ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
03 липня 2023 року Справа № 924/959/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. , суддя Крейбух О.Г.
без участі представників сторін
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Логістика" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 09.03.2023 суддею Грамчуком І.В. у м. Хмельницький у справі № 924/959/22
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Логістика"
про стягнення 229722, 80 грн.
АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" звернулось із позовом до Господарського суду Хмельницької області про стягнення із ТзОВ "Агротрейд Логістика" 194219, 88 грн. заборгованості за послуги з розподілу природного газу відповідно до умов типового договору розподілу природного газу від 01.01.2016, 9468, 52 грн. втрат від інфляції, 1675, 13 грн. 3% річних, 24359, 27 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог товариство послалось на невиконання відповідачем умов договору розподілу природного газу від 01.01.2016 щодо розрахунку за надані послуги за червень - жовтень 2022. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст.22, 193, 231 ГК України.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.03.2023 у справі № 924/959/22 зазначений позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз".
В обгрунтування доводів апеляційної скарги товариство вказало про те, що рішення місцевого господарського суду винесене на підставі неповного встановлення обставин, які мають значення для справи, та неправильного дослідження та оцінки доказів, з порушенням норм процесуального права. Зокрема, суд у своєму рішенні не врахував заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву, який було направлено відповідачем в межах 15-ти денного строку для подання відзиву на позовну заяву, у результаті чого, на думку скаржника, суд з'ясував тільки ті обставини, докази, аргументи, на які посилався позивач. Також зазначає, що позивачем нараховано штрафні санкції безпідставно, розрахунок штрафних санкцій повинен бути перерахованим належним чином, з обґрунтуванням сум та дати з якої ці суми рахуються.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "Агротрейд Логістика" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.03.2023 у справі № 924/959/22; постановлено розглянути апеляційну скаргу без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно ч. 10 ст. 270 ГПК України: апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу ч. 13 ст. 8 ГПК України: розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2022 видано судовий наказ про стягнення з ТзОВ "Агротрейд Логістика" на користь АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" 135193, 38 грн. - заборгованості та 248, 10 грн. - судового збору. Постановою старшого державного виконавця Ізяславського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.11.2022 закінчено виконавче провадження, судовий наказ виконано.
01.01.2016 відповідачем підписано та скріплено печаткою заяву-приєднання № 094212IK2FGP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), де вказано, що ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 номер 2498, відповідач приєднується до умов договору.
Згідно п.1.3. Типового договору, розподілу природного газу вказаний договір є договором приєднання, що укладається з врахуванням вимог ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною в додатку 1 або у додатку 2 до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною в додатку 3 до договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Відповідно до п. 2.1. договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Згідно п. 5.2. договору, для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача. За наявності розбіжностей в частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або у судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ (п. 5.6.). Відповідно до з п. 6.4. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ, Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з врахуванням раніше перерахованих коштів (п. 6.6.). Згідно п. 8.2, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Згідно п. 12.1. договір укладається на невизначений строк. Договір містить також додаток: № 4, який додається до заяви-приєднання № 094212IK2FGP016, та є розрахунком втрат і витрат природного газу і перелік точок комерційного обліку споживача - ТзОВ "Агротрейд логістика" (додаток підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками).
Як вбачається із наявних в матеріалах справи актів послуг - розподілу природного газу (споживач - відповідач, оператор ГРМ - позивач), які підписані сторонами: від 30.06.2022 № ХМЯ 82019067 на суму 42844 грн., від 31.07.2022 № ХМЯ 82023060 на суму 42843, 97 грн., від 31.08.2022 № ХМЯ 82026383 на суму 42843, 97 грн., від 30.09.2022 № ХМЯ 82028776 на суму 42843, 97 грн., від 31.10.2022 № ХМЯ 82032728 на суму 42843, 97 грн., позивачем надано послуги з розподілу природного газу для відповідача на суму 214219, 88 грн. (за період червень - жовтень 2022).
Однак, як встановлено судами, відповідачем вартість наданих послуг з розподілу природного газу за червень - жовтень 2022 повністю не сплачено. При цьому, відповідач частково розрахувався в сумі 20000 грн., 20.07.2022 - 10000 грн., 12.08.2022 - 10000 грн. Загальна сума заборгованості, станом на 14.12.2022, становила 194219, 88 грн.
З огляду на вказані обставини, АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" звернулось із відповідним позовом до суду.
Місцевий господарський суд визнав позовні вимоги товариства обґрунтованими та оскаржуваним рішенням задовольнив їх у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на слідуюче.
В силу приписів ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, відповідач підписав заяву-приєднання до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № 094212IK2FGP016 від 01.01.2016, що свідчить про приєднання відповідача до типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 та є загальнодоступним.
Спірні правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП № 2494 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 1379/27824 06.11.2015, постановою НКРЕП № 2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу", тощо.
Законом України "Про ринок природного газу" визначено суб'єктів ринку природного газу, а саме: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи: оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
У даному випадку AT ОГС "Хмельницькгаз" є оператором ГРМ, а відповідач має статус споживача.
В силу умов Кодексу ГРС, оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Згідно п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС, споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Відповідно до п. 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРС споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Пунктом 3 глави 3 розділ VI Кодексу ГРС визначено, що договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Відповідно до п. 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС, договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Згідно п. 9 Глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача.
Тобто, за відсутності у справі доказів розірвання договору чи внесення змін до заяви-приєднання, а також вилучення об'єкта споживання, наявні матеріали свідчать про існування обов'язку відповідача відносно оплати послуг розподілу газу навіть за відсутності підписаних позивачем актів наданих послуг. При цьому, обов'язок оплати випливає не з факту підписання актів, а як вказано вище, з характеру правовідносин (наявності договору та здійснення позивачем комплексу дій по підтриманню в робочому стані ГРМ). Наявність зазначеного обов'язку вимагає відповідного його виконання не залежно від підписання чи не підписання актів.
Поряд з цим, згідно п. 4 Глави 1 Розділу 1 Кодексу ГРС, доступ до газорозподільної системи (складова послуг розподілу) - право користування потужністю складової (об'єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи. Тобто, з вказаного визначення вбачається, що доступ споживача до ГРС це не лише фізична спроможність користування ГРС, але, перш за все, право - юридична можливість такого користування навіть при умові тимчасового припинення постачання (не підписання актів). При цьому, можливість користування передбачає діяльність позивача по підтриманню ГРС в належному стані, яка (діяльність) підлягає оплаті.
Згідно абз. 10 п. 2 гл. 6 розділу YI Кодексу ГРМ споживач, що не є побутовим має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об'єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Судами встановлено, що на виконання вимог абз. 8 п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ, відповідно до акту приймання-передачі № ХМ00067316 за вересень 2021 року від 30.09.2021, сторонами погоджено, що величина замовленої потужності на 2022 рік складає відповідно до спожитих обсягів у попередньому газовому році становить 278207, 67 м3, що складає 23183,97 м.куб. на місяць. Вказаний акт підписаний споживачем, а уточненої заявки на величину річної замовленої потужності на 2022 рік споживачем до 20 жовтня 2021 року, як передбачено абзацом 10 п. 2 гл.6 розділу VI Кодексу ГРМ, не подано.
Поряд з цим, згідно п. 10. Глави 6, Розділу VІ Кодексу ГРС, надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
Зазначене свідчить про те, що надання послуг розподілу природного газу підтверджується актами наданих послуг.
Як вбачається із актів наданих послуг - розподілу природного газу від 30.06.2022 № ХМЯ 82019067 на суму 42844 грн., від 31.07.2022 № ХМЯ 82023060 на суму 42843, 97 грн., від 31.08.2022 № ХМЯ 82026383 на суму 42843, 97грн., від 30.09.2022 № ХМЯ 82028776 на суму 42843, 97 грн., від 31.10.2022 № ХМЯ 82032728 на суму 42843, 97 грн. позивачем було надано послуги з розподілу природного газу для відповідача на суму 214219, 88 грн. (за період червень - жовтень 2022). Вказані акти підписані відповідачем.
Поряд з цим, згідно п. 10. Глави 6, Розділу VІ Кодексу ГРС, до вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Згідно даних Оператора ГРМ, вартість наданих позивачем послуг розподілу природного газу (неоплачена) за заявлений період складає 214219, 88 грн., з яких 194219, 88 грн. підлягають стягненню, оскільки в матеріалах справи наявні докази оплати на суму 10000 грн. - 20.07.2022 та 10000 грн. - 12.08.2022. Разом з цим, за договором розрахунковим періодом є календарний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться до 10 числа місяця, наступного за звітним, тобто, станом на 10.11.2022 (останній місяць заявленого періоду жовтень 2022) вся заявлена сума мала бути оплачена.
В силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Колегія суддів повністю погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з огляду на те, що строк оплати пропущено, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 194219, 88 грн. за червень - жовтень 2022, позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.
Поряд з цим, як зазначено вище, при зверненні до господарського суду позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 9468, 52 грн. інфляційних за червень - жовтень 2022 року, 1675, 13 грн. 3% річних та 24359, 27 грн. пені за період з 11.07.2022 по 14.12.2022.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірним способом забезпечення зобов'язання, а тому наявність у договорі п. 8.2, що передбачає застосування пені є підставою для її нарахування.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку правильності перерахунку судом першої інстанції вищевказаним заявлених позивачем сум пені, 3% річних та інфляційних колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість і законність їх задоволення у повному обсязі.
Стосовно тверджень скаржника про неправомірне нарахування позивачем інфляційних втрат, 3 % річних та пені, апеляційним господарським судом зазначається наступне.
Як вбачається із листа Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який посилається скаржник, у останньому зазначено: "Торгово-промислова палата України, на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)".
Судом зазначається, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. ст. 30, 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов'язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання.
Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" та деталізовано в розділі 6 регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40 (3) (з наступними змінами).
Згідно ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Згідно п. 6.2 регламенту, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов'язань/обов'язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
У сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов'язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 регламенту).
У законі та регламенті зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, в той час як на сайті ТПП України 28.02.2022 розміщено загальний офіційний лист.
У загальному офіційному листі ТПП України від 28.02.2022 зазначено, що його видано на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та Статуту ТПП України.
Однак, у ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" нічого не повідомлено про офіційні листи ТПП України та їх правовий статус. Навпаки, зі змісту вказаних статей вбачається, що ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують факт настання форс-мажорних обставин саме за зверненням суб'єкта господарської діяльності.
Загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Вказаний лист ТПП України не може слугувати абсолютним доказом неможливості виконати зобов'язання для всіх без виключення суб'єктів господарювання. Слід зазначити, що в самому листі є застереження про те, що обставини є надзвичайними та невідворотними за зобов'язаннями, виконання яких стало неможливим у встановлений термін, але аж ніяк не для всіх зобов'язань.
Відтак, використання загального офіційного листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у випадку невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання повинен супроводжуватися принаймні і іншими доказами на підтвердження неможливості виконати зобов'язання в строк та належним чином.
Поряд з цим, судом зазначається, що відповідач мав змогу звернутися до ТПП України або відповідної регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин відповідно до регламенту, однак, цього не зробив та причин неможливості такого звернення не повідомив.
Матеріали справи не містять сертифікат, виданий ТПП України чи уповноваженими регіональними ТПП, що засвідчує наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов'язань за договором.
Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України автоматично не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність, адже протилежного відповідачем не доведено належними та допустимими доказами.
Типовий договір розподілу природного газу, укладений між сторонами спору, містить розділ X "Форс-мажор", відповідно до якого сторони домовились про певний порядок врегулювання та повідомлення про такі обставини.
Відповідно до п. 10.3. договору розподілу природного газу, сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Згідно п. 10.4 договору розподілу природного газу, засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку.
Відтак, відповідачем не надано доказів того, що пропущення даного строку є наслідком дії форс-мажорних обставин, а також не підтверджено та не повідомлено позивача про настання форс-мажорних обставин у порядку, визначеному розділом X Типового договору розподілу природного газу.
Посилання скаржника на те, що позивач невірно здійснив нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, невірно визначивши періоди нарахування, включивши до них період впровадження воєнного стану з 24.02.2022 по 18.04.2022, що суперечить положенням 8 постанови Кабінету міністрів України № 206 від 05.03.2022 "Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", є безпідставними, оскільки відповідно до п. 1 цієї постанови заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Скаржник до вказаної категорії осіб не відноситься.
Аргументи апелянта про можливість застосування вказаної постанови КМУ за аналогією до правовідносин між сторонами у справі судова колегія вважає неприйнятними, оскільки аналогія закону використовується у випадку, якщо відсутнє законодавче врегулювання спірних правовідносин. Таких обставин у даному спорі не вбачається.
Щодо тверджень скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки суд у своєму рішенні не врахував заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву, судом апеляційної інстанції зазначається наступне.
Дійсно матеріали справи свідчать, що 17.01.2023 за вх.№ 05-22/380/23 Господарським судом Хмельницької області зареєстровано відзив на позовну заяву від 12.01.2023, який надійшов засобами поштового зв'язку від ТОВ "Агротрейд Логістика" (а.с. 43-50). Натомість місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що відповідач відзиву на позов не подав та відповідно заперечення відповідача не оцінював і не спростовував.
Отже, аргументи скаржника про допущене місцевим господарським судом процесуальне порушення підтверджуються матеріалами справи.
За умовами ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Разом з цим, викладені скаржником заперечення проти вимог позивача аналогічно наводились у поданому до суду першої інстанції відзиві на позовну заяву.
Зважаючи на те, що останні не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що допущене судом першої інстанції процесуальне порушення не призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 73, 74, ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Звертаючись із апеляційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати, понесені у зв'язку із поданням апеляційної скарги, на підставі ст. ст. 129, 282 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Логістика" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від "09" березня 2023 у справі № 924/959/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Матеріали справи № 924/959/22 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Крейбух О.Г.