03 липня 2023 року справа № 580/3801/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області, яка полягає у відмові Головного управління Пенсійного Фонду України у Черкаській в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 5 % внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного під час проходженням служби в органах внутрішніх справ;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та щомісячну виплату пенсії з 01 січня 2023 року за вислугою років відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з врахуванням додаткових 5 % до пенсії в зв'язку зі звільненням через обмежений стан здоров'я, у розмірі 85 відсотків відповідних сум грошового забезпечення та забезпечити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ у розмірі 80% сум грошового забезпечення. Разом з тим, позивач зазначає, що він, як особа звільнена через обмежений стан здоров'я, має право на призначення пенсії у розмірі додаткових 5% відповідних сум грошового забезпечення, натомість відповідач відмовив у встановленні додаткових 5% сум грошового забезпечення, зазначивши, що позивач є обмежено придатним, а рішення комісії про непридатність до військової служби відсутнє.
Ухвалою від 02.06.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22.06.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Стверджує, що оскільки позивач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ через обмежений стан здоров'я, то підстави для перерахунку розміру пенсії позивача із встановленням додаткових 5% сум грошового забезпечення відсутні.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що згідно свідоцтва про хворобу № 603 від 19.12.2013 військово-лікарська комісія УМВС України визнала позивача обмежено придатним до військової служби та зазначила, що захворювання позивача пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 27 грудня 2013 року № 360 о/с позивач звільнений з ОВС в запас ЗС України за п. 64 “В” (через обмежений стан здоров'я) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Згідно протоколу призначення пенсії від 12.04.2014, позивачеві призначена пенсія за вислугу років з 28.12.2013, основний розмір пенсії позивача при призначенні становив 80% грошового забезпечення.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 872596, з 17.10.2017 позивачеві встановлена ІІ група інвалідності безтерміново, причини інвалідності - захворювання, пов'язані з проходженням служби в ОВС.
У грудні 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій на підставі п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Національну поліцію” та положень Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням додавання 5 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Листом від 04.01.2023 № 59-8270/Т-03/8-2300/23 відповідач повідомив, що оскільки позивач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ через обмежений стан здоров'я, то підстави для перерахунку розміру пенсії позивача із встановленням додаткових 5% сум грошового забезпечення відсутні.
Бездіяльність Головного управління щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням 5% внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного під час проходження служби в органах внутрішніх справ позивач вважає протиправною, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з даним позовом.
Під час вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за станом здоров'я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Згідно зі статтею 102 Закону № 580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Положеннями пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII передбачено, зокрема, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Відповідно до пункту “а” частини першої статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-XII), в редакції, чинній з 01.01.2016, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення
Таким чином, вказані вище норми Закону № 2262-ХІІ передбачали, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які на день звільнення зі служби мають вислугу 20 років, пенсія за вислугу років призначається в розмірі 50 процентів відповідної суми грошового забезпечення.
В свою чергу, при звільненні особи рядового і начальницького складу зі служби “у відставку” за віком або за станом здоров'я, пенсія за вислугу років призначається в розмірі 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
“Відставка” (із зняттям з військового обліку) є одним із різновидів звільнення із органів внутрішніх справ, яка може відбуватися як за віком так і через хворобу (стаття 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ).
Звільнення ж зі служби “в запас” (з постановкою на військовий облік) можливе, серед іншого, “через хворобу”, “через обмежений стан здоров'я”, а також “за власним бажанням”.
Отже, перша частина пункту “а” частини 1 статті 13 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що пенсія за вислугу років в розмірі 55 процентів відповідної суми грошового забезпечення призначається виключно особам, які звільненні зі служби в органах внутрішніх справ у відставку (за віком або за станом здоров'я).
У всіх інших випадках згідно першої частини пункту “а” частини 1 статті 13 Закону № 2262-ХІІ особам, які на день звільнення зі служби органів внутрішніх справ мали вислугу 20 років, пенсія за вислугу років призначається в розмірі 50 процентів відповідної суми грошового забезпечення, навіть особам, звільненим зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) “через хворобу” або “через обмежений стан здоров'я”.
Таким чином, оскільки позивач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ в запас ЗС України за п. 64 “В” (через обмежений стан здоров'я) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, то права на додаткові 5 % до пенсії позивач не має.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких слід відмовити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача, який звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, не підлягають задоволенню, а відповідач не надав доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 03.07.2023.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК