21 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/13121/22
Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
при секретарі - Жигайлової О.Е.,
представника відповідача - Алексєєнко Р.І.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,-
У вересні 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 18.08.2022 року №1370 в частині накладення на старшого сержанта поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №2 Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за п. 6 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію";
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 23.08.2022 року № 1415 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" старшого сержанта поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 2 Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 ;
- поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №2 Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з 25 серпня 2022 року;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також всі судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що звільнення зі служби в поліції є на його думку незаконним, накази відповідача протиправними, оскільки ані висновок службового розслідування, ані спірні накази про звільнення не містять детального опису алгоритму дій позивача, які утворюють склад дисциплінарного проступку, не містять мотивів необхідності застосування до позивача саме найсуворішого дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції з оглядом на відсутність чинних рішень про винуватість позивача в скоєнні адміністративних правопорушень. Відповідач при винесенні оскаржених наказів, без додержання принципу пропорційності, застосував до позивача найсуворіший вид дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, при цьому не довів та не обґрунтував чому саме такий вид стягнення було застосовано, чим порушив права позивача на проходження публічної служби.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що стороною позивача під час підготовчого судового засідання була подана заява щодо зупинення провадження у даній справі у в'язку з тим, що позивачем до Котовського міськрайонного суду Одеської області поданий адміністративний позов на предмет визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративних стягнень, які, в тому числі, стали підставою для звільнення позивача, дані постанови не набули чинності, а судове рішення по справі не ухвалене (справа № 505/2301/22). Крім того, справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно позивача Котовським міськрайонним судом Одеської області не розглянута ( справа №506/414/22), що виключає статус позивача як адмінправопорушника, а також апріорі виключає висновок про те, що позивач, по- перше, взагалі керував транспортним засобом, а по- друге, керував в стані сп'яніння, - ці важливі обставини Котовським міськрайонним судом Одеської області не встановлені, а тому від рішень по цим справам повністю залежить зміст рішення по даній справі.
Апелянт вказує, що саме керування транспортним засобом в стані сп'яніння є предметом розгляду справи за ст. 130 КУпАП, а тому відповідно до ст. 62 Конституції України тільки постановою по цій справі могли бути встановлені факт та вина ОСОБА_1 , а не матеріалами службового розслідування. В судовому засіданні сторона позивача наполягала на тому, що неодноразово, під час відеофіксування з боку поліцейського (поліцейських) події, ОСОБА_1 заявляв про те, що транспортним засобом керував ОСОБА_2 , а він - ОСОБА_1 був в автомобілі в якості пасажира.
Однак, оскільки надані відповідачем відеоролики не є безперервною відеофіксацією події (в порушення затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису), то відеозапис заяв ОСОБА_1 про те, що автомобілем керував не він, а ОСОБА_2 , до суду відповідачем не надано.
Апелянт вказує, що при оцінці показів допитаних в судовому засіданні свідків з обох сторін, надавши перевагу показам свідків відповідача та відхиливши покази свідків позивача, суд не зазначив жодних серйозних та ґрунтовних підстав такої дивної оцінки, що є порушенням вимог ст. 90 КАС України. Сторона позивача наголошувала на тому, що між поліцейським Бойченком Д. та ОСОБА_1 до 28.07.2022 року склалися неприязні стосунки, що і стало причиною сварки між ними 28.07.2022 року.
Однак, і цей факт сварки належним чином не доведений, оскільки, ( як зазначено в судовому рішенні), в рапорті ОСОБА_3 зазначає, що відеофіксація сварки не проводилася по причині знеструмлення службового реєстратора. Тобто, на думку апелянта, всі обвинувачення ОСОБА_1 ґрунтуються на поясненнях осіб, які разом несуть службу на блокпосту і між якими склалися дружні стосунки, але ця обставина залишилася непоміченою судом. Судом також протиправно відмовлено стороні позивача в допиті свідків, показання яких довели би обґрунтованість позову.
Крім того, на думку апелянта, суд неправомірно посилається як на докази на протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на постанови про накладення адміністративних стягнень, які не набрали чинності, оскільки подані адміністративні позови на предмет їх скасування, а рішення по справі за ч. 1 ст 130 КУпАП не ухвалене.
Під час розгляду даної справи відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних наказів та не спростовані доводи адміністративного позову.
Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4 не був 28.07.2022 року водієм, а тому не був зобов'язаний відповідно до Правил дорожнього руху, зокрема п. 2.5, проходити медичний огляд на стан будь-якого сп'яніння.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що посилання представника Позивача на статтю 62 Конституції України в даному випадку є недоцільним, оскільки предметом спору даної справи є оскарження наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, а не за вчинення адміністративного, кримінального чи іншого правопорушення. ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення низки дисциплінарних проступків, а не за вчинення адміністративного правопорушення, внаслідок чого ухвалення рішень Котовським міськрайонним судом Одеської області по вказаним вище справам (або скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, або ж залишення в силі цих постанов) не вплинуло б на висновки службового розслідування, проведеного відносно позивача. Тобто, в даному випадку розмежовується адміністративна відповідальність, яка вирішується в порядку адміністративного судочинства та розглядається судом та дисциплінарна відповідальність, до якої притягується особа у разі вчинення дисциплінарних проступків, скоєння яких знаходять своє підтвердження за результатами проведення службового розслідування. В обґрунтуванням своєї правової позиції відповідач посилається на правові висновки, які викладені у постановах Верховного Суду від 02.06.2021 р. у справі № 815/2705/16, від 19.06.2019 р. у справі № 825/1223/17 та інш. Відповідач вказує, що дисциплінарною комісією в рамках проведеного службового розслідування було взято до уваги позицію Верховного суду, вивчено та проаналізовано практику судів по даній категорії справ, внаслідок чого, зокрема, було проведено повне та всебічне службове розслідування та винесено законний та обґрунтований наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби.
Відповідач вказує про невідповідність тверджень представника позивача з'ясованим у судовому засіданні обставинам, а саме те, що оригінал відеозапису не «не існує», а знаходиться безпосередньо в Подільському районному управлінні поліції ГУНП в Одеській області та були наданні на запит дисциплінарної комісії в рамках проведення службового розслідування. Доводи представника позивача про порушення судом першої інстанції процесуальних норм в частині залучення наданих Головним управлінням відеозаписів в якості доказів є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ГУНП в Одеській області було надано до суду завірені належним чином матеріали службового розслідування № 137 за фактом можливого порушення службової дисципліни 28.07.2022 року поліцейським СРПП ВПД № 2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області старшим сержантом поліції Петруньком А.В., які були прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою та відеозаписи, надані до суду є складовою матеріалів службового розслідування, внаслідок чого посилання на те, що відеозапис не був засвідчений електронним підписом представника відповідача є недоцільним та безпідставним.
Під час надання показань під присягою суду, поліцейським відділення поліції № 1 взводу № 2 роти № З БКС ГУНП в Одеській області капралом поліції ОСОБА_5 та ІПК 1 категорії - перекладачем магістер-сержантом ДПСУ Іванченко Тетяною Віталіївною було повністю підтримано пояснення, які були надані в рамках проведення службового розслідування та детально описано обставини, які відбувалися 28.07.2022 року за участю ОСОБА_1 .
Відповідач зазначає, що обрання виду дисциплінарного стягнення відноситься до дискреційних повноважень керівника поліції, в даному випадку начальника ГУНП в Одеській області, який на власний розсуд обирає вид дисциплінарного стягнення, враховуючі усі обставини, які мають та мали місце при вчиненні особою дисциплінарного проступку. З огляду на зазначене, відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 14.08.2006 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах МВС, з 07.11.2015 року проходив службу в органах Національної поліції України, та з 24.02.2021 року в займаній посаді.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2022 начальником УГІ ГУНП в Одеській області полковником поліції ОСОБА_6 подано керівництву ГУНП доповідну записку (вих. УГІ ГУНП № 55/1229) за фактом можливого порушення службової дисципліни, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків окремими поліцейськими відділу поліцейської діяльності №2 Подільського №2 ГУНП в Одеській області, що призвело до керування поліцейським СРПП зазначеного ВПД старшим сержантом поліції ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Так в доповідній записці зазначено, що 28 липня 2022 року об 11.06 на блок-посту ПД № 003 по вул. Соборній в м. Подільську Одеської області поліцейським відділення поліції № 1 взводу № 2 роти № 3 БКС ГУНП в Одеській області капралом поліції Д. Бойченком, було зупинено автомобіль «ВАЗ-2108», номерні знаки НОМЕР_1 , під керуванням поліцейського СРПП ВПД № 2 (Окни) Подільського РУП ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував поза службою, без табельної вогнепальної зброї, в цивільному одязі. Разом з цим ОСОБА_1 перевозив у автомобілі свою дружину - ОСОБА_7 , двох малолітніх дітей віком 3 та 6 років, однак автомобіль дитячими утримуючими системами був не облаштований. В ході спілкування зі старшим сержантом поліції ОСОБА_8 у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та відсутність посвідчення водія, після чого останній пересів на переднє пасажирське сидіння, а за кермо посадив свою дружину. Про вказану подію капрал поліції Д. Бойченко проінформовав керівництво Подільського РУП ГУНП в області, після чого на місце події було скеровано наряд ГРПП для складання адміністративних матеріалів. У зв'язку з цим працівниками ГРПП Подільського РУП ОСОБА_9 запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest» на місці зупинки, на що він категорично відмовився. У свою чергу ОСОБА_10 виявив бажання з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, пройти огляд у КНП «Подільська міська лікарня ПМР ПРОО». Проте ОСОБА_10 перебуваючи у приміщенні зазначеного медичного закладу категорично відмовився у присутності свідків проходити вказаний огляд. Тієї ж доби на старшого сержанта поліції А. Петрунька складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 172203 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 667735 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та серії БАБ № 667735 за ч. 10 ст. 121 КУпАП.
У зв'язку з викладеним запропоновано відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 та 1356/32808 відповідно, призначити службове розслідування, проведення якого доручити дисциплінарній комісії, утвореної з працівників УГІ та УПД ГУНП в Одеській області.
З метою перевірки зазначених відомостей наказом ГУНП в Одеській області від 01 серпня 2022 року № 1229 призначено службове розслідування.
Позивачем 02.08.2022 року в межах службового розслідування надані письмові пояснення.
За результатом проведення службового розслідування відповідачем складено висновок від 13.08.2022 року, відповідно до якого дисциплінарна комісія вважала за необхідне за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 6 частини 1 статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 5, 6, 8, 11, 13 частини 3 статті 1, частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, пункту 7 розділу IV «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України», затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, абзацу 3 частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.3, 2.5 та 21.11 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, абзаців 1, 8, 12 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 01.02.2021 № 177, до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 2 Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №1370 від 18.08.2022 року, згідно з висновком службового розслідування, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1 частини 1 статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6, 8, 11, 13 частини 3 статті 1, частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, абзацу 3 частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.3, 2.5 та 21.11 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, абзаців 1, 8, 12 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021 № 177, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 2 Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, звільнити зі служби в поліції.
З наказом №1370 від 18.08.2022 року позивач ознайомлений 18.08.2022 року про що свідчить його особистий підпис.
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області «По особовому складу» від 23.08.2022 року №1415о/с відповідно до п.6 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» з 25.08.2022 року звільнено зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0041356), поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Позивач, не погоджуючись з наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №1370 від 18.08.2022 року, в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення та наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області «По особовому складу» від 23.08.2022 року №1415о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи встановлені судом обставини, наслідки проступків позивача, як підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважав правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Суд наголошував, що вказані дисциплінарні проступки позивача виявилися у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських. При цьому, будь-яких порушень з богу Департаменту патрульної поліції під час проведення службового розслідування та прийнятті спірних наказів, під час розгляду справи судом не виявлено. Доводи позивача, якими він обґрунтує свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються наведеними в матеріалах справи доказами.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
За частиною другою статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 2 Закону №580-VIII передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Основні обов'язки поліцейського закріплені у статтею 18 Закону №580-VIII, згідно яких поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно із ч.ч. 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Разом з цим, відповідно до частини першої статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 статті 70 Закону №580-VIII поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов'язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Частина 3 вказаної статті Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського, у тому числі: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
За правилами статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України від 15 березня 2018 року №2337-VIII за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із статтею 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно із ч.ч. 13, 14, 15 статті 15 Дисциплінарного статуту уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, у тому числі: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
За правилами статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", Закону України «Про державну таємницю» та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
За правилами статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно із ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Частиною першою статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейський зобов'язаний, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, підставою для проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 стало подання 28.07.2022 начальником УГІ ГУНП в Одеській області полковником поліції ОСОБА_6 керівництву ГУНП доповідну записку (вих. УГІ ГУНП № 55/1229) за фактом можливого порушення службової дисципліни, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків окремими поліцейськими відділу поліцейської діяльності №2 Подільського №2 ГУНП в Одеській області, що призвело до керування поліцейським СРПП зазначеного ВПД старшим сержантом поліції ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
За результатом проведеного службового розслідування відповідачем складено висновок від 13.08.2022 року, відповідно до якого дисциплінарна комісія вважала за необхідне за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 6 частини 1 статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 5, 6, 8, 11, 13 частини 3 статті 1, частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, пункту 7 розділу IV «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України», затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, абзацу 3 частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.3, 2.5 та 21.11 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, абзаців 1, 8, 12 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 01.02.2021 № 177, до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 2 Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, під час проведення службового розслідування 02.08.2022 року позивачем надавались письмові пояснення.
