Справа № 11-сс/824/3818/2023 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний №752/10952/23 Доповідач: ОСОБА_2 Категорія: ст. 183 КПК
29 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2023 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , погодженого прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 липня 2023 року включно відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Дніпряни, м. Нова-Каховка, Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисники підозрюваного подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2023 року, обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а тому такою, яку необхідно скасувати.
Як вважає захисник, слідчий суддя в своїй ухвалі взагалі не зазначив, існування яких саме ризиків, передбачених ст. 177 КПК України ним було взято до уваги і на підставі чого він прийшов до висновку про існування того чи іншого ризику.
Так, наявність існування ризику переховуватись від правоохоронних органів є мінімальним, оскільки підозрюваний має місце постійної реєстрації, де проживає разом зі своєю дружиною, немає судимостей, також необхідно врахувати його похилий вік та стан здоров'я.
Щодо наявності існування ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, то він також є недоведеним, оскільки жодних заяв від потерпілих або свідків про вчинення на них тиску з боку підозрюваного не надходило.
Захисник ОСОБА_9 в своїй апеляційній скарзі просить змінити ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2023 року, обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вказує на те, що підозрюваному інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбачен6ого ч. 3 ст. 135 КК України. Разом з тим, слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу не було прийнято до уваги показання підозрюваного, відповідно до яких, останній вказував, що відразу після оголошення повітряної тривоги він включив світло в приміщенні мед закладу та спочатку відкрив двері укриття, яке знаходилось в протилежному боці від входу в мед заклад, а потім пішов відкривати вхідні двері, але він не дійшов до вхідних дверей, побачив вибух і його разом із вибитими вхідними дверима відкинуло всередину приміщення, а рештками скла посікло руки та ноги. Від початку оголошення повітряної тривоги та вибуху пройшло 5 хвилин, тобто фізично раніше він не зміг би відкрити двері.
Таким чином, на думку адвоката, виникає сумнів в обґрунтованості повідомленої підозри.
Крім того, звертає уваги на обставини, які характеризують особу підозрюваного, зокрема, вік та стан здоров'я (похилий вік та отримання травми під час вибуху), міцність соціальних зв'язків (наявність постійного місця проживання та реєстрації, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей та онуків), постійне місце роботи (працював на посаді сторожа КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги №3), відсутність судимостей.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника, підозрюваного, які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а відтак необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102030000 від 01.06.2023 року за ознаками кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 135 КК України.
02.06.2023 ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України.
03.06.2023 слідчий СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зміг би забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2023 року клопотання органу досудового розслідування було задоволено та щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.07.2023 включно.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України. Вагомість даних щодо причетності підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення доведена прокурором та сумнівів щодо їх достатності не викликала.
Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.
Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчим суддею, судом (наприклад, статті 157, 163, ч. 5 ст. 234, 260 КПК України), так і слідчими, прокурорами (зокрема, статті 134, 271, 276 КПК України).
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має бути співмірним зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/або можуть бути пов'язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарт обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов'язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням, достатньо аби виправдати подальше розслідування та застосування запобіжного заходу відносно останнього.
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування («Мюррей проти Сполученого Королівства»).
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними доказами.
Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу з метою здійснення подальшого розслідування, відтак доводи сторони захисту в цій частині є недоведеними.
При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов'язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а саме, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, залишаючись на волі, може уникати кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому провадженні.
При цьому, доводи захисників про відсутність наявності існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими, оскільки відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання.
Разом з тим, застосовуючи найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею, як вважає апеляційний суд, належним чином не було враховано обставин, викладених у ст. 178 КПК України.
Так, згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Зокрема, судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не надано належну оцінку тому, що підозрюваний ОСОБА_8 має постійне місце проживання та роботи, його вік та стан здоров'я, що дає, на думку колегії суддів, підстави для застосування відносно підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою статті 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів не погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому ухвалу слідчого судді слід скасувати та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, з урахуванням всіх характерезуючих даних, який, як вважає колегія суддів, в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову.
З урахуванням наведеного, ухвала слідчого судді від 03.06.2023 року, якою задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, з постановленням нової ухвали про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням отримання невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2. 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку колегії суддів, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2023 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 , погодженого прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 липня 2023 року включно відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 , погодженого прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Дніпряни, м. Нова-Каховка, Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням отримання невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту.
Визначити строк дії ухали до 30.07.2023 включно.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти в залі суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 наступні процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного обов'язків до 30.07.2023 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
Виконання вказаної ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні та орган Національної поліції за місцем перебування підозрюваного ОСОБА_8 під домашнім арештом, а контроль за її виконанням - на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ ________________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4