справа № 752/9754/22 головуючий у суді І інстанції Чередніченко Н.П.
провадження № 22-ц/824/6603/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
21 червня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Мороз Н.В.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київська кондитерська фабрика «Рошен» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київська кондитерська фабрика «Рошен» про визнання незаконними та скасування наказу про відсторонення від виконання робіт, наказу про проведення позачергового медичного огляду, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, -
В серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПрАТ «ККФ «Рошен», в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ відповідача № 281 від 01 грудня 2021 року про відсторонення позивача від роботи; визнати незаконним та скасувати наказ відповідача № 280 від 01 грудня 2021 року про проведення позачергового медичного огляду; стягнути із відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути із відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 100 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач із 08 грудня 2006 року перебуває в трудових відносинах із ПрАТ «ККФ «Рошен», де працює на посаді рецептурника бісквітного цеху на підставі наказу № 407-п від 07 грудня 2006 року. В товаристві позивач працює більше шістнадцяти років та сумлінно виконує свої трудові обов'язки. Однак, 01 грудня 2021 року на підставі наказу № 281 позивача, який не виконує вимоги нормативно-правових актів з охорони праці та інструкції з охорони праці № КЦ-005, № КЦ-006, - було відсторонено від робіт, та начальнику дільниці ОСОБА_2 було доручено організувати проходження працівником повторного навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Позивач вказує, що у зазначеному наказі не зазначено, які саме вимоги нормативно-правових актів він не виконав, та які саме норми інструкцій з охорони праці № КЦ-005, № КЦ-006, - позивач не дотримується. Крім того, у листі від 25 травня 2022 року, відповідачем було зазначено, що позивача було відсторонено від роботи для проходження позачергового медичного огляду та позапланової перевірки знань з охорони праці, у зв'язку зі скаргами на стан здоров'я. Позивач вказує, що будь-якій перевірці знань має передувати навчання або інструктаж, однак, жодних позапланових інструктажів та позачергових навчань роботодавцем не проводилось. У цьому ж листі відповідач вказує, що в період із грудня 2021 року по травень 2022 року позивача було неодноразово запрошено для проходження повторного навчання, однак, до цього жодного навчання позивач не проходив, будь-які випадки виявлення незадовільних знань позивача з питань охорони праці, відсутні. В листі від 31 травня 2022 року, відповідач зазначає, що позивач має з'явитись на підприємство для проходження навчання та перевірки знань із загальних питань з охорони праці. Позивач вказує, що ані у спірних наказах, ані у вказаних листах відповідач не зазначає про те, які саме нормативно-правові акти з питань охорони праці не виконуються позивачем, і яке саме навчання та на підставі чого має пройти позивач. Крім того, роботодавцем також виявлено у позивача неналежний стан здоров'я, у зв'язку із чим було прийнято наказ № 280 від 01 грудня 2021 року та направлено позивача на проходження позачергового медичного огляду, не зважаючи на те, що в цей день позивач вже пройшов плановий медичний огляду, про що міститься запис в його медичній книжці. Зазначеним наказом було доручено начальнику дільниці ОСОБА_2 відсторонити позивача від роботи до отримання висновків медичної комісії та довідки про придатність/непридатність його до роботи на зазначеній посаді. 15 грудня 2021 року позивач пройшов, відповідно до вимог наказу, позачерговий медичний огляд, за результатами якого порушень стану здоров'я виявлено не було. Позивач вказує, що прийняття двох незаконних і безпідставних наказів свідчать про упереджений характер дій роботодавця з метою тиску на працівника та пошуку підстав для його звільнення в подальшому. Відповідачем було відсторонено позивача від роботи без збереження заробітної плати, що позбавило позивача джерела доходу та можливості самореалізації, що викликало у нього постійні душевні страждання, хвилювання, та призвело до порушення соціальних зв'язків, зниження ділової репутації та відсутності можливості забезпечувати себе і родину. Посилаючись на викладене, а також з огляду на те, що позивач ніколи не ухилявся та не відмовлявся від проходження навчань, інструктажу, перевірки знань, а також медичних оглядів, випадків порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці відсутні, скарги на стан здоров'я позивача не надходили, а, відтак, відповідачем було прийнято оскаржувані накази безпідставно, що свідчить про наявність підстав для їх скасування, стягнення із відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також відшкодування на користь позивача завданої моральної шкоди.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ «ККФ «Рошен» № 280 від 01 грудня 2021 року «Про проведення позачергового медичного огляду». Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ «ККФ «Рошен» № 281 від 01 грудня 2021 року «Про відсторонення від виконання робіт». Стягнуто із ПАТ «ККФ «Рошен» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 509 237 грн. 30 коп. Стягнуто із ПАТ «ККФ «Рошен» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ПАТ «ККФ «Рошен» просить скасувати рішення суду першої інстанції через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивача було відсторонено від роботи та направлено на проходження позачергового медичного огляду, а також на повторне навчання та проходження перевірки з питань охорони праці - 01 грудня 2021 року. Таким чином, позивач дізнався про обставини, які він оцінює як такі, що порушують його права 01 грудня 2021 року та у відповідності до ч. 1 ст. 233 КЗпП України мав право до 01 березня 2022 року звернутись до суду з даним позовом. Натомість, позивач звернувся до суду у даній справі лише 08 серпня 2023 року. У даному випадку, позивач в своїй позовній заяві не порушує питання про поновлення строку, встановленого в ч. 1 ст. 233 КЗпП України, не наводить поважних причин його пропуску, а наявне у справі листування сторін свідчить про те, що він не мав жодних перешкод для звернення до суду у вказаний строк (не перебував на військовій службі, не хворів, не перебував під окупацією тощо). Зазначене суд першої інстанції проігнорував, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Також, безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем були порушені вимоги закону під час прийняття наказу № 280 від 01 грудня 2021 року та без достатніх і обґрунтованих підстав направлено позивача на позачерговий медичний огляд із одночасним відстороненням від роботи. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не наводить норм законодавства, які були порушені відповідачем під час прийняття наказу № 280 від 01 грудня 2021 року, а тому вказаний висновок є нормативно необґрунтованим. При цьому, суд першої інстанції помилково зауважив про відсутність доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 потребував позачергового медичного огляду. Відповідач у своїх поясненнях звертав увагу на те, що під час перевірки обставин порушення позивачем правил охорони праці, ОСОБА_1 в своїх усних поясненнях було заявлено про біль в руках під час роботи на обладнанні, з чого роботодавцем було зроблено висновок про необхідність його обстеження комісією лікарів, в тому числі, невропатологом. Позивач проти проходження додаткового медичного огляду не заперечував й добровільно пройшов його 15 грудня 2021 року, про що ТОВ «Лаян Віннер» ОСОБА_1 було видано медичну довідку про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду й встановлено діагноз: «шийний остеохондроз спондилоартроз без больового синдрому» та зроблено висновок: «придатний для роботи за професією Рецептурник». Крім того, помилковим є посилання суду першої інстанції в обґрунтування оскаржуваного рішення на відсутність доказів, що позивач ухилявся або відмовлявся від проведення медичного огляду. Факт того, що позивач не ухилявся та не відмовлявся від проведення медичного огляду мав би бути оцінений судом першої інстанції як доказ того, що права позивача наказом №280 «Про проведення позачергового медичного огляду» від 01 грудня 2021 року не були порушені, оскільки він проти нього не заперечував і добровільно пройшов відповідний медичний огляд (питання щодо законності цього наказу позивач поставив лише через дев'ять місяців з моменту його прийняття та виконання). При цьому, суд першої інстанції мав врахувати, що виконання позивачем наказу роботодавця № 280 від 01 грудня 2021 року призвело до того, що він вичерпав свою дію в момент його виконання (15 грудня 2021 року), як одноразовий акт, у зв'язку з чим його скасування не матиме жодних юридичних наслідків й цією вимогою не відновлюються будь-які права позивача. Безпідставним є твердження суду першої інстанції про те, що наказ від 01 грудня 2021 року № 281, яким ОСОБА_1 було відсторонено від виконання робіт, не містить вказівки