Справа № 755/2912/23 Головуючий у І інстанції Галига І.О.
Провадження № 22-ц/824/2398/2023 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
27 червня 2023 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн судового збору.
Зокрема, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 09.02.2023 року о 20 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Запорожця керував транспортним засобом «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у лікаря нарколога «Соціотерапія» за адресою: м. Київ, вул. Запорожця, 20, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року скасувати, провадження у даній справі закрити, у зв'язку з відсутності складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 не погоджується зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №237577 від 09.02.2023 року, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи, а саме: ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, психологічно та фізично здати аналіз сечі не зміг та повідомив працівників поліції і лікаря про дану ситуацію, запропонувавши взяти для проведення лабораторного аналізу кров або слину, однак йому було відмовлено. Апелянт зазначає, що доданий до матеріалів справи відеозапис є не повним та складається з декілька відео файлів, змонтованих в один. Зазначене вказує на те, що працівниками поліції було порушено вимоги Інструкції № 1026 щодо порядку роботи та застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки відеозапису, а також Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 також зазначив, що, не погодившись з протоколом серії ААД №237577, після закінчення комендантської години та повітряної тривоги о 12 год. 20 хв. 10 того 2023 року відразу звернувся до належного медичного закладу КМНКЛ «Соціотерапія» для проходження медичного обстеження на стан наркотичного сп'яніння. Згідно висновку КМНКЛ «Соціотерапія» від 16 лютого 2023 року ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не виявлено.
Звертає увагу також на ту обставину, що він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , після чергування зі знайомим їхав додому втомлений, був зупинений працівниками поліції без будь-яких підстав для зупинки, порушень правил дорожнього руху не вчиняв. Вважав, що у разі вчинення ним, як військовослужбовцем, вимог закону, поліцейські повинні були викликати представників військової служби правопорядку. Після зупинки, коли йому було запропоновано пройти освідування, одразу погодився, заявивши, що готовий це зробити у передбачений законом спосіб. Вважає, що службова особа закладу охорони здоров'я, всупереч положенням пп. 12, 13 р. ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не запропонувала йому, як обстежуваній особі, здати зразки крові, слини та змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Відповідно, висновки щодо результатів медичного огляду, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, слід вважати недійсними.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Мазманян Е.Р. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Водночас, за змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року).
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності, у тому числі відеозаписом.
В рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення ААД №237577, розпискою ОСОБА_1 щодо зобов'язання не керувати транспортним засобом протягом 24 год., копією посвідчення водія та відеозаписом боді камер 473874, НОМЕР_3 .
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала та самим ОСОБА_1 ..
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння - неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло виявлені працівниками поліції 09 лютого 2023 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п.1,2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був доставлений для проходження тесту на стан наркотичного сп'яніння до медичного закладу КМНКЛ «Соціотерапія», однак останній від проходження тесту, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився в присутності лікаря та поліцейських, що зафіксовано на наявному в матеріалах справи відеозаписі. Так, на відеозаписі о 21:45:26 зафіксовано, як ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я за адресою : м. Київ, вул. П. Запорожця, 20. Крім того, на відеозаписі о 21:50:00 зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, поліцейським ОСОБА_1. роз'яснено наслідки такої відмови, про те, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від огляду, роз'яснено його права і обов'язки, з чим ОСОБА_1 погодився і жодних заперечень не висловлював. Крім того, оцінивши дані відеозаписів у повному обсязі, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 про фізіологічну та психологічну неспроможність здати аналіз сечі, є необґрунтованими та не підтверджуються жодними доказами. Так, згідно відеозапису, ОСОБА_1 в присутності лікаря нарколога та поліцейських не зазначає про фізіологічну та психологічну неспроможність здати аналіз сечі. Знаходячись на телефонному зв'язку із іншою особою, яку він називає своїм адвокатом, лише з'ясовує, що саме йому треба зазначити у своїх поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення та про можливість самостійно пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в інших закладах охорони здоров'я.
Вказаний відеозапис свідчить про дотримання як працівниками поліції, так і лікарем у закладі охорони здоров'я, в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозапис є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео зафіксована вся подія правопорушення. Доводи апеляційної скарги про те, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис є відредагованим чи змонтованим є безпідставними та нічим не підтвердженими.
Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, зокрема розпискою ОСОБА_1 про залишення транспортного засобу на зберігання, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відсутність в матеріалах справи направлення на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не спростовує висновків суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП, який підтверджується даними відеозапису, з якого вбачається, що останній, після встановлення поліцейським у нього ознак наркотичного сп'яніння, був направлений та супроводжений поліцейським патрулем до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи апеляції про те, що поліцейськими було порушено процедуру огляду водіїв, не знайшли свого підтвердження, оскільки поліцейські діяли відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09 листопада 2015 № 1452/735.
Доказів порушення працівниками поліції вказаної інструкції матеріали справи про адміністративне правопорушення в собі не містять та скаржником не подані ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції.
Наданий ОСОБА_1 висновок лікаря нарколога №000823 від 16 лютого 2023 року, складений о 12 год. 20 хв. 10 лютого 2023 року, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено апеляційний суд відхиляє, оскільки даний висновок отримано в порушення вимог ч.ч. 3,4 ст.266 КУпАП, так як ОСОБА_1 пройшов огляд у лікаря нарколога не протягом двох годин з моменту зупинки, а наступного дня, 10 лютого 2023 року о 12 год. 20 хв. При цьому огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за його результатами проводився не в присутності поліцейського.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я та повідомив працівників поліції та лікаря, що психологічно та фізично здати аналіз сечі не зміг, тому просив для дослідження взяти у нього аналіз крові або слину, апеляційний суд розцінює, як спробу уникнути відповідальності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251,252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній