04 липня 2023 року справа № 580/3192/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С. О., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 05.04.2023 № 232350006102 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи на ВАТ “Черкаське хімволокно” з 09.04.1998 по 20.08.2004 та призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, з моменту виникнення права на таку пенсію на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції' яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Додатково просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 073,60 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначила, що 28.03.2023 звернулася до відповідача 1 із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1. Однак, 10.04.2023 отримала рішення відповідача 2 від 05.04.2023 № 232350006102 про відмову у призначенні пенсії. Відмова обґрунтована відсутністю у позивача необхідного пенсійного віку та пільгового стажу за Списком № 1. Разом з тим, позивач вважає, що на момент звернення її вік становив 47 років 11 місяців 17 днів, страховий стаж 17 років 3 місяців 10 днів, з яких пільговий стаж роботи за Списком №1 в календарному обрахунку - 6 років 04 місяці 12 днів. Вважає, що відповідач 2 протиправно не врахував до пільгового стажу за Списком №1 періоди її роботи у ВАТ «Черкаське Хімволокно» з 09.04.1998 по 20.08.2004, адже трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж. При цьому, трудова книжка позивача оформлена належним чином. Тому, вважає відмову відповідача 2 у призначенні їх пільгової пенсії незаконною.
Відповідач 1 проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 17.05.2023, вказав, що при розгляді документів, поданих позивачем для призначення пенсії, встановлено, що в її трудовій книжці відсутні записи про: наявність у відповідному списку виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, професії (посади), яку обіймала позивач, роботи, яку вона виконувала; зайнятість на вказаних роботах протягом повного робочого дня; підтвердження шкідливих умов праці працівників за результатами атестації робочих місць. Тому, до пільгового стажу позивача не зараховано період з 09.04.1998 по 20.08.2004, оскільки документального підтвердження повної зайнятості (роботи на умовах повного робочого дня) за відповідними професіями позивачем не надано, відсутня уточнююча довідка з підприємства про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до Порядку № 637 та відсутні накази про проведення атестації робочих місць за умовами праці № 37 від 25.07.1994, № 60 від 27.06.2000 і атестація робочих місць, що затверджується висновком Державної експертизи умов праці. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідач 2 подав до суду 06.06.2023 відзив на позовну заяву від 19.05.2023 № 0600-0902-8/54301, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав, що за доданими позивачем документами до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. До пільгового стажу не зараховано період з 09.04.1998 до 20.08.2004, оскільки документального підтвердження повної зайнятості (роботи на умовах повного робочого дня) за відповідними професіями особою не надано, відсутня уточнююча довідка з підприємства про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній по Списку № 1 відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 та відсутні накази про проведення атестації робочих місць за умовах праці від 25.07.1994 № 37, від 27.06.2000 № 60 і атестація робочих місць, що затверджується висновками Державної експертизи умов праці. На підставі наданих документів страховий стаж позивача становить 17 років 03 місяці 10 днів, пільговий стаж за Списком №1 відсутній. Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із відомостями трудової книжки серії НОМЕР_2 (записи №№ 6-7) позивач з 09.04.1998 прийнята у ВАТ “Черкаське Хімволокно” в прядильно-обробний цех обробником хімічного волокна по 2-му розряду (розпорядження від 06.04.1998 № 197) та 20.08.2004 звільнена по ст. 38 КЗпП України - по догляду за дитиною до 14 років.
Відповідно до виписки із наказу ВАТ “Черкаське хімволокно” “Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення” від 25.07.1994 №376 та від 27.06.2000 № 604 прядильно-обробний цех, за професією - обробник хімічних волокон підтверджено право на пенсію за Списком № 1.
Згідно із висновком від 14.09.2000 № 75 підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, зокрема, на роботах у прядильно-обробному цеху за професією обробник хімічних волокон.
Відповідно до висновку від 14.12.2005 № 248 проведено атестацію робочих місць за умовами праці та правильності застосування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, згідно з якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 і № 2 на ВАТ “Черкаське хімволокно” (обробний цех № 1), зокрема, професію обробник хімічного волокна віднесено до Списку № 1.
Згідно з наданою позивачем довідкою Пенсійного фонду України з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-5 від 12.04.2023 підтверджується нарахування та сплата відносно позивача єдиного внеску, зокрема, за період з січня 1999 року по січень 2001 року та за серпень 2004 року страхувальником - ВАТ “Черкаське хімволокно” (код 00204033).
Цією ж довідкою форми ОК-5 підтверджується відсутність у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу позивачки у спірний період з лютого 2001 року по липень 2004 року.
28.02.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області рішенням від 05.04.2023 № 232350006102 відмовило позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 через те, що до пільгового стажу не зараховано період з 09.04.1998 до 20.08.2004, оскільки документального підтвердження повної зайнятості (роботи на умовах повного робочого дня) за відповідними професіями особою не надано, відсутня уточнююча довідка з підприємства про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній по Списку № 2 відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 та відсутні накази про проведення атестації робочих місць за умовах праці від 25.07.1994 № 37, від 27.06.2000 № 60 і атестація робочих місць, що затверджується висновками Державної експертизи умов праці. При цьому, зазначено, що страховий стаж позивача становить 17 років 03 місяці 10 днів, пільговий стаж за Списком №1 відсутній.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантоване право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються зокрема Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Як встановлено судом із відзивів на адміністративний позов та оскаржуваного рішення, відповідач 2 відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із не досягненням заявницею 50 років на дату заяви та у зв'язку з недоведеністю зайнятості на вказаній роботі протягом повного робочого дня.
Таким чином, при перевірці правомірності дій відповідача, в ході розгляду цієї справи належить встановити чи наявний у позивачки віковий ценз для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та чи підлягає включенню до пільгового стажу позивача період її роботи у ВАТ “Черкаське хімволокно”.
Щодо зазначеної відповідачем обставини недосягнення позивачем пенсійного віку (50 років), необхідного для призначення пенсії за віком, суд зазначає наступне.
Згідно з п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII віковий ценз для жінок збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII набув чинності з 01.04.2015.
Відповідно до п. 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Отже, після набуття чинності нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" правила призначення пенсій за Списком №1 регламентувались п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VIII, яким текст Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнений, зокрема, ст. 114, згідно з ч. 1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII у новій редакції викладений п. 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де передбачалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
У силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.
Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.
Правила згаданих законів були повністю уніфікованими (ідентичними).
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020р. №1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII".
Пунктом 1 резолютивної частини цього Рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини названого судового акту стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з п. 3 резолютивної частини названого судового акту застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам …".
Проаналізувавши вищенаведені норми права, суд зазначає, що з 23.01.2020 в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 1, а саме: п. “а” ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Відносно позивача правила означених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років за п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII та 50 років за п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
У рішенні від 23.01.2020 №1-р/2020 Конституційний Суд України, визнаючи такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом N 213-VIII вказав, що особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об'єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов'язані саме з положеннями Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу в правозастосуванні найбільш сприятливому для заявника закону.
Суд також зазначає, що обрані пенсійним фондом у спірному випадку мотиви вчинення владного управлінського волевиявлення не враховують правила розв'язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на користь невладного суб'єкта - приватної особи (тобто на користь позивача).
У спірних правовідносинах застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що відмова відповідача в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є необгрунтованою.
Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду висловленої у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20.
Разом з тим, щодо вирішення питання про зарахування до пільгового стажу позивача спірний період її роботи у ВАТ “Черкаське хімволокно”, суд врахував таке.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як встановив суд, згідно із відомостями трудової книжки серії НОМЕР_2 (записи №№ 6-7) позивач з 09.04.1998 по 20.08.2004 працювала у ВАТ “Черкаське Хімволокно” в прядильно-обробному цеху обробником хімічного волокна по 2-му розряду.
Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належні записи, що засвідчують періоди її роботи, зокрема, у ВАТ “Черкаське хімволокно” з 09.04.1998 по 20.08.2004.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 13.06.2019 в справі №195/443/17 та від 22.05.2018 в справі №683/977/17 право на зарахування до стажу для призначення особі пільгової пенсії підтверджується, зокрема, відомостями трудової книжки.
Суд також враховує правові висновки Верховного Суду у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, відповідно до яких надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Суд також звертає увагу, що позивач при зверненні із заявою про призначення пенсії надала виписку із наказу ВАТ “Черкаське хімволокно” “Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення” від 25.07.1994 №376 та від 27.06.2000 № 604, відповідно до якої прядильно-обробний цех, за професією - обробник хімічних волокон підтверджено право на пенсію за Списком № 1.
Також надано висновок від 14.09.2000 № 75, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, зокрема, на роботах у прядильно-обробному цеху за професією обробник хімічних волокон, та висновок від 14.12.2005 № 248, відповідно до якого проведено атестацію робочих місць за умовами праці та правильності застосування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, згідно з якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 і № 2 на ВАТ “Черкаське хімволокно” (обробний цех № 1), зокрема, професію обробник хімічного волокна віднесено до Списку № 1.
Разом з тим, суд зазначає, що пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації) атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання за порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а.
У трудовій книжці позивача відсутні відомості про її зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці у період роботи з 09.04.1998 по 20.08.2004 у ВАТ «Черкаське хімволокно», що унеможливлює підтвердження її пільгового стажу тільки даними трудової книжки, що обумовлює підтвердження пільгового характеру роботи уточнюючою довідкою.
Суд врахував, що на підтвердження спеціального трудового стажу позивач не надала уточнюючої довідки підприємства за вказаний період.
Позивач не підтвердила належними та допустимими доказами пільговий характер роботи у спірний період на посаді обробника хімічного волокна у ВАТ «Черкаське хімволокно».
Зважаючи на те, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років за період роботи з 09.04.1998 по 20.08.2004, а на підтвердження спеціального трудового стажу позивачем не було надано уточнюючої довідки підприємства за вказаний період, суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно прийняв рішення від 05.04.2023 № 232350006102 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 1.
Така позиція узгоджується з висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 200/8337/20-а, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач не позбавлена можливості підтвердити пільговий характер роботи, звернувшись до ВАТ " Черкаське хімволокно", та після їх надходження має право звернутися до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 1.
Враховуючи, що позивач уточнену довідку про характер роботи не надала, суд дійшов висновку, що відповідач 2 діяв відповідно до повноважень, визначених пунктом 4.3 Порядку № 22-1 та пунктом 20 Порядку № 637, тому спірне рішення відповідача 2 про відмову в призначенні позивачу пільгової пенсії прийнято на законних підставах і скасуванню не підлягає.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову розподіл судових відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.
Керуючись ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