на підстави видання зазначеного наказу. В наказі від 01 грудня 2021 року № 281 зазначено, що він видається у відповідності до приписів ч. 6 ст. 15 Закону України «Про охорону праці», якою визначено, що спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право, зокрема, вимагати відсторонення від роботи осіб, які не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Безпідставним є також твердження суду першої інстанції про те, що невиконання позивачем вимог нормативно-правових актів з охорони праці та інструкцій з охорони праці достатніми та належними доказами стороною відповідача не доведено, а надані копії службових записок посадових осіб, скеровані керівництву підприємства, за відсутності відповідних віз та вказівок, на думку суду, переконливо про це не свідчать. При цьому, відхиляючи як доказ надані відповідачем до справи службові записки, суд першої інстанції вказав на необхідність наявності у службових записках посадових осіб, які скеровані керівництву підприємства, - віз і вказівок, проте також жодним чином не мотивував такі висновки посиланнями на нормативно-правові акти, які б встановлювали відповідні вимоги. При цьому, на підприємстві відповідача відсутні обов'язкові вимоги щодо візування службових записок. Більше того, оскільки службова записка є інформаційно-аналітичним документом, а не організаційним або розпорядчим, то відповідно вона й не потребує будь-якого погодження (візування). Безпідставним є посилання суду першої інстанції на те, що матеріали справи не містять доказів наявності незадовільних результатів перевірки знань з питань охорони праці позивача, а, відтак, були відсутні обґрунтовані підстави для направлення позивача для проходження повторного навчання і повторної перевірки знань. Закон не пов'язує можливість виявлення незадовільних знань з питань охорони праці виключно з процедурою перевірки знань комісією з перевірки знань з питань охорони праці, а тому такі факти можуть бути виявлені і під час виконання працівником своїх трудових обов'язків і можуть полягати в ігноруванні відповідних правил. Крім того, відсторонення не має на меті покарання працівника, це особливий тимчасовий захід, що має попереджувальний характер. Воно триває або до встановлення юридичного факту, зазначеного в законі, або до припинення обставин, що призвели до відсторонення, або до вирішення питання про подальшу долю відстороненого працівника. Безпідставним є посилання суду першої інстанції на те, що для відсторонення позивача від роботи та направлення останнього на повторне навчання, були відсутні достатні підстави, що передбачені вимогами закону (зокрема, ст. 46 КЗпП України), а тому прийняттям наказу № 281 від 01 грудня 2021 року були порушені трудові права позивача. При цьому, визначений ст. 46 КЗпП України перелік підстав для відсторонення не є вичерпним. Інші випадки для відсторонення передбачені зокрема ч. 6 ст. 15 Закону України «Про охорону праці», а саме: виявлення спеціалістами служби охорони праці порушень охорони праці та їх вимога про відсторонення від роботи осіб, які не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Безпідставним є посилання суду першої інстанції на те, що якщо буде встановлено, що в порушення статті 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 КЗпП України). Питання визначення виплат працівникові за час відсторонення від роботи у випадку визнання такого рішення незаконним, - ст. 235 КЗпП України не регулює. Також, безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що в результаті незаконного відсторонення позивача від роботи без збереження заробітної плати, та порушення трудових прав, позивачу дійсно було завдано моральних та душевних страждань, він хвилювався, оскільки, це позбавило позивача джерела доходу та можливості самореалізації, та призвело до порушення соціальних зв'язків, зниження ділової репутації та відсутності можливості забезпечувати себе і родину, що в сукупності негативно вплинуло на його моральний стан. Зазначений висновок суду не підтверджений жодним доказом та є виключно припущенням. Також, не доведено обставин, які мають враховуватись при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує про те, що у позовній заяві він звертав увагу суду та відповідача, на те, що відповідно до п.1 прикінцевих положень КЗпП України під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені ст. 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. При цьому, відповідач а ні у відзиві, а ні у судовому засіданні проти цього не заперечував. Суд приймаючи рішення на користь позивача фактично визнав, що позовна заява подана з дотриманням вимог встановлених законодавством. Отже, позивач є таким, що дотримався строку звернення до суду. Крім того, у позивача існували об'єктивні обставини, які перешкоджали і створювали великі труднощі для звернення позивача до суду раніше ніж це фактично відбулось, а саме: захворювання на коронавірус, самоізоляція, війна, недобросовісні дії відповідача. Суд першої інстанції абсолютно правильно зазначив про відсутність в матеріалах справи належних доказів фіксування факту звернень позивача зі скаргами на стан здоров'я, або наявність у роботодавця підстав для ініціювання медичного огляду з власної ініціативи, оскільки стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати його трудові обов'язки. Також, суд зазначив, що відсутні будь-які докази ухилення позивача від проходження медичного огляду. Суд у своєму рішенні правильно посилається на порушення роботодавцем ст. 17 Закону України «Про охорону праці», ст. 49 КЗпП України, при прийнятті наказу № 280 від 01 грудня 2021 року. У зв'язку з наведеним, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними і не заслуговують на увагу. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані відповідачем службові записки вказавши, що вони не є достатнім і належним доказом, який би достовірно свідчив про факт вчинення працівником порушень охорони праці. Також, суд слушно зазначає, що матеріали справи не містять доказів наявності незадовільних результатів перевірки знань з питань охорони праці позивача і вказує на відсутність обґрунтованих підстав для направлення останнього на проходження повторного навчання і повторної перевірки знань. Також, оскільки право позивача на працю з відповідною оплатою було безпідставно порушене відповідачем шляхом видання незаконних наказів про відсторонення від виконання робіт без збереження заробітної плати, ефективним способом захисту порушеного права буде стягнення із відповідача невиплаченої заробітної плати, розрахунок якої має бути здійснено у порядку встановленому КМУ щодо визначення середнього заробітку, з моменту відсторонення по день скасування судом незаконних наказів. Крім того, позивач вважає, що справедливим і достатнім розміром відшкодування моральних і душевних страждань є 100 000 грн. Позивач просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням часу апеляційного розгляду та в частині стягнення моральної шкоди та стягнути її у вказаному позивачем розмірі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює в ПрАТ «ККФ «Рошен» на посаді рецептурника, бісквітний цех, з 08 грудня 2006 року, на підставі наказу № 407-п від 07 грудня 2006 року, що підтверджується копією довідки № 09/116 від 25 травня 2022 року (а.с. 14).
Відповідно до аркушу ознайомлення, ОСОБА_1 08 жовтня 2017 року ознайомився із функціональними обов'язками рецептурника 3 розряду крекерного відділення бісквітного цеху (а.с. 18-22,83).
В матеріалах справи наявні інструкції з охорони праці № КЦ-005 рецептурника 3 розряду крекерного відділення бісквітного цеху та інструкції з охорони праці № КЦ-006 рецептурника 3 розряду при роботі на устаткуванні для розмолу зворотніх відходів крекерного відділення бісквітного цеху, а також відомості, які свідчать про ознайомлення ОСОБА_1 з даними інструкціями 13 липня 2021 року, 06 жовтня 2021 року, 08 жовтня 2021 року.
Відповідно до наказу генерального директора ПрАТ «ККФ «Рошен» від 01 грудня 2021 року № 280, ОСОБА_1 було направлено на позачерговий медичний огляд для підтвердження належного стану здоров'я працівника, що дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки, а також доручено начальнику дільниці ОСОБА_2 відсторонити від роботи ОСОБА_1 до моменту отримання висновків медичної комісії та довідки про придатність/непридатність його до роботи на посаді.
Відповідно до копії медичної довідки про проходження медичного огляду працівника № 1462 від 15 грудня 2021 року, було встановлено, що ОСОБА_1 придатний для роботи за професією рецептурника.
Відповідно до наказу генерального директора ПрАТ «ККФ «Рошен» від 01 грудня 2021 року № 281, було відсторонено від виконання робіт ОСОБА_1 , який не виконує вимог нормативно-правових актів з охорони праці та інструкції з охорони праці № КЦ-005, № КЦ-006, а також доручено начальнику дільниці ОСОБА_2 організувати у місячний строк проходження працівником ОСОБА_1 повторного навчання і перевірку знань з питань охорони праці, а начальнику відділу охорони праці ОСОБА_3 було доручено за результатами навчання та перевірки знань організувати допуск до виконання робіт зазначеного працівника.
Позивач 03 грудня 2021 року відмовився від підпису зазначеного наказу, про що працівниками відповідача було складено акт про відмову позивача від проходження навчання.
Стороною відповідача було надано суду копії службових записок начальника дільниці ОСОБА_2 від 25 листопада 2021 року та від 29 листопада 2021 року, а також службової записки начальника відділу охорони праці ОСОБА_3, в яких останні повідомляють про систематичне порушення правил охорони праці на своєму робочому місці ОСОБА_1 та просять направити зазначеного працівника на навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 потребував позачергового медичного огляду, звертався із відповідною заявою про погіршення стану його здоров'я та/або у роботодавця були наявні підстави для ініціювання такого огляду із власної ініціативи, оскільки, стан здоров'я працівника не дозволяв йому виконувати свої трудові обов'язки - матеріали справи не містять та стороною відповідача суду надано не було. Крім того, відсутні докази того, що позивач ухилявся або відмовлявся від проведення медичного огляду, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині безпідставного відсторонення позивача від роботи. В ході розгляду справи факти невиконання позивачем вимог нормативно-правових актів з охорони праці та інструкцій з охорони праці достатніми та належними доказами стороною відповідача не доведено. Крім того, матеріали справи не містять доказів наявності незадовільних результатів перевірки знань з питань охорони праці позивача, а відтак були відсутні обґрунтовані підстави для направлення позивача для проходження повторного навчання і повторної перевірки знань. Щодо позовної вимоги в частині відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд першої інстанції дійшов до висновку, що з урахуванням наявних у справі доказів, - є співмірним та достатнім відшкодуванням завданих позивачу моральних страждань у розмірі 10 000 грн., в зв'язку із незаконним відстороненням позивача від роботи та прийняття відповідачем безпідставних наказів.
Апеляційний суд частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.
Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників: за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці; за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.
За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.
Відповідно до ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом генерального директора ПрАТ «ККФ «Рошен» від 01 грудня 2021 року № 280, ОСОБА_1 було направлено на позачерговий медичний огляд для підтвердження належного стану здоров'я працівника, що дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.
Крім того, в цьому ж наказі було доручено начальнику дільниці ОСОБА_2 відсторонити від роботи ОСОБА_1 до моменту отримання висновків медичної комісії та довідки про придатність/непридатність його до роботи на посаді.
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано в суді апеляційної інстанції, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 потребував позачергового медичного огляду, звертався із відповідною заявою про погіршення стану його здоров'я та/або у роботодавця були наявні підстави для ініціювання такого огляду із власної ініціативи, оскільки, стан здоров'я працівника не дозволяв йому виконувати свої трудові обов'язки - матеріали справи не містять та стороною відповідача суду надано не було.
Також, відсутні докази того, що позивач ухилявся або відмовлявся від проведення такого медичного огляду, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині безпідставного відсторонення позивача від роботи з підстав не проходження медичного огляду.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції в цій частині дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем були порушені вимоги закону під час прийняття наказу № 280 від 01 грудня 2021 року, позивача було без достатніх підстав направлено на позачерговий медичний огляд із одночасним відстороненням від роботи.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, а, відтак, підстав до скасування судового рішення в частині визнання незаконним та скасування наказу № 280 від 01 грудня 2021 року немає.
Щодо позовних вимог, в частині визнання незаконним та скасувати наказу відповідача № 281 від 01 грудня 2021 року про відсторонення від роботи апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За положеннями статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про охорону праці», працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці. У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань. Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об'єктів економіки забезпечуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти та науки в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
Відповідно до приписів ст. 15 Закону України «Про охорону праці», спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право, зокрема, вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
Згідно зі статтею 46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони, в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 7 ст. 153 КЗпП України, саме на власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони.
Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (далі - Положення № 15) та Перелік робіт з підвищеною небезпекою (далі - Перелік) затверджено наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15.
Загальні питання проведення інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці визначено у розділі третьому цього положення, а питання організації проведення та види навчань й інструктажів з питань охорони праці визначено у розділах п'ятому і шостому Положення № 15.
Так, працівники під час прийняття на роботу та періодично повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі - інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий (пункти 6.1, 6.2 Положення № 15)
За змістом пунктів 6.8, та 6.9 Положення № 15 первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю, такий інструктаж завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж. При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань. При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.
Порядок проходження навчань з питань охорони праці визначено у пункті 5 Положення № 15.
При незадовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці працівники протягом одного місяця повинні пройти повторне навчання і повторну перевірку знань (пункт 3.15 Положення № 15).
Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці (пункт 3.16 Положення № 15).
Відповідальність за організацію і здійснення інструктажів, навчання та перевірку знань працівників з питань охорони праці покладається на роботодавця (пункт 3.18 Положення № 15).
Аналіз змісту зазначених норм правових актів свідчить про те, що охорона праці, як галузь трудового права має на меті збереження здоров'я та життя працівників та створення безпечних умов для їх роботи.
З огляду на право працівника на безпечні умови праці та обов'язок роботодавця щодо створення таких умов для усіх працівників за змістом зазначених правових норм, роботодавець має право та кореспондуючий обов'язок щодо організації і здійснення навчань, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці, а працівник має право та кореспондуючий обов'язок пройти навчання, інструктаж і перевірку знань з цих питань.
Разом з тим, відсутність проведеного інструктажу, навчань або перевірки знань з питань охорони праці з вини роботодавця є підставою для відмови працівника від виконання роботи у зв'язку з порушенням роботодавцем трудового законодавства, а у випадку відмови працівника від проходження інструктажу, навчань або перевірки знань з питань охорони праці - підставою для відсторонення працівника від роботи за рішенням роботодавця.
Отже, за будь яких умов відсутність проведеного інструктажу, навчань або перевірки з питань охорони праці є підставою для недопуску працівника до роботи задля забезпечення охорони його та інших життя та здоров'я.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі № 459/7444/17.
Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19) зазначено, що «відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов'язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати. Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку. Разом з тим за змістом статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом генерального директора ПрАТ «ККФ «Рошен» від 01 грудня 2021 року № 281, було відсторонено від виконання робіт ОСОБА_1 , який не виконує вимог нормативно-правових актів з охорони праці та інструкції з охорони праці № КЦ-005, № КЦ-006, а також доручено начальнику дільниці ОСОБА_2 організувати у місячний строк проходження працівником ОСОБА_1 повторного навчання і перевірку знань з питань охорони праці, а начальнику відділу охорони праці ОСОБА_3 було доручено за результатами навчання та перевірки знань організувати допуск до виконання робіт зазначеного працівника.
03 грудня 2021 року ОСОБА_1 було ознайомлено з зазначеним наказом.
Звертаючись до суду з позовом в частині визнання незаконним та скасування наказу від 01 грудня 2021 року № 281, ОСОБА_1 серед іншого вказував про те, що відповідачем у зазначеному наказі не зазначено, які саме вимоги нормативно-правових актів він не виконав, та які саме норми інструкцій з охорони праці № КЦ-005, № КЦ-006 позивач не дотримується.
Однак, такі доводи позивача є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Так, відповідно до п. 1.6 Інструкції з охорони праці рецептурника 3 розрядку крекерного відділення бісквітного цеху № КЦ-005 від 29 листопада 2019 року та п.1.6 Інструкції з охорони праці рецептурника 3 розряду при роботі на устаткуванні для розмолу зворотних відходів крекерного відділення бісквітного цеху № КЦ-006 від 29 листопада 2019 року визначено, що позачерговий інструктаж проводиться зокрема при порушенні працівниками вимог безпеки праці.
Відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України «Про охорону праці» визначено, що спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право, зокрема, вимагати відсторонення від роботи осіб, які не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
25 листопад 2021 від начальника дільниці ОСОБА_2 на ім'я начальника відділу охорони праці ОСОБА_3 надійшла службова записка, в якій зазначалось, що рецептурник 3-го розряду ОСОБА_1 не дотримується правил з охорони праці на своєму робочому місці та вчиняє дії, які можуть травмувати самого ОСОБА_1 , так і зашкодити іншим співробітникам, які працюють на зміні з останнім, а також завдати шкоди обладнанню підприємства, а саме: залишав робоче місце та без догляду ввімкнене обладнання, устаткування для розмолу зворотних відходів; зачистку устаткування виконував при включеному живленні електродвигунів, чим було порушено п. п. 3.1., 3.5., 3.6. Інструкції з охорони праці рецептурника 3 розряду при роботі на устаткуванні для розмолу зворотних відходів крекерного відділення бісквітного цеху № КЦ-006. Враховуючи зазначене, викладено прохання розглянути питання про направлення ОСОБА_1 на навчання та перевірку знань з питань охорони праці (а.с.99).
29 листопада 2021 року від начальника дільниці ОСОБА_2 на ім'я начальника відділу охорони праці ОСОБА_3 повторно надійшла службова записка, в якій зазначалось, що рецептурник 3-го розряду ОСОБА_1 продовжує систематично порушувати правила з охорони праці на своєму робочому місці та вчиняти дії, які можуть травмувати як самого ОСОБА_1 , так і зашкодити іншим співробітникам, які працюють на зміні з останнім, а саме: залишив робоче місце та без догляду ввімкнене обладнання, устаткування для розмолу зворотних відходів; зачистку устаткування виконував при включеному живленні електродвигунів, чим було порушено п. п. 3.1., 3.5., 3.6. Інструкції з охорони праці рецептурника 3 розряду при роботі на устаткуванні для розмолу зворотних відходів крекерного відділення бісквітного цеху № КЦ-006. Враховуючи зазначене, повторно викладено прохання розглянути питання про направлення ОСОБА_1 на навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
29 листопада 2021 року начальник відділу охорони праці ОСОБА_3 звернувся до Генерального директора ПрАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» із службовою запискою, якою повідомляв про вказані факти та просив відсторонити ОСОБА_1 на час проходження навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
Відтак, встановивши порушення нормативно-правих актів з охорони праці та інструкції з охорони праці, відповідачем правомірно видано наказ від 01 грудня 2021 року №281.
Доводи позивача в частині відсутності в наказі № 281 від 01 грудня 2021 року підстав його винесення, колегія суддів відхиляє, оскільки в наказі зазначено, що він видається у відповідності до приписів ч. 6 ст. 15 Закону України «Про охорону праці», якою визначено, що спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право, зокрема, вимагати відсторонення від роботи осіб, які не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
З наявної у справі переписки сторін, в тому числі в месенджері вбачається, що позивач не спростовував та не заперечував факту допущення ним порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці (підтверджується змістом роздруківок скріншотів переписки у мобільному застосунку «Viber» між абонентом з номером телефону « НОМЕР_1 » та абонентом за номером телефону « НОМЕР_2 », які містяться у мобільному телефоні начальника дільниці ОСОБА_2 за 15 грудня 2021 року, 25 січня 2022 року,31 січня 2022 року, 07 лютого 2022 року, 08 лютого 2022 року, 21 лютого 2022 року).
Із зазначених переписок вбачається, що роботодавець неодноразово повідомляв ОСОБА_1 про необхідність проходження навчання щодо перевірки знань з охорони праці, на що ОСОБА_1 не заперечував такої необхідності та не вказував про відсутність порушень вимог охорони праці в своїх діях.
Достовірність наявної у справі переписки позивача з начальником дільниці ОСОБА_2 в меседжері Viber, визнав представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Відповідно до акту начальника відділу охорони праці ОСОБА_3, директора з управління персоналом ОСОБА_4 , начальника дільниці ОСОБА_2 від 03 грудня 2021 року ОСОБА_1 відмовився від проходження навчання та покинув територію підприємства (а.с. 102).
Обставини зазначені в зазначеному акті ніяким чином не спростовані позивачем.
Як слідує із службової записки начальника дільниці ОСОБА_2 на ім'я начальника відділу охорони праці ОСОБА_3 від 16 грудня 2021 року, ОСОБА_1 , не зважаючи на надану 03 грудня 2021 року пропозицію пройти навчання з охорони праці, станом на 16 грудня 2021 таке навчання не пройшов у зв'язку з неявкою. При цьому, в службовій записці зазначалось, що 15 грудня 2021 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 з'явився до медичного пункту підприємства та надав медичну довідку про результати свого медичного огляду, на повторну пропозицію пройти навчання з охорони праці в зручний для нього час - відмовився без будь-яких пояснень та покинув територію підприємства (а.с. 103).
Із службових записок начальника дільниці ОСОБА_2 на ім'я начальника відділу охорони праці ОСОБА_3 від 27 січня 2022 року, 08 лютого 2022 року та 22 лютого 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 у вказані дати не з'явився та не пройшов навчання з охорони праці (а.с.104-106).
Не проходження ОСОБА_1 організованого роботодавцем навчання та перевірки знань також підтверджується Протоколом № 91/22 засідання Комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 26.01.2022, відповідно до п. 38 якого зазначається, що ОСОБА_1 не з'явився (а.с. 107-109).
Обґрунтовуючи незаконність відсторонення позивача від роботи, його представник ОСОБА_5 вказувала суду на відсутність будь-яких порушень вимог нормативних актів з питань охорони праці її довірителем, робота якого проходила в присутності багатьох свідків.
В той же час ні позивач, ні його представник не заявляли будь-яких клопотань про допит свідків, які, як стверджував представник, могли б спростувати факти допущення позивачем вимог посадової інструкції з охорони праці рецептурника 3 розряду.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що вимога позивача про визнання незаконним та скасування наказу відповідача № 281 від 01 грудня 2021 року про відсторонення є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, то такі вимоги позивач пов'язує з незаконним відстороненням його від роботи. При цьому, під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції судом не встановлено порушення відповідачем вимог закону під час видачі наказу від 01 грудня 2021 року № 281 «Про відсторонення від виконання робіт», а, відтак, вимоги про стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди, які є похідними, задоволенню не підлягають.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання робіт № 281 від 01 грудня 2021 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкодине відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині з прийняттям постанови по суті вимог позивача.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі позовної заяви в частині задоволених позовних вимог, а саме в частині визнання незаконним та скасування наказу про проведення позачергового медичного огляду сплаті підлягав судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп., оскільки позивач в цій частині звільнений від сплати судового збору, то судовий збір у зазначеному розмірі підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
При подачі позовної заяви в частині стягнення з відповідача моральної шкоди (в частині задоволених позовних вимог) сплаті підлягав судовий збір у розмірі 100 грн. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, то сплачений відповідачем судовий збір в цій частині підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.
При подачі апеляційної скарги в частині позовних вимог, що задоволенню не підлягають, відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 9 127 грн. 15 коп. (992,4+5092,37)*150%). Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в зазначені частині, то сплачений відповідачем судовий збір підлягає компенсації за рахунок держави на його користь.
У відповідності до ч. 10 ст. 141 ЦПК Україниапеляційний суд вважає за можливе компенсувати за рахунок держави на користь відповідача різницю від суми, що підлягає стягненню з нього в дохід держави та сумою, яка підлягає компенсанції за рахунок держави на його користь. Така сума складає 8 184 грн. 76 коп.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Київська кондитерська фабрика «Рошен» задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року у частині визнання незаконним та скасування наказу Приватного акціонерного товариства «Київська кондитерська фабрика «Рошен» № 281 від 01 грудня 2021 року «Про відсторонення від виконання робіт», стягнення із Приватного акціонерного товариства «Київська кондитерська фабрика «Рошен» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 509 237 (п'ятсот дев'ять тисяч двісті тридцять сім) гривень 30 копійок, стягнення із Приватного акціонерного товариства «Київська кондитерська фабрика «Рошен» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень скасувати та прийняти в цій частині постанову, якою в задоволенні зазначених позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , на користь Приватного акціонерного товариства «Київська кондитерська фабрика «Рошен», місце знаходження: пр-т Науки, 1, м. Київ, ідентифікаційний код - 00382125, судовий збір у розмірі 100 (сто) гривень.
Компенсувати за рахунок держави на користь Приватного акціонерного товариства «Київська кондитерська фабрика «Рошен», місце знаходження: пр-т Науки, 1, м. Київ, ідентифікаційний код - 00382125, судовий збір у розмірі 8 184 (вісім тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 76 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 26 червня 2023 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.