Справа № 580/1232/23 Суддя першої інстанції: Гайдаш В.А.
29 червня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Горяйнова А.М.,
суддів - Кучми А.Ю. та Файдюка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, за участю третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо підготовки і надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, із обов'язковим зазначенням у них відомостей про розмір посадового окладу та окладу за військове звання які обраховуються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, у відповідності до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, які обрахувати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивача з 01 лютого 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року вказаний адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Скаржник вказує на те, що відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Водночас згідно з п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата не може бути застосована в якості розрахункової величини для визначення розміру окладу за військовим (спеціальним) званням позивача. Скаржник просить врахувати, що передумови для виготовлення довідки про розмірі грошового забезпечення для перерахунку пенсії не настали, а саме - Кабінет Міністрів України не прийняв відповідної постанови.
Відповідач також наголошує на тому, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовом за захистом своїх прав.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року - без змін, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та сторонами справи не заперечується, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді старшого помічника начальника зміни (з питань оперативного реагування) чергової зміни оперативно-координаційного центру управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області. На цей час позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену у відповідності до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
У 2018 році Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області перераховано позивачу пенсію з 01 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» і від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, до якої включені: посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років.
У подальшому після визнання протиправними та нечинними п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та змін до п. 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, перерахунок пенсії позивача здійснюється на підставі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, до яких включені посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення та премія.
Розмір посадового окладу та окладу за військовим званням в таких довідках визначений виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
ОСОБА_1 06 лютого 2023 року звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області із заявою, в якій просив скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначений шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Листом від 10 лютого 2023 року № 6802-836/6811 відповідач повідомив про відсутність підстав для оформлення нової довідки, оскільки списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, від територіальних органів Пенсійного фонду України не находили.
Не погоджуючись із такими діями ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в Україні змінено підхід щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини не лише при визначенні посадових окладів, а й щодо розрахунку всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата. Аналіз такого правового регулювання дає підстави зробити висновок про те, що законодавець, по-перше, заборонив застосовувати для визначення розмірів посадових окладів розмір мінімальної заробітної плати; по-друге, чітко передбачив, що для визначення посадових окладів має застосовуватися розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений на 01 січня відповідного календарного року. У свою чергу згідно з п. 4 постанови від 30 серпня 2017 року № 704 (в первинній редакції) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, як була, так і залишилася стала розрахункова величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на відповідний рік.
У зв'язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що починаючи з 29 січня 2020 року у позивача виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, який визначається шляхом застосування п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 в первинній редакції виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на відповідний рік.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) було підвищено грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та закладено механізм щорічного збільшення його розміру у подальшому.
Так, відповідно до п. 4 Постанови № 704 у редакції, що була чинною до 24 лютого 2018 року, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п. 4 Постанови № 704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою п. 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24 лютого 2018 року було змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.
Відтак, починаючи з 29 січня 2020 року відновлено дію п. 4 Постанови № 704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Зазначена норма права передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.
Колегія суддів також враховує, що згідно з п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01 січня 2017 року) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Під час розгляду і вирішення цієї справи положення п. 4 Постанови № 704 та п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» підлягають солідарному застосуванню.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
Натомість розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01 січня року, на розрахунок посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями - не впливає в силу вимог п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Фактично з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 розрахункову величину для обчислення розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями було змінено з «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року» на «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року».
Враховуючи, що розрахункову величину змінено з 29 січня 2020 року, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 для цілей перерахунку пенсії відповідачу належало використовувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2020 року, а з 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року та з 01 січня 2023 року - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року відповідно.
Натомість відповідачем при обчисленні розміру грошового забезпечення позивача для цілей перерахунку пенсії посадовий оклад та оклад за військовим званням було розраховано з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року складав 1762 грн 00 коп.
В той час як згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року складав 2102 грн 00 коп; згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року складав 2270 грн 00 коп; згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року складав 2481 грн 00 коп; згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року складає 2684 грн 00 коп.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги позивача про виготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення для цілей перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням розрахункової величини для обчислення посадового окладу й окладу за військовим званням та відповідно грошового забезпечення є законними і обґрунтованими.
Перевіривши викладені в листі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 10 лютого 2023 року № 6802-836/6811 доводи про те, що після прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 від територіальних органів Пенсійного фонду України не надходили списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, колегія суддів прийшла до такого висновку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 був затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).
Передбачений п.п. 1-3 Порядку № 45 механізм взаємодії відповідних органів у процесі здійснення перерахунку пенсії розпочинається з прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій. Підставою для складення довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця є надходження відповідного списку від територіального органу Пенсійного фонду України.
Рішенням, яке створило передумови для здійснення перерахунку пенсії позивача в цьому випадку є саме постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18.
Колегія суддів наголошує на тому, що з прийняттям вказаного судового рішення було відновлено дію п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, згідно з яким розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу щорічно з 01 січня збільшуються за рахунок підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, адже визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до цієї постанови.
Відповідачем не заперечується, що розмір посадового окладу та окладу за військовим званням для цілей перерахунку пенсії позивача належить обчислювати саме за правилами, які встановлені п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.
Адміністративний позов ОСОБА_1 спрямований на захист права на пенсію, обчислену з нового розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до вказаної норми. Порушення такого права відбулося у зв'язку з прийняттям Постанови № 103, протиправність якої встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили.
Вказана постанова мала вплив на передбачений п.п. 1-3 Порядку № 45 механізм перерахунку пенсії саме на стадії формування довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що поновлення порушеного права позивача на отримання пенсії у належному розмірі слід здійснювати зі стадії, на якій відбулося порушення, а саме - виготовлення та направлення до територіального органу Пенсійного фонду України довідок про грошове забезпечення, в яких посадовий оклад та оклад за військовим званням будуть розраховані з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року на підставі раніше отриманих від Пенсійного фонду України списків.
Разом з тим такі дії Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області вчинені не були, що стало підставою для звернення позивача із заявою про виготовлення нових довідок та направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Перевіряючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги відповідача про недотримання строків звернення до суду, колегія суддів враховує, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлені під час розгляду цієї справи обставини у своїй сукупності вказують на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у межах шестимісячного строку, встановленого абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, обчисленого з дня, коли він отримав відповідь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про відмову у виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, тобто з дня, коли позивач дізнався про порушення свого права.
Доводи заявника про те, що про порушення свого права позивач повинен був дізнатися у січні 2020-2023 року - дня зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Колегія суддів наголошує на тому, що предметом позову є не бездіяльність відповідача щодо виготовлення і направлення до територіального органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, а відмова у виготовленні такої довідки у відповідь на звернення ОСОБА_1 .
Дії позивача щодо звернення за такою довідкою відповідають вимогам ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до п. 23 вказаного Порядку перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Зазначені норми прямо передбачають, що пенсіонер має можливість реалізувати своє право на перерахунок пенсії шляхом самостійного зібрання та надання до органів, що призначають пенсії, додаткових документів, які дають право на підвищення пенсії.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена зокрема у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 520/4705/19. За висновком суду касаційної інстанції, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів виходить з того, що право самостійно зібрати та надавати до органів, що призначають пенсії, додаткові документи може бути реалізоване також шляхом звернення до органу, уповноваженого на виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення із проханням передати відповідну довідку безпосередньо до територіального органу Пенсійного фонду України.
За таких обставин ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області із заявою про виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та в разі відмови у виготовленні такої довідки, звернутися до суду з позовом за захистом своїх справ у шестимісячний строк, обчислений з дня отримання відповідного листа.
Додатково колегія суддів звертає увагу на положення ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з якими перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Обчислення шестимісячного строку звернення до суду з позовом у спорах про оскарження бездіяльності державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, починаючи з дня зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, а не з дня, коли пенсіонеру було відмовлено у виготовленні відповідної довідки, унеможливлює застосування встановлених ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» строків перерахунку призначених пенсій у разі, якщо їх перерахунок не було здійснено з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.
Отже, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 05 квітня 2023 року та не можуть бути підставою для його скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач А.М. Горяйнов
Судді А.Ю. Кучма
В.В. Файдюк