Справа 688/2781/23
№ 2-а/688/24/23
Ухвала
про залишення позову без руху
04 липня 2023 року м. Шепетівка
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Козачук С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
03 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, в якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАС №7237786 від 27 червня 2023 року, винесену капітаном поліції Ярощуком Сергієм Миколайовичем; закрити провадження по адміністративній справі та скасувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Вважаю даний позов слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява повиння містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вказаної норми позивачем зазначено лише скорочене найменування відповідача.
В силу п. 5 ч. 5 ст 160 КАС України в позовній заяві має бути зазначено виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч.2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення вищевказаних норм позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У постанові від 18.03.2020 року у справі N 543/775/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовуватистатті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини 2статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові від 13 грудня 2016 року, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2684 грн.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак в поданій до суду заяві відсутні відомості про сплату позивачем судового збору та підстави для звільнення його від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не долучено і до позову письмові докази про його сплату.
Враховуючи, що позов ОСОБА_1 поданий без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, дійшла висновку, що його слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків шляхом подачі до суду із зазначенням відомостей про відповідача з урахуванням положень п. 2 ч.5 ст.160 КАС України, зазначенням про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до позову та долученням документу про сплату судового збору в сумі 536,80 грн або зазначенням підстав для звільнення від його сплати відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі повного або часткового невиконання ухвали суду у вказаний строк, позов вважатиметься неподаним і буде йому повернутий.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С.В. Козачук