04 липня 2023 року справа №200/19302/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року (головуючий суддя І інстанції Куденков К.О.), складеного в повному обсязі 26 жовтня 2022 року у справі № 200/19302/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення від 03.12.2021 № 056550004103 про відмову у призначенні пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати повторно розглянути заяву від 1 грудня 2021 року про призначення пенсії відповідно до п. 1ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до підземного пільгового стажу за Списком №1 шахтарі періодів роботи: з 29 липня 1985 року по 13 листопада 1985 року на посаді «електрослюсаря підземного» в Ханжонковському шахтобудівельному управлінні № 7 треста «Макіїввугілля»; з 1 серпня 1988 по 9 квітня 1999 на посаді «електрослюсаря підземного» в Шахті «Жданівська» № 3-4; - з 19 липня 1999 по 28 лютого 2001 на посаді «електрослюсаря підземного» в Шахтобудівельному управлінні № 8 ДП ДХК «Жовтеньгулілля»; з 24 січня 2011 року по 6 вересня 2011 року на посаді «електрослюсаря підземного» в ВП «Шахтоуправління «Ясиновське-Глибоке» ДП «Макіїввугілля»; - з 1 вересня 1984 по 18 липня 1985 період навчання в ПТУ № 106 м. Макіївка за спеціальністю «електрослюсар підземний», з 19 листопада 1985 по 15 червня 1988 період служби в армії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області від 03.12.2021 № 056550004103 про відмову у призначенні пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 1 грудня 2021 року про призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до підземного пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 29 липня 1985 року по 13 листопада 1985 року, з 1 серпня 1988 року по 9 квітня 1999 року, з 19 липня 1999 року по 28 лютого 2001 року, з 24 січня 2011 року по 6 вересня 2011 року, з 1 вересня 1984 по 18 липня 1985 період, з 19 листопада 1985 по 15 червня 1988 року.
Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/19302/21 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що, з урахуванням наданих документів, страховий стаж позивача становить 22 роки 11 місяців 19 днів, а пільговий стаж становить 2 роки 6 місяців 3 дні.
Також зазначає, що Головним управління Пенсійного фон у Львівській області правомірно винесено рішення № 056550004103 від 03.12.2021 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/19302/21, однак листом року суд першої інстанції повідомив про відсутність можливості надати справу в паперовому вигляді. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд»
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційних скарг, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується з копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 01.02.2001.
Також до суду надана копія довідки від 01.12.2021 № 1425-5000415834 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, за якою ОСОБА_1 перемістився з смт. Нижня Кринка Донецької області до м. Костянтинівка Донецької області.
За наслідками розгляду заяви позивача від 01.12.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ГУ ПФУ у Львівській області прийняло оскаржуване рішення від 03.12.2021 № 056550004103 про відмову у призначенні пенсії.
У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 22 роки 11 місяців 19 днів (в т.ч. додаткові роки за Списком №1 - 2 роки). До страхового стажу зараховані всі період роботи згідно поданих документів. Пільговий стаж становить 2 роки 6 місяців 3 дні. Пільговий стаж враховано відповідно до даних наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування. Зазначено, що дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату 14.02.2032.
Спірним питанням даної адміністративної справи є правомірність відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Приймаючи спірне рішення суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у призначенні пенсії є протиправною, а рішення пенсійного органу таким, що підлягає скасуванню з повторним розглядом заяви позивача про призначення пенсії.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до статті 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (частина перша).
Положеннями пп. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Судами встановлено, що в трудовій книжці НОМЕР_2 , наявні записи:
№№ 1-2 щодо навчання позивача у період з 01.09.1984 по 18.07.1985 в ПТУ № 106 м. Макіївки за професією електрослюсар підземний;
№№ 3-4 щодо роботи позивача у період з 29.07.1985 по 13.11.1985 в Ханжонківському шахтоуправлінні № 7 треста «Макіїввуглебуд» на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті;
№5 щодо служби позивача у період з 19.11.1985 по 15.06.1988 в лавах Радянської армії;
№№ 6-8 щодо роботи позивача у період з 01.08.1988 по 09.04.1999 в Шахті «Жданівська» відокремленого підрозділу «Шахтарськвугілля» на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті;
№№ 9-10 щодо роботи позивача у період з 19.07.1999 по 28.02.2001 в ДВАТ Шахтобудівельне управління № 8 на посаді підземного електрослюсаря з повним робочим днем в шахті;
№№ 11-12 щодо роботи позивача у період з 24.01.2011 по 06.09.2011 у Відокремленому підрозділі «Шахтоуправління «Ясинівке-Глибоке» Державного підприємства «Макіїввугілля» на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті.
Відтак, записи у трудовій книжці підтверджують характер роботи позивача за період 29.07.1985 по 13.11.1985, з 01.08.1988 по 09.04.1999, з 19.07.1999 по 28.02.2001, з 24.01.2011 по 06.09.2011 за Списком № 1, що надає право на включення спірного періоду до спеціального трудового стажу.
Наведе відповідає висновкам Верховного Суду в постанові від 22.03.2018 у справі №208/235/17(2-а/208/105/17).
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу.
Щодо проходження військової служби, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Також згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до трудової книжки позивача він з 19.11.1985 по 15.06.1988 проходив військову службу, а з 01.08.1988 прийнятий на посаду підземного електрослюсаря з повним робочим днем в шахті.
Також до суду позивач надав копію військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого 19.11.1985, в якому зазначено, що ОСОБА_1 служив в Радянській армії з 19.11.1985 по 15.06.1988.
З огляду на викладене, позивач має право на зарахування періоду проходження військової служби з 19.11.1985 по 15.06.1988 до пільгового стажу.
Щодо зарахування періоду навчання позивача, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до трудової книжки позивача він з 01.09.1984 по 18.07.1985 навчався у ПТУ № 106 м. Макіївки.
Позивач надав до суду копію диплома № НОМЕР_4 , виданого 18 липня 1985 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 1 вересня 1984 року вступив до середнього ПТУ № 106 м. Макіївки і 18 липня 1985 року закінчив повний курс середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією «електрослюсар підземний».
З огляду на викладене, позивач має право на зарахування періоду навчання з 01.09.1984 по 18.07.1985 до пільгового стажу.
За вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо необхідності визнання протиправним і скасування рішення управління про відмову у призначенні пенсії із зобов'язанням повторно розглянути заяву позивача з зарахуванням до підземного пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 29 липня 1985 року по 13 листопада 1985 року, з 1 серпня 1988 року по 9 квітня 1999 року, з 19 липня 1999 року по 28 лютого 2001 року, з 24 січня 2011 року по 6 вересня 2011 року, періоду служби з 1 вересня 1984 по 18 липня 1985 період та періоду навчання з 19 листопада 1985 по 15 червня 1988 року.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/19302/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04 липня 2023 року.
Судді А.В. Гайдар
І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв