тверджень напряму випливає із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення господарського суду слід залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2022 року у справі №908/2003/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.А.Верхогляд
Суддя Ю.Б.Парусніков
Суддя О.Г. Іванов