Справа № 320/10278/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.
29 червня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року про роз'яснення судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернуто особі, яка її подала.
Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 року в адміністративній справі №320/10278/21 набрало законної сили 21.02.2022 року.
26.12.2022 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення резолютивної частини рішення від 15.12.2021 року у справі №320/10278/21.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 року у справі №320/10278/21 задоволено.
Роз'яснено, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 року в адміністративній справі №320/10278/21 не підлягає застосуванню обмеження розміру пенсії максимальною сумою доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, які передбачені пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Роз'яснено, що при підвищенні розміру прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб, індексація пенсії підлягає виплаті сума нарахованої пенсії з надбавками, з урахуванням індексації пенсії та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми права.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року про роз'яснення судового рішення без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Водночас, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Так, згідно з п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України. Такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають. Текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Як зазначено у пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Судом першої інстанції було зауважено, що зі змісту заяви позивача вбачається, що останній звернувся до суду за роз'ясненням з підстав незрозумілості резолютивної частини рішення, а саме позивачу незрозуміла резолютивна частина рішення суду від 14.12.2021 року в частині, що стосується порядку перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром.
При цьому, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Отже, в ході розгляду даної справи по суті судом першої інстанції була надана правова оцінка розміру та порядку перерахунку позивачу пенсії та прийнято рішення, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 27.05.2021 року №20-841/201 з розміру 94 % грошового забезпечення: посадовий оклад 20020,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням полковник 1480,00 грн, надбавка за вислугу років 10750,00 грн, надбавка за інтенсивність служби 100% - 20020,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 15% - 3003,00 грн, премія 123,84% - 24792,77 грн без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до довідки від 27.05.2021 року №20-841/201, виданої Державною службою України з надзвичайних ситуацій, розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача становить: 80065,77 грн. (посадовий оклад 20020,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням полковник 1480,00 грн, надбавка за вислугу років 10750,00 грн, надбавка за інтенсивність служби 100% - 20020,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 15% - 3003,00 грн, премія 123,84% - 24792,77 грн), тому саме з грошового забезпечення в розмірі 80065,77 грн відповідач зобов'язаний провести перерахунок та виплату пенсії позивачу.
Підставою для звернення до суду із заявою стало те, що під час виконання судового рішення виникли розбіжності в розумінні того, чи зобов'язаний відповідач здійснювати перерахунок пенсії позивача із застосуванням при обчисленні розміру пенсії максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати.
Як вбачається з розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі позивача №1004007941, пенсія призначена із суми грошового забезпечення 80065,77 грн, а для обчислення пенсії сума грошового забезпечення складає 62595,00 грн.
Тобто, основний розмір пенсії ГУ ПФУ у Київській області обраховано з грошового забезпечення, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.04.2019 року - 4173,00 х 15 = 62595,00 грн.
Таким чином, на виконання судового рішення пенсійний орган виплачує позивачу пенсію з урахуванням максимального розміру пенсії.
Водночас, колегія суддів зауважує, що в мотивувальній частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року чітко зазначено, що до розміру пенсії позивача не повинні застосовуватися обмеження максимального розміру пенсії.
При цьому, в рішенні не було зазначено про можливість відповідачем обмежувати розмір пенсії максимальною сумою доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи, судом першої інстанції було вірно зазначено, що призначення та нарахування пенсії позивача та її виплата повинна здійснюватись без обмеження розміру пенсії максимальною сумою доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, тобто без застосування вимог пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки судом не зазначалось про можливість відповідачем обмежувати розмір пенсії позивача.
При цьому, розмір пенсії позивача повинен вираховуватись з розрахунку 94% від суми грошового забезпечення 80065,77 грн, зазначеного у довідці від 27.05.2021 року №20-841/201, виданої Державною службою України з надзвичайних ситуацій. А нарахована пенсія, з урахуванням надбавок, підвищень, індексації пенсії, тощо повинна виплачуватись без обмеження максимальним розміром.
Отже, зазначеним судовим рішенням чітко визначено, що пенсія позивачу має виплачуватись без обмеження максимальним розміром, тобто нарахована пенсія має виплачуватись повністю, без будь-яких обмежень.
В свою чергу, судова колегія звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі пенсійним органом зазначені доводи, відповідно до яких скаржник не погоджується з рішенням, яке було прийнято по суті розгляду даної справи. Натомість, апеляційна скарга не містить жодних обставин, відповідно до яких, на думку апелянта, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
Проте, як вже зазначалось раніше, роз'яснення рішення є лише його уточненням, зміною форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, а не зміною рішення по своїй суті.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно роз'яснив рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року в адміністративній справі №320/10278/21.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.