Так, позивачем в поясненнях зазначено, що 28.07.2022 до його домоволодіння прийшов знайомий громадянин ОСОБА_2 та попросив поїхати терміново до м. Подільськ у справах. Після цього старший сержант поліції ОСОБА_1 повідомив, що погано себе почуває та не зможе їхати за кермом, при цьому ОСОБА_2 запропонував взяти власне посвідчення водія, щоб той також завіз їх разом із дружиною ОСОБА_7 до міста для придбання бойлера. Після цього всі разом вирушили до м. Подільськ, водночас за кермо автомобіля «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , сів ОСОБА_2 . Під'їжджаючи до м. Подільськ, на блок-посту автомобіль було зупинено капралом поліції ОСОБА_5 для перевірки документів. Після цього старший сержант поліції ОСОБА_1 вийшов із автомобіля, так як капрал поліції ОСОБА_5 забрав паспорти його та дружини, повідомивши що викликав на місце наряд ГРПП. Надалі ОСОБА_2 запитав капрала поліції про те чи є якісь питання до нього, на що поліцейський відповів «ні». Зупинивши автомобіль, який рухався у попутному напрямку, ОСОБА_2 направився до м. Подільськ. Після прибуття на місце наряду ГРПП, капрал поліції ОСОБА_5 повідомив поліцейським, що нібито транспортним засобом керував старший сержант поліції ОСОБА_1 , хоча останній цей факт заперечував. Старший сержант поліції ОСОБА_1 зазначив, що з капралом поліції ОСОБА_5 неодноразово виникали суперечки, так як останній часто проїжджав на великій швидкості блок-пост, де ніс службу ОСОБА_1 , на що ним капралу поліції робилися зауваження.
В подальшому працівниками ГРПП було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичне обслідування на місці та в медичному закладі, однак останній відмовився. Після цього на блок-посту стосовно ОСОБА_1 було складено протокол за ст. 130 КУпАП, в якому він письмово зазначив, що не згодний з відповідним адміністративним матеріалом. Разом з тим, ОСОБА_1 у своєму поясненні надав згоду пройти поліграфічне дослідження для перевірки наданих ним відомостей.
Між тим, відповідно до висновку службового розслідування за фактом виявлення порушення 28.07.2022 року службової дисципліни дисциплінарною комісією встановлено, що 28 липня 2022 року об 11.06 в м. Одесі на блок-посту ПД № 003 (Бочманівський) по вул. Соборній в м. Подільську Одеської області поліцейським відділення поліції №1 взводу №2 роти №3 БКС ГУНП в Одеській області капралом поліції Бойченком Д.С., було зупинено автомобіль «ВАЗ-2108», номерні знаки НОМЕР_1 , під керуванням поліцейського СРПП ВПД № 2 (Окни) Подільського РУП ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (керував транспортним засобом на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_2 ). Разом з цим ОСОБА_1 перевозив у автомобілі свою дружину - ОСОБА_7 , двох малолітніх дітей віком 3 та 6 років, однак автомобіль дитячими утримуючими системами був не облаштований.
Водночас під час спілкування капрала поліції ОСОБА_5 із старшим сержантом поліції ОСОБА_1 виявлено у нього явні ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Зважаючи на це, капрал поліції Д. Бойченко проінформував про виявлений факт керівництво Подільського РУП ГУНП в Одеській області. Після цього на місце події було направлено наряд групи реагування патрульної поліції Подільського РУП ГУНП в Одеській області для складання адміністративних матеріалів.
Після прибуття на місце події працівниками ГРПП старшому сержанту поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest» на місці зупинки або, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у комунальному некомерційному підприємстві «Подільська міська лікарня», проте він категорично відмовився у присутності свідків. Разом з тим, на вимоги працівників ГРПП Подільського РУП ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_1 не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії.
Тієї ж доби працівниками ГРПП стосовно старшого сержанта поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 172203 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову серії БАБ № 667735 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та постанову серії БАБ № 667736 за ч. 10 ст. 121 КУпАП.
Цього ж дня, капрал поліції Бойченко Д.С. доповів рапортом начальнику Подільського РУП ГУНП в Одеській області полковнику поліції В. Мельниченку про вищевказану подію та зазначив, що транспортний засіб «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був зупинений при свідках: працівниках Державної прикордонної служби України, зокрема ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; військовослужбовцях, зокрема ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Після зупинки автомобіля, із пасажирського сидіння на місце водія пересіла жінка, яка разом з ОСОБА_1 їхала в салоні вказаного транспортного засобу. Після цього останній намагався запустити двигун автомобіль поштовхами назад. Для припинення таких дій капрал поліції ОСОБА_16 разом із військовослужбовцями заблокували транспортний засіб. Надалі капралом поліції ОСОБА_5 у телефонному режимі на місце події викликано наряд ГРПП Подільського РУП ГУНП.
Того ж дня, від працівників наряду ГРПП Подільського РУП ГУНП «Колос-451», а саме капрала поліції ОСОБА_17 та капітана поліції ОСОБА_18 начальнику вказаного підрозділу поліції полковнику поліції В. Мельниченку подано рапорти про те, що 28.07.2022 під час несення служби від оперативного чергового Подільського РУП ГУНП по телефону надійшла інформація щодо виявлення на блок-посту (с. Бочманівка) поліцейського ВПД № 2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , який керував автомобілем «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння.
Прибувши на місце події старшому сержанту поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest» на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров'я КНП «Подільська міська лікарня», на що останній відмовився у присутності свідків. Також під час з'ясування всіх обставин, було встановлено, що у ОСОБА_1 відсутнє при собі посвідчення водія та в салоні свого автомобіля він перевозив малолітніх дітей без засобів пасивної безпеки. Стосовно старшого сержанта поліції ОСОБА_1 складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 126, ч. 10 ст. 121 КУпАП, однак від підпису у постановах останній відмовився.
Дисциплінарною комісією досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 172203, згідно з яким 28.07.2022 об 11.06 на вул. Соборній м. Подільська Одеської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2108», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, не чітка мова. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest» та у закладі охорони здоров'я в Подільській міській лікарні водій відмовився у присутності двох свідків ( ОСОБА_13 та ОСОБА_15 ), чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.07.2022 № 226, наданого КНП «Подільська міська лікарня», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від обстеження достатнього для винесення обґрунтованого висновку відмовився.
Окрім того, працівниками Подільського РУП ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_19 , майором поліції Запорожець І.О., капітаном поліції ОСОБА_18 , капралом поліції Рубанським М.Ю. було складено Акт про відмову від добровільного проходження медичного обслідування (огляду) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 28.07.2022 № 66/8609 старшим сержантом поліції Петруньком А.В., про що останній засвідчив власним підписом.
Також дисциплінарною комісією досліджено постанову про адміністративне правопорушення серії БАБ № 667735, згідно з якою 28.07.2022 об 11.06 на вул. Соборна м. Подільська Одеської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2108», номерний знак НОМЕР_1 , який не мав при собі і не пред'явив для перевірки посвідчення водія, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП, та яку згідно ст. 38 КУпАП приєднано до постанови серії БАБ № 667736.
Крім того, досліджено постанову про адміністративне правопорушення серії БАБ № 667736, згідно з якої 28.07.2022 об 11.06 на вул. Соборна м. Подільська Одеської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2108», номерний знак НОМЕР_1 , порушив правила перевезення дітей зріст яких менше 145 см та не досягли 12 річного віку, автомобіль не обладнаний спеціальними засобами що дають змогу пристебнути дитину, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 10 статті 121 КУпАП, та якою було накладено штраф на суму 510 грн.
В матеріалах справи наявний рапорт ОСОБА_3 відповідно до якого останній доповів, що під час несення служби 28.07.2022 року на БП (Бочманівський) за напрямком Красні Окни - Подільськ, ним був зупинений транспортний засіб ВАЗ 2108 з державним номером НОМЕР_1 . Під час перевірки документів у особи, а саме: ОСОБА_1 , як виявилось діючий працівник поліції. ОСОБА_20 було виявлено у водія ознаки алкоголю з ротової порожнини. Відеореєстрації зафіксовано не було, за відсутності заряду батареї на даному приладі. Транспортний засіб був зупинений при свідках: працівників ДПСУ, а саме: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Також свідками стали бійці ЗСУ, а саме: ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 .
У рапорті також зазначено, що водій, а саме: ОСОБА_1 вів себе провокаційно та не етично. В період здійснення ОСОБА_20 доповіді до чергової частини, водій посадив жінку яка їхала разом з ним за кермо та поштовхами назад хотів здійснити запуск автомобіля. Для припинення таких дій капрал поліції ОСОБА_16 задіяв військових для блокування даного транспорту.
Потім ОСОБА_20 був викликаний наряд ГРПП для подальшого з'ясування обставин.
В наданих під час службового розслідування поясненнях від 02.08.2022 року, ОСОБА_5 підтвердив усі обставини, що викладені в рапорті, а також зазначив додатково, що ОСОБА_21 з'явився на блокпосту вже після складання адміністративних матеріалів.
Відповідно до рапортів поліцейських СРПП Подільського РУП ГУНП в Одеській області М. Рубанського та Г. Бутко, 28.07.2022 року, знаходячись у складі СРПП Подільського РУП від інспектора чергового Подільського РУП надійшла інформація про те, що на блокпосту Бочманівка виявлено поліцейського ВПД №2 Подільського РУП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував автомобілем ВАЗ 2108 д/з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. По прибутті на місце події поліцейському ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу драгер на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров'я на що ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків. Також в ході проведення перевірки було встановлено, що у ОСОБА_1 було відсутнє при собі посвідчення водія та останній перевозив в салоні автомобіля малолітніх дітей без відповідних засобів пасивної безпеки. Відносно гр. ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали за частиною 1 ст. 130, ч. 1, ст. 121, ч. 10 ст. 121 КУпАП, однак від підпису в протоколах він відмовився. Під час складання адміністративних матеріалів було опитано свідків правопорушення гр. ОСОБА_13 та ОСОБА_15 .
Під час службового розслідування поліцейський СРПП Подільського РУП ГУНП в Одеській області М. Рубанський 02.08.2022 року надав пояснення, яким підтвердив інформацію, викладену в рапорті. Крім того, ним зазначено, що гр. ОСОБА_1 підійшов до них і заявив, що за кермом їхала його дружина. Однак свідки заперечували його слова та підтвердили, що гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом. ОСОБА_22 пояснив, що вони з ОСОБА_1 проїхали до Подільської МЛ, та після його відмови пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння повернулись на блокпост та складено протоколи про адміністративне правопорушення. Машину було передано гр. ОСОБА_2 .
Додатково зазначено, що у зв'язку з тим, що гр. ОСОБА_1 заявив про те, що транспортним засобом керувала його дружина, останній було запропоновано пред'явити посвідчення водія на що вона відповіла, що в неї взагалі немає посвідчення водія і вона його ніколи не отримувала. В наданих 02.08.2022 року поясненнях поліцейським СРПП Подільського РУП ГУНП в Одеській області Г. Бутко викладено аналогічні твердження стосовно подій, які відбулись 28.07.2022 року на блокпосту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та, крім іншого, зазначено про те, що у ОСОБА_1 при собі не було посвідчення водія, а також те, що автомобіль не облаштовано засобами захисту пасивної безпеки для дітей.
Судом першої інстанції допитувались свідки, ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 які пояснили, що 28.07.2022 року вони знаходились на блок-посту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і близько 12:00 їхала дев'ятка темного кольору за кермом якого був чоловік (в подальшому як стало відомо ОСОБА_1 ). Його зупинили співробітники поліції. Водій поводився не адекватно, сперечався із співробітниками поліції, погрожував, пройти алкотестер водій відмовився. Після того як водій переставив свій т/з на узбіччя на місце водія з пасажирського сидіння за кермо пересіла жінка.
В свою чергу, відповідно до пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , саме ОСОБА_2 перебував за кермом, коли в'їхав на блокпост, на чому і наполягає представник позивача.
Свідки ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , які несли службу на блокпосту на перехресті автодоріг Полтава-Кишинів та Ставрово-Захарівка 28.07.2022 року, в поясненнях зазначили, що за кермом був невідомий чоловік, а ОСОБА_1 сидів на задньому сидінні.
З пояснень ОСОБА_26 вбачається, що біля 10 години 50 хвилин 28.07.2022 року він знаходився на узбіччі перед селом Ставрово, оскільки робив колесо автомобіля. Біля нього зупинилася машина ВАЗ 2108 під керуванням невідомої йому особи, з якої з заднього лівого сидіння вийшов його знайомий ОСОБА_1 , який дав йому домкрат, після чого вони поїхали в напрямку м. Подільськ.
Таким чином, судами встановлено, що надані покази свідків сторони позивача та сторони відповідача є протилежними.
Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо критичної оцінки показів ОСОБА_2 , оскільки вони є друзями. Крім того, як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 покази надавали стисло не розкриваючи подій, які відбувались 28.07.2022 року та їхні покази містять розбіжності.
Щодо пояснень свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 колегія суддів вважає що суд першої інстанції правомірно не прийняв ії до уваги, оскільки ці свідки несли службу на іншому блокпосту та не володіли інформацією, стосовно осіб, які перебували в автомобілі позивача при в'їзді на блокпост « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також щодо подій які відбувались в подальшому.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач так і не зміг надати пояснень, чому на блок- посту, коли його зупинили він сказав що за кермом була його дружина а не ОСОБА_2 , чому саме вона пересіла з пасажирського сидіння за кермо він також не зміг пояснити.
Крім цього, колегією суддів здійснено перегляд відеофайлів, зроблених працівниками ГРПП Подільського РУП ГУНП в Одеській області.
З відеофайлу 0000000_00000020220728113712_0009B вбачається перебування ОСОБА_1 на блокпосту в оточені поліцейських та військовослужбовців. Під час спілкування, працівник патрульної поліції запропонував ОСОБА_1 (час відеозапису 11:37:20 - 11:37:33) пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній відмовився у присутності свідків. Одночасно з цим (час відеозапису 11:38:00 - 11:38:10), свідки події підтверджують, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Таким чином, на підставі проведеного аналізу наявних відеофайлів встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 намагався ввести в оману працівників поліції в частині факту керування транспортним засобом. Разом з тим, протягом відеофіксації події ОСОБА_2 жодного разу не вказав поліцейським про те, що нібито він керував транспортним засобом. Крім того, ОСОБА_1 також з цього приводу нічого не повідомляв.
При досліджені відеозаписів з портативних камер поліцейських, встановлено, що зазначене у рапорті члена дисциплінарної комісії інспектора ВСР УГІ ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта ОСОБА_27 від 05.08.2022 року відповідає дійсності.
При цьому, в лікарні позивач зазначив, що сидів збоку на пасажирському сидінні, що лише підтверджує той факт, що позивач намагається уникнути відповідальності повідомляючи деталі подій, які різняться.
Стосовно доводів представника апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, дві постанови про накладення адміністративних стягнень від 28.07.2022 року відносно позивача, які були складені поліцейським Рубанським, - є недопустимими доказами, оскільки всі ці документи складені Рубанським о 12 годині 40 хвилин 28.07.2022 року, - ця обставина доводить сфальсифіковану сутність цих документів, що робить їх згідно з ст. ст. 74, 75 КАС України недостовірними та недопустимими доказами, суд зазначає, що навіть якщо в обох протоколах зазначений час початку його складання 12:40, за наявності беззаперечних доказів того, що складені зазначені протоколи в присутності позивача, доведені до відома, позивач ознайомлений з їх змістом, та враховуючи те, що подія відбувалась з 11 години ранку до 14 години 28.07.2022 року (закінчення оголошення та ознайомлення позивач з адміністративними матеріалами), вказані доводи є необґрунтованими.
Також представник апелянта зазначає, що під час огляду наданих відповідачем копій відео файлів в судовому засіданні було встановлено, що останнє відео в лікарні закінчується о 12 годині 30 хвилин; наступне відео, - де Рубанський читає протокол про адміністративне правопорушення, починається о 13 годині 01 хвилині, тобто через 31 хвилину.
Однак, відстань від лікарні,як доблокпосту, так і до приміщення Подільського РУП, - не менше 5 км,- дотогож потрібно було заповнити бланк протоколу, роз'яснити Петруньку процесуальні права, запросити свідків та відібрати від них пояснення, розглянути 2 адміністративні справи та прийняти по ним рішення, виконати всі перелічені діїза 31 хвилину неможливо, що також доводить недостовірність та недопустимість вказаних протоколу та постанов.
Однак, слід зауважити, що позивачу о 13 годині зачитано протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 №172203.
Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №667735 та серія БАБ №667736 доведено до позивача в приміщенні РУП в період часу з 13:58 до 14:05.
Таким чином, доводи представника апелянта ґрунтуються на припущеннях та намаганні спотворити обставини події та факти, що встановлені судом.
Колегія суддів зауважує, що самим позивачем, який, на час складання адміністративних матеріалів, був діючим поліцейським жодних зауважень щодо порядку складання адміністративних матеріалів не висловлено, окрім того, що він з ними не згодний та буде їх оскаржувати в судовому порядку. Також апелянт не скористався своїм правом надати пояснення на місці та відтворити обставини події.
Однак, судами встановлено нещиру поведінку ОСОБА_1 , який змінював свої пояснення, спочатку говорив що за кермом була його дружина а згодом надав пояснення, що за кермом був ОСОБА_2 .
Крім цього, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що жодних підстав для сумніву в автентичності інформації наявній на CD-диску у суду немає, а відсутність на CD-диску електронного-цифрового підпису не спростовує достовірності відомостей, які на ньому містяться.
Разом з тим, на спростування інформації, яка міститься на відео з портативних камер поліцейських представником позивача не надано жодних доказів.
Таким чином, колегія суддів зазаначає, що зважаючи на наявні матеріали службового розслідування, файли відеозаписів та пояснення учасників події, що мала місце 28.07.2022 за участю старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , у діях останнього встановлено порушення службової дисципліни, що виявилося в порушенні вимоги пунктів 1, 6 частини 1 статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 5, 6, 8, 11, 13 частини 3 статті 1, частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 7 розділу IV «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України», затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, абзацу 3 частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.3, 2.5 та 21.11 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, абзаців 1, 8, 12 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 01.02.2021 № 177, що виразилось в особистій недисциплінованості, недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, недотриманні законів, правил і норм у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в частині заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та без посвідчення водія, порушенні правил перевезення дітей, не виконанні розпоряджень поліцейських, які давалися в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством щодо проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, за наявності визначеного законом обов'язку його пройти у ситуації, що склалася, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського, не інформуванні безпосереднього керівника про обставини події, невжитті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, вчиненні дій, що перешкоджали іншим поліцейським виконувати їх обов'язки, а також які підривали авторитет Національної поліції України, не сприянні проведенню службового розслідування, спробі ввести в оману працівників поліції щодо факту керування транспортним засобом, а також спробі ввести в оману членів дисциплінарної комісії щодо факту вживання алкогольних напоїв, прояві нещирості під час надання пояснень, які суперечать встановленим службовим розслідуванням обставинам, не сприянні керівникові в дотриманні службової дисципліни, не інформуванні безпосереднього керівника про обставини події 28.07.2022, у самоусуненні від належного виконання своїх службових обов'язків, зокрема в частині не виконання зобов'язань: не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання поліцейського; дотримуватись службової дисципліни, внутрішнього розпорядку діяльності поліцейського, ужиття заходів щодо недопущення надзвичайних подій.
Колегія суддів зазначає, що поведінка працівника Національної поліції України завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам стража правопорядку. В свою чергу ситуація навколо поліцейських, контроль за діяльністю яких був покладений на позивача, набула широкого розголосу та суспільного резонансу. Вчинені дії є такими, що дискредитують звання поліцейського й негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Належних, допустимих та достатніх доказів на спростування встановлених порушень, апелянтом ані під час проведення службового розслідування, ані під час розгляду справи, не надано.
Таким чином, враховуючи встановлені судами обставини, наслідки проступку позивача, який, як правильно зазначив відповідач, фактично підриває довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Суд наголошує, що вказані дисциплінарні проступки позивача виявилися у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
При цьому, будь-яких порушень з богу Департаменту патрульної поліції під час проведення службового розслідування та прийнятті спірних наказів, під час розгляду справи судом не виявлено.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З огляду на встановлені висновком службового розслідування обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що знайшли своє підтвердження під час судового розгляду цієї справи колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 правомірно звільнено зі служби в поліції, у зв'язку із підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку, тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та поновлення позивача на службі в органах Національної поліції.
Доводи апелянта про відсутність достатніх та належних доказів порушення позивачем службової дисципліни є безпідставними, оскільки як зазначалось, це підтверджуються висновком службового розслідування, який, в свою чергу, складений на підставі обставин, що підтверджуються матеріалами справ про адміністративні правопорушення, показами свідків, та відео з нагрудних камер поліцейських.
Доводи апелянта про те, що прийняті відносно нього постанови про притягнення до адмінстративної відповідальності не набрали законної сили, що виключає статус позивача як адмінправопорушника, а також виключає висновок про те, що позивач, взагалі керував транспортним засобом, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки відсутність рішення компетентного органу про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в діях тієї ж особи дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції.
Враховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини та факти, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем були дотримані вимоги щодо проведення службового розслідування та не допущені порушення щодо порядку його проведення.
За таких обставин, відмова від проходження в установленому порядку медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння за наявності у нього визначеного законом обов'язку його пройти у ситуації, що склалася, призвело до вчинення позивачем дій, що підривають авторитет Національної поліції України; порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського.
Окремо варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 420/3630/20.
За таких обставин, необхідно погодитись з висновками суду першої інстанції, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Отже, враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції цілком правомірно відмовив у задоволенні адміністративного позову, а рішення суду першої інстанції по своїй суті є правильним.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р., заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 03.07.2023 року.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик