СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3772/23
ун. № 759/11749/23
03 липня 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Габрієль Лідія Євгенівна про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, скасування арешту майна (заходу забезпечення) накладеного у цивільному провадженні,
В червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Габрієль Л.Є. про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, скасування арешту майна (заходу забезпечення) накладеного у цивільному провадженні.
Суддя, розглянувши позовну заяву вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимогам ст. ст. 176, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю цього майна.
Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014р., розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Таким чином, за подання до суду даного позову позивач повинен зазначити ціну позову, яка визначається дійсною вартістю спірного нерухомого майна, право власності на яку за ним просить визнати позивач. Вартість цього майна повинна документально підтверджуватись (технічним паспортом із зазначенням інвентаризаційної оцінки нерухомого майна на день звернення до суду або висновком експерта про вартість цього майна).
Статтею 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно вимогп. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, в матеріалах позовної заяви відсутні відомості про дійсну вартість нерухомого майна, стосовно якого виник спір.
Таким чином, за подання до суду даного позову позивач повинний зазначити ціну позову, яка визначається дійсною вартістю спірного нерухомого майна, та, при необхідності, доплатити судовий збір, з урахуванням вимог п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, ОСОБА_1 просить суд зняти арешт з нерухомого майна (скасувати заходи забезпечення позову) - з квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , накладений (заходи забезпечення застосовані) ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 24.02.2020 року у справі 759/17904/19 (2-з/759/6/20).
Відповідно до ч. 1, 2 ст 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Згідно глави 10 ЦПК України вирішення питання про скасування забезпечення позову відбувається в рамках тієї цивільної справи, для забезпечення позову по якій вжиті відповідні заходи.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 10 постанови "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №2 від 12.06.2009 року заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Відповідно до п. 9 постанови №5 Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу. При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Отже, розгляд питання про скасування заходів забезпечення позову, відбувається в рамках тієї цивільної справи для забезпечення позову у якій вжиті ці заходи та тим суддею, який розглядає цей позов по суті.
Згідно із ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч. 10 ст. 158 ЦПК України).
З огляду на викладене, враховуючи, що заходи забезпечення позову застосовані в рамках цивільної справи 759/17904/19 (2-з/759/6/20), тому позивачу слід визначитись з необхідністю заявлення такої вимоги у рамках цієї цивільної справи.
Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково суддя роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
З огляду на викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Габрієль Лідія Євгенівна про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, скасування арешту майна (заходу забезпечення) накладеного у цивільному провадженні підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст..ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Габрієль Лідія Євгенівна про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, скасування арешту майна (заходу забезпечення) накладеного у цивільному провадженні залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, п'ять днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення вказаних недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Твердохліб