П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/12166/23
Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. Дата і місце ухвалення: 30.05.2023р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
при секретарі - Бучко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року по справі за заявою Головного управління ДПС в Одеській області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-
26 травня 2023 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із заявою, в порядку п.2 ч.1 ст.238 КАС України, про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА», застосованого рішенням Головного управління ДПС в Одеській області від 26.05.2023р.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що на підставі наказу від 24.05.2023р. №3751-п та направлень на перевірку від 24.05.2023р. посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області 25.05.2023р. о 15 год. 02 хв. було здійснено вихід за адресою здійснення господарської діяльності СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» з метою проведення фактичної перевірки. Однак, головним бухгалтером товариства Коєвою О.І. відмовлено посадовим особам контролюючого органу у допуску до проведення фактичної перевірки, про що було складено акт відмови від допуску до перевірки від 25.05.2023р. У зв'язку з цим, 26.05.2023р. заступником начальника Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА», обґрунтованість якого, у відповідності до п.94.10 ст.94 ПК України, має бути перевірена судом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року в задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 30.05.2023р. з ухваленням у справі нового судового рішення - про задоволення заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА».
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спірного питання суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що підставою для прийняття наказу від 24.05.2023р. №3751-п слугувала наявність податкової інформації, отриманої в рамках проведеного аналізу господарської діяльності суб'єктів господарювання, які здійснювали закупівлю пального, при цьому отримали ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки за ідентичними адресами з іншими платниками податків. Судом не надано належної правової оцінки доводам заявника, що підставою для прийняття наказу від 24.05.2023р. №3751-п слугувало здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального в місцях зберігання з метою дотримання умов ліцензування, недопущення порушень у сфері обігу пального в місцях його зберігання. Головним управлінням ДПС в Одеській області враховано отримання СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» 419758 тон пального дизельного, в той час як згідно відомостей про об'єкти оподаткування за підприємством не значиться жодного транспортного засобу.
Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції проігноровано практику Верховного Суду, сформовану у його постановах за аналогічних обставин, щодо того, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Наказом від 24.05.2023р. №3751-п Головне управління ДПС в Оденській області призначило фактичну перевірку СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» на підставі визначених п.п.19-1.1.4, п.п.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України функцій та у відповідності до вимог п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 цього Кодексу.
Посилається апелянт і на те, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції помилково наголосив на порушенні посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області порядку вручення направлень на проведення перевірки. Судом не враховано, що повний не допуск до проведення перевірки виключає можливість підписання направлень на перевірку або складання акту про відмову від підпису у направленнях на перевірку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог заяви і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» зареєстроване в якості юридичної особи 07.02.2002р. за адресою: 67652, Одеська обл., Одеський р-н., с. Мирне, вул. Крайня, буд. 1-а. Основним видом діяльності товариства по КВЕД є 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.
24.05.2023р. Головне управління ДПС в Одеській області видало наказ №3751-п «Про проведення фактичної перевірки СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» (код ЄДРПОУ 31822249)», яким на підставі п.п.19-1.1.4, п.п.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, наказало провести фактичну перевірку товариства за адресою: 67652, Одеська обл., Одеський р-н., с. Мирне, вул. Крайня, буд. 1-а, з 25.05.2023р. тривалістю 10 діб, за період діяльності з 01.01.2021р. по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв.
Підставою для прийняття даного наказу слугувало здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері обліку пального в місцях зберігання з метою дотримання умов ліцензування, недопущення порушень у сфері обігу пального в місцях його зберігання та, з урахуванням проведеного аналізу господарської діяльності СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» (код за ЄДРПОУ 31822249), яке отримало 419758 т пального дизельного, при цьому згідно відомостей про об'єкти оподаткування за підприємством не значиться жоден транспортний засіб.
Відповідна інформація була викладена у доповідній записці Головного управління ДПС в Одеській області від 17.05.2023р. №180/15-32-09-06.
У відповідності до наказу від 24.05.2023р. №3751-п та направлень на перевірку від 24.05.2023р. №7295/15-32-09-06 та №7296/15-32-09-06, посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області 25.05.2023р. о 15 год. 02 хв. був здійсненний вихід з метою проведення фактичної перевірки СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» (код 31822249) за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Мирне, вул. Крайня, буд. 1-а, з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв.
Головному бухгалтеру СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» Коєвій О.І. пред'явлено направлення на проведення перевірки та службові посвідчення посадових осіб відповідача, а також надано копію наказу від 24.05.2023р. №3751-п.
Однак, головним бухгалтером товариства відмовлено посадовим особам Головного управління ДПС в Одеській області в допуску до проведення перевірки з посиланням на те, що «у наказі від 24.05.2023р. №3751-п відсутні посилання на конкретні фактичні підстави призначення такої перевірки, у якому зазначено мету проведення перевірки, що не відповідає меті проведення фактичної перевірки, визначеної ПК України».
Посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області складено 25.05.2023р. о 15 год. 02 хв. акт відмови від допуску до перевірки, який був підписаний головним бухгалтером СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» Коєвою О.І.
26.05.2023р. о 10 год. 35 хв. заступником начальника Головного управління ДПС в Одеській області Миколою Бородюком прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» (код 31822249).
У зв'язку з цим, у відповідності до п.94.10 ст.94 ПК України, 26.05.2023р. Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із заявою, в порядку п.2 ч.1 ст.283 КАС України, про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА», застосованого рішенням від 26.05.2023р.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні поданої заяви, виходив з того, що можливість проведення фактичної перевірки, зокрема, на підставі п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, пов'язується із наявністю в податковому органі інформації про можливі порушення з боку суб'єкта господарювання вимог податкового законодавства. Наказ Головного управлінням ДПС в Одеській області від 24.05.2023р. №3751-п «Про проведення фактичної перевірки СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» не містить жодних посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім зазначення норми ПК України, якою лише визначаються певні підстави для проведення фактичної перевірки. Також, в наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» вимогам чинного законодавства, що свідчить про неналежне оформлення наказу на проведення фактичної перевірки. У зв'язку з цим, суд визнав обґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності підстав для допуску до проведення фактичної перевірки, яку призначено на підставі пп.19-1.1.4, пп.19-1.1.14 п.19-1 ст.19-1, ст.20, пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Пунктом 94.1 ст.94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Положеннями п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Відповідно до п.94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно приписів п.94.5 ст.94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Пунктом 94.10 ст.94 ПК України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Аналогічні положення закріплено в Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017р. №632, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02.08.2017р. за №948/30816.
З аналізу вказаних норм слідує, що для вирішення питання, чи є підстави для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд повинен встановити, за яких саме обставин відбувся не допуск таким платником посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки та, відповідно, чи були законні підстави для її проведення.
Верховний Суд у постанові від 23.02.2023р. по справі №640/17091/21 сформулював правову позицію щодо того, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення. Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні п.2 ч.4 ст.283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України.
При цьому, ані стаття 283 КАС України, ані інші статті у главі 11 §2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» КАС України, не встановлюють можливості закриття судом першої інстанції провадження у спорах цієї категорії у випадку, якщо встановлено наявність спору про право після відкриття провадження. Це дає можливість стверджувати, що наявність спору про право повинна вбачатися саме на етапі вирішення питання про відкриття провадження і випливати з поданих контролюючим органом документів.
Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). (п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України).
За приписами п.п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Таким чином, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами
За вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Норма п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України щодо визначення цієї підстави фактичної перевірки кореспондується з нормами Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР.
Колегією суддів встановлено, що в наказі від 24.05.2023р. №3751-п Головним управлінням ДПС в Одеській області підставою для проведення фактичної перевірки СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» зазначено п.п.19-1.1.4, п.п.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.
Так, відповідно до п.п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:
19-1.1.4. здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;
19-1.1.14. здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Крім того, у вказаному наказі, також, зазначено, що фактична перевірка проводиться з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв.
Формулювання підстав перевірки в зазначеному наказі не дає цілковите розуміння, що підставою перевірки є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, оскільки в наказі є також вказівка на здійснення контролю ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, що охоплюється положеннями Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Колегія суддів зауважує, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак з обов'язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки, конкретна з них не обов'язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.
Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головне управління ДПС в Одеській області не дотрималося вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України, відповідно до якого посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, окрім іншого, зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.
Висновки колегії суддів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.05.2023р. по справі №500/5559/21.
При прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема, в разі не допуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об'єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.
Разом з тим, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна СГ ТОВ «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА», застосованого рішенням від 26.05.2023р.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Головного управління ДПС в Одеській області та скасування рішення суду першої інстанції від 30 травня 2023 року не вбачається.
04 липня 2023 року представником апелянта подано до апеляційного суду клопотання, в якому він просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі. Як на підставу закриття провадження, представник посилається на норми п.1 ч.1 ст.238 КАС України (суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).
Колегія суддів вважає зазначено вище клопотання таким, яке задоволенню не підлягає, оскільки дана справа підлягає розгляду виключно в порядку адміністративного судочинства, а мотиви, наведені в клопотанні апелянта, не можуть бути підставою для закриття провадження відповідно до норм п.1 ч.1 ст.238 КАС України.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 272, 283, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 04.07.2023 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук