Справа №620/8803/22 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.
30 червня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року, прийнятого в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в якому просив суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу у не нарахуванні та не виплаті надбавки за період з березня 2021 року по липень 2022 рік, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни";
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу надбавку за період з березня 2021 року по липень 2022 рік, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни".
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач вважає, що суд першої інстанції протиправно прийняв рішення про залишення без задоволення клопотання про пропуск позивачем строків звернення до суду. Так, позивач оскаржив дії відповідача щодо невиплати додаткового грошового забезпечення з березня 2021 по 08.07.2022 та не проведення остаточного розрахунку після звільнення 08.07.2022, про що зазначає в позовній заяві. Разом з тим, до суду першої інстанції звернувся 30.11.2022, тобто поза межами строку, встановленого ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України. Вітм, грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено виплату грошового забезпечення, з яких складових воно складається, як обраховано та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий розрахунок чи розрахунок його складових.
Крім того, відповідач зазначає, що наразі надати інформацію щодо копій списків поліцейських, яких зазначили при формуванні потреби в коштах для встановлення додаткової доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни" з 2020 року по липень 2022 року ГУ НП в Чернігівській області не має можливості, у зв'язку з тим, що вони знищені згідно акту знищення від 24.02.2022 № 387/124/21/01-2022, у зв'язку з веденням військового стану та початком бойових дій на території України.
Відповідач зауважує, що заходи, визначені Кабінетом Міністрів України у постанові від 11.03.2020 № 211 щодо запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби не входять до основних та додаткових повноважень поліції в силу Закону, а отже посадові обов'язки поліцейського не передбачають і не повинні передбачати такі функції. Залучення до карантинних заходів є окремим, додатковим навантаженням на поліцейських, що відповідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни" фіксується окремо, і окремо оплачується. Така виплата має компенсаторний характер і не може вважатися такою, що належить до складу основного грошового забезпечення поліцейського, оскільки: залучення до виконання карантинних заходів окремих поліцейських є тимчасовим і періодичним (на період саме цього карантину і у випадку необхідності). Участь у карантинних заходах не належить до основних та додаткових повноважень поліції, отже не визначена посадовими обов'язками поліцейських. Така виплата не передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських № 260.
Крім того, з 24.02.2022 на території Чернігівської області та міста Чернігів жодних карантинних заходів не проводилось взагалі. На території області відбувались активні оборонні дії по відбиттю збройної агресії до 02.04.2022. Так, з 02.04.2022 і до тепер весь особовий склад поліції області виконував основні та додаткові повноваження, але до участі у карантинних заходах не залучався, інформації щодо проведення таких заходів на території області до ГУ НП Чернігівської області не надходило.
Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.
Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Чернігівській області на посаді інспектора взводу № 2 роти патрульної служби поліції особливого призначення "Чернігів" ГУНП в Чернігівській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 08.07.2022 № 367о/с майора поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти патрульної служби поліції особливого призначення "Чернігів" ГУНП в Чернігівській області, звільнено зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", з 11.07.2022.
07.09.2022 позивач через представника сформував відповідачу адвокатський запит щодо отримання довідки про нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни".
15.09.2022 відповідач в листі позивачу проінформував, що вказана доплата була виплачена в сумі 55 505,40 грн за період березень 2020 року - лютий 2021 року. Фінансування даної виплати за період з березня по липень 2021 року не проводилось. Також зазначено, що копії списків щодо потреби виділення коштів для здійснення відповідних виплат за період 2020 року по липень 2022 року надати не має можливості, оскільки такі знищені 24.02.2022.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено особливої специфіки роботи позивача, яка виконувалась останнім з березня 2020 року по лютий 2021 рік (місяці, за які було нараховано та виплачено додаткову доплату) та її відмінності від роботи, які виконувалась позивачем починаючи з березня 2021 року по липень 2022 рік (місяці, за які не було нараховано та виплачено додаткову доплату), враховуючи перебування позивача на тій же самій посаді та виконання тих же самих службових обов'язків.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни" (далі - Постанова №375) врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.
Пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Як не заперечується учасниками справи, згідно з відомостями про нарахування додаткової доплати до грошового забезпечення на період дії карантину така доплата була виплачена позивачу у певні періоди 2020-2021 років
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" № 988 від 11.11.2015 (далі - Постанова № 988), встановлює, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX у складі Державного бюджету України створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-СоV-2, та її наслідками на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Кошти зазначеного фонду спрямовуються на: додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2. а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів.
За приписами п. 2 Постанови № 375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Пунктом 5 Постанови №375 передбачено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує, що ОСОБА_1 перебував на посаді поліцейського та виконував обов'язки, які пов'язані з безпосереднім контактом з населенням, внаслідок чого за період з березня-грудня 2020 року, та січня-лютого 2021 року йому нараховувалась доплата, передбачена Постановою № 375, у межах виділених бюджетних асигнувань. Разом з тим, в періоди березня-червня 2021 року та в подальшому, перебуваючи на тій же самій посаді і продовжуючи виконувати ті ж самі службові обов'язки, позивачу така доплата не нараховувалась та не виплачувалась.
Як підтверджено Відомістю про грошове забезпечення за період 2021 року, в липні 2021 року позивачу додаткова доплата на період дії карантину була виплачена в сумі 9 682 грн (а.с. 11).
Відповідач посилається на те, що відповідно до п. 46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228, розпорядники беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, планом асигнувань загального фонду бюджету, планом надання кредитів із загального фонду бюджету та планом спеціального фонду відповідно до статті 48 БК України.
Колегія суддів вказує, що неможливість здійснення своїх зобов'язань через ненадходження коштів від головного розпорядника не ґрунтується на вимогах закону та є безпідставними в силу того, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою, на що наголошував Верховний Суд України у своїх постановах.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова сформована в постановах Верховного Суду від 18.12.2018 по справі № 820/4619/16 та від 14.03.2019 по справі № 820/660/17.
Колегія суддів вважає належним способом відновлення порушеного права позивача зобов'язання відповідача здійснити у відповідності до положень Постанови № 375 нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.03.2021 по 30.06.2021 та з 01.08.2021 по 31.01.2022.
В той же час, в частині позовних вимог (за період з 01.07.2021 по 31.07.2021 та з 01.02.2022 по 31.07.2022) слід відмовити, з огляду на наступне.
З 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" 06 лютого 2023 р. № 58/2023 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 (із змінами, внесеними Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022) воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.
За визначеннмя, що міститься у ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Так, у даній справі доказів того, що позивач у період воєнного стану в лютому-липні 2022 року виконував обов'язки, які є пвдстваою для виплати спірної доплати, немає.
Наведене не було враховано судом першої інстанції.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача частково знайшли своє підтвердження під час перегляду даної справи в суді апеляційної інстанції.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для зміни мотивувальної та резолютивної частини оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 317, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року змінити в мотивувальній та резолютивній частині.
Викласти резолютивну частину рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року в наступній редакції:
«Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни", за період з 01.03.2021 по 30.06.2021 та з 01.08.2021 по 31.01.2022.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни", за період з 01.03.2021 по 30.06.2021 та з 01.08.2021 по 31.01.2022.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.»
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан