Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
04 липня 2023 року Справа № 520/16482/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат, Левун Олександр Федорович, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:
1. Зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області вчинити певні дії - відновити ОСОБА_1 , на посадi начальника вiддiлення поліції № 1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області.
2. Нарахувати та сплатити рiзницю грошового забезпечення з 11.03.22р. по дату поновлення на посаді.
3. Зобов'язати ГУНП в Харківській області публічно вибачитись за незаконні дії які були вчинені відносно ОСОБА_1 .
4. Судові витрати за позовною заявою та витрати, які будуть понесені у зв'язку із зверненням за правовою допомогою покласти на відповідача, зобов'язавши останнього відшкодувати їх позивачу в повному обсязі.
Кодексом адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимоги, встановленої ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
В прохальній частині позову (третя вимога) позивач просить суд зобов'язати ГУНП в Харківській області публічно вибачитись за незаконні дії які були вчинені відносно ОСОБА_1 ..
Тобто, позивачем заявлено вимогу про здійснення певних подій, що не передбачено положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, позивач просить суд зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області вчинити певні дії - відновити ОСОБА_1 , на посадi начальника вiддiлення поліції № 1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області.
Водночас, позивачем не конкретизовано в позовній вимоги дати такого поновлення на посаді.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно надати до суду позовну заяву з зазначенням позовних вимог, передбачених положеннями ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відносно строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Спір виник у відносинах з проходження громадянином України публічної служби у лавах Національної поліції України у якості поліцейського, стосується фактично наказу начальника ГУНП в Харківській області № 186 від 11.03.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області» щодо звільнення зі служби в поліції.
За правилом ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, а за спеціальним правилом п.4 ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII у редакції Закону України від 15.03.2022р. №2123-ІХ) - не пізніше 15 днів з дня ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) Європейським судом з прав людини фактично надане тлумачення змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та змісту верховенства права, згідно з яким національне законодавство має бути чітким та узгодженим, відповідати вимозі «якості» закону, забезпечувати адекватний захист осіб від свавільного втручання у права заявника, а у разі протилежного (тобто у разі неоднозначного трактування норми права) підлягає застосуванню найбільш сприятливий для заявника підхід.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України строки для звернення до адміністративного суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суддя враховує, що за визначенням ч.1 ст.1 Закону України від 02.07.2015р. №580-VIII "Про Національну поліцію" Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України від 02.07.2015р. №580-VIII "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з ч.1 ст.58 Закону України від 02.07.2015р. №580-VIII "Про Національну поліцію" призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Частиною 1 ст.12 Закону України від 02.07.2015р. №580-VIII "Про Національну поліцію" визначено, що поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
З положень наведених норм закону чітко та однозначно витікає, що за загальним правилом проходження поліцейської служби полягає у щоденному виконанні діючим поліцейським завдань Національної поліції України за місцем проходження служби.
Так, позивач зокрема просить суд: зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області вчинити певні дії - відновити ОСОБА_1 , на посадi начальника вiддiлення поліції № 1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області; нарахувати та сплатити рiзницю грошового забезпечення з 11.03.22р. по дату поновлення на посаді.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, за змістом наказу ГУНП в Харківській області 11.03.2022 було видано наказ № 140 о/с, яким на реалізацію наказу ГУНП в Харківській області №186 від 11.03.2022 ОСОБА_1 було звільнено з посади та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщено на посаду старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області.
До суду з даним позовом позивач звернувся - 29.06.2023.
У позові заявник самостійно зазначає, що строк звернення до суду з даною позовною не сплив, оскільки таку дату пов'язую з отриманням (28.06.2023) відмови відповідача у виконані рішення суду в межах справи №520/6771/22.
Однак суд відхиляє таки доводи, оскільки на позовні вимоги позивача викладені у позовній заяві розповсюджується дія ч.5 ст. 122 КАС України.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що даний позов заявником подано із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20 сформульовано правовий висновок, за яким на етапі відкриття провадження у справі у суду відсутні повноваження витребовувати будь-які докази. Суд вивчає лише ті докази, що надійшли разом з позовною заявою. Проте суд, встановивши порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, керуючись ст. ст. 123, 169 КАС України має залишити позовну заяву без руху, запропонувавши позивачу подати заяву про поновлення такого строку із зазначенням причин пропуску.
Отже, за сформульованим Верховним Судом правовим висновком саме позивач повинен довести дотримання строку звернення до суду, приєднавши до матеріалів позову докази або дотримання строку на звернення до суду або пропуску строку на звернення до суду з поважних причин.
Суддя зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суддя зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав.
Суддя наголошує на тому, що строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і впорядкованим. Також, суд зазначає, що без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, заяви про поновлення строку звернення до суду з належними доказами поважності причин пропуску цього строку, до суду не надано, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без руху для надання заяви про поновлення строку звернення до суду з доданням доказів на їх підтвердження.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Як встановлено судом, позивачем не надано до суду екземпляру позовної заяви для відповідача із долученням до нього копій доказів, долучених до позовної заяви, а надано докази направлення на адресу відповідача позовної заяви, що не свідчить про дотримання позивачем вимог ч.1 ст. 161 КАС України.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно також надати до суду копію позовної заяви разом із копіями доданих до позовної заяви доказів відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі “Дія-97” проти України” (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Аналогічний висновок зробив, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 по справі №0240/2226/18-а.
Відповідно, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, поданий з порушенням вимог ст. 161 КАС України.
Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:
- надати до суду уточнений адміністративний позов, в якому викласти прохальну частину позову з урахуванням вимог, передбачених положеннями ч.1 ст. 5 КАС України;
- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення;
- надати до суду копію позовної заяви разом із копіями доданих до позовної заяви доказів відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Супрун Ю.О.