16 травня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку через Електронний кабінет Електронного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року у кримінальному провадженні № 120 171 000 200 102 39 від 22 вересня 2017 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ, громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка тимчасово проживала за адресою: АДРЕСА_2 , не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 , -
Вироком Дарницького районного суду міста Києва від 14.07.2022 ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 7 років позбавлення волі.
Ухвалено строк відбування покарання ОСОБА_6 відраховувати з 22.09.2017.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 - тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" до вступу вироку в законну силу залишено без змін.
У провадженні стягнуто процесуальні витрати та вирішена доля речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винною у тому, що вона 20.09.2017, приблизно 12 год. 00 хв., знаходилася за місцем свого тимчасового проживання, а саме, в приміщені літньої кухні, розміщеної на території приватного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно проживала зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_8 , з яким спільно розпивали спиртні напої.
У ході спільного проведення дозвілля, на побутовому ґрунті між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_6 раптово виник злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_8 .
Так, ОСОБА_6 20.09.2017, близько 21 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи намір позбавити життя ОСОБА_8 , взяла до лівої руки ніж кухонний промислового виготовлення, який знаходився на тумбочці в кімнаті та, керуючись прямим умислом, направленим на заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті іншій людині, а саме ОСОБА_8 , нанесла йому один цілеспрямований удар в область грудної клітки з лівої сторони, тобто в життєво важливий орган, тим самим спричинила потерпілому тяжке тілесне ушкодження, що є небезпечним для життя, у вигляді проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини (з рівними неосадненими краями, гладкими стінками, одним кінцем "П"-подібної форми, іншим відносно гострокутної, і рановим каналом, що перевищують довжину рани на шкірі): рана розташована на шкірі на передній поверхні лівої половини грудної клітки в 3 міжреберному проміжку між білягрудинною та середньоключичною лінією, від якої відходить рановий канал, який проходить в напрямку по зонду: спереду назад, справа наліво, знизу вверх, по ходу якого ушкоджуються: шкіра, підшкірна клітковина, міжреберні м'язи, пристінкова плевра в 2 міжреберному проміжку між білягрудинною та середньоключичною лінією, перикард та висхідний відділ грудної аорти, в порожнині якого рановий канал сліпо закінчується.
Смерть ОСОБА_8 настала від одного проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням грудного відділу аорти та розвитком крововтрати.
Між проникаючим колото-різаним пораненням лівої половини грудної клітки, що має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, убачається прямий (причинно-наслідковий) зв'язок із смертю ОСОБА_8 .
Після чого, ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений особливо тяжкий злочин з місця вчинення злочину зникла.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок Дарницького районного суду міста Києва від 14.07.2022 в частині призначеного покарання, застосувати до ОСОБА_6 ст. 69 КК України та призначити їй покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, захисник ОСОБА_5 стверджує, що висновок суду щодо призначеного покарання ОСОБА_6 у виді 7 років позбавлення волі та неможливість застосування ст. 69 КК України є невмотивований, не відповідає ступеню тяжкості вказаного кримінального правопорушення, особі обвинуваченої, обставинам кримінального правопорушення і за своїм розміром є несправедливим через свою суворість з огляду на відсутність обтяжуючих обставин та наявність не менше чотирьох пом'якшуючих покарання обставин, а саме: щире каяття - визнання вини та публічне вибачення перед потерпілими; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення - участь у слідчих діях, надання послідовних та незмінних викривальних показань; вчинення злочину під впливом погрози та через матеріальну залежність від потерпілого - проживання в помешканні потерпілого і відсутність доходів та іншого житла; вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстким поводженням з боку потерпілого, - вчинення фізичного насилля під час перебування в стані сильного алкогольного сп'яніння, що у сукупності, на переконання захисника, давало можливість суду першої інстанції застосувати до ОСОБА_6 покарання більш м'яке, ніж визначене найнижчою межею, встановленої в санкції ч. 1 ст. 115 КК України.
Захисник ОСОБА_5 звертає увагу, що ОСОБА_6 раніше не судима, має спеціальну технічну освіту та захворіла на тяжку хворобу, після вчинення кримінального правопорушення - онкологія не визначеної етимології, що безумовно впливає на перебіг відбуття нею покарання. Зокрема, наявність новоутворень в області молочної залози, а також, органів малого тазу (кісти), спричиняють сильні болі, через що обвинувачена вимушена регулярно звертатися до медичної частини ізолятору та вживати знеболюючі, так як не отримує належного обстеження, лікування.
Крім того, захисник ОСОБА_5 вказує, що обвинувачена ОСОБА_6 офіційно залучена до постійного робочого процесу в умовах Київського слідчого ізолятора - офіційно працевлаштована протягом останнього року до ухвалення вироку, що дієво свідчить про її соціалізацію та становлення на шлях виправлення, відсутність необхідності подальшої і тривалої ізоляції від суспільства та бажання останньої здійснити за рахунок трудових доходів, грошову компенсацію потерпілій стороні, попри те, що останні позову у кримінальному провадженні не заявляли.
Потерпіла ОСОБА_9 про дату, час та місце розгляду провадження повідомлялась у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, неявка якої в судове засідання не перешкоджає розгляду провадження за приписами ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення обвинуваченої та її захисника на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог, вважаючи вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим, дослідивши частково матеріали провадження на перевірку доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченої та дані, що характеризують особу останньої, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченої ОСОБА_6 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції з дотриманням вимог ст. 62 Конституції України та ст. 404 КПК України, в межах апеляційної скарги в обсязі, підтриманому стороною захисту в суді апеляційної інстанції.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, відповідають фактичним обставинам провадження, які не оспорені захисником обвинуваченої в апеляційній скарзі, а тому ці обставини, як і юридична кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України, судом апеляційної інстанції не перевіряються на виконання приписів ч. 1 ст. 404 КПК України.
Досліджуючи доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 щодо призначення ОСОБА_6 суворого покарання, колегія суддів бере до уваги таке.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно норми ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом?якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, як наголошується в ч. 2 вказаній нормі закону.
При призначенні покарання ОСОБА_6 судом першої інстанції було ґрунтовно враховано ступінь тяжкості злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, те, що відповідно до ст.ст. 3, 27 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю та право на життя є невід'ємним правом людини, ніхто не може бути свавільно його позбавлений.
Поза увагою суду першої інстанції не залишилася і особа обвинуваченої ОСОБА_6 , зокрема те, що на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога вона не перебуває, її спосіб життя.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , судом визнано стан здоров'я обвинуваченої, активне сприяння досудовому слідству та щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , - судом не встановлено.
За викладеним, в сукупності, суд і дійшов висновку, що ОСОБА_6 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, визначивши його у мінімальних межах, встановлених у санкції ч. 1 ст. 115 КК України.
Водночас, колегія суддів вважає, що призначення покарання носить індивідуальний характер і його вид та розмір визначається з урахуванням положень ст. 65 КК України, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження нових кримінальних правопорушень.
Незважаючи на наведені у вироку мотиви призначеного ОСОБА_6 покарання у мінімальних межах, встановлених в санкції ч. 1 ст. 115 КК України, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх підстав для призначення обвинуваченій більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, з огляду на таке.
Дійсно, як передбачено ч. 1 ст. 69 КК України, суд може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу - ч. 1 ст. 115 КК України, за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної.
Згідно відповіді на запит Київського апеляційного суду Комунального некомерційного підприємства "Київський міський клінічний онкологічний центр" від 21.02.2023 № 001/161-448, 19.10.2022 пацієнтка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була оглянута лікарем-онкологом поліклінічного відділення КНП "КМКОЦ" ОСОБА_10 .
Згідно з оглядом у хворої: філоїдна пухлина правої молочної занози, підозра на озлоякіснення.
Рекомендовано дообстеження (УЗД молочних залоз, трепанбіопсія для уточнення діагнозу).
Більше пацієнтка ОСОБА_6 для подальшого лікування в КНП "КМКОЦ" не зверталась (а.п. 102 т. 4).
Як убачається з характеристики обвинуваченої від 16.02.2023 за підписом ст. інспектора відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи "Київський слідчий ізолятор" ОСОБА_11 та заступника начальника СІЗО із соціально-виховної та психологічної роботи начальник відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи "Київський слідчий ізолятор" ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка тримається в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" засуджена 14.07.2022 вироком Дарницького районного суду міста Києва на 7 років позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
За час тримання в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" з 23.09.2017 по теперішній час ОСОБА_6 зарекомендувала себе посередньо.
Має 4 дисциплінарні стягнення, які погашені у встановленому законом строком.
Заохочень не має.
На заходи режимного характеру реагує посередньо.
Соціально-корисні зв'язки підтримує шляхом отримання передач.
До праці в умовах Державної установи "Київський слідчий ізолятор" залучається у відповідності до п. 5 ст. 118 КВК України на підставі дозволу Дарницького районного суду міста Києва від 10.11.2021 № 79795/21-Вих (а.п. 101 т. 4).
Отже, вказані дані що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_6 її стан здоров?я, як на час розгляду провадження у суді першої інстанції, так і на час апеляційного провадження, а також конкретні обставини провадження та обставини, що пом?якшують покарання обвинуваченої, на переконання колегії суддів, у даному конкретному випадку дозволяють зробити висновок про те, що в сукупності вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, а тому мета покарання по відношенню до обвинуваченої ОСОБА_6 може бути досягнута при призначенні їй більш м'якого покарання, ніж передбачено ч. 1 ст. 115 КК України, з застосуванням положень ст. 69 КК України, що буде справедливим.
Доля речових доказів у провадженні вирішена у порядку ст. 100 КПК України, а процесуальні витрати стягнуті на підставі ст. 124 КПК України, правильність чого в апеляційній скарзі захисника не оспорюється.
За викладеним, апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Дарницького районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року у кримінальному провадженні № 120 171 000 200 102 39 від 22 вересня 2017 року стосовно ОСОБА_6 змінити: пом'якшити призначене їй покарання за ч. 1 ст. 115 КК України з застосуванням положень ст. 69 КК України з 7 років до 6 років позбавлення волі.
У решті вирок залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченою ОСОБА_6 , яка тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення їй копії ухвали.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3