04 липня 2023 року Чернігів Справа № 620/894/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника відповідачів Коверзнева Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про визнання протиправними дій та визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича (далі - Відповідач 1), приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича (далі - Відповідач 2) та просить:
визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича щодо стягнення з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні АСВП № 64292101 основної винагороди у відсотковому відношенні до суми, визначеної у виконавчому листі № 750/7540/20, виданому Деснянським районним судом м. Чернігова 13.01.2021;
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича від 13.12.2022 про відкриття виконавчого провадження АСВП № 70540582 з примусового виконання постанови приватного виконавця Коваля Віталія Олександровича № 64292101 від 26.01.2021.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у постанові про її стягнення, яка винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є винагородою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.
Ухвалою суду від 02.03.2023 в справі відкрито провадження та призначено слухання справи у відкритому судовому засіданні на 06.03.2023 на 13:30 год.
Відповідачі надали до суду відзиви на позов, в яких зазначили, що при винесенні оскаржуваних постанов діяли на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про визнання протиправними дій та визнання протиправною та скасування постанови залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 у справі 620/894/23 скасовано. Справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича, приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 20.06.2023 прийнято справу до провадження судді Ткаченко О.Є.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля В.О. перебував виконавчий лист № 750/7540/20, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова 13.01.2021, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Спектрум Ессетс» заборгованості за кредитним договором в сумі 10550,06 дол. США, що еквівалентно 281 467 грн. 16 коп. (а.с.107).
Постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 64292101 винесено 26.01.2021 (а.с.74).
26 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 28 146 грн. 72 коп. (а.с.54).
12 серпня 2022 року між сторонами виконавчого провадження боржником ОСОБА_1 (Боржник) та ТОВ «Спектрум Ессетс» (Новий кредитор) укладено договір (далі - Договір) про врегулювання заборгованості за Кредитним договором №3605/06/11/11/304/2007/430 від 14.12.2007 (а.с.9-11).
Згідно п.4 Договору сторони домовились врегулювати заборгованість за Кредитним договором шляхом оплати боржником частини заборгованості за Кредитним договором у розмірі 95 000,00 грн. у строк до 12.08.2022 включно.
Пунктом 6 Договору передбачено, що зобов'язання боржника зі сплати заборгованості за Кредитним договором, зазначеної в п. 3 Договору, припиняються виконанням, в момент зарахування грошових коштів у розмірі, вказаному в п. 4 даного Договору, на поточний рахунок кредитора з наступним прощенням (анулюванням) залишку заборгованості за Кредитним договором, а саме:
простроченої заборгованості за основною сумою заборгованості (кредитом)-72 988 грн. 25 коп.;
простроченої заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 113 478 грн. 91 коп.
21 вересня 2022 року у зв'язку із самостійним виконанням зобов'язання боржником та частковим прощенням боргу стягувачем, ОСОБА_1 подано заяву про закінчення виконавчого провадження та повернення надлишкового стягнутої суми основної винагороди (а.с.103).
23 вересня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.106), дана постанова надіслана боржнику, конверт повернувся з відміткою «за заявою відправника/адресата» (а.с.240).
13 грудня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. відкрито виконавче провадження за постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. від 26.01.2021 №64292101 про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця у сумі 28145,76 грн. Згідно заяви стягувача залишок боргу станом на 12.12.2022 складає 13613,18 грн (а.с.55 зворот).
13.12.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. винесено постанови про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника (а.с.57 зворот, 58 зворот).
Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суд з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Частино 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальними законами, що визначають умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) та Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина перша статті 5 Закону №1404-VIII передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.
Відповідно до статті 1 Закону №1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Частиною першою статті 31 Закону №1403-VIII визначено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.
Відповідно до частин 2-4 статті 31 Закону №1403-VIII винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.
Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частина п'ята статті 31 Закону №1403-VIII передбачає, що якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина шоста статті 31 Закону №1403-VIII).
Відповідно до частини 7 статті 31 Закону №1403-VIII приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643 (далі - Порядок № 643).
Відповідно до пункту 19 Порядку №643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм у їх сукупності, постанова про стягнення основної винагороди приватного виконавця виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, однак, підставою отримання приватним виконавцем основної винагороди є фактичне виконання (повне або часткове) виконавчого документа, а сума основної винагороди визначається у відсотках до стягнутої суми.
Відповідно до положень частини шостої статті 31 Закону №1403-VIII основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1404-VIII основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Згідно з частиною третьою статті 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, аналіз положення статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» свідчить про те, що одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватний виконавець повинен вирішити питання про стягнення основної винагороди та винесення постанови про стягнення основної винагороди разом з постановою про відкриття виконавчого провадження є обов'язком приватного виконавця.
Водночас право на стягнення суми основної винагороди, визначеної у постанові про стягнення основної винагороди, залежить від того чи виконане рішення в повному або частковому обсязі внаслідок дій приватного виконавця.
Сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у постанові про її стягнення, яка винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є винагородою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.
Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом в постанові від 03.06.2021 у справі № 640/17286/20.
Таким чином, постанова про стягнення основної винагороди має визначати суму основної винагороди у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню та яка заявлена у виконавчому документі, пред'явленому до виконання, оскільки виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, та приватний виконавець на момент відкриття виконавчого провадження не володіє інформацією стосовно подальшого фактичного стягнення суми коштів та їх розміру. Реалізується у випадку виконання виконавчого провадження приватним виконавцем.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 (справа №160/5321/20) для правильної оцінки правомірності постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця, визначеної у вигляді відсотка, винесеної приватним виконавцем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, судам необхідно встановити предмет виконавчого провадження (стягнення сум чи передача майна за виконавчим документом).
Враховуючи, що на момент відкриття виконавчого провадження не завжди можливо визначити розмір фактично стягнутих сум чи остаточну вартість переданого майна за наслідками фактичного виконання приватним виконавцем, необхідно перевіряти механізм розрахунку, застосованого виконавцем при визначенні суми основної винагороди та наведеного ним у постанові про стягнення основної винагороди, винесеної одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.
Водночас, право на стягнення суми основної винагороди, визначеної у постанові про стягнення основної винагороди, залежить від того чи виконане рішення в повному або частковому обсязі внаслідок дій приватного виконавця.
Сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у постанові про її стягнення, яка винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є винагородою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.
Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом в постанові від 21 січня 2021 року в справі №160/5321/20.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля В.О. перебував виконавчий лист № 750/7540/20, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова 13.01.2021 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Спектрум Ессетс» заборгованості за кредитним договором в сумі 10550,06 дол. США, що еквівалентно 281 467 грн. 16 коп.
Загальна сума, яка підлягала стягненню, становила 281467,16 грн
Під час виконання цього виконавчого документа відповідачем 26.01.2021 була винесена постанова про стягнення основної винагороди у розмірі 28146,72 грн (10% від 281467,16).
Отже, під час винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №64292101, винесену 26.01.2021, приватний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля В.О. щодо стягнення з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні АСВП № 64292101 основної винагороди у відсотковому відношенні до суми, визначеної у виконавчому листі № 750/7540/20, виданому Деснянським районним судом м. Чернігова 13.01.2021, суд зазначає наступне.
21 вересня 2022 року у зв'язку з самостійним виконанням зобов'язання боржником та частковим прощенням боргу стягувачем, ОСОБА_1 подано заяву про закінчення виконавчого провадження та повернення надлишкового стягнутої суми основної винагороди (а.с.103).
Враховуючи положення статті 31 Закону №1403-VIII та пункт 19 Порядку №643, підставою для стягнення основної винагороди у межах виконавчого провадження є здійснення приватним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум та основна винагорода обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.
Суд зазначає, що стягнення основної винагороди приватного виконавця за рішеннями майнового характеру вже після завершення виконавчого провадження (в тому числі в разі повернення виконавчого документа стягувачу або закінчення виконавчого провадження) за умови, що стягнення за рішенням фактично не відбулося, є неможливим в силу положень статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та пункту 19 Порядку№643, оскільки приватний виконавець зобов'язаний вирахувати розмір основної винагороди пропорційно від фактично стягнутої суми.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №580/3444/20.
Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, суд звертає увагу на те, що представник відповідача 1 помилково посилається на пункт 12 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643, яким передбачено, що розмір основної винагороди приватного виконавця становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом, однак не враховує, що даний пункт викладений в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 726, тобто після винесення приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. постанов про відкриття виконавчого провадження АСВП № 64292101 та про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 28 146 грн. 72 коп. від 26.01.2021.
12 серпня 2022 року між сторонами виконавчого провадження боржником ОСОБА_1 (Боржник) та ТОВ «Спектрум Ессетс» (Новий кредитор) було укладено договір (далі - Договір) про врегулювання заборгованості за Кредитним договором №3605/06/11/11/304/2007/430 від 14.12.2007 (а.с.9-11).
Згідно п. 4 Договору сторони домовились врегулювати заборгованість за Кредитним договором шляхом оплати боржником частини заборгованості за Кредитним договором у розмірі 95 000 грн. 00 грн. у строк до 12.08.2022 року включно.
Отже, з урахуванням договору про врегулювання заборгованості приватний виконавець Коваль В.О. має право на отримання основної винагороди у розмірі 9500 грн (10% від стягнутої суми (95000,00 грн.).
При цьому 23.09.2022 приватним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні ВП №64292101 про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», в якій зазначено, що постанову про стягнення з боржника основної винагороди по ВП №64292101 від 26.01.2021 в частині не стягнутої суми 13613,18 грн.
Суд уважає за необхідне зазначити, що дійсно приватним виконавцем вчинялись дії щодо примусового виконавчого листа № 750/7540/20, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова 13.01.2021, про що було наведено у цьому рішенні. Однак, результатом таких дій стало часткове стягнення заборгованості з позивача, а саме 95000,00 грн.
З огляду на викладене, суд відхиляє відповідні доводи позивача про те, що погашення боргу відбувалось добровільно, а приватним виконавцем не вчинялись дії щодо стягнення заборгованості.
За таких обставин, дії приватного виконавця щодо стягнення з позивача суми в розмірі 28146,72 грн є протиправними, а сума, яка підлягає стягненню як основана винагорода виконавця, повинна становити 9500 грн.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. від 13.12.2022 про відкриття виконавчого провадження АСВП № 70540582 з примусового виконання постанови приватного виконавця Коваля В.О. № 64292101 від 26.01.2021.
Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
За таких обставин, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 70540582 з примусового виконання постанови приватного виконавця Коваля В.О. № 64292101 від 26.01.2021, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними.
Суд ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Віііг Тоща V. Зраіп) серія А. 303-А; пункт 29).
За приписами частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 та 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про задоволення позову частково.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про визнання протиправними дій та визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.
Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича щодо стягнення з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні АСВП № 64292101 основної винагороди у відсотковому відношенні до суми, визначеної у виконавчому листі № 750/7540/20, виданому Деснянським районним судом м. Чернігова 13.01.2021.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 968,24 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович (проспект Перемоги, буд. 139, офіс 208, м.Чернігів,14013)
Відповідач: Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович (проспект Перемоги, буд. 139, офіс 213,м.Чернігів,14013).
Повне рішення суду складено 04 липня 2022 року.
Суддя О.Є. Ткаченко