Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 липня 2023 р. № 520/12653/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (м.Київ, вул.Городецького, 13) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 60886081 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 року у справі №2040/6198/18. Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 60886081 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 року у справі №2040/6198/18 відновити виконавче провадження та вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі №2040/6198/18, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що бездіяльність відповідача у виконавчому провадженні ВП № 60886081 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 року у справі №2040/6198/18 є протиправною.
Відповідач правом на подачу відзиву на адміністративний позов не скористався.
Дослідивши матеріали справи, доводи адміністративного позову та надані сторонами докази, суд дійшов наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 у справі №2040/6198/18 було зобов'язано Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області та Міністерство соціальної політики України донарахувати та виплатити ОСОБА_1 за Рішенням Європейського Суду з Прав Людини від 31.07.2014 у справі Штефан та ін. проти України щодо заяви ОСОБА_1 №4862 від 03.01.2013 на виконання Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року у справі №2002/2-а-464/11 суму індексованого доходу та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати соціальних виплат, а саме: компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за період із грудня 2010 року по 1 травня 2016 року на виплачену суму 38204 грн.26 коп. - відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" і "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 №1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
16.12.2019 за виконавчим листом у цій справі головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ було прийнято постанову від 16.12.2019 ВП №60886081 про відкриття виконавчого провадження.
Боржниками у межах вказаного виконавчого провадження є Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області та Міністерство соціальної політики України.
06.02.2020 працівником Відділу у статусі державного виконавця на Міністерство соціальної політики України було накладено 5.100,00 грн штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин.
16.03.2020 працівником Відділу у статусі державного виконавця на Міністерство соціальної політики України було накладено 10.200,00 грн штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин.
При цьому, доказів проведення саме державним виконавцем перевірок стану виконання виконавчого документа до суду не подано.
Зі змісту названих вище постанов про накладення штрафу слідує, що під перевіркою державний виконавець розумів вивчення суто матеріалів виконавчого провадження та з'ясування відсутності листів боржника про повне виконання рішення суду.
03.12.2020 працівником Відділу у статусі державного виконавця на Міністерство соціальної політики України було складено подання про вчинення боржником у межах виконавчого провадження ВП №60886081 кримінального правопорушення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 у справі №2040/6198/18 було замінено боржника у виконавчому листі Харківського окружного адміністративного суду №2040/6198/18 (виданого) 23.11.2018 з Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області ( вул. Освіти, буд. 17, м. Барвінкове, Барвінківський район, Харківська область, ЄДРПОУ 0396363) на правонаступника - Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (64300, Харківська обл., місто Ізюм, вул. Гагаріна, будинок 1, ЄДРПОУ 03196469).
02.11.2021 працівником Відділу у статусі державного виконавця було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №60886081.
Як з'ясовано судом, юридично-правовою підставою для винесення вищезазначеної постанови став п.11 ч.1 ст.35 та ст.40 Закону №1404-VIII, а фактичною підставою послугувало судження про вжиття вичерпних заходів виконання рішення суду.
Не погодившись із постановою про закінчення виконавчого провадження, у листопаді 2021 року ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС МЮУ, відповідач) в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ від 02.11.2021 ВП №60886081.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ від 02.11.2021 ВП №60886081.
Позивач в адміністративному позові посилається на те, що відповідачем не відновлено виконавче провадження, про що йому стало відомо 23.05.2023 при отриманні інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження про хід ВП №60886081.
Посилаючись на бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 60886081 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 року у справі №2040/6198/18, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 60886081 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 року у справі №2040/6198/18 відновити виконавче провадження та вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі №20-40/6198 18, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Частиною 2статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом №1404-VIII
Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 3статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону(пункт 1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (пункт 10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За змістом положень п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 63 цього Закону.
Частиною 1 ст. 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Суд зазначає, що пунктом 11 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню в тому числі у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону, тобто у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 у справі №2040/6198/18 було зобов'язано Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області та Міністерство соціальної політики України донарахувати та виплатити ОСОБА_1 за Рішенням Європейського Суду з Прав Людини від 31.07.2014 у справі Штефан та ін. проти України щодо заяви ОСОБА_1 №4862 від 03.01.2013 на виконання Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року у справі №2002/2-а-464/11 суму індексованого доходу та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати соціальних виплат, а саме: компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за період із грудня 2010 року по 1 травня 2016 року на виплачену суму 38204 грн.26 коп. - відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" і "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 №1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.78 КАС України).
За правилами ч.1 ст.41 ЗУ "Про виконавче провадження", у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Розглядаючи адміністративний позов про законність дій державного виконавця органу виконавчої служби, суд має враховувати, що Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов'язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.
Проте, до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження відновлення відповідачем виконавчого провадження №60886081 відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 у справі №2040/6198/18, яке набрало законної сили.
Доказів на підтвердження виконання рішення за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 року у справі №2040/6198/18 матеріали справи, також, не містять.
За таких обставин, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльності Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 60886081 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 року у справі №2040/6198/18 та зобов'язання відповідача у виконавчому провадженні ВП № 60886081 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 року у справі №2040/6198/18 відновити виконавче провадження.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язати відповідача вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі №2040/6198/18, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у вказаній частині.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 287, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (м.Київ, вул.Городецького, 13) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 60886081 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 року у справі №2040/6198/18.
Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 60886081 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 року у справі №2040/6198/18 відновити виконавче провадження.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Єгупенко