П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 490/2254/22
Головуючий в 1 інстанції: Гуденко О.А. Час і місце ухвалення: 23.01.2023р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Аргіровій М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 січня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменко Інна Валеріївна, про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м.Миколаєва із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа головний державний виконавець Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменко І.В., про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00004343 від 21 грудня 2021 року.
Також, позивач просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначав, що спірною постановою його незаконно притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 000,00 грн., оскільки транспортний засіб MAN TGX 26.400, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 було передано в оренду ТОВ «АМП ТРЕЙД» на підставі нотаріально посвідченого договору найму транспортних засобів серії НРО №184810 від 05.11.2021р. А відтак, позивач у спірних правовідносинах не був перевізником, відповідно, він не є суб'єктом відповідальності за перевищення вагових параметрів транспортного засобу. Крім того, позивач зазначав, що відповідачем не надано доказів здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу у спеціально відведених та облаштованих для цього місцях; оскаржувана постанова не містить інформації про результати зважування, нормативні габаритно-вагові параметри транспортного засобу на відповідній ділянці автомобільної дороги, даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу, категорії і типу транспортного засобу, повної його маси, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями, фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності. Спірну постанову та інші документи, які б підтверджували факт та обґрунтованість скоєного правопорушення, на адресу ОСОБА_1 надіслано відповідачем не було.
Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 січня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 23.01.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення його позову.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача на те, що 29.11.2021р. ОСОБА_1 передав належний йому транспортний засіб в оренду ТОВ «АМП ТРЕЙД» та з цього моменту він не мав можливості фактично користуватися цим транспортним засобом. До ТОВ «АПМ ТРЕЙД» перейшло право користування та володіння автомобілем, а за ОСОБА_1 залишилося лише право розпорядження. Спірну постанову ОСОБА_1 не отримував, а тому саме у зв'язку з бездіяльністю Державної служби України з безпеки на транспорті не мав можливості скористатися своїм правом щодо повідомлення про належного користувача транспортного засобу у відповідності до вимог ст.14-1 КУпАП. При цьому, апелянт стверджує, що відомості про належного користувача були внесені до Реєстру у встановленому законом порядку.
Також, апелянт посилається на необґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо того, що ОСОБА_1 не був позбавлений права звернутися до товариства-перевізника з регресною вимогою як наслідок невиконання умов цивільно-правового договору. Апелянт стверджує, що такої можливості він не мав, оскільки він не знав про вчинене правопорушення його транспортним засобом, не був повідомлений про розгляд Державною службою України з безпеки на транспорті справи про адміністративне правопорушення, спірна постанова йому не вручалася, а одразу ж була направлена відповідачем на примусове її виконання до органу ДВС.
Державна служба України з безпеки на транспорті подала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає про необґрунтованість посилань ОСОБА_1 на те, що йому не надсилалася копія спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення. Оскаржувану постанову винесено 21.12.2021р. та наступного дня направлено на адресу ОСОБА_2 . Однак, поштове відправлення 29.12.2021р. повернулося відправнику без вручення його адресату через відсутність останнього за місцем проживання. Щодо суб'єкта правопорушення, то відповідач зазначає, що за відсутності відомостей про належного користувача транспортного засобу в ЄДРТЗ уповноваженій посадовій особі Державної служби України з безпеки на транспорті при розгляді справи про адміністративне правопорушення надаються відомості про особу, за якою зареєстрований транспортний засіб. Зміст оскаржуваної постанови серії ВМ №00004343 від 21.12.2021р. відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, а також містить усі дані, що визначені ст.283 КУпАП.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу MAN TGX 26.400, д.н.з. НОМЕР_1 , тип транспортного засобу - вантажний контейнеровоз-С.
21.12.2021р. старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком В.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00004343, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000,00 грн.
Згідно вказаної постанови 08.12.2021р. о 22 год. 52 хв. за адресою Н-14, км 232+365, Миколаївська область, було зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.400, д.н.з. НОМЕР_1 , за яким відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 50,4% (26,851 тон), навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу на 32,9% (9,328 тон) та на 11,8% (5,312 тон).
Не погоджуючись з правомірністю зазначеної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача на те, що станом на 08.12.2021р. користувачем належного йому транспортного засобу є ТОВ «АМП ТРЕЙД», зазначивши, що на час вчинення адміністративного правопорушення інформація в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів про належного користувача внесена не була. Крім того, за висновками суду, позивач мав можливість запропонувати директору або власнику ТОВ ««АМП ТРЕЙД» для належного оформлення обліку орендованого ТЗ в ЄДРТЗ отримати тимчасовий реєстраційний талон на період дії договору оренди автомобіля, або звернутися до відповідача із відповідними документами для звільнення його від адміністративної відповідальності, чого зроблено не було.
Також, суд першої інстанції відхилив доводи позивача про те, що відповідач не належним чином оформив докази виміру або зважування транспортного засобу де б зазначалися результати здійснення габаритно-вагові норми (довідку) та не попередив про відеозйомку. Суд зазначив, що відповідні документи мають складатися у разі фіксування правопорушення в неавтоматичному режимі, тоді як у даному випадку правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 виходячи з наступного.
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Таким чином, ПДР встановлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують хоча б один нормативно-ваговий параметр фактичної маси та/або навантаження на вісь. А відтак, перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
Частиною 2 статті 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком №1174.
Відповідно до п.7 Порядку №1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Пунктами 11-17 Порядку №1174 визначено, що автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Метадані повинні містити дані про:
засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);
місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 “Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку”, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);
фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;
відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, визначено Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021р. №512.
Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції №512 передбачено, що уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Згідно п.2 Розділу ІІ Інструкції №512 уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
Пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції №512 передбачено, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичому режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Таким чином, враховуючи, що сформована системою в автоматичному режимі постанова виноситься без складання протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції №512, а також враховуючи, що ні Порядком №1174, а ні Інструкцією №512 не передбачено перед винесенням постанови складення будь-яких інших матеріалів (актів, довідок зважування тощо), можливість перевірити правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП виникає у уповноваженої на те особи, в тому числі суду, на підставі дослідження інформації від автоматичних пунктів, яка передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Дослідивши наявну в матеріалах справи інформаційну картку габаритно-вагового контролю стосовно зафіксованої події адміністративного правопорушення, колегія суддів доходить висновку, що з неї являється за можливе встановити метадані, перелік яких визначено пунктом 15 Порядку №1174.
Порушення, за яке позивача спірною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10026, який пройшов повірку у встановленому законодавством порядку, що експертним висновком від 06.09.2021р., сертифікатами перевірки та сертифікатом відповідності.
Твердження позивача щодо недостовірності показів вимірювальної техніки судова колегія вважає безпідставним, оскільки сумніви щодо точності вимірювання є лише припущеннями та не можуть слугувати доказом у справі.
Процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, доступ до чого є абсолютно обмеженим, та вносити/ коригувати або змінювати зміст такої постанови - є неможливим.
Надаючи правову оцінку доводам апелянта про те, що спірна постанова по справі про адміністративне правопорушення не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції №512 колегія суддів виходить з наступного.
В постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії ВМ №00004343 від 21 грудня 2021 року наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Колегія суддів доходить висновку, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення. Вимоги до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені ст.283 КУпАП.
Що стосується інформації щодо смуги руху, напрямку руху, максимально дозволеного навантаження на вісь, марки, моделі, державного номерного знаку причепу, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількість коліс) на вісі, то колегія суддів вважає, що така інформація не є обов'язковою для встановлення складу правопорушення та зазначається уповноваженою особою за можливості встановлення такої інформації.
При цьому, як вже зазначалося колегією суддів, з наявної в матеріалах справи інформаційної картки габаритно-вагового контролю являється за можливе встановити метадані, перелік яких визначено пунктом 15 Порядку №1174.
Апелянтом не зазначено, яким чином відсутність тих чи інших відомостей в оскаржуваній постанові спростовує факт перевищення при перевезенні вантажу нормативних параметрів навантаження на осі, що встановлені п.22.5 Правил дорожнього руху.
Колегією суддів встановлено, що розрахунок % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами здійснено за формулою відповідно до ДСТУ ОІМL R 134-1:2010. Державною службою України з безпеки на транспорті наведено відповідний розрахунок згідно спірної постанови, за наслідками дослідження якого у колегії суддів не виникає сумнівів у його правильності.
Апелянт стверджує, що у спірних правовідносинах ОСОБА_1 не був перевізником, відповідно, він не є суб'єктом відповідальності за перевищення вагових параметрів транспортного засобу.
В підтвердження таких доводів позивач надає нотаріально засвідчену копію договору найму транспортних засобів від 05.11.2021р., за яким ОСОБА_1 (Наймодавець) надав у тимчасове користування (найм) за плату ТОВ «АМП-ТРЕЙД» (Наймачу) 26 транспортних засобів, в тому числі транспортний засіб MAN TGX 26.400, д.н.з. НОМЕР_1 .
Також, позивачем надано копію акту прийому-передачі транспортних засобів від 05.11.2021р.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань позивача виходячи з наступного.
За приписами ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Отже, під час розгляду справи посадова особа Укртрансбезпеки використовує, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу регулюється Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018р. №1197.
Так, згідно пунктів 3, 24 вказаного Порядку, підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача - працівника, визначеного керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою уповноваженого в установленому законодавством порядку представника юридичної особи або належного користувача.
Оскільки до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не вносились відомості про зміну користувача автомобіля, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи відповідача, що у такому випадку адміністративну відповідальність повинна нести фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Стаття 14-3 КУпАП містить два взаємовиключні суб'єкти відповідальності. Сам по собі факт передачі транспортного засобу в оренду, без внесення відомостей про це до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, не звільняє власника від відповідальності незалежно від того, з чиєї вини невнесення відповідних відомостей до Реєстру мало місце.
До того ж, колегія суддів враховує, що на виконання вимог ст.279-7 КУпАП, особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, не звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також не надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для звільнення від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті відповідальної особи, зазначеної у статті 14-3 цього КУпАП, у даному випадку власника транспортного засобу ОСОБА_1 .
Варто звернути увагу, що позивач, стверджуючи, що не був учасником дорожнього руху на момент вчинення адміністративного правопорушення та не є суб'єктом адміністративного правопорушення, одночасно надає оцінку діям відповідача щодо фіксації вказаного порушення та обставинам його вчинення.
Що ж до посилань апелянта на те, що саме у зв'язку з бездіяльністю Державної служби України з безпеки на транспорті щодо надіслання ОСОБА_1 спірної постанови останній не мав можливості скористатися своїм правом щодо повідомлення про належного користувача транспортного засобу у відповідності до вимог ст.14-1 КУпАП, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.279-5 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).
Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, або повнолітньому члену сім'ї такої особи. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову від її отримання.
У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиному державному демографічному реєстрі адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову серії ВМ №00004343 винесено 21.12.2021р. та наступного дня направлено на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ). Однак, поштове відправлення за трек-номером 0600215062322 повернулося 29.12.2021р. відправнику без вручення його адресату через відсутність останнього за місцем проживання.
Таким чином, на підставі ст.279-5 КУпАП, днем отримання ОСОБА_1 спірної постанови є 29.12.2021р.
За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Державною службою України з безпеки на транспорті, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, доведено рух транспортного засобу MAN TGX 26.400, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР України, за що спірною постановою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 січня 2023 року колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 січня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова