Справа № 735/687/22 Головуючий у 1 інстанції Грушко О. П.
Провадження № 33/4823/408/23
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП.
05 липня 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю захисника - адвоката Олійника С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2023 року, -
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець смт. Короп, житель АДРЕСА_1 , військовослужбовець,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 536,80 грн.
Як встановив суд, 23 грудня 2022 року, о 19 год. 10 хв., в смт Короп, по вул. Грушевського, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2109, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі за відсутності в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що керував транспортним засобом, але у стані алкогольного сп'яніння не перебував. Вказує, що суд першої інстанції не викликав та не допитав свідків, що на думку апелянта, їх пояснення мають важливе значення для вирішення даної справи.
Окрім цього, із долучених до матеріалів справи пояснень, захисник акцентує увагу на тому, що працівниками поліції взагалі не складалось направлення на огляд з метою виявлення стану сп'яніння ОСОБА_1 , а огляд на стан сп'яніння проводився за відсутності двох свідків.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, при цьому, в судовому засіданні захисник зазначив, що останній є військовослужбовцем і перебуває за межами Чернігівської області, а тому вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності його довірителя.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем у закладі охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №261025 від 23.12.2022 року, ОСОБА_1 23 грудня 2022 року, о 19 год. 10 хв., в смт Короп, по вул. Грушевського, керував автомобілем ВАЗ-2109, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. При цьому, ОСОБА_1 відмовився надати пояснення, поставити свій підпис у протоколі, а також отримати його копію (а.с.2).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівники поліції зупиняють транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 . У подальшому, при спілкуванні з водієм ОСОБА_1 , працівники поліції виявили у нього явні ознаки алкогольного сп'яніння і йому було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на місці зупинки за допомогою приладу Драгер або у закладі охорони здоров'я, однак він відмовився.
ОСОБА_1 поводив себе зухвало та агресивно, звертався до працівників поліції в образливій формі, вживаючи нецензурну лайку, але незважаючи на досить агресивну поведінку ОСОБА_1 , як на місці зупинки транспортного засобу так і відділку поліції, останні наголошували, що ведеться відеозапис, досить терпляче і толерантно спілкувались з водієм протягом усього часу та не чинили на нього будь-якого тиску.
При цьому ОСОБА_1 зазначав, що вживав алкоголь і не заперечував, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння .
При цьому, факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння було зафіксовано на технічний носій, що узгоджується із положеннями ст.266 КУпАП.
Більш того, у силу положень ст. 266 КУпАП, за умови фіксації поліцейським огляду на стан сп'яніння або відмови від проходження такого огляду технічними засобами відеозапису участь двох свідків є необов'язковою, а тому посилання захисника про те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено за відсутності двох свідків, що є порушенням Інструкції є безпідставними.
Що стосується посилань захисника про те, що працівники поліції не склали та не надали ОСОБА_1 направлення на огляд з метою виявлення стану сп'яніння, то апеляційний суд звертає увагу на наступне.
Інструкцією не передбачена необхідність поліцейськими складати направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції при його відмові від проходження такого огляду, що і має місце в даному випадку.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов'язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейських у визначеному законом порядку.
Апеляційним судом не встановлено порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, до того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення такого огляду та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Окрім цього, слід зазначити і те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції із фактами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення погодився та свою вину визнав повністю.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути ним установленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач