04 липня 2023 року справа №360/2048/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 р. у справі №360/2048/22 (головуючий І інстанції В.С. Шембелян) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 14.11.2022 року за №4357/9 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з 25.08.2020 року.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 14 листопада 2022 року № 4357/9 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити з 25 серпня 2020 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі заяви від 25 серпня 2021 року та здійснити виплату заборгованості з пенсії за вислугу років.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, враховуючи, що представник позивача звернувся до суду 27.11.2022, а позовні вимоги просить задовольнити з 25.08.2020, то головне управління вважає, що позивачем пропущений 6-ти місячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Також зазначає, що відповідно до п. «а» ст.12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу років 22 календарних роки 6 місяців і більше.
Для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Одночасно стаття 17 Закону визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії. Жодної відсилочної норми вказана стаття не містить, а також не містить посилання на те, що види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії можуть бути встановлені підзаконними актами.
Крім того, в Законі не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням від 31 серпня 1999 року серії НОМЕР_2 .
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року в справі № 360/5214/21, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року, позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії: часу проходження служби на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з 26.04.2001 по 19.08.2013 на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці; часу проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, з 14.02.2015 по 09.04.2016 на пільгових умовах один місяць служби за три місяці; часу проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь у миротворчій операції багатонаціональних сил СФОР по підтриманню миру у колишній Республіки Югославії на території Боснії і Герцеговини, з 21.05.1999 по 19.11.1999 на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.
В рішенні суду у справі № 360/5214/21 стосовно позивача встановлені такі факти:
вислуга років ОСОБА_1 станом на 19.08.2013 становить: календарна - 14 років 03 місяців 21 день; пільгова - 06 років 00 місяців 03 дні, всього 20 років 03 місяці 23 дні. На підставі Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15 та у відповідності до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 58-ос від 14.02.2015 позивач призваний на військову службу за мобілізацією на особливий період;
відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника Євгенія Пікуса від 11.08.2021 № 12/11313 вислуга років ОСОБА_1 за період проходження військової служби складає: календарна: 15 років 05 місяців 16 днів, пільгова: 08 років 03 місяці 23 дні, загальна: 23 роки 09 місяців 09 днів;
період часу проходження служби, протягом якого позивач брав участь в АТО з 14.02.2015 по 09.04.2016, період часу проходження служби, протягом якого позивач брав участь у миротворчій операції багатонаціональних сил СФОР по підтриманню миру у колишній Республіки Югославії на території Боснії і Герцеговини з 21.05.1999 по 19.11.1999, а також часу проходження служби, протягом якого позивач перебував на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби з 26.04.2001 по 19.08.2013, є вислугою, яка повинна бути врахована до вислуги років, яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку статей 12, 17 та 17-1 Закону № 2262-ХІІ, Постанови № 30 та Постанови № 393, разом із визначеним періодом часу 15 років 05 місяців 16 днів;
вислуга років позивача, з врахуванням часу служби, який підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить більше 22 календарних років 6 місяців, відтак, суд вважає, що позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту “а” статті 12 Закону № 2262-ХІІ;
25.08.2021 позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про підготовку та направлення документів для призначення в подальшому пенсії за вислугу років;
листом від 08.09.2021 № 115/Д-11947-5809 відповідач повідомив, що правові підстави для надання доручення Луганському прикордонному загону про підготовку документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 закону № 2262 відсутні.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року в справі № 360/5214/21 Адміністрацією Державної прикордонної служби України супровідним листом від 23 жовтня 2022 року направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області документи, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, а саме: подання про призначення пенсії від 21 жовтня 2022 року № 11/ПВ-11071/СУД; копію рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року в справі № 360/5214/21; копію постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року в справі № 360/5214/21; заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 25 серпня 2021 року; витяг з наказу начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України від 09 квітня 2016 року №158-ОС про звільнення з військової служби (демобілізування) та виключення зі всіх видів забезпечення, витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України від 26 вересня 2022 року № 3029-ОС про внесення змін до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09 квітня 2016 року № 158-ОС «По особовому складу», витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України від 14 лютого 2015 року № 58-ОС «По особовому складу», витяг з наказу Державної прикордонної служби України від 19.08.2013 № 280-ос, грошовий атестат №192, довідка №30 від 05.08.2022, довідка про розмір грошового забезпечення № 11/7560 від 21.10.2022, копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, реквізити рахунку в установі АТ «Ощадбанк», копію посвідчення серії НОМЕР_2 від 31 серпня 1999 року, довідку про безпосередню участь в АТО №30/702 від 11.04.2016, довідку про неотримання допомоги від 19.07.2021, довідку з ПФУ від 19.07.2021 №79/02-114.
Відповідно до витягу з наказу начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України від 26 вересня 2022 року № 3029-ОС «Про внесення змiн до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 вiд 09 квітня 2016 року №158-ос «По особовому складу», вислуга років позивача станом на 09 квітня 2016 року складає: календарна 15 років 05 місяців 16 дні, пільгова 09 років 05 місяців 2 дні, всього 24 роки 10 місяців 18 днів.
Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 14 листопада 2022 року № 4357/9 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ з тих підстав, що відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і 6 місяців і більше. Згідно подання про призначення пенсії від 21.10.2022 №11/ПВ-11071/СУД та витягу з наказу від 26.09.2022 № 3029-ОС вислуга років ОСОБА_1 в календарному обчисленні складає 15 років 05 місяців 16 днів, що не дає йому права на призначення пенсії згідно пункту “а” статті 12 Закону.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів «а», «в» частини першої статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби):
а) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом;
в) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу років 22 календарних роки 6 місяців і більше.
Згідно з частиною 4 статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На підставі системного аналізу зазначених положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суд дійшов висновку, що при обчисленні вислуги років необхідної для призначення пенсії відповідно до п. «а» частина перша статті 12 Закону №2262-ХІІ необхідно керуватися постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, якою затверджено порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (далі - Постанова № 393).
Згідно з пунктом 1 Постанови № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 12 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу, Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду; служба в Національній поліції.
Щодо доводів апелянта, що відповідно до п. «а» ст.12 Закону, підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років не має, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі № 2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця.
До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема пункт «а» статті 12 визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за цим Законом та для позивача він складає 25 календарних років і більше. В свою чергу, положеннями статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ та Постановою № 393 передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні, а посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років є необґрунтованими та суперечать зазначеним вище положенням Закону №2262-ХІІ та Постанови № 393.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 у справі № 750/9775/16-а.
Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що аналіз норм Закону №2262-XII у взаємозв'язку з нормами постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена постановою № 393.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд у вказаному рішенні зазначив, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Суд також звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
За наслідками розгляду справи № 480/4241/18 Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив наступні правові висновки, викладені в постанові від 14 квітня 2021 року:
1. В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Матеріалами справи підтверджується, що вислуга років на день звільнення позивача складає станом на 09 квітня 2016 року: календарна 15 років 05 місяців 16 дні, пільгова 09 років 05 місяців 2 дні, всього 24 роки 10 місяців 18 днів.
У зв'язку з цим вислуга років позивача, з урахуванням часу служби, що підлягає зарахуванню на пільгових умовах становить більше 22 календарних роки та 6 місяців, тому позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Тобто, відповідач дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності у позивача необхідного стажу на призначення пенсії за вислугою років згідно із пунктом «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та безпідставно відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, тим самим допустив порушення прав позивача.
Щодо твердження апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення винесено відповідачем 14.11.2022, позивач 27.11.2022 звернувся до суду з позовом, тому строки звернення позивачем до суду не пропущені.
Отже, строк на оскарження рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 14 листопада 2022 року № 4357/9 ще не сплив, а отже, й не пропущений позивачем, а право на призначення пенсії з 25 серпня 2020 року підтверджується ч.3 ст. 50 Закону № 2262-XII.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 р. у справі №360/2048/22 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 р. у справі №360/2048/22 - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 04 липня 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко