Справа № 607/10855/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/176/23 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала слідчого судді
30 червня 2023 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду
в складі: головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши в закритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 червня 2023 року,-
Вказаною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність службової особи Тернопільської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР на підставі заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.06.2023р.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що дії уповноважених осіб Тернопільської обласної прокуратури щодо направлення заяви за належністю до Київської обласної прокуратури та Черкаської обласної прокуратури відповідають вимогам чинного законодавства, а тому у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність службової особи Тернопільської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР на підставі заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14 червня 2023 року слід відмовити.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 червня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою матеріали провадження за його скаргою на бездіяльність Тернопільської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення направити на новий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду.
Також просить розглянути апеляційну скаргу за його відсутності на підставі ст.26 КПК України в закритому судовому засіданні з метою нерозголошення відомостей що стосуються приватного життя потерпілого у відповідності до п.п.4, 5 ч.2 ст.27 КПК.
Свої вимоги мотивує тим, що слідчим суддею істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону. Зокрема зазначає, що Положення Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, яка затверджена наказом Генерального прокурора України від 03.12.2012 № 125 не надають прокурору права не здійснювати обов'язок щодо реєстрації заяви про готування до вчинення злочину до ЄРДР. Вказує на те, що відповідно до позиції, викладеної в п.п.1.1 Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів Вищого спеціалізованого суду України 23 грудня 2016 року, визначений ч.1 ст.214 КПК України, обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження. Апелянт звертає увагу суду на те, що системний аналіз положень ст.214 КПК України свідчить про те, що орган досудового розслідування при здійсненні ним своїх повноважень, зобов'язаний здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, а потім визначає місце проведення досудового розслідування у порядку ст. 218 КПК України. Стверджує, що стаття 214 КПК не містить вимоги про дотримання при внесенні відомостей до ЄРДР правил підслідності і вказівки на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне органу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, в якій ОСОБА_6 просив розглядати справу без його участі та задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів з'ясувала наступне.
Питання щодо початку досудового розслідування врегулбовано у статті 214 КПК України.
Так, ч.1 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 2 цієї статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з п.4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналогічні вимоги закріплені у Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298.
Крім цього, наказом Генерального прокурора України від 3 грудня 2012 року № 125 затверджено Інструкцію про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення (далі - Інструкція).
Згідно з Розділом 3 Інструкції заяви, повідомлення про вчиненні кримінальні правопорушення, за винятком усних заяв, прийнятих на особистому прийомі, реєструються у книзі вхідної кореспонденції відповідно до вимог Інструкції з діловодства в органах прокуратури та цієї Інструкції, з присвоєнням індексу «ЗП». Зареєстровані у книзі вхідної кореспонденції заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення негайно передаються керівнику органу прокуратури районного рівня або його заступнику, керівнику структурного підрозділу прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур на правах обласних або Генеральної прокуратури згідно із встановленим розподілом обов'язків для визначення порядку розгляду. Керівник органу прокуратури районного рівня або його заступник вчиняє одну з таких дій:
самостійно вносить відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявами, повідомленнями, що надійшли до органу прокуратури або на підставі рапорту, складеного за результатами наглядової перевірки;
визначає у формі резолюції слідчого прокуратури або прокурора для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування або передачі з дотриманням правил підслідності наявних у нього матеріалів до органу досудового розслідування.
Відповідно до п. 3.6 вказаної Інструкції, заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, що віднесені до підслідності органів прокуратури та надійшли на розгляд прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур на правах обласних, Генеральної прокуратури України, керівниками підрозділів апаратів направляються для організації досудового розслідування з дотриманням територіального принципу до прокуратури відповідного рівня.
Пунктом 3.7 цієї ж Інструкції передбачено, що за заявами, повідомленнями про вчинені кримінальні правопорушення, що не підслідні органам прокуратури, але надійшли на розгляд прокуратур обласного рівня чи Генеральної прокуратури України керівники структурних підрозділів апаратів організовують роботу щодо скерування їх відповідно до міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокуратур, прокуратур обласного рівня за територіальною юрисдикцією.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 14 червня 2023 року скерував на електронну пошту Тернопільської обласної прокуратури заяву про вчинення, на його думку суддями Київського апеляційного суду, прокурорами Київської та Черкаської обласних прокуратур та суддею Придніпровського районного суду м. Черкас кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст.182 КК України та просив внести відповідні відомості до ЄРДР на підставі вказаної заяви.
15 червня 2023 року начальником відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_7 було скеровано за належністю звернення ОСОБА_6 , а саме до Київської обласної прокуратури та Черкаської обласної прокуратури, про що було повідомлено заявника.
19 червня 2023 року ОСОБА_6 скерував через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» на адресу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області скаргу на бездіяльність службової особи Тернопільської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР на підставі його заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14 червня 2023 року, у якій просить зобов'язати службову особу Тернопільської обласної прокуратури внести відомості за його заявою від 14 червня 2023 року до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, про що повідомити заявника.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя, з посиланням на положення ст.218 КПК України, обґрунтовано зазначив, що заява ОСОБА_6 була скерована за належністю для організації розгляду в межах чинного законодавство до Київської обласної прокуратури та Черкаської обласної прокуратури, про що також було повідомлено автора звернення.
Також вказав, що відповідно до п.3.6 Інструкції «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені правопорушення» (затвердженої наказом Генерального прокурора України від 03.12.2012 №125), заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, що віднесені до підслідності органів прокуратури та надійшли на розгляд прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, спеціалізованих прокуратур на правах обласних, Генеральної прокуратури України, керівниками підрозділів апаратів направляються для організації досудового розслідування з дотриманням територіального принципу до прокуратури відповідного рівня.
Оскільки заява ОСОБА_6 від 14 червня 2023 року, відповідно до ст. 218 КПК України скерована 15 червня 2023 року начальником відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_7 до Київської обласної прокуратури та Черкаської обласної прокуратури, про що, було повідомлено заявника, слідчий суддя зазначив, що дії уповноважених осіб Тернопільської обласної прокуратури щодо направлення заяви за належністю до Київської обласної прокуратури та Черкаської обласної прокуратури відповідають вимогам чинного законодавства, а тому дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_6 .
Переглядаючи ухвалу слідчого судді встановлено, що вищевказаним листом начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури від 15 червня 2023 року адресована Тернопільській обласній прокуратурі заява ОСОБА_6 від 14 червня 2023 року направлена з дотриманням територіального принципу до Київської обласної прокуратури та Черкаської обласної прокуратури.
Отже, подана ОСОБА_6 заява не була проігнорована і не залишена без відповідного реагування в Тернопільській обласній прокуратурі, а невідкладно передана з дотриманням правил підслідності до органу досудового розслідування, що спростовує доводи апелянта про бездіяльність службової особи Тернопільської обласної прокуратури по його заяві.
Доводи апеляційної скарги про те, що саме прокурор Тернопільської обласної прокуратури повинен внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_6 від 14 червня 2023 року оскільки він, ОСОБА_6 , вирішив звернутися із заявою саме до цієї прокуратури, суперечать вимогам ст.218 КПК України, яка визначає територіальну підслідність досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку належне виконання прокурором Тернопільської обласної прокуратури вимог п.3.6. Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення не є порушенням процесуальних прав заявника, оскільки не виключає внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 відповідно до положень ст.214 КПК України уповноваженою особою відповідної прокуратури з дотриманням територіального принципу.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 та належним чином мотивував прийняте рішення, вказавши, що дії уповноважених осіб Тернопільської обласної прокуратури щодо направлення заяви за належністю до Київської обласної прокуратури та Черкаської обласної прокуратури відповідають вимогам чинного законодавства, з чим також погоджується і колегія суддів та вважає ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 червня 2023 року законною та обґрунтованою і підстав для її скасування, про що ставиться питання в апеляційній скарзі ОСОБА_6 , не вбачає.
Враховуючи наведене, підстав для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 червня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність службової особи Тернопільської обласної прокуратури - без змін.
Ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